Українська молодь
Інтернет-версія всеукраїнської газети
29.03.23
Безпека в мережі: що краще VPN чи Proxy та як їх правильно використовувати?
27.03.23
Колективний невроз: наслідки другої світової та сучасні реалії України
21.03.23
Енергозбереження по Житомирськи
Поліське місто сьогодні є лідером в Україні з питань заощадливості
Програми енергозбереження і енергоефективності дуже актуальні у теперішній час в Україні. Позитивним досвідом у цій сфері ділився Житомир. Прес-тур «Кліматично-нейтральне майбутнє Житомира. Зелений перехід міста на 100% ВДЕ до 2050р.», організований громадською спілкою "Бізнес за партнерство" в рамках проекту «Просування енергоефективності та імплементації Директиви ЄС про енергоефективність в Україні», що виконується німецькою урядовою компанією GIZ за дорученням Уряду Німеччини та Швейцарії, зібрав кілька десятків журналістів з усієї України.
Під час знайомства у стінах Житомирської міської ради очільник міста Сергій Сухомлин розповів, що перші програми з енергозбереження почали застосовуватися тут ще 2012 року, а активно впровадитися вже з 2014 року. Житомир один з перших у Східній Європі заявив про перехід на 100 % використання відновлювальної енергії. І буде першим містом в Україні, висловив переконання мер. А вже до 2050 року має стати повністю кліматично-нейтральним.
В якості добрих прикладів делегація відвідала об`єкти міста з цієї програми. Першим оглянули дитячий садок ЖДНЗ № 6, термомодернізований в рамках проекту «Підвищення енергоефективності обєктів бюджетної сфери м. Житомира». Сьогодні тут діє 11 груп для малюків, а загалом ходить до закладу 224 дитини. Садочок приймав і більшу кількість, але наразі військова небезпека, зокрема, ракетні обстріли, змусили чимало батьків разом з дітьми виїхати з обласного центру. Як розповіла завідувачка установи пані Казмерчук, роботи з утеплення розпочалися з даху, згодом фундаменту. Загалом енергозберігаючими технологіями обклали всі стіни, включаючи склопакети. За висловом керівниці, увесь будинок обгорнений своєрідною теплою «шубкою».
Останніми були укриття, де повністю підготовлені великі приміщення для перебування, навчання, різноманітних ігор вихованців. (Цікаво, що загалом з 45 навчальних закладів міста, 44 мають укриття). В результаті робіт температура у приміщеннях підвищилася на 5-6 градусів, а споживання теплової енергії знизилося на 55-60%. За кошти місцевого бюджету було виконано ще й облаштування благоустрою території дитячого садка.
Житловий будинок ОСББ «Вулик-21», був зведений у 1997р. Мешканці майже всіх 234 квартир цього шестипід`їздного дому у 2016р. підтримали утеплення будинку, розповіла керівниця ОСББ Людмила Панченко. В будинку вже не один рік здійснювалися заходи з реалізації енергоефективності за програмо «Енергодім». Зокрема, теплоізоляція внутрішніх трубопроводів, балансування системи опалення через встановлення автоматичних клапанів, комплекс робіт із теплоізоляції та улаштування зовнішніх стін, заміна зовнішніх дверей та облаштування тамбурів, заміна віконних і балконних блоків. Ці заходи додали до 40% енергоефективності.
За словами Панченко, загальна сума проекту становила 25 млн. грн. Але це вартувало, адже сума опалення у платіжках мешканців скоротилася на 40, а іноді й на 50%.
По завершенні обїзду відбулася розмова преси з місцевими чиновниками. Як розповіла 1 заступниця міського голови Світлана Ольшанська, у 2021р. Житомир став другим містом в Україні, що отримало «Європейську енергетичну відзнаку». Й надалі керівництво віддаватиме пріоритет програмі «Зелене місто».
Ще одна проблема для Житомира використання світла, адже його не вистачає, зазначила Ольшанська. Через це у місті не курсує трамвай, адже, в першу чергу, струм подається для мешканців. При цьому спішно реалізується програма заміни вуличного освітлення лампами LED. Поліське місто перше місто в Україні, яке на 100% встановило на вулицях енергозберігаючі лампи. А це 15 тисяч світоточок.
