Заміна ПДВ на податок з обороту - джерело стрімкого зростання економіки

Звідки взявся ПДВ?

Нормально було б платити податок тільки з прибутку. Заробив - віддай державі частину. Не запрацював - можеш не віддавати. Але в реальності гроші - це не фіксована величина, а безперервний потік. А прибуток настає епізодично, дискретно. Треба було придумати спосіб брати податок «з грошового потоку», за циклічний період, за кожний місяць. Брати податок «до того» як розрахований прибуток. Так народився ПДВ. Це дуже елегантний податок, але він породжує масу лазівок для ухилень і розкрадань, тому, що він вимагає розрахунку, не є безперечним. В тій країні, де чиновники не думають про тиск на бізнес, бояться красти з бюджету і йдуть на службу заради зарплати, а не заради хабарів - це відмінний податок. Європа прийшла до нього далеко не відразу.

Як ухиляються від ПДВ?

Якщо величина доходу - абсолютно об'єктивна (безперечна), то величину витрат, на досягнення цього доходу можна врахувати по-різному. Можна ці витрати визнати або не визнати. А значить «мутити» може і підприємець, і податковий інспектор. Саме існування такої системи оподаткування демотивує чесного підприємця і мотивує нечесного.

Приклад: уявіть, що інспектор ДАІ на дорозі зупиняв би порушника і говорив, що той їхав занадто швидко, але швидкість він визначав на слух, а не точно по радару. Взагалі уявіть, що дозволена швидкість не 60 або 90 км / год, а така, яка буде встановлена ​​кожним окремим інспектором в кожній окремій області виходячи з його уявлень про безпеку. А далі, він сам буде вирішувати - хто з водіїв порушив правила. А не згодні - будь ласка - в суд. Зможете ви перемогти хабара в такому випадку?

Як же все-таки платять ПДВ?

Податковий інспектор розуміє, що підприємець при такій системі має всі можливості «оптимізувати» податки. У податкового інспектора є план по зборах, спущений з Києва - дійсно Державі потрібен бюджет - Держава його запланувала. Податковий інспектор «домовляється», що бізнесмен буде платити податки і обговорюють вони абсолютно об'єктивну величину - так зване податкове навантаження. Податкове навантаження - це відсоток від доходу (обороту), відсоток з об'єктивної величини, яку не можна зрозуміти двояко. Кожен з них добре знає: в якій галузі, який відсоток підприємець може сплатити, щоб залишити собі на розвиток і забезпечити горезвісний план.

Тільки є одне велике «але». При такій системі кожен підприємець все одно залишається «на гачку». Скільки б він не платив податків - він, за наявності ПДВ, завжди може бути звинувачений в оптимізації. Йому завжди можна «нарахувати» додаткові нарахування. Так, так, навіть якщо він святий і платить все «по-білому». При такій системі завжди є можливість «домовитися» про те, щоб мати менше офіційне навантаження, але «підтримувати» самого інспектора. При такій системі завжди будуть існувати фіктивні фірми, яких влада може «не помітити», якщо владі потрібні гроші не в казну, а в кишеню. Наприклад, на утримання партійного апарату партії влади. Саме так багато років це і працювало.

Це ще не всі можливості злодійства, які створює ПДВ.

Величезні суми - це повернення ПДВ експортерам. Особливо - фіктивним. Уявіть, наскільки не складно для людей близьких до влади, щось продати самому собі за кордон за дуже високою ціною (причому можна навіть не відправляти ці фіктивні товари, а просто проштампувати папери) і піти офіційно вимагати повернення ПДВ. Як ви думаєте, кому буде легше всіх його отримати? Правильно - тим, хто при владі.

Що ж робити?

Податки повинні нараховуватися від об'єктивної, однозначної, безперечної, прозорої величини (в усякому разі до тих пір, поки ми не зламаємо хребет корупції). Такою не може бути ні прибуток, ні додана вартість. Такими можуть бути тільки дохід (оборот).

