Интернет реклама УБС

20.11.25

Хто є Героєм України сьогодні?

 








13 листопада в Національному культурному центрі «Український Дім» у Києві відбулася панельна дискусія «ГЕРОЇЧНА НАЦІЯ — НАЦІЯ ГЕРОЇВ» яку було присвячено актуальній темі «Формування образу Національного Героя через призму кіноіндустрії та мультиплікації». Захід пройшов за підтримки Міністерства культури України. 

Дискусія об’єднала відомих режисерів, продюсерів, документалістів та аніматорів, які сьогодні створюють український контент і фактично формують культурну оповідь країни. Головне питання, яке стояло в центрі обговорення: яким є сучасний український герой і як формується його наратив?

Організатори наголосили, що питання формування образу героя є одним з ключових елементів культурної ідентичності та може стати важливою частиною стратегічної комунікації держави. 

Участь в обговоренні взяли відомі українські митці:

Денис Тарасов, режисер фільму «Я — Надія», «БожеВільні».

Олексій Куліков, легендарний продюсер 3D-фільму «Отріцатєльноє всплитіє».

Микола Бут, автор документальних робіт «1% війни» та «Гірник».

Юрій Карагодін, продюсер фільмів «Гірник» та «1% війни».

Андрій Франчук та Максим Мацвейко, режисер та продюсер анімаційного мультсеріалу «Кото — володар бурі емоцій».

Модератором виступив Євгеній Миронюк - культурний діяч, опікун музею "Код Нації" під патронатом ІІІ Президента України, Віктора Андрійовича Ющенко. 

У центрі активного обговорення знаходилися п'ять проєктів, які хоч і дуже різні за жанром та форматом, проте вони так чи інакше присвячені сучасним українським героям. 

Хто герой сьогодні?

Перше питання, з якого почалася розмова, звучало просто і боляче:

 “Чи потрібен нам герой сьогодні? І що з ним робити?”

Денис Тарасов: «Герої зараз — це абсолютно нормальні люди серед нас. Кожен перший. Бо те, як ми тримаємося, підтримуємо одне одного — це і є героїзм, про який треба говорити, знімати й кричати на весь світ».

Микола Бут звернув увагу на те, що герой не завжди прив’язаний до конкретної постаті: «Герой у фільмі “1% війни” — це вчинок. Ситуація. Те, що має зробити кожен».

Юрій Карагодін зосередився на важливості правдивого образу: «Герой не має бути суперменом — він може втомлюватися й помилятися. Але коли ми говоримо про військових — ми маємо показувати їх сильними й крутими. Бо якщо ми цього не зробимо, за нас це зроблять інші — і зроблять неправильно».

Навіщо нам Герой у кіно?

Олексій Куліков пояснив, чому герой є ключовою фігурою в культурі: «Герой — це досвід. Це шана тим, хто зробив щось велике. Це відповідь на питання: на кого орієнтуватися? Історія, яку ми розповідаємо про героя, формує нашу ідентичність. Тому український наратив сьогодні критично важливий».

Герой для дітей: “Кото” як новий образ дитячої сміливості

Тема дитячого контенту стала важливою частиною дискусії. Учасники говорили про те, що дітей потрібно не лише розважати, а й навчати працювати зі страхами, емоціями та досвідом через образи героїв.

Максим Мацвейко: «Кото — це сучасний Котигорошко. Про нього знають усі, але мало хто уявляє, яким він є. Ми оживили його під сучасні сенси: його булава не руйнує, а відбудовує — як чарівна паличка. Кото живе у всіх містах України й допомагає кожному».

Андрій Франчук: «Герої потрібні різні. Ми з Максимом створюємо мультсеріал, щоб показати дітям: зі страхами можна рости — і вчитися їх приручати. Ми зараз шукаємо і створюємо той наратив, який стане героєм майбутнього. Герой — це не лише людина. Герой — це дія, яку людина робить і продовжує робити».

Подія перетворилася на простір, де кожен розповів свою історію, відкрито і з відчутною відповідальністю.

У результаті дискусії учасники дійшли висновку, що:  Український Герой має бути чесним, багатовимірним і людяним; діти потребують героїв сучасних, зрозумілих і емоційно доступних;

ми маємо право показувати військових справжніх, а не тільки ідеальних;

культура — це інструмент стратегічної комунікації держави;

героїчний наратив сьогодні формує майбутню ідентичність країни; 

зараз дуже важливо підтримувати митців в створенні образу “Герой України”.

