16.01.25

Чи можна знайти загублений час?

Авторка: Євгенія Буряк

   Як швидко ростуть чужі діти! – чули цю фразу? Впевнений, і не раз. Ніби вчора бачив молодшу сестру, яка грає в ляльки, а сьогодні вона розповідає про свої заручини.

  У дитинстві мені хотілося швидше подорослішати, як, напевно, і всім. Здавалося, ніби доросле життя – то так круто. Тебе не змушують їсти суп, коли хочеться макарони, лягати спати о 9 вечора чи заправляти те дурне ліжко, яке все одно ввечері треба розстеляти. Багато привілеїв, які дає зрілість. А труднощі дитячий максималізм, звісно, не враховує.

  Зараз, ставши дорослою, я б усе одно не повернулась до тих часів. Бо життя нині є тим, про яке я мріяла у дитинстві. Я на своєму місці – це моя доля, шлях, місце та призначення, яке я б нізащо не змінила.

  Але сам факт того, наскільки швидкоплинний час, приголомшує.

  У моєму дитинстві батьки купували кукурудзяні палички у великих прозорих мішках. Музику записували на диктофон маленьких телефонів-розкладачок.

  MP3-плеєри, навушники, які буквально завжди заплутувалися, і поки розплутаєш той вузол, перехочеться вже і музику слухати. Мультики на CD-дисках, телевізори зі смішними палками- антенами. Цікаво, чи є відповідь на питання про важливість напряму руху тих директорних елементів?

   Це все дарує нам спогади, те тепло в серці. І підштовхує нас до думки про те, що саме час є найціннішим ресурсом. Чи можна знайти загублений час? Ні. Чи хотів би я? Ні. Бо події залишаються в пам’яті. Це місце ще років 50 точно буде зберігати, відформатовувати та відтворювати ті необхідні спогади.

  Час тікає від нас, але є моменти, коли можна сказати про його «повернення».

  Знову модно носити автентичний одяг, стилізувати вишиванку, розмовляти українською та згадувати давно забуті традиції.

  Знаєте, що таке ностальгія? Впевнена, ви не раз ловили себе на думці, що якась пісня, фільм чи книга повертають у ті забуті події. Зараз шалена популяризація пісень 2000-х років. І не тільки пісень – це стосується і мистецтва, технологій (таких як вінілові платівки), історії або певних сімейних традицій.

  Це прекрасно. Ми прекрасні, бо саме ми підкоряємо собі час. Дозвольте цьому так і залишатися.

  Нехай час завжди буде на вашому боці. Дякую.

1 коментар:

Анонім сказав...

Так, тема про загублений час досить цікава. Однак, свідома людина не губить його, а проживає в моменті - "Тут і зараз". Дякую за висвітлену тему.

Дописати коментар