Приклад:

Знаєте історію про те як в студентському містечку, перш ніж асфальтувати доріжки, спочатку засіяли їх травою і почекали, поки студенти протопчуть найоптимальніші маршрути. А потім саме протоптані доріжки і заасфальтували.

У нашій країні вже давно «протоптана доріжка» як нараховувати та сплачувати податки: адже фактично оплачується не ПДВ, а податок з обороту. Його просто називають податковим навантаженням, а розраховують від обороту. Залишилося тільки «заасфальтувати» цю доріжку.

Що буде якщо поміняти ПДВ на диференційований, що відрізняється для кожної галузі, податок з обороту?

1.Підприємці «виходять на свободу». Вони більше не залежать від податкового інспектора. Вони платять стільки ж грошей як сьогодні або навіть більше, але тепер більше не «висять на гачку».

2.Закриваются конвертаційні центри - немає сенсу в фіктивних витратах. Сотні мільйонів гривень додатково надходять до бюджету. Зникає головний потік наповнення "чорних" партійних кас.

3.Більше ніхто не прагне стати начальником податкової інспекції - ніяких додаткових доходів це не дає. Зникають передумови для хабарів у податковій.

4.Нікто з бізнесменів не ризикне ухилятися від податків - його настільки легко проконтролювати, що це зможе зробити будь конкурент. Самі учасники ринку стають тепер на сторону податкової, співпрацюють з податковою, щоб не допустити преференцій для когось. Підприємцю стає дуже ризиковано ухилятися при такій системі. Спроб оптимізації стане в мільйон разів менше.

5.Чиновніики не зможуть вкрасти гроші з бюджету шляхом повернення фіктивного ПДВ. Це колосальні суми, які залишаться в бюджеті.

6.Ведення бізнесу, у зв'язку зі зрозумілими і прозорими правилами, стає більш привабливим. В результаті виросте кількість підприємців і з'явиться новий потік інвестицій в економіку. У тому числі з Європи та інших країн. Не кажучи про нові робочі місця.

7.Головне. При переході на прозоре оподаткування вирішується головна проблема суспільства - підвищення довіри до влади. ПДВ - це, можливо, половина всіх корупційних грошових потоків у країні. Звичайно, необхідно «вичистити» та інші передумови для хабарів і крадіжок бюджету. Але без атаки на ПДВ перемогти корупцію неможливо.

Скільки не модернізуй ПДВ - він завжди залишає можливість для «оптимізації», для того, щоб домовитися з податковою, а значить - витягнути з економіки стільки грошей, скільки знадобиться. При Януковичі це робили централізовано - в одну кишеню, при попередніх правителіях - не так організовано, але в подібних масштабах.

Перехід від грабіжницького, стримуючого зростання бізнес податку - ПДВ, до об'єктивного, прозорого і мотивуючого податковому механізму (податок з обороту) - це потужний сигнал суспільству про реальну трансформацію країни. Це переворот у системі збору податків - від збагачення податкових інспекторів та їхніх покровителів до збагачення бюджету країни. Та ще й значна ліквідація можливостей розграбування цього бюджету.

Боротьба за скасування ПДВ - це не боротьба середнього бізнесу з Державою. Це боротьба кожного громадянина за те, щоб бюджет належав людям, а не владі.

І час для цієї боротьби настав.

FAQ

1. Що залишиться тільки один податок?

Ні, повинно бути три податки: ДНО - диференційований податок з обороту, ПДФО - податок на доходи фізичних осіб та ЄСВ - єдиний соціальний внесок. Але два інших податки принципово зрозумілі, тому основне пояснення - про заміну ПДВ на диференційований по галузях податок з обороту.

2. Це те ж саме, що і 5.10?

Ні, це зовсім інша система, хоча концептуально вона спрямована на реалізацію тих же завдань: спрощення, прозорість оподаткування та дерегуляцію у веденні бізнесу.

