Сучасні українські твори та автори

Авторка: 

Софія Топоркова

Минулого разу я розказувала про сучасний український кінематограф, тож зараз, думаю, треба розповісти про українську сучасну літературу. Тут я напишу про різноманітні книги сучасних авторів, тож багато хто зможе обрати, щось до своїх вподобань.

Перша книга про яку я хочу розказати – це «Спитайте Мієчку» Євгенії Кузнєцової. Вона розповідає про сімейну історію, зосереджену навколо будинку, в якому збираються кілька поколінь жінок. Головна героїня, Мієчка, повертається до родинного дому, де зустрічається з бабусею, мамою, тіткою та сестрою. У цьому жіночому колі вони обговорюють життя, секрети, втрати та радощі, будуючи теплу та зворушливу атмосферу.

Не озирайся і мовчи» — містичний роман українського Макса Кідрука, опублікований у 2017 році. Цей твір містить елементи жахів, досліджуючи складні теми підліткових проблем, булінгу та втечі від реальності. 

«Польові дослідження з українського сексу» – це роман Оксани Забужко, який вийшов у 1996 році та став знаковим для української літератури. Це інтелектуальна сповідь головної героїні, яка рефлексує над своїм життям, коханням та ідентичністю.

Ця книга вважається однією з найважливіших в сучасній українській літературі, бо вперше так відверто заговорила про жіночий досвід та емоційну травму. 

Книга розповідає про складні стосунки української письменниці, яка живе за кордоном, з українським художником. Через їхній емоційний та руйнівний зв’язок авторка досліджує теми гендеру, національної ідентичності, історичної пам’яті та ролі жінки в постколоніальному суспільстві. Роман вирізняється глибоким психологізмом, філософськими роздумами та відвертістю в описі інтимних почуттів. Він зачіпає питання болючої спадщини радянського минулого, пошуку себе та боротьби за свободу в культурному і особистому сенсі.

«За Перекопом є земля» — Анастасії Левкової, опублікований у травні 2023 року. Цей твір охоплює історію Кримського півострова від давніх часів до 1990-х років, включно з анексією Криму Росією у 2014 році. 

У центрі сюжету — життя головної героїні та її подруг: кримської татарки Аліє та українки Альони. Разом вони проходять шлях від дитинства в 1990-х роках до подій анексії Криму. Роман переплітає кримськотатарську культуру, українську літературу та родинні таємниці, досліджуючи питання національної ідентичності та взаємозв'язку між Кримом і материковою Україною. Назва книги відсилає до кримської приказки: «За Перекопом землі немає», що підкреслює відчуженість півострова від материка. Авторка прагне показати, що земля є з обох боків Перекопу, і важливо пізнати та об'єднати ці частини. Для створення роману Левкова провела понад 200 інтерв'ю з більш ніж 50 мешканцями Криму, деталі розповідей яких стали частиною сюжету. 

Роман отримав визнання, увійшовши до короткого списку «Книги року ВВС-2023» та здобувши приз читацьких симпатій Премії книжкових блогерів на фестивалі «Книжкова Країна». У 2024 році книга була перекладена словацькою мовою та видана у Словаччині.

Ще одна цікавинка від сучасної авторки: «Лазарус» - Світлани Тараторіної, що поєднує елементи ретродетективу та темного міського фентезі. Події розгортаються у Києві 1913 року, де люди співіснують з різноманітною нечистю: упирями, чортами, перевертнями, лісовиками та водяниками. Століттями між ними підтримується крихкий мир: люди керують Імперією, а нечисть очікує повернення свого легендарного царя — Змія. 

Сюжет розпочинається з виявлення тіла біля Труханового острова. Доктор-змієголовець стверджує, що загиблий — людина, що викликає напруження між людьми та нечистю. Розслідувати цю справу запрошують відомого сищика Олександра Тюрина, який має свої причини уникати Києва. Книга розповідає про співіснування різних світів, політичних інтриг та особистих випробувань на тлі містичної атмосфери старого Києва.

А ця книга, я б сказала, доволі не типова, та вирівняється від усіх інших але не менш цікава. «Танці з кістками» — роман українського лікаря та блогера Андрія Сем'янківа, опублікований у 2022 році. Це похмура історія, що поєднує елементи медичного трилера та психологічної драми.

Головний герой, патологоанатом на ім'я Северин, переживає кризу середнього віку. Його професійне життя не приносить задоволення: низька зарплата, відсутність поваги з боку колег та робота в жахливих умовах. Особисте життя також руйнується: дружина пішла, забравши сина, через його пияцтво та фінансові проблеми. Відчуваючи безвихідь, Северин погоджується на нелегальний заробіток у сфері трансплантації органів, переконуючи себе, що забирає у мертвих те, що їм вже не потрібно. Однак кожен наступний крок занурює його глибше у світ злочинності та моральної деградації. Те, що раніше здавалося неприпустимим, стає новою нормою. Постає питання: чи зможе він зупинитися і як далеко зайде у своїх вчинках?

Роман піднімає теми морального вибору, впливу обставин на особистість та межі, які людина готова переступити заради зміни свого життя. Автор, використовуючи свій медичний досвід, створює реалістичний та моторошний світ, змушуючи читача замислитися над складними етичними питаннями.

І, наостанок: «Драбина» —вже згаданої Євгенії Кузнєцової, опублікований у березні 2023 року. Це друга книга авторки після успішного дебюту з романом «Спитайте Мієчку» у 2021 році. 

Головний герой, Толік, здійснює свою давню мрію, придбавши будинок в Іспанії, далеко від надокучливої родини. Однак повномасштабне вторгнення росії в Україну змінює його плани: родичі, рятуючись від війни, знаходять прихисток у його новому домі. Серед них — мама, одноногий дядько, далека родичка з песиком, сестра з подругою та навіть котячі свекруха й невістка. 

Авторка розказує про взаємини між різними поколіннями та характерами, які змушені співіснувати в умовах вимушеної еміграції. Вона майстерно поєднує гумор і драматизм, показуючи, як війна впливає на повсякденне життя та змушує людей переосмислювати свої цінності.