Що для мене Всесвіт?

Авторка: 

Євгенія Буряк

  Всім хочеться вірити в якусь могутню силу, що здатна творити людські історії. 

  Такі сили можуть бути уособленням людини, наприклад Ісус Христос, Мухаммед, Брахма, Будда чи Шива. 

  Інколи це віра в зірки, планети, карти, знаки долі. Хтось покладається на кохання, у власні сили, чи добро. 

  Є люди, що вірять в те що нічого немає. Атеїсти, агностики, нілінгісти. 

  Кожна людина здатна обирати в що їй вірити, а що заперечувати. Чим захоплюватись, а чого не розуміти. Коли та як це використовувати, або ніколи не згадувати. 

  Віра потрібна нам для підтримки. Часом, коли відчувається самотність, виснаження, біль. Так і хочеться мати щось стабільне. Щось вічне та велике. Ту рушійну силу, що здатна подолати всі негаразди. Забрати собі біль, чи знайти втрачену рівновагу, віддати трохи тепла або прийняти важливе рішення. 

   Для мене такою силою є Всесвіт. Це те, що називається неосяжність, всемогутність, неписаність. 

 Я візуалізую його як мільйони зірочок на темному небі. Кожна зірочка як втілення енергії. Зірочки кружляють безкрайнім небом, виділяючи їх внутрішній заряд і приймаючи інше натомість. 

  Коли нічого не існувало, і великий вибух розпочав нову епоху, зʼявилось тепло. Мільярди маленьких крапочок, що перетворюються у безконечне світло. 

  Я звертаюсь до Всесвіту коли мені погано, або добре. Коли я відчуваю радість чи сум. Ніколи моє звернення не було персоніфікованим. Завжди це були слова сказані в повітря, заради себе. Якщо я відчуваю себе в моменті переповненою- я дякую. Коли мені боляче, я звертаюсь та плачу , щоб відпустити ті страждання . Всесвіт скрізь. Не потрібно йти в якесь конкретне місце, чи бути в конкретній ситуації. Достатньо просто відчувати. Відчуття народжує звертання. Будь то подумки чи вголос. 

   Всесвіту не потрібно поклонятись чи присвячувати цьому життя. Бо це він присвячує життя тим, хто в нього вірить. 

  Щоранку я читаю від Всесвіту цитату. І сьогоднішня була: «Всесвіт піклується про тебе і хоче щоб ти жив у радості, а не в постійній гонці».

 Маленьке нагадування, щоб дозволити собі відпочити. Дати перерву, і відчути як тобі буде правильно. 

  Відчувайте та вірте в те, що вам необхідно. Всесвіт бажає вам добра!