Дискусія стала пошуком питань, яким має бути Герой України. Такі події формують простір, де народжуються нові сенси та нові культурні наративи.

Леонід Коваленко

18.11.25

UNITED BY ART: об'єднання через культуру – музика, кіно та мистецтво як мова солідарності


Голос України через мистецтво: міжнародний проєкт "United by Art" у Києві та Львові

25 та 27 листопада у Києві, а також 1 та 3 грудня у Львові відбудеться презентація міжнародного культурного проєкту "United by Art" — ініціатива, що об'єднує музику, кіно та мистецтво як універсальну мову солідарності.  Створюючи простір для діалогу між митцями та глядачами, ця подія робить культуру інструментом підтримки, співпраці та натхнення у часи викликів; водночас, її головна ідея полягає в тому, що завдяки мистецьким проєктам, створеним іноземними митцями в Україні, резонансно лунає голос за кордоном – голос України, транслюючи через культуру актуальні події та виклики сьогодення. У рамках проєкту будуть представлені роботи митців із Канади, США та Грузії. Вхід на подію безкоштовний за умови реєстрації.

 Автор та куратор проєкту: Катерина Кучерова, арт-медіатор, засновниця арт-ательє «Art Society by KK».

«Для мене важливо, щоб мистецтво було не лише естетичним, а й значущим простором, здатним порушувати актуальні та важливі питання. Через мистецькі проєкти іноземних авторів, створених для України, наш голос гучно звучить за кордоном, особливо в контексті війни. Мистецтво має силу впливати, змінювати та доносити головний меседж: світ має знати, що українці — це велика нація з багатою історією та культурою, а держава-терорист росія прагне її знищити у центрі Європи. Якщо ми хочемо, щоб люди діяли, треба змусити їх відчути. Саме це роблять фільми, мистецтво і музика. Митці, з якими я співпрацюю, свідомо приїжджають до України, створюють тут унікальні проєкти та потім повертаються до своїх країн, передаючи емоції та важливі посили, які резонують із тим, що відбувається в Україні. Завдяки цьому іноземна аудиторія може відчути українську реальність серцем і глибше зрозуміти наші виклики». — Катерина Кучерова, автор та куратор United by Art.

Подія включає презентацію трьох міжнародних проєктів, присвячених українській стійкості:

Відеопрезентація про артоб'єкти Автанділа Гургенідзе та виставка його картин (Грузія)

Відеопрезентація створених артоб'єктів грузинського митця Автанділа Гургенідзе (Avtandil Gurgenidze ART) — одного із найактивніших сучасних митців, який понад 20 років підтримує Україну. Серед його проєктів: розписані вручну літак АН-24 та БпЛА (перший у світі, хто виконав подібні роботи), унікальне артпанно з панелей HPL “Ukraine On My Mind”, а також серія картин, присвячених мужності та стійкості українського народу.

Документальна стрічка «PALYANYTSIA». 

Фільм є мистецьким поглядом на Україну, що розповідає про свободу, війну та незламну внутрішню силу. Стрічка про двох графіті-художників та відеооператора із Лос-Анджелеса (Bandit, Tristan, Johnny), які приїхали до України під час війни. Вони перетворили біль і руїни на 33 потужні артроботи, відвідавши Київ, Ірпінь, Бучу, Харків, Ізюм, Одесу та інші міста, фіксуючи внутрішню силу українців мовою стріт-арту. Режисери: Кадім Тарасов та Юлія Большинська (MUSEcutFILM); продюсери: Катерина Тимченко, Ryan Smith; копродюсер: Андрій Різоль. 

Фільм було представлено у США на допремʼєрних показах та в межах фестивалю Кінобукет у серпні 2025, а також у міжнародному кіномарафоні Culture vs War, що обʼєднав понад 60 показів у 18 країнах світу. В Україні премʼєра відбулася на 54-му Київському міжнародному кінофестивалі "Молодість".

Проєкти Дарсі Атамана (Канада)

- Документальна стрічка «Ukrainian Artists United» канадійського продюсера Дарсі Атамана (Darcy Ataman) та американського фотографа Джейсона Вілгельма (Jason Willheim).