3. У Європі цей податок обов'язковий. Не менше 15%. Ми підписали Договір про Асоціацію. Що скаже Меркель?

Почну з останнього: нам треба думати про себе, а не про Меркель. Вона не дуже-то про нас думає. Крім того, не у всіх в Європі ПДВ по суті однаковий. Викладену ідею можна замаскувати під ПДВ і, тим самим, формально не порушити вимоги ЄС. Але ми вважаємо, що цілком можемо вимагати до себе цього особливого ставлення. Зрештою - метою є процвітання країни, а засобом - асоціація з ЄС, але не навпаки.

Оригінал на блозі

Віталія Івахова
Переклад А. Ясенського

Парламентська культура як частина спадщини Габсбурзької монархії

Парламент є одним із найважливіших органів влади, оскільки саме в ньому творяться закони, згідно яких і живе країна. Пропоную розглянути досвід парламентаризму в процесі українського націотворення, який модерна Україна отримала завдяки спадщині Австро-Угорської монархії.
Враховуючи, що українці на початку ХХ ст. знаходились під владою Російської імперії та Габсбурзької монархії, обмін здобутками українців між собою був затрудненим. Тим не менш він відбувався. Серед них був і парламентаризм.
Важливість досвіду парламентської боротьби відзначив Іван Франко у брошурі «Одвертий лист до галицької української молодежі»1. Пояснюючи перевагу українців під Габсбургами перед українцями під Романовими, Іван Франко зауважив саме на досвід парламентаризму та звички до більш публічного життя.
Значне місце в житті Галичини мав сейм, на якому вирішувались місцеві питання. Це також важлива установа для утвердження «парламентського етикету». Незважаючи на те, що поляки вважали себе «титульною» нацією в Галичині, українці також були у складі засідателів сейму2.
Незважаючи на те, що Габсбурзька монархія не була передовою країною у справі запровадження парламенту, саме ця країна показала українцями що таке є парламент. В Російській імперії парламент з’явився тільки після революції 1905 р., тому досвід західноукраїнців мав велике значення. Він допоміг українцям ідейно об’єднатись та створення справді єдиної лінії націотворення в Україні.
Щодо самого парламенту, то 21 грудня 1867 цісар Франц Йосиф І затвердив австро-угорську угоду і конституцію Австрії. Згідно з її положеннями утворювався рейхсрат-двопалатний парламент, що складався з палати панів та палати депутатів. До палати панів, крім спадкових членів, імператор міг призначити пожиттєвих членів. Ними, зокрема, були митрополит греко-католицької церкви Андрій Шептицький та відомий український письменник Василь Стефаник.
Палата депутатів формувалася шляхом виборів від окремих провінцій. Виборче право було обмежене майновим і віковим цензом та куріальною системою. У 1873 р. було введено прямі вибори від всіх курій, крім сільської. Внаслідок зниження майнового цензу для міських і сільських курій з 10 до 5 гульденів річного прямого податку, у 1882 р. значно зросла кількість виборів, однак уряд відмовився ввести загальне виборче право. Чергова виборча реформа 1896 р. встановила п'яту курію, що повинна була обиратися на основі загального виборчого права. Ця курія посилала у рейхсрат 72 депутати (всього було 525 депутатів). І тільки у 1907 р. в А.-У. було введено загальне виборче право і ліквідовано куріальну систему виборів3.
Парламентська культура була поширена у всіх аспектах людського життя. Незважаючи на те, що рейхсрат почав працювати тільки із середини ХІХ ст., у людей була прищеплена така свідомість, що всі питання вирішуються в межах парламенту, а всі суперечки – у суді. Контраст спостерігається особливо із підданими Російської імперії. Вони називали поляків та тих українців, які не були в складі Російської імперії «галасунами», які «тільки те і роблять, що і судяться».
Завдяки своїй іншій специфіці розвитку, що склалась у Габсбурзькій монархії, тамтешні українці багато чого навчили своїх братів-надніпрянців. Серед здобутків, якими поділились західноукраїнці був також досвід парламентаризму.

