Конклав: історія, що накладається на будь-яку країну

Авторка: Марія Труш

21 листопада 2024 року в прокат українських кінотеатрів вийшов фільм «Конклав» - екранізація однойменного роману Роберта Гарріса. Увагу привернув як і сюжет, так і зірковий склад: головні ролі зіграли Рейф Файнз (що також зіграв у фільмі «Список Шиндлера» та «Меню»), Стенлі Туччі («Реальне кохання» та «Диявол носить Prada») та Джон Літгоу («Корона» та «Вбивці квіткової повні»).

Сюжет починається зі смерті минулого Папи Римського, що був ближнім другом двух кардиналів: Лоуренс та Белліні. Ця подія спричинює з’їзд всіх кардиналів католицької церкви приїхати до Ватикану для обрання нового Понтифіка. Є кандидати, але з них ніхто не підходить. Кардинал Тедеско реакціонер-расист, що прагне повернути Латинську конституцію, що перекреслило б весь прогрес в плані толерантності до всього. Кардинал Белліні гарна кандидатура, що продовжить і розвине надбання колишнього Папи, але він не бажає цього. Кардинал Тремблей навпроти бажає цього найбільше всього, але є свідчення що цей чоловік можливо корупціонер, про що свідчить те, що перед смертю Понтифік відлучив його, але не встиг про це сказати. Також не встиг сказати про нового кардинала з Афганістану – Френсіса Бенітеза, кардинала Кабула. Є ще один можливий кандидат – кардинал Адеємі, але і цей без секретів в шкафу. І всім їм треба провести 72 години відрізаними від всього світу та обрати Папу Римського, що буде правити християнським світом.

Відчуття інтриги, драма, Ватикан – це все що привернуло увагу до цього творіння. Сам Едвард Бергер сказав про свій фільм так: «Для мене це фільм про будь-які вибори». Що по суті, таким є. Конклав – це зменшена модель виборів в інших країнах. Є кандидати і є громадяни, що за них голосують. Кожен обирає кандидата, спираючись на пропозиції що до вподоби. Все залежить від інформації, яка відома і доступна про осіб. Але якщо спливе те, про різко змінить думку про кандидата, чи вийде про забути? Та як це відобразиться на тому хто знайшов інформацію? В фільмі Лоуренс знаходить інформацію про Адеємі та Тремблей лише з однієї думки: Папою Римським може стати людина, що не має гріхів, які викличуть гнів Курії. Але в Ватикані правила на ідеального кандидата зрозумілі, в Біблії прописано: не гріши. І величина країни буквально з велику площу посеред Риму. Але це не заперечує того, що Конклав – зменшений варіант виборів. В звичайних виборах підкопи під виборця роблять три групи: конкуренти, анонімні джерела та журналісти. Перші заради усунення «перешкоди» на дорозі до влади, другі – заради свого бачення справедливості, а треті – заради сенсації. І вибрати ідеального кандидата не можливо, бо важко сказати, що буде робити той, хто стане президентом.

Щоб передати дух Ватикану та католицької церкви, не була останньою думка італійської акторки Ізабелли Росселіні. Вона не раз говорила на інтерв’ю: «Я дуже добре знайома з католицькою церквою. Можна сказати, що я виросла з Папою Римським. Я пам'ятаю, як він зичив дітям доброї ночі та читав молитву по телебаченню кожен день о 20:30. Він був як дідусь. Моя мати була протестанткою, батько – католиком, вони не ходили до церкви, але я ходила до середньої католицької школи разом із монахинями. Тож я була знайома з їхнім оточенням та завжди відчувала силу авторитету, який вони мали». Сам Едвард Бергер – атеїст, але зазначав: «Якби у нас не було релігії, чи була б у нас ідентичність? Якою б тоді була наша історія, культура, традиції? Гадаю, ми б просто загубилися, не знаючи, до чого ми належимо».

Отже, «Конклав» - це фільм про патріархат, політику, питання вибору та правильності. Психологічний трилер заворожує та насторожує, тримаючи інтригу до кінця. Глядач до кінця не знає, хто стане Папою Римським і які ще таємниці ховають кожні з нас.