- Текстильна артінсталяція «All the Love We Cannot Bear, Articulated» (автор — Дарсі Атаман): складається з 30 клаптиків уніформ, вишитих щоденниковими записами українського солдата. Робота була представлена у вересні 2025 року в Нью-Йорку, в офісі UNICEF, у рамках 80-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН.

«Мистецтво покликане одночасно провокувати й притягувати, створюючи можливості для передачі почуттів там, де традиційна мова зазнає невдачі. «United by Art» у співпраці з митцями є чудовою можливістю гуманізувати статистику, що стоїть за кожною трагедією в Україні. Я сподіваюся, що об'єднавшись і використовуючи мистецтво як спільну мову, ми зможемо демонструвати солідарність і продовжувати викликати емпатію, щоб світ продовжував підтримувати Україну». — Дарсі Атаман, продюсер, режисер та художник.

«Україна для мене — це відображення тих реалій, що відбуваються у Сакартвело: прагнення змін, труднощі та незламність. Це не лише географія, а й люди, що надихають. Створюючи арт-проєкт тут, в Україні, я висловлюю свою солідарність,  глибоку вдячність та підтримку українському народу. Як художник я ціную те, що навіть у такі складні часи люди зберігають у собі красу, гуманність і любов. Для мене United by Art — це справжній культурний щит». — Автанділ Гургенідзе, художник.

Медіапартнери проєкту: ТиКиїв,  Вечірній Київ, Oboz.ua, Depo.ua, Dsnews, Фокус.

Київ: 

25 листопада, 13:00 — КНУ ім. Тараса Шевченка .

Реєстрація: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfZAI_yC8kuvUD6-uDi_8KoB0UyZ1QgnEuOrt8kTj9kkqqYjA/viewform

27 листопада, 18:00 — простір BUDZIRKA, Київ.

Реєстрація та програма: https://budzirka.com/events/united-by-art 

Львів: 

1 грудня, 17:00 

Реєстрація: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLScjTOOV8b_l9lcFRg1HLfdW0BQemItqCUw-suVIQ_LBSPy38Q/viewform?usp=header 

3 грудня, 18:00 

Соцмережі:

Facebook: https://www.facebook.com/artsocietykk/

Instagram: https://www.instagram.com/artsocietybykk/ 

12.11.25

Сила книги крізь віки

Авторка: 
Оксана Морощук


   З наскельних надписів до паперової книги — хто міг подумати? Раніше навичка читання була привілеєм небагатьох, а зараз ця можливість є у кожного: ще з дитсадка дітей навчають абетки. Слово книга дорівнює  знанням. Вона переносить у світи ельфів і фантазії, розкриває таємниці науки чи описує історію – все це зберігається на тонкому аркуші паперу. Диво. Священні книги: Біблія, Коран, Тор та інш. застерігають та об’єднують крізь століття,  залишаються провідниками віри дотепер. До IV століття нашої ери людство читало виключно вголос, згодом мовчки. Новація, коли очі ковзають по рядках, а губи нерухомі. Твір оживає у голові, концентрація на книзі та скрізь тиша.  Сьогодні хтось робить читання щоденною рутиною: десять сторінок перед сном, а хтось вважає це нудним заняттям, надає перевагу фільму. 

   Сила у сторінках книги. Вона могла змінити хід думок суспільства,  зруйнувати не одне правління чи почати війну. Книга лякала владу, її почали масово нищити, спалювати. Як сказав Гейне:  «Де палять книги — скоро палитимуть людей». Істина. Під час Другої світової війни нацисти  влаштовували так звані книжкові погроми. Вогонь був ворогом паперу, але ідеї залишалися у людині. Рей Бредбері у романі «451° за Фаренгейтом» вдало описав суспільство, де вогнеборці не гасять, а розпалюють пожежі. Книги заборонені, читання — злочин. 

  Книги на вагу золота. У середньовіччі один рукопис коштував місяців праці ченця, не однієї шкіри тварини на пергамент, золотого оформлення. Бібліотеки при соборах приковували книги ланцюгами до полиць та замикали не на один ключ.  Бібліоклептоман — це людина, яка краде книги не заради грошей, а через пристрасну, майже хворобливу любов до слова. Такі злодії проникали в монастирі вночі, вирізали сторінки – для них книга була святинею, яку неможливо купити, лише вкрасти. Цю одержимість показала Маркус Зузак у романі «Крадійка книжок».