Роман Палюх

Шведський соціалізм - результат введення високого прогресивного податку

Шведський соціалізм - це капіталізм, урівноважений майже повним вилученням надприбутків у багатих.

Нам потрібен такий політичний і економічний лад, який задовольнив би переважну більшість нашого населення.

Швеція як еталон спокійного заможного життя населення широко відома, але мінімальні пояснення будуть потрібні. Як досягти цього щастя? Що таке «шведський соціалізм»?

Зрозуміло, що справжнього соціалізму в Швеції немає. Там капіталізм, але дуже вдало «соціалізований». Чим же Швеція і скандинавські країни взагалі виділялися з інших капіталістичних країн? 

Відповідь проста: високими податками на багатих - прогресивна ставка прибуткового податку могла досягати 87%!

Успіхи шведської моделі ставлять під сумнів доводи ліберальних теоретиків. Ті стверджували, що чим нижче податки - тим вище економічне зростання, замовчуючи про основне протиріччя капіталізму, що викликає кризи надвиробництва.

Капіталізм як замкнута в межах однієї держави чисто ринкова економіка страждає кожні кілька років від кризи перевиробництва. Капіталіст зацікавлений в максимізації свого прибутку і зниженні своїх витрат. Але витрати, які він несе, є виручкою іншого капіталіста. Найманий працівник потім йде і купує щось у магазині. Завдання того капіталіста, який найняв цього працівника, - платити йому якомога менше, тримати якомога менше працівників, купувати якомога менше сировини і так далі. Він мінімізує свої витрати, інакше не витримає конкуренції. І просто з жадібності. Відповідно, проблема капіталізму - продати вироблене. Виробляти у нього добре виходить, продавати - проблема, тому що навколо такі ж капіталісти. Вони якомога менше сировини купують, як можна менше платять працівникам. Настає криза перевиробництва.

Кожен капіталіст хоче, щоб всі інші капіталісти платили своїм працівникам побільше.

З цієї точки зору успіх шведської моделі вже можна пояснити: надвисокі податки на багатих повертаються до їх підприємств у вигляді виручки.

Ще один спосіб: не віддавати 9/10 прибутку чужим людям, а замість цього купувати державні облігації. Гроші залишаються у тебе, та ще капає невеликий відсоток! Держава збирає менше податків, але витрачає так само, утворюється дефіцит - для його покриття випускаються облігації, і багаті їх купують.

Отже, шведський соціалізм - це капіталізм, урівноважений майже повним вилученням надприбутків у олігархів.

А. Ясенський

ЄС виділить Україні € 250 млн макрофінансової допомоги у квітні

Євросоюз обіцяє виділити Україні додаткові 250 мільйонів євро макрофінансової допомоги в рамках існуючих програм.Про це йдеться в доповіді, опублікованій на сайті Європейської комісії.."Країна (Україна) отримала 1,36 млрд євро макрофінансової допомоги в 2014 році і має отримати додатково 250 млн євро в квітні 2015 року, програма Міжнародного валютного фонду має бути в силі, а також політичні умови повинні бути виконані", - сказано в ньому .Всі вжиті заходи щодо допомоги Україні можуть бути прирівняні до 11 млрд євро з бюджету ЄС і міжнародних фінансових інститутів, що знаходяться в управлінні ЄС.Раніше прем'єр-міністр Арсеній Яценюк заявляв, що розраховує на збільшення і прискорення надання макрофінансової допомоги Євросоюзом Україні.

Україна зберегла можливість виплачувати зовнішній борг, а пакет фінансової допомоги країні, що обговорювався - "крихітна сума" у порівнянні з грошима, які раніше виділялися Греції (500 мільярдів Євро вже отримала Греція від ЄС, МВФ і ЄЦБ ), переконана міністр фінансів України Наталія Яресько. Про це вона заявила на пленарній сесії давоського форуму, підкресливши, що інвестори недооцінюють "здатність народу чинити опір труднощам і волю платити за боргами".

Країни "Великої сімки" і "Великої двадцятки" повинні збільшити обсяги фінансової допомоги Україні.Як повідомляє РБК-Україна, про це міністр фінансів України Наталія Яресько заявила в інтерв'ю Financial Times.За її словами, Києву потрібно набагато більше ніж 25 млрд дол. від МВФ та інших країн."Всім важливо зрозуміти, що зараз відмінний час проінвестувати в країну, яка жила і вмирала заради принципів свободи і демократії, за європейські цінності", - сказала Яресько."Я твердо впевнена, що G7 і G20 повинні тепер надавати Україні ще більшу допомогу", - додала вона.За її словами, рішення МВФ виділити в найближчі чотири роки Україна 40 млрд дол. допоможе стабілізувати банківську систему країни, проте ці виплати повинні бути лише першим кроком у наданні фінансової допомоги Києву.

Виступаючи на Мюнхенській конференції з безпеки лютому. Джорж Сорос дорікнув Євросоюз за недостатню допомогу Україні. Європа не допомогла матеріальними засобами Україні, яка близька до фінансового колапсу. У цьому американський мільярдер Джордж Сорос звинуватив Євросоюз."Європа не виконала фінансові обіцянки ... Ви обіцяли допомогти і не допомогли", - дорікнув Сорос європейським лідерам, закликавши "розуміти, що Україна піддається величезній військовій і фінансовій атаці. Вона близька до колапсу ".Сорос також підкреслив, що "Євросоюз ризикує втратити Україну, якщо не будуть прийняті негайні заходи". "Європа може втратити Україну, і ця втрата буде величезною. Хочу попередити, що якщо не будуть прийняті негайні заходи, це відбудеться ", - заявив американець.На його думку, одні лише антиросійські економічні санкції не дозволять українська криза. Обмежувальні заходи повинні йти вкупі з "позитивної допомогою", вважає мільярдер.

А. Мерленко

Таке «цивілізоване» місто, або у джунглях Мауглі було краще

Весна. На вулиці з’явилося сонечко і людей гріють не обігрівачі та уфо, а теплі промінці. На деревах видніються уже зелененькі листочки, а у квіткових магазинах майоріють різнокольорові тюльпани. Правда ж приємні думки, від яких так і хочеться посміхнутись? Але ця галерея світла, весняних почуттів не для кожного. 

Є люди, яким просто не пощастило у цьому житті, і вони залишились без притулку, без грошей. Взимку безхатченків можна мало побачити, бо в холод краще ж десь знайти схованку і зігрітися. Та теплими днями їх можна зустріти у переходах метро, де вони сидять навколішки, вкриті кожухами, які знайшли на помийці. Як Ви думаєте, це ознака цивілізованого міста?

Зараз усі навколо розмовляють про те, що не в змозі сплатити рахунки за квартиру, не вистачає на шматок хліба. А ці люди не знають, що таке дім, у них немає турбот про те, як розподілити свої кошти, а чим вони харчуються – це найжахливіше, навряд чи пам’ятають смак свіжого хліба. Вони збирають об’їдки, які ми з Вами викидаємо у смітник. Коли хтось із нас хворіє, ми біжимо в аптеку, а вони змушені терпіти біль. 

Всі мріють про літо: дорослі про те, як будуть засмагати під яскравим сонцем та плавати у теплій водичці, а діти – як пірнатимуть і будуватимуть піщані замки. А ніхто ніколи не задумувався, що безпритульні також купаються у київських озерах, де Ви відпочиваєте усією сім’єю? Чи ви думаєте, звідки беруться всі ті бактерії у міських водоймах?

А це все наслідки нашої з Вами байдужості… Для цієї статті висновок не потрібен. Для кожного з нас він свій.

Дзуєнко Альона

Як поставити на конвейєр і наростити випуск танків "Оплот"

Держконцерн «Укроборонпром» останнім часом повідомляє про те, що концерн планує налагодити виробництво бронетранспортерів "Дозор-Б", а зараз вже йде мова про один з кращих танків в світі - "Оплот". Так, в планах концерну, в 2015-му випустити для потреб ЗСУ до 40 одиниць таких бойових машин, а в 2016-му вийти на показник в 100-120 "Оплотів".

Але виробництво "Оплотів", як повідомляють спеціалісти - це не конвеєрне виробництво, а одиничне. І тому завдання полягає в тому, щоб поставити танк "Оплот" на швидкий конвейєр із збереженням високої якості готової продуції.

Крім Оплотів «Укроборонпром» буде нарощувати випуск і іншої важкої техніки, тих же модифікацій "Булат". Паралельно потрібно вести дослідно-конструкторські роботи з випуску вітчизняних БПЛА, в тому числі і ударних, оснащених високоточними ракетами, контрбатарейних систем боротьби і 3-х координатної радіолокаційної станції.

Р. Романченко

Обман покупців та замовників

Зіткнувся днями з не дуже приємною ситуацією. Коли я купував сигарети в кіоску, продавець попросив відкрити пачку при ньому.

Коли я відкрив пачку, виявилося, що замість сигарет всередині пачки була звичайна картонка! Я не розгубився, дістав мобільний телефон і почав знімати на відео, як продавець відкриває всі пачки однієї партії, привезеної постачальником. Виявилося, що з двох блоків сигарет в трьох запечатаних пачках замість сигарет були все ті ж картонки.

Я взяв у продавця візитку від їх постачальників, щоб передати всю інформацію, якою я володію зацікавленим особам: правоохоронцям, журналістам для проведення перевірки заводу - постачальника на наявність порушень.

Для читачів повторюся! Купуючи сигарети в кіосках, відкривайте пачки при продавцю, щоб не бути обдуреним!

Марка сигарет, в яких були картонки "Winston XS blue".

Шановні громадяни, будьте уважні та обережні. Не дозволяйте шахраям обдурити Вас!Перевіряйте наявність сигарет в пачці, не відходячи від каси!

Коментар юриста:

Статті 225 КК України,

Обман покупців та замовників

1. Умисне обмірювання, обважування, обраховування чи інший обман покупців або замовників під час реалізації товарів або надання послуг, якщо ці дії вчинені у значних розмірах,-

караються штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста до двохсот годин, або виправними роботами на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

2. Ті самі діяння, вчинені особою, раніше судимою за обман покупців чи замовників,-

караються штрафом від ста до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Примітка. Обманом покупців та замовників у значних розмірах слід вважати обман, що спричинив громадянинові матеріальну шкоду в сумі, що перевищує три неоподатковувані мінімуми доходів громадян.

1. Об'єктом злочину є встановлені законодавством правила торгівлі та надання послуг населенню, а також законні інтереси покупців та замовників.

2. Предметом злочину можуть виступати товари (у т.ч. вироби, що виготовляються на замовлення) або грошові кошти - залежно від того, на отримання якого із цих двох видів майна було спрямовано дії винної особи.

3. Об'єктивна сторона обману покупців та замовників полягає в Діях, які набувають форми обмірювання, обважування, обраховування або іншого обману.

Обмірюванням є обманні дії, внаслідок яких покупцеві відпускається менше, аніж належить, товару, кількість якого "вимірюється" певними одиницями довжини, площі й об'єму. Обмірювання при продажу тканин та інших подібних товарів має вигляд "недоміру", а при продажу рідких товарів (молочних продуктів, квасу, пива, спиртних напоїв, бензину тощо) - "недоливу".

Обважування - це відпуск покупцеві товарів меншої ваги, аніж та, яку відповідно до встановленої ціни належить відпустити за сплачену ним грошову суму,

Обраховування має вигляд або неправильного підрахунку вартості проданого товару й отримання внаслідок цього з покупця більшої, ніж належить, грошової суми, або ж неправильного підрахунку кількості одиниць товару, яка передається покупцеві, і передачі йому в такий спосіб меншої, ніж оплачена, кількості товару.

Під іншим обманом розуміється застосування будь-яких, крім названих вище, способів, за допомогою яких винний отримує від покупця чи замовника більшу грошову суму, ніж та, що має бути сплачена за товар чи послугу відповідно до встановлених цін чи тарифів. Іншим обманом є, зокрема, продаж товару за ціною, вищою від встановленої (цей спосіб ще називають "перевищенням встановлених роздрібних цін"), продаж зіпсованих товарів, пролеж това-

рів нижчого сорту за ціною вищого, перевищення встановлених цін і тарифів на побутові і комунальні послуги, що надаються населенню, тощо.

Обов'язковою ознакою даного злочину є обманний характер відповідних дій - вони вчиняються в такий спосіб, щоб створити в покупця чи замовника враження правильності дій винної особи. Продаж товарів, надання послуг за завищеними цінами з відома і за згодою самого покупця чи замовника не містять складу даного злочину, однак за наявності підстав можуть кваліфікуватись за ст. 354. а якщо такі дії вчинено посадовою особою, - за ст. 368.

Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього злочину є обстановка - злочин може бути вчинений під час реалізації товарів покупцям або надання послуг замовникам. Це може мати місце на підприємствах торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування населення, комунального господарства, на ринках чи в інших місцях.

Приміткою до ст. 225 визначено, що обманні дії можуть охоплюватись цією статтею лише у тих випадках, коли матеріальну шкоду спричинено громадянинові. Якщо обмірювання, обважування, обрахування чи інший обман вчинено щодо покупців чи замовників, які є юридичними особами, їхніми представниками, а також у випадках, коли покупцем чи замовником виступає держава, обманні дії не можуть кваліфікуватись за ст. 225. За наявності необхідних ознак такі дії мають кваліфікуватись як шахрайство за ст. 190.

Обман покупців та замовників утворює склад злочину, передбаченого ст. 225, якщо він вчинений у значних розмірах. Про поняття значних розмірів див. примітку до ст. 225. Обман покупця чи замовника у розмірі, який не є значним, не містить складу даного злочину навіть у тих випадках, коли внаслідок неодноразового обману різних покупців та замовників їм заподіяно матеріальну шкоду, що сумарно перевищує значний розмір.

Злочин є закінченим з моменту спричинення покупцеві чи замовникові за допомогою обману майнової шкоди, що перевищує три і більше неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.

4. Суб'єктом злочину може бути будь-яка осудна особа, яка досягла 16-річного віку і здійснює розрахунки з покупцями під час здійснення торговельної діяльності або провадить розрахунки із замовниками при наданні їм послуг. При цьому винний може як самостійно вести відповідну діяльність (індивідуальний підприємець, особа, яка веде торгівлю за одноразовим патентом, продавець продукції, вирощеної у власному підсобному господарстві тощо), так І, діяти за дорученням інших осіб (продавець у торговельному підприємстві, працівник підприємства побутового обслуговування, заготівельник тощо).

Особа, що укладає і здійснює окрему угоду, предметом якої є продаж її власного майна, не може визнаватися суб'єктом цього злочину, У випадках застосування особою обману покупця при здійсненні подібної угоди її дії за наявності підстав можуть бути кваліфіковані за ст. 190.

5. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.

6. Кваліфікуючою ознакою злочину є вчинення його особою, раніше судимою за обман покупців чи зомовяиків. Такими слід вважати як осіб, що мають судимість за ст. 225 КК 2001 р., так і тих, які вчинили злочин, передбачений ст. ст. 155 чи 155-1 КК 1960 р., причому і судимість за нього не знята і не погашена в установленому законом порядку.

Небайдужий споживач