... війна ...

 Авторка:

 Євгенія Буряк

  

   Складно підібрати потрібні слова, щоб описати, що несе в собі це слово. Скільки болі, хоробрості, втрат, повернень, сльоз і мужності? Скільки крові ввібрала в себе земля? 

  Страшно читати новини, боляче слухати історії, моторошно дивитись фотографії, тривожно ходити по вулицям, гнівно хочеться розплати та відчайдушно хочеться жити! 

   Чи прагнеш ти нашої перемоги? Як тобі прокидатись зранку, заварювати каву та знати, що компанія - виробник цієї кави працює в росії і тим підтримує  геноцид мирного українського народу?

   Зараз треба зробити вибір: вибір на користь того, що легко, і того, що правильно. 

 Легко - включати, слухати "ісполнітєлей, артістов",  дивитись російський ютуб, розмовляти, писати на «языке». Легко говорити «я так звик», або ж «мені так комфортно», замість того, щоб казати « складно перевчитися, але українська - це моя мова». Чому не українською, народ?

   А правильно - це донатити на ЗСУ, підтримувати українскі бренди, затомість того, щоб купувати товари у слабкодухих компаній, підтримуючих расєю. Правильно допомагати потребуючим, триматися самому та вірити в перемогу! 

  Проходить ще один день, наближаючи нас до заповітної перемоги. Але якими зусиллями? Пам’ятай про другу сторону монети, та сьогодні живи дійсно, немов кожен день- останній.