Фрібі, що воно таке?

Авторка: 

Вікторія Юрченко

 Сучасні тенденції індустрії розваг дивують, особливо якщо вони родом із Кореї. Безкоштовно, але безцінно: про культурний феномен фрібі. 

  Бум корейської індустрії розваг охоплює простір довкола себе. У такий спосіб звичайне англомовне слово «фрібі» набуває глибшого культурного контексту. Найчастіше його можна почути на k-pop концертах та тематичних k-pop подіях. 

  Назва «фрібі», або ж «freebie» та «freebies», походить від англійського слова «free», що перекладається як «безкоштовно».

   «Фрібі» не є сленгом чи жаргоном. Cambridge Dictionary, один із найавторитетніших словників англійської мови, містить його й подає із приміткою неформальне. Та визначає як «те, що дають безкоштовно, особливо з метою здобути вашу підтримку та викликати у вас інтерес». 

   У світі k-pop практику виготовлення та дарування фрібі слід розглядати таким собі ритуалом, під час якого фанати створюють один одному позитивний настрій та виражають єдність і підтримку. 

  Але що можна вважати фрібі? Відповідь: буквально будь-що. Наприклад: цукерки, прикраси, значки, дармовиси, картки, стікери. Усе, що вам заманеться може стати фрібі. Зазвичай ці речі оформлені у кольорах, що асоціюються із конкретним музичним гуртом; мають натяки на меми, пов’язані із цими конкретними співаками; містять емблеми чи культові вирази гурту чи співаків; або просто красиві.

  Тож звідки ростуть ноги цього дійства із фрібі? З одного боку, об’єднуватись, турбуватись та допомагати, іншими словами концепт «чон» (정/情) — закарбований у цінностях та звичаях корейців, що зумовлено конфуціанством та історичними, соціальними і економічними чинниками. Безсумнівно, це дуже різниться від індивідуалістичної західної культури. З іншого боку, розвиток k-pop індустрії — від 1-го покоління 1990-2004 років, до нинішнього 5-го покоління — супроводжувався появою офіційної продукції від імені артистів, що актуалізувало питання вартості цієї продукції. Адже далеко не всі могли її собі дозволити, тому виникла дешевша, неофіційна альтернатива — створення пам’ятних фрібі, щоби не залишати фанатів, своїх однодумців, із порожніми руками. 

   Однак у витоках фрібі можна знайти подібність до американської рейв-культури 90-х. Мова йде про обмін браслетами «канді» разом із символічним рукостисканням PLUR, що є акронімом до «мир, любов, єдність, повага». Зазвичай ті браслети були виготовлені вручну у кольорах веселки та з намистинами-літерами, котрі, ймовірно, еволюціонували з браслетів дружби.

   Нині виготовлення фрібі та їх дарування — це своєрідна форма дозвілля, коли фанати спрямовують власну енергію й креативність на створення подарунків, аби під час k‑pop заходу роздати їх, як символ згуртованості та взаємної підтримки. Численність же цих дрібничок здатна варіюватися від кількох штучок до сотень, та навіть модифікуватися у повноцінні проєкти від фанатів — усе залежить від ваших сил і бажання. 

   На українських теренах подібну тенденцію можна було зустріти ще 2019 року, коли мережа кінотеатрів Multiplex транслювали документальний фільм k-pop гурту BTS «BTS: Bring the Soul». У той час, нині «мертве», угрупування @smeraldo_garden перед кіносеансом роздавало відвідувачам атласні стрічки-браслети з написом-назвою фільму.

   Або ж, пам’ятаю, як власне під час перегляду однієї з численних трансляцій контенту BTS у Multiplex, деякі із глядачів купували цукерки й у супроводі теплих слів роздавали своїм сусідам по місцям у кінозалі.

  Наразі цей гурт виступає з концертами у різних країнах Європи. А їх інтернаціональні шанувальники активно діляться у мережі інтернет процесами виготовлення фрібі до концерту та кількістю отриманих подаруночків опісля концерту. 

 

 Однак не єдиними BTS. Попри те, що цей гурт у k-pop індустрії має найбільшу кількість шанувальників, культура фрібі присутня й серед фанатів інших корейських співаків. На форумі Reddit, до прикладу, читаємо публікації  про досвід отримання фрібі фанатами Stray Kids, IU, TXT тощо.

   Практика виготовлення й дарування фрібі виходить за межі матеріальної цінності й стає знаком належності до спільноти, де кожен фанат може долучитися до створення позитивної атмосфери. Їх сила у здатності об’єднувати людей через прості жести, у формуванні відчуття причетності та живій, емоційно насиченій комунікації. Справедливо вважати культуру фрібі корейським феноменом, що разом зі зростанням популярності k-pop знайшов своє місце під сонцем й серед європейської авдиторії шанувальників цієї музичної індустрії. 

Джерела: https://dictionary.cambridge.org/dictionary/english/freebie; 

https://blog.delivered.co.kr/uk/k-pop/korean-artist/vibrant-evolution-of-k-pop-from-1st-to-5th-gen-k-pop-groups/; 

https://www.knowingkorea.org/contents/view/204/The-uniquely-Korean-concept-of-Jeong;

https://link.springer.com/chapter/10.1007/978-3-030-94747-7_12;

https://www.laweekly.com/inside-the-world-of-the-kandi-kids-dance-musics-most-colorful-subculture/;   

https://web.archive.org/web/20230208160946/https://sites.psu.edu/kzt5196english/2015/09/17/the-culture-behind-kandi/.  

Україна має нову чемпіонку Європи: Міланія Кохан виграла золото у 17 років

Авторка: 

Анастасія Клиновська

 Сімнадцятирічна легкоатлетка Міланія Кохан успішно дебютувала на міжнародному рівні, здобувши золоту медаль юнацького чемпіонату Європи. У фіналі турніру з метання молота українка показала переможний результат 70,19 метра, випередивши найближчу переслідувачку Лоан Родріг більше ніж на метр. 

 До фінального етапу Міланія пройшла з найвищим результатом кваліфікації. У першій же спробі вона відправила трикілограмовий снаряд на 68.05 метра. Прохідний норматив складав 63.50 метра, тому відбір для неї одразу завершився. Такий кидок дозволив дніпрянці увійти до п'ятірки найкращих метальниць в історії вітчизняної легкої атлетики у відповідній віковій категорії.

  Молодша сестра олімпійського призера Михайла Кохана розпочала професійну кар'єру лише минулого року. За короткий час вона виграла золото чемпіонату України серед одноліток та здобула срібло у старшій категорії, змагаючись важчим снарядом. Її брат напередодні виступив на етапі Континентального туру в Будапешті, де посів четверте місце з мінімальним відставанням від трійки лідерів на сімнадцять сантиметрів.

Інтерв'ю з астрологом

Авторка: 

Олена Батіцька

   Сьогодні все більше людей звертаються до астрологів і тарологів. Питання та запити дедалі частіше лунають саме від молодих людей. Але чому? Чому частина молоді починає довіряти саме астрологам, а не звертається до інших фахівців. 

   Раніше звернення до таро та зірок було чимось містичним і навіть сокровенним. Тихі вечори, свята, загадкова атмосфера… До зірок зверталися у пошуках долі, кохання та відповідей на важливі життєві питання. Ці запити залишаються актуальними й нині. Проте з часом вони змінилися. І причина криється не лише у внутрішніх переживаннях людини, а й у зовнішніх обставинах. 

   На сьогодні багато молодих людей довіряють астрологам і тарологам із соціальних мереж. Провівши детальний аналіз, можна помітити, що найчастіше вони обирають розбір натальної карти. Instagram дедалі більше набуває популярності як платформа для самопізнання та особистісного розвитку. У мережі все частіше можна побачити профілі з описами: «розбір натальної карти», «хто ти за натальною картою», «ведична астрологія», «таролог», «астролог». То що ж це таке і чому ці спеціалісти мають такий великий попит серед молоді? Чому вони довіряють їм свої найпотаємніші переживання та проблеми? І чи варто це робити? 