  Вплив книги на читача. Бібліосмія. Для багатьох паперова книга не тільки читати, а й вдихати невідомий аромат, що оселився між сторінками.

  Книга як гімнастика для мозку. Читати означає тренувати пам’ять. Мислення, логіка, емоції, уява. Книга – це фільм, тільки з картинкою в голові. Нейронауковці підтверджують: регулярне читання знижує стрес на 67%.

   Майбутнє книги вирішили гаджети, де тепер кожен може знайти як збірку Шевченка так і романи Шекспіра. Чи відійшла паперова книга на задній план? Ні. Онлайн-книга – зручність, швидкий пошук, але основа – папір. 

   Книга не питає, який ти — багатий чи бідний, тому й ти не питай, яка вона: паперова чи електронна. 

Українські поети збирають аншлаги: у Львові вдруге відбувся фестиваль «Земля Поетів»

 













   5 тисяч людей відвідали найбільший поетичний фестиваль в Україні протягом двох днів 8-9 листопада. На благодійних аукціонах було зібрано понад 400 тисяч гривень на потреби 2-го корпусу Національної гвардії України «Хартія», у лавах якого служать поети-учасники фестивалю Сергій Жадан і Юлія «Тайра» Паєвська

   Сотні віршів на чотирьох сценах від десятків найвідоміших українських поетів та поеток, інтелектуальні бесіди про літературу, культуру, минуле та майбутнє України, музично-поетичні перформанси, театральні постановки, драйвові вечірні концерти, - таку неймовірно насичену програму мав Другий міжнародний фестиваль «Земля Поетів», який відбувся минулого вікенду у Львові. Загалом на території !FESTrepublic провели понад 50 подій, у яких взяли участь близько 200 поетів, музикантів, акторів, режисерів, філософів, блогерів, лідерів думок.

   «Земля Поетів» – це вже більше, ніж просто фестиваль. Це культурна платформа національної дії, що об’єднує митців, спільноти й інституції навколо поезії як інструменту ідентичності, памʼяті та творення майбутнього, - каже поетка, видавчиня, культурна діячка, засновниця і програмна директорка фестивалю «Земля Поетів» Марʼяна Савка. - Ця ініціатива постала як вимога часу, творення рамки національної безпеки в часі війни російського загарбника проти України та української ідентичності. І стала простором творення важливих сенсів, де українське слово набуває сили дії: зшиває країну, розкриває травми та надихає на глибинну трансформацію».

Сергій Жадан, Катерина Калитко, Артур Дронь, Наталка Білоцерківець, Мар’яна Савка, Ольга Ольхова, Людмила Таран, Галина Крук, Юлія «Тайра» Паєвська, Іван Андрусяк, Дмитро Лазуткін, Сергій Пантюк, Сергій Мартинюк, Марина Пономаренко, Єлизавета Жарікова, Ігор Мітров - це далеко не повний перелік імен сучасних українських поетів та поеток, кожен з яких зібрав на «Землі Поетів» аншлаги. З відомих українців до подій фестивалю також долучилися Ростислав Держипільський, Роман Ясіновський, Римма Зюбіна, Віктор Морозов, Анжеліка Рудницька, Зіновій Карач, Юрій ЙосифовичДарʼя Астафʼєва, Андрій Шимановський, Віталій Гордієнко, Олександр «Колмен» Сердюк та багато інших. На завершення кожного із днів при кількатисячній публіці відбувалися великі сольні концерти гуртів «Жадан і Собаки», «Vivienne Mort» та «Мертвий півень», а також Марії Бурмаки.

   Головне гасло фестивалю «Земля Поетів» незмінне – «Поети творять націю». Утім, цьогоріч концепція розвинулася довкола теми «Пам’ятати усіх. Повернення імен на Землю Поетів». На подіях пригадували авторів різних течій епохи між двома світовими війнами – галицьких модерністів, січових стрільців, поетів Празької школи, а також поетів-емігрантів. Звучали імена, які зараз  все рідше чуємо, але які є важливими для сучасності: Юрій Покальчук, Ігор Римарук, Олег Лишега, Ірина Калинець, Назар Гончар, Аттила Могильний, Микола Холодний... Окрема подія була присвячена Ігорю Калинцеві, який відкривав першу «Землю Поетів», а нещодавно пішов у засвіти.

Приїхали на фестиваль до Львова й іноземні поети та митці - з Польщі, Литви, США, Хорватії, Словенії... Родзинкою міжнародної програми став відомий у світі майданчик для інтелектуальних розмов «Кафе «Європа». Відбулися зустрічі з легендою польської літератури Ришардом Криніцьким, Кшиштофом Чижевським (Польща), Крістофером Мерріллом (США)Володимиром Єрмоленком, Соломією Говорухою, Мареком Радзівоном, Максимом Буткевичем, Мирославом Мариновичем, Миколою Рябчуком та іншими іноземними й українськими поетами і філософами.

Голоси «Землі Поетів»: цьогорічна аудіальна програма фестивалю презентувала новий альбом від застосунку LitCom «Голоси. Свідчення», який об’єднав поетичні записи, зроблені під час віхових моментів нашої історії — від унікального звучання голосу Євгена Маланюка в еміграції до пророчого Дмитра Павличка перед розстрілами на Майдані. У різних аудіотреках звучать Крим 2014, майже окупований Маріуполь, Євромайдани Харкова й Кіровограда, Мовний Майдан, Помаранчева революція, перепоховання Василя Стуса й Заньківчанківські вечори — голосами Сергія Жадана, Артема Полежаки, Атени Пашко й навіть Ліни Костенко з 90-х та ін.  

 Поетичний фестиваль «Земля Поетів» відбувся за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». А також за підтримки Фундації Кредобанку і в партнерстві з Львівською міською радою та PEN Ukraine.

11.11.25

Фінансова грамотність в сучасному світі: необхідність чи розкіш

Авторка: 

Діана Гайдук


   Фінансовою грамотністю називають набір знань та навичок, які дозволяють людині приймати обґрунтовані рішення щодо використання своїх грошей, ефективно управляти фінансовими надходженнями та досягати своїх матеріальних цілей. Фінансова грамотність є інструментом, який дозволяє людині зберігати стабільність, планувати майбутнє та мати готовність до непередбачуваних обставин у житті. 

   Гроші є однією з найважливіших сфер життя людини, адже вони визначають обсяг можливостей. Та фінансова грамотність – це не про те, скільки грошей людина заробляє, а про те, як вона використовує те що має.

  Основними складовими елементами фінансової грамотності є: 

-  Планування бюджету

Потрібно визначити, на які категорії витрат Ви готові виділяти найбільше грошей. Це можуть бути: оренда житла, продукти, одяг, розваги, медицина, благодійність, та інші категорії.

-  Фінансова подушка

Для того, аби непередбачувані витрати не стали для Вас надто відчутними, необхідно стабільно відкладати на них гроші. Тоді буде менше неприємностей для Вашого настрою та гаманця.

-   Аналізувати свої помилки на шляху до покращення навичок фінансової грамотності.

   Фінансова грамотність – це не стан, не результат, а процес. Він відбувається з нами постійно, тож неможливо весь час бути грамотними у використанні фінансових ресурсів. Головне – усвідомлювати свої помилки та знаходити рішення для їх виправлення.

 У сучасному світі фінансова грамотність це і необхідність, і розкіш. Але найголовніше – що це вибір. Саме від цього вибору залежить наш власний комфорт, тож необхідно системно та відповідально підходити до питання використання фінансових ресурсів.

  Для того, аби перевірити свої знання в цій темі, Ви можете пройти тест «Фінансове планування» від освітнього сайту “Гаразд”:

https://harazd.bank.gov.ua/tests/test/financial-test

06.11.25

Перфекціонізм не завжди ідеально

Авторка: 

Оксана Морощук


   “Бути першим” замість “бути собою” для перфекціоніста неможлива реальність. Саме фраза “міг зробити краще” стає фундаментом протиріч. Це той випадок, коли неважливий шлях успіху, а важливий лише кінцевий результат. Це коли ти не маєш права на дрібну помилку, бо все має бути досконало. Тож, чи існує досконалість, ідеал, чи це просто жорстока дисципліна? 

   З точки психолої є три типи перфекціонізму:

   Самокритичний — характеризується високими вимогами до себе, надмірною самокритикою, сумнівами у власних діях. Ти сам для себе стаєш критиком.