Сергій Бахін
18.03.23
«Простір речей» у Львові
Авторка: Надія Пікуль
«Простір
речей» - місце, куди люди приносять свої речі, щоб інші при потребі могли їх
взяти.
Звідки ж з’явилася ідея проєкту?
Є три витоки цієї ідеї.
По-перше, учасниці ініціативи є критичними до сучасної економічної системи –
капіталізму, яка знищує природу, тварин і природу в цілому; яка ставить
індивідуальне збагачення вище, ніж колективне благо та збереження навколишнього
середовища.
«Ми не екологічна ініціатива, проте цінність екосвідомості, а також
веганство, вважаємо важливими для нас» - зазначила координаторка.
По-друге, у Харкові – місто,
звідки походить ініціатива проєкту, до ковідних часів проводилися фрімаркети.
Кожної весни та осені проходили одноденні івенти у парку, куди люди приносили
речі і могли забрати щось собі. Деякі з учасниць «Простору» брали участь в
організації двох таких фрімаркетів. Окрім цього, у Харкові була створена група
в телеграмі під назвою, «група, в якій віддають речі». Суть групи – постити
фото речей, які готові безкорисно віддати, а також шукати, якщо щось потрібно.
Наразі таку групу створено у Львові, а також всеукраїнську.
І по-третє, досвід зі схожими
місцями координаторки проєкту. Саме він став стимулом створити «Простір речей».
Минулої весни вона перебувала в Німеччині і відвідала два місця, які працюють
за тією ж схемою – віддавати непотрібне і брати необхідне.
«Що цікаво, це були постійні і тривалі проєкти, створені не для біженок і
біженців з України, а для всіх. Тому по поверненню в Україну захотілось мати
тут щось схоже»
Спочатку організація займалася
гуманітарною допомогою і орендувала приміщення під склад. Воно мало дві
кімнати, тому учасники проєкту вирішили орендувати обидві: одна під склад та
офіс, інша під «Простір речей». Далі придбали стійки для одягу, вішаки,
стелажі. Зробили пост в Інстаграм про відкриття проєкту – люди почали приходити
з першого дня.
Нещодавно організація переїхала
на нове місце. Тим самим зменшивши єдину складність проєкту – в людей є дуже
багато непотрібних речей, які вони можуть і хочуть віддати. Попереднє
приміщення було набагато менше, ніж те, що є зараз. Полиці там ломилися від
одягу, було дуже незатишно, людям було складно щось шукати серед такої
кількості речей. На новому місці стало легше. До того ж тепер діють обмеження:
речі приймаються по графіку, тиждень через тиждень. Аби мати час, щоб люди
позабирали речі і звільнили місце для нового.
«Важливо зазначити, що взагалі наша ініціатива є феміністичною, основний
напрям нашої діяльності – феміністична культура та просвітницька діяльність.
Проте соціальні проєкти для нас також є важливими. Тому ми створили «Простір
речей», а також проєкт «Годівничка». Щонеділі ми годуємо людей, які потребують
цього, гарячим обідом»
Влітку
організатори провели івент від «Простору речей» із лекціями про сортування,
фріганство, були веганські смаколики, грала музика.
«До нас приходять тільки дуже привітні та приємні люди, із якими приємно
взаємодіяти»
Проєкт запланований до кінця
липня. Стежити за оновленнями та діяльністю «Простору речей» можна в Інстаграм https://instagram.com/fem.bilkis та
ТікТок https://www.tiktok.com/@fem.bilkis
17.03.23
Вплив штучного інтелекту на життя та мистецтво
Термін штучний інтелект часто застосовується до проєктів з розробки систем, які наділені інтелектуальними процесами які притаманні людям, наприклад змога міркувати, знаходити сенс, узагальнювати, аналізувати та вчитися на минулому досвіді. Наразі ми слабко можемо уявити собі життя без нього, адже всі онлайн маркет – плейси , чат-боти, сайти знайомств та т.п. це саме штучний інтелект який спеціально запрограмований та навчений цьому.
16.03.23
Українські фільми про війну на Донбасі, які варті вашої уваги!
З початком анексії Криму та розв'язання війни на Донбасі російською федерацією в українському кінематографі відбулося переродження. Якщо бойових дій на території Автономної Республіки Крим не було, то східний край України був залитий великою кількістю крові. Ці події не могли пройти безслідно повз нашу культуру, а тим більше кінематограф, який з 2014 року відділився від російського і результатом цього є поява справжніх шедеврів українського кіно. Особливе місце посідають фільми воєнної тематики, а саме війна на Донбасі. Тож ось кілька чудових стрічок, які не залишать вас байдужими:
Ця знаменна кінострічка повинна відкривати цей список. Фільм по справжньому захоплює, сюжет тримає до останнього, але головною фішкою є діалоги. Діалоги між героями - зовсім різними людьми, за віком, статусом, діяльністю, і регіоном зростання. Теми, підняті в цій стрічці, не мають однієї конкретної відповідь чи бачення. І чуючи думки героїв, ти знаходиш свою і думаєш: “Ось да він правий”, а потім чуєш думку іншого і в тобі починають грати сумніви. Фільм не просто показує події на фронті, а й формує критичне мислення.
Наступний шедевр українського кіно -
це стрічка “Іловайськ”. Кожен українець чув цю назву, але не кожен знає її
історію. Це місто в Донецькій області, яке стало відомим трагічною подією під
час білого коридору, який зробили російські війська для виходу наших військ з
облоги, але як і завжди не дотримались домовленостей і під час виїзду розстріляли українську
колону. Ці події були покладені в сюжет фільм, та вартий він вашої уваги через
вплетені сюжетні лінії. Неймовірно правдиво було висвітлено ставлення місцевого
населення до війни, до України, до наших військ і чесно показано причину цього
ставлення. Тому переглядаючи цю стрічку, ти знову ж таки, як і в попередньому
фільмі, формуєш зовсім інше розуміння війни, починаєш дивитися на ці події не
лише зі сторони героя військового, а й з цивільного, який став жертвою
дезінформації та пропаганди.
Ця стрічка не є такою як по передні - від слова зовсім. Хтось скаже, що це щось ненормальне, а інший казатиме, що це щось неймовірне. Така різниця вражень від цього фільму виникла через його неоднозначне висвітлення подій війни. Фільм висміює все, що відбувається на фронті, через призму гумору та іронії показує реальні події на передовій, демонструє певну безглуздість як нашої армії і влади, так і ворожої. Особливо іронічно були висвітленні російські пропагандисти(P.S. Тільки вже через них можна глянути цю комедію). Це по справжньому щось нове в українському кінематографі, яке варте уваги, адже бачити трагічні події в нашій країні крізь гумор і абсурд допомагає пережити все це.
Крим… Напевне більшість українців і не знають, хто такі справжні кримські татари, які їх традиції, переконання і в цілому, як живуть вони, яке їх ставлення до України. Але хто знає історію, чуючи про 1944 рік, одразу згадує виселення усіх кримських татар з Криму радянською владою, та на жаль історія не розповідає про почуття людина, яку насильно забрали з рідного краю, і як травматично це може бути для інших поколінь, які навіть мали змогу зростати вже на свої землі. Дивлячись цю кінострічку, у вас пробуджуються зовсім нові емоції, викликані розумінням, що це ваше війна, але не ваша історія. Воно одночасно є таким чужим і таким ж рідним.
Всі попередні кінострічки цілком
знятті на реальних подія, але Білий ворон це вже біографія. Пацифіст-екопоселенець, який хоче
жити в мирі та гармонії з природою, ніколи нізащо б не взяв до рук зброю - стає
снайпером. І це реальна людина, принципи і цінності якої були зміненні війною.
Фільм детально
продемонстрував як відбулися ці зміни, але особливо цікаво було спостерігати за
долями інших героїв, яку вони грали роль у формуванні головного персонажа. Ця
стрічка варта вашої уваги не лише через те, що це класне мотивуюче патріотичне
кіно. Це більше - це історія усвідомлення того, що у своєму ідеальному світі не
можна сховатися від жорсткої реальності.