 У XXI столітті самопізнання особистості стало однією з ключових тенденцій. І недарма: події останніх років суттєво вплинули на психологічний стан більшості українців. Війна забрала наше звичне життя. Сирени, повітряні тривоги, обстріли та невизначеність щодо майбутнього неабияк змінили психіку й світогляд людей. Згідно з дослідженнями Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), майже половина українців відзначають погіршення свого психологічного стану порівняно з довоєнним періодом. Понад 70% українців живуть у стані постійного стресу. Постійний стрес виснажує організм, і люди втомлюються від такого способу життя, особливо молодь. Саме тому дедалі більше молодих людей обирають жити «тут і зараз». Вони перестають відкладати життя та власні потреби на потім, адже ніхто не знає, що буде завтра. 

   Водночас зовнішній шум подій часто не дає можливості зрозуміти себе. Зовнішні обставини, суспільний осуд і поляризація суспільства не дають молоді повною мірою проявити себе в цей непростий час. Якщо раніше багато хто мирився з цим, то зараз ситуація змінюється. Для частини молодих людей астрологія стає одним зі способів самопізнання, можливістю краще зрозуміти себе, свої сильні й слабкі сторони, особливості характеру та внутрішнього світу. Саме тому багато хто звертається до астрологів у пошуках гармонії та внутрішнього спокою. 

  Найкраще зрозуміти, із якими запитами та з яких причин молоді люди звертаються до астрологів, допоможе погляд ізсередини — розмова з астрологом.

– Чому, на вашу думку, молодь сьогодні так активно цікавиться астрологією? 

— Я думаю, що сьогодні люди, а особливо молодь, значно більше прагнуть досліджувати й розуміти себе. 

  У них є і бажання, і можливість зрозуміти, ким вони є насправді, чого хочуть від життя, які мають сильні сторони та в якому напрямку їм варто рухатися. 

   Якщо згадати кілька років тому або покоління наших батьків, та навіть нас у підлітковому віці, то суспільство було значно більш закритим. Людей, які мислили нестандартно або відкрито говорили про свої почуття, часто не розуміли чи навіть засуджували. Ми й самі пам’ятаємо, що коли були підлітками, про депресію, тривожність чи емоційний стан майже не говорили. Навпаки, за це можна було ще й почути: «Яка депресія? Зараз знайдемо тобі роботу». 

   Так само це стосувалося вибору професії, стосунків і загалом того, яким має бути життя. Здавалося, що багато рішень за людину вже прийняло суспільство. 

    Зараз суспільство також впливає на нас, але ми маємо значно більше свободи вибору. Саме тому молодь почала так активно цікавиться астрологією та іншими напрямами самопізнання. Це, на мою думку, дуже хороша тенденція. Адже найкраще, що людина може зробити для себе, — це зрозуміти себе. Психологія в цьому дуже допомагає, а астрологія може стати ще одним інструментом самопізнання. Я не вважаю, що вони замінюють одна одну. Навпаки, вони можуть чудово доповнювати одна одну й допомагати людині краще зрозуміти себе. 

– Із якими запитами ваші клієнти найчастіше звертаються? 

— Останнім часом я дедалі частіше помічаю ще один запит — дитячі натальні карти. Мені дуже подобається, що зараз стає більше свідомих батьків, які прагнуть не просто виховати дитину, а й краще її зрозуміти. Їх цікавлять характер дитини, її сильні сторони, особливості сприйняття світу, те, як краще підтримувати її розвиток і будувати теплі, довірливі стосунки. Для багатьох астрологія стає одним з інструментів, який допомагає глибше зрозуміти власну дитину. 

  На другому місці — професія, самореалізація та пошук свого призначення. Людей цікавить, у якому напрямку їм краще рухатися, де вони зможуть розкрити свої таланти й відчути себе на своєму місці. 

  ТДуже часто людина приходить саме тоді, коли всередині вже є відчуття, що щось не так. Вона може багато років працювати на роботі, яку не любить, або просто звикнути до неї, але при цьому не почуватися щасливою та реалізованою. На мою думку, кожен із нас час від часу відчуває такі внутрішні сигнали. Головне — вчасно їх почути. 

   Найчастіше до мене звертаються із запитами про стосунки. Це, мабуть, найпоширеніша тема. Люди хочуть краще зрозуміти себе у взаєминах: чому вони настільки вразливі, чому бояться близькості, не можуть відкрито проявляти свої емоції або чому в їхньому житті постійно повторюються одні й ті самі сценарії. Запитів дуже багато, але тема стосунків дійсно посідає перше місце. 

– Чому, на вашу думку зараз частина молоді частіше звертається до астрологів.

— Це дуже цікаве питання, адже воно допомагає зрозуміти, що насправді може дати астрологія. Багато людей плутають її з іншими напрямами, наприклад із таро чи нумерологією, і часто приходять із запитаннями: «Чи буду я успішною?», «Коли я вийду заміж?», «Чи будуть у мене діти?», «Коли закінчиться війна?». 

  Але я завжди пояснюю, що астрологія працює не так. Вона допомагає насамперед поставити правильні запитання. 

   Наприклад, замість «Коли я вийду заміж?» доречніше запитати: «Які періоди є більш сприятливими для створення сім’ї?», «Що мені варто зрозуміти про себе, щоб побудувати здорові стосунки?», «На що звернути увагу у своїй поведінці та власних виборах?». 

  Для мене астрологія — це насамперед про самопізнання. Вона допомагає краще зрозуміти свій характер, природні здібності, сильні сторони, особливості реакцій, життєві уроки та сценарії, які можуть повторюватися. Її головна цінність полягає в тому, що вона допомагає людині глибше побачити себе. 

  ТТак, в астрології існують методи прогнозування. Але свідомий астролог ніколи не скаже: «Це точно станеться» або «Війна закінчиться саме в цей день». Астрологія не дає абсолютних гарантій. Вона лише показує тенденції, потенціал і періоди, коли певні події чи зміни є більш імовірними. А те, як людина проживе ці можливості, залежить від її власних рішень і дій. 

– Що б ви сказали людині, яка вважає астрологію звичайною вигадкою?

— Я поважаю право кожної людини на власну думку й ніколи не прагну когось переконувати. Для когось астрологія не має жодної цінності, а для когось вона стає одним із ключів до розуміння себе. 

  Я бачила людей, які завдяки астрології знаходили свій професійний шлях, покращували стосунки тощо. І для мене найбільша цінність — бачити, що людина отримала відповіді на свої запитання й стала більш упевненою в собі. 

   Я завжди кажу: найкраще — скласти власне враження. Ознайомитися з астрологією глибше, дослідити її, а вже потім робити висновки, не спираючись лише на стереотипи чи думку суспільства. 

 Скептицизм — це абсолютно нормально. Я завжди за критичне мислення. І, мабуть, головне, що я хочу сказати: моє завдання — не змусити людину повірити в астрологію. Моє завдання — допомогти їй побачити себе та повірити у власні сили. Якщо після консультації людина виходить саме з таким відчуттям, значить, моя робота була недаремною. 

— Дякую Вам, що поділилися з нами. Це було надзвичайно цікаве інтерв’ю. Сподіваюся, воно стане корисним для багатьох молодих людей. 

   Інтерв’ю показало, що для частини молодих людей астрологія є не способом передбачити майбутнє, а інструментом самопізнання. Одні знаходять відповіді у психології, інші — в астрології, а дехто поєднує обидва підходи.  Незалежно від обраного шляху, спільним залишається бажання краще зрозуміти себе та знайти внутрішню опору в часи невизначеності. 

Як зробити перебування домашніх тварин у сховищі комфортнішим

Авторка: 

Юлія Гоменюк

   В періоди посилених обстрілів з боку росії власники тварин з дбайливістю ставляться до безпеки своїх улюбленців та беруть їх з собою в укриття. Це найбезпечніший варіант для улюбленців, але звуки ззовні, незнайомі запахи та великий натовп можуть налякати їх та спричинити сильний стрес. На щастя, існують різні способи того, як зменшити хвилювання тваринок.