   Соціально нав’язаний — тиск іде від оточення: батьків, друзів, суспільства.

   Адаптивний — ви підходите до своєї роботи з оптимізмом, задоволенням і здоровим бажанням вдосконалюватися.

  Перфекціонізм як дофамінова пастка. Успіх дає короткий сплеск дофаміну, але мозок швидко адаптується і потребує більшого. Перфекціоністи критикують себе не тому, що недостатньо хороші, а тому, що їхній мозок навчений бачити лише прогалини. 

   Епідемія перфекціонізму на початку 2000-х. Перфекціонізм, який колись був рисою геніїв, перетворився на масове явище. Ще у 1980-х був на рівні "здорового прагнення", а зараз — "стрес”. Чинниками стало: виховання, коли любов батьків була за умови хорошої поведінки дитини; освіта, коли ЗНО чи екзамен вирішував, яка ти людина; поява соціальних мереж, коли порівняння стало рушійною силою. 

   Перфекціонізм — це не  завжди прагнення до кращого. Перфекціонізм — це іноді страх, який маскується під амбіції. Можливо, твоя недосконалість, для іншого вершина ідеальності. 

   Страх делегування ("ніхто не зробить це так добре, як я"). Перфекціоніст прирівнює можливі помилки свого оточення до власного провалу, тому усе бере на себе. Людина перевантажує себе, мотивуючи, що це заради загального прогресу і, врешті-решт, отримує вигорання та параліч досконалості.

   Параліч досконалості (або параліч перфекціоніста) - психологічний феномен, який виникає через відчуття втоми: людина відчуває виснаження через розумове напруження. Цей стан є пасткою для виконання завдань, він призводить до неефективності та уникання роботи. 

  Що об'єднує перфекціонізм і педантизм? Перфекціоніст — це людина ідеалу, яка воює з собою. Педант — це людина порядку, яка воює з безладом. Ці слова, як і суміжні між собою, так і розбіжні. Головна різниця — це фокус одного на процесі, іншого на результаті. Спільна риса — це прагнення уникання помилок, що супроводжується підвищеною тривожністю.

   Перевага здорового перфекціонізму, коли він мотивує, а не паралізує. Дозвольте собі бути кращим, а не ідеальним. Кожен провал буде лише уроком та ростом для бажаного. 

   “Або ідеально — або ніяк”  стане “Сьогодні краще, ніж учора”. 

 Багатовимірна шкала перфекціонізму (MPS) https://www.bravery.academy/test-perfectionism 

05.11.25

Кава як необхідність для сучасної людини

Авторка:

Діана Гайдук


   Чи можете Ви уявити ранок без кави? На це питання більшість сучасних людей відповість «ні».

   Сьогодні кава – це не просто напій, а особливий ритуал буденності. Хтось не може уявити без неї свого ранку, хтось –робочого дня, хтось – зустрічі з друзями. Для багатьох людей кава асоціюється із припливом сил та енергії. 

 Ще декілька століть тому письменники пили каву для того аби отримати стимул до написання творів. На той час кава була досить дорогим продуктом, тож лише невелика частина суспільства могла собі її дозволити. Сьогодні ж каву можна придбати навіть у найменшому продуктовому магазині.

Легенда про відкриття кави

   Пастух на імʼя Калді помітив, що його кози стали енергійними після того, як скуштували листя кавового дерева. Після цього він самостійно спробував ягоди, і відчув приплив бадьорості. Так як це відбулося у провінції Каффа, то і назва напою звучить подібно. 

   Кава може мати як негативний, так і позитивний вплив на людський організм. Та чи справді вона додає нам енергії?

   Кава справді додає енергії, але це тимчасовий ефект, оскільки кофеїн блокує аденозин – речовину, що викликає сонливість. Це стимулює центральну нервову систему, підвищуючи пильність, розумову та фізичну працездатність, а також може покращувати настрій. Однак, цей процес може призвести до «енергетичного спаду», коли дія кофеїну минає, а також спричиняти залежність та побічні ефекти, якщо вживати її у надмірних кількостях. 

Тест «Наскільки ви є кавовим експертом?»:

https://gemini.ua/naskilki-vi-ye-kavovim-ekspertom-veselij-test-na-samoperevirku-vashih-znan/