Героїзм ліквідаторів аварії на ЧАЕС та брехня радянської влади про аварію

Напередодні тридцятиріччя аварії на Чорнобильській атомній електростанції відбулася прес-конференція, під час якої керівник відділу  охорони ЧАЕС внутрішніх військ України та Молдови 1984-1988 років Володимир Борисенко розповів  про соціальні гарантії  для ліквідаторів та постраждалих внаслідок аварії,  асоціацію  ветеранів-ліквідаторів аварії на ЧАЕС при Міністерстві внутрішніх справ і Національної гвардії, а також про відсутність інформації про аварію на станції навіть у ліквідаторів.

“Існували великі труднощі  пов’язані  зі збором  інформації. Навіть, коли надійшов сигнал про надзвичайну подію на цій станції, нам не надавали жодної інформації. Сказали, що там трапилась якась подія і, тільки приїхавши,  ми дізнались про вибух і пожежу,” –  сказав Володимир Борисенко .

Після аварії  всі побачили скільки брехні було подано від влади. І це обурювало людей. Ні рівня радіації, ні радіоактивності зараження, ні в яких засобах захисту повинні діяти ліквідатори не повідомлялося. Влада казала, що ми з усім справимось, у нас дуже хоробрі люди .

За словами Володимира Андрійовича, особовий склад внутрішніх військ патрулював у містах під час евакуації в мінімальних засобах захисту, а саме в протигазах і загальновійськових захисних комплектах, які захищали від радіаційного пилу, але від проникаючої радіації вони не захищали. Але інших засобів захисту не було. Це свідчить про недостатнє і не правильне прогнозування подібних аварій.

Пан Борисенко також повідомив, що за період незалежності України "ті соціальні гарантії, які передбачені законом про соціальний захист учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, не виконуються або виконуються тільки частково". У той же час він підкреслив, що сьогодні створена Асоціація ветеранів-ліквідаторів аварії на ЧАЕС при Міністерстві внутрішніх справ і Національної гвардії налічує близько 570 осіб.

Оксана Харченко