  Піклування про спокій тварини починається з дому. Тварини можуть відчути стрес від самого сигналу повітряної тривоги, чи далеких вибухів. Фахівці повідомляють, що, перш за все, необхідно зберігати власний спокій. Тварини відчувають емоції господаря, і поруч зі спокійним господарем їм буде легше не піддаватись хвилюванню. Експерти з Nauka.UA Та OptiMeal також передають, що для тварини необхідно мати облаштоване комфортне, безпечне місце у домі господаря. Важливо, щоб вдома це не була клітка, а зручне місце, облаштоване її улюбленими речами та речами господаря, що мають його запах на них. Знайомі запахи заспокоюють тварин та дають відчуття контролю. Експерти також радять закрити штори та уникати яскравого світла. Фахівці КП ММР "Центр захисту тварин" радять спілкуватися з твариною ніжним, спокійним голосом та підтримувати тактильний контакт. Цей контакт може бути різним: це можуть бути погладжування чи масаж, або одягнути на тварину щось, що трохи тисне, на 10-20 хвилин. Дотик та одяг допомагає тварині заземлитися та відчути своє тіло. Експерти попереджають, що варто враховувати особисті вподобання тварини. Корисно також мати поруч запас води та ласощі; стрес може викликати спрагу, а улюблені смаколики заспокоять вихованця.

  Перед тим, щоб тварина могла ходити до укриття, потрібно її підготувати. МВС радить чіпувати тварину та подбати про адресник для легкої ідентифікації. Також експерти радять, якщо тварина особливо погано переносить стрес, порадитись з ветеринаром щодо спеціалізованих заспокійливих. Консультація з ветеринаром обов’язкова, бо невідомо, як тварина відреагує на випадково куплені ліки. Важливо також подбати про те, щоб у тривожній валізці з речами господаря були документи тварини, необхідні ліки, якщо тварина має хронічне захворювання, були готові нашийник чи шлейка, намордник, пакетик корму та вода. В укритті, за порадами МВС та Nauka.UA, також важливо облаштувати безпечне місце для тварини, зі зручним пледом чи лежанкою, улюбленими речами зі знайомим запахом.

   В укритті важливо продовжувати підтримувати тактильний контакт. Фахівці радять тримати тварину поруч з собою, загорнути у свій одяг. Котів рекомендовано тримати у переносках, проте можна або одягнути на кота шлейку та загорнути у свою куртку та притиснути для себе, або покласти у переноску іграшку, плед чи предмет одягу зі своїм запахом. КП ММР "Центр захисту тварин" наголошує, що потрібно тримати свого улюбленця поруч з собою, щоб уникнути стресу як для нього, так і для людей і тварин навколо. Саме для уникнення стресу від присутності великої кількості собак та людей в укритті котів рекомендовано тримати у боксах чи переносках. Як і вдома під час тривог, так і в укритті рекомендується ніжно говорити з твариною, заспокоювати її.

   Перебування в укритті – великий стрес як для людей, так і для тварин. Важливо допомагати своїм улюбленцям пережити цей досвід якомога менш травматично, щоб їхнє життя поза укриттям лишалось веселим та безтурботним.

Приквел до “Білявки в законі”: рожева мрія 90-х у дощовому Сіетлі.

Авторка: 

Марія Попова

    1 липня 2026 року на Prime Video вийшов довгоочікуваний приквел до культової комедії “Білявка в законі” (“Legally Blonde”). Серіал під назвою “Елль” одразу привернув увагу фанатів оригінального фільму. Ностальгічний спін-офф під продюсерством самої Різ Візерспун та з Лексі Мінетрі в ролі нової Елль справив неабияке враження, і задав високу планку очікувань. Втім, чи вдалось її досягнути?

  Дія розгортається у 1995 році. Елль Вудс — 16-річна королева старшої школи в Бел-Ейр, Лос-Анджелес. Вона має ідеальне життя та план на новий шкільний рік: носити найкращі наряди, зустрічатися з правильним хлопцем і, звісно, залишатися яскравою та неймовірно оптимістичною. Але все руйнується, коли її батько, пластичний хірург Вайатт, провалює операцію відомій акторці. Сім’я змушена втікати до дощового Сіетла, де Елль опиняється в новій школі серед скептичних однолітків, які вважають, що “рожевий — це не особистість”.

  Серіал майстерно відтворює класичну формулу риби на суші, але адаптує її під підлітковий контекст 90-х. Ель намагається пристосуватися: вчить тексти Nirvana, експериментує з вінтажним одягом, заводить несподівані дружби і стикається з місцевими “королевами” на кшталт Кімберлі. Паралельно розвиваються сімейні лінії — мама Ева (Джун Діан Рефаел) переживає власну кризу, а батько намагається відновити репутацію.

    У сюжеті є місце для романтики, зокрема для любовного трикутника, а також тем горя, дружби та самопізнання. Фінал залишає глядачів висіти над прірвою і чітко натякає на другий сезон, який вже офіційно підтвердили.

  Окремо варто відзначити акторську гру нової зірки, яку Різ Візерспун обирала особисто. Лексі Мінетрі ідеально скопіювала манери, інтонації та непохитний оптимізм оригінальної Елль, попри те, що є відносно новою акторкою. Багато критиків відзначають, що Мінетрі вдалося передати геній актерства Різ і поєднати наївність та гострий розум.

Щодо візуалу, то тут серіал є святом для ностальгуючих. Костюмери чудово передали перехід від гламурного ЛА до гранж-Сіетла: пастельні дощовики, кордурой, рожевий Елль, який поступово адаптується до нового середовища. Деякі фанати оригіналу скаржаться, що цього кольору мало, але саме це робить серіал реалістичним і цікавим.

    Саундтрек теж окрема насолода, сповнена хітів 90-х, каверів і, звісно, відсилок до оригінального фільму.

    Проте мінуси так само присутні. Один із них це повторюваність - критики і глядачі відзначають, що сюжет занадто схожий на оригінальний фільм, з-за чого Елль проходить один і той самий шлях. Деякі сюжетні лінії є кліше, які не тільки роблять фільм передбачуваним, а й впливають на другорядних персонажів. Вибір робиться не на їхню користь, тому складається враження, що історії були обірвані.

   Загалом, критики дають змішані, але переважно позитивні відгуки: хтось називає серіал душевним і чарівним, хтось — “трохи вимушеним”, але майже всі сходяться на тому, що Лексі Мінетрі — знахідка.

   Чи варто дивитися приквел? Якщо ви любите комедії, 90-ті та історії становлення сильних героїнь — так. Історія про те, як дівчина використовує свою унікальність точно додасть світла до літніх буднів. А може й надихне чийсь новий, чарівний старт.

Марта Костюк уперше в кар'єрі виходить до чвертьфіналу Вімблдону

Авторка: 

Анастасія Клиновська

   Українська тенісистка Марта Костюк здобула переконливу перемогу та пробилася до вісімки найсильніших на Вімблдоні-2026. У матчі четвертого раунду тринадцята ракетка світу переграла американку Ешлін Крюгер. Зустріч тривала 1 годину та 23 хвилини, завершившись перемогою у двох сетах з однаковим рахунком 6-4, 6-4. Завдяки такому результату Костюк зрівняла рахунок в особистих протистояннях із суперницею, який тепер став 1-1.

   Костюк стала другою українкою в історії, кому вдалося пробитися до чвертьфіналу Вімблдонського турніру. Раніше відповідне досягнення тричі підкорювалося лише Еліні Світоліній у 2019, 2023 та 2024 роках.

   У майбутньому поєдинку за вихід до півфіналу Марта зустрінеться з переможницею пари між італійкою Жасмін Paоліні та Олександрою Еалою з Філіппін.

Напередодні ШульцФесту: чому ми тікаємо в книги? Інтерв’ю з блогеркою

Авторка: 

Марія Попова

   В липні  стартує ХІІ Міжнародний фестиваль Бруно Шульца — одна з найяскравіших літературних подій літа. Автор, якого сміливо називають міфотворцем, створював цілі світи, де потім ховався від тяжкої буденності. 

  Чи читаємо ми сьогодні з тієї ж причини? Чи читаємо ми, аби хоч на мить втекти від війни та сирен, щоб перевести подих? Чи шукаємо ми кращого світу? Про це розмова з Readish, книжковою блогеркою, чиє серце належить магії та чарівним світам.

-  У вас багато фентезійних книг. Як ви розпочали свій блог?

  Взагалі, я почала з поради психолога. Я знайшла себе в читанні фентезі, і це стало моїм окремим видом терапії. Це така креативна, більш творча справа. Моя робота більше про цифри та дати, тож іноді справді не вистачає поля, де я можу проявитися. Саме блог стає моїм рятувальним колом.

-  Розумію. А як ви прийшли до фентезі?

  Насправді, дуже випадково. Коли я почала читати, то знаходила себе в абсолютно різних книжках. Дуже довго дивилася на красиві, бо фентезі, зазвичай, дуже гарно оформлені. Це мене підкупило, але я довго ходила навколо них, бо взагалі не думала, що це мій жанр. Уявляла епічне фентезі, типу “Гри престолів”... Однак згодом купила “Четверте крило” і зрозуміла, що це зовсім інше. Прогортала його на одному диханні.

-  Тобто, у вас бувало таке, що не хотілося повертатися з написаного світу?

  Так. Нещодавно таке було з “Цирцеєю” - надзвичайно цікавий світ, все розписано, але йде дуже важко. Ну і Сандерсон, якого я теж не змогла подужати, хоча там дуже багато деталей.

-  Що думаєте на рахунок книжкового ескапізму? Чи можливий він, а не серіали чи фільми, наприклад?

   Я вважаю, це залежить від людини. Кожен по-різному уявляє те, що читає - хтось занадто, хтось взагалі цього не вміє... Я десь посередині, але можливо, що саме люди з яскравою фантазією читають для ескапізму. Їм якось легше уявляти цей “серіал” в голові.

-  Справді. Дуже хороша думка, бо люди з афантазією теж існують. Їм книги можуть і не підходити. Але чи завжди ескапізм це втеча від чогось поганого? 

 Мені здається це просто відволікання від реального світу. Ну, в нашому випадку так точно, бо у нас війна, відключення світла... Просто хочеться поринути в щось, де цього нема. Або навпаки є, і можна подивитися, як герої із цим боряться.

- Тоді чи можна вважати ескапізм через книги самотерапією? Бо, наприклад, існують персонажі, через яких можна дослідити себе, певні проблеми, тощо.

 Я думаю, що так. Теж проговорювала це з психологом і ми дійшли висновку, що це знову-таки залежить від людини. Наскільки вона себе асоціює з героєм, наскільки легко проникає в книжковий світ. І наскільки вона начитана, як багато в неї цього попереднього досвіду, який вона може адаптувати або відрізнити своє життя від книжкового завдяки цьому.

-  Як ви думаєте, які жанри найбільше обирають для втеч?

   Думаю, що це любовні романи. Саме ромкоми, бо там все весело і класно, але маю теорію, що туди втікають ще від поганих стосунків. Ну і фентезі, бо там ти можеш уявляти все, що тільки можна.

-  А самі книги? Бо останнім часом майже немає одинарних, виходить надзвичайно багато циклів. Чи може це бути пов’язано з бажанням людей, щоб казковий світ тримав довше?

   Так, тому що я теж обираю цикли. Коли читаєш одну книжку і вона закінчується, то стає сумно: не буде додаткових розділів, додатків від автора... З циклами краще, тому що навіть з перервою в читанні ти повертаєшся в один і той самий всесвіт.

-  Наостанок, чи є щось, що ви б порекомендували? Таке чтиво, яке затягне і не відпустить.

   Останнє, що мене затягнуло, це “Із крові й попелу”. А ще “Alchemised”; читала в оригіналі, але з нетерпінням чекаю українського перекладу. Тебе ніби кидає між реальністю і спогадами, і це надзвичайно захопливо.