Интернет реклама УБС

07.07.26

Приквел до “Білявки в законі”: рожева мрія 90-х у дощовому Сіетлі.

Авторка: 

Марія Попова




    1 липня 2026 року на Prime Video вийшов довгоочікуваний приквел до культової комедії “Білявка в законі” (“Legally Blonde”). Серіал під назвою “Елль” одразу привернув увагу фанатів оригінального фільму. Ностальгічний спін-офф під продюсерством самої Різ Візерспун та з Лексі Мінетрі в ролі нової Елль справив неабияке враження, і задав високу планку очікувань. Втім, чи вдалось її досягнути?

  Дія розгортається у 1995 році. Елль Вудс — 16-річна королева старшої школи в Бел-Ейр, Лос-Анджелес. Вона має ідеальне життя та план на новий шкільний рік: носити найкращі наряди, зустрічатися з правильним хлопцем і, звісно, залишатися яскравою та неймовірно оптимістичною. Але все руйнується, коли її батько, пластичний хірург Вайатт, провалює операцію відомій акторці. Сім’я змушена втікати до дощового Сіетла, де Елль опиняється в новій школі серед скептичних однолітків, які вважають, що “рожевий — це не особистість”.

  Серіал майстерно відтворює класичну формулу риби на суші, але адаптує її під підлітковий контекст 90-х. Ель намагається пристосуватися: вчить тексти Nirvana, експериментує з вінтажним одягом, заводить несподівані дружби і стикається з місцевими “королевами” на кшталт Кімберлі. Паралельно розвиваються сімейні лінії — мама Ева (Джун Діан Рефаел) переживає власну кризу, а батько намагається відновити репутацію.

    У сюжеті є місце для романтики, зокрема для любовного трикутника, а також тем горя, дружби та самопізнання. Фінал залишає глядачів висіти над прірвою і чітко натякає на другий сезон, який вже офіційно підтвердили.

  Окремо варто відзначити акторську гру нової зірки, яку Різ Візерспун обирала особисто. Лексі Мінетрі ідеально скопіювала манери, інтонації та непохитний оптимізм оригінальної Елль, попри те, що є відносно новою акторкою. Багато критиків відзначають, що Мінетрі вдалося передати геній актерства Різ і поєднати наївність та гострий розум.

Щодо візуалу, то тут серіал є святом для ностальгуючих. Костюмери чудово передали перехід від гламурного ЛА до гранж-Сіетла: пастельні дощовики, кордурой, рожевий Елль, який поступово адаптується до нового середовища. Деякі фанати оригіналу скаржаться, що цього кольору мало, але саме це робить серіал реалістичним і цікавим.

    Саундтрек теж окрема насолода, сповнена хітів 90-х, каверів і, звісно, відсилок до оригінального фільму.

    Проте мінуси так само присутні. Один із них це повторюваність - критики і глядачі відзначають, що сюжет занадто схожий на оригінальний фільм, з-за чого Елль проходить один і той самий шлях. Деякі сюжетні лінії є кліше, які не тільки роблять фільм передбачуваним, а й впливають на другорядних персонажів. Вибір робиться не на їхню користь, тому складається враження, що історії були обірвані.

   Загалом, критики дають змішані, але переважно позитивні відгуки: хтось називає серіал душевним і чарівним, хтось — “трохи вимушеним”, але майже всі сходяться на тому, що Лексі Мінетрі — знахідка.

   Чи варто дивитися приквел? Якщо ви любите комедії, 90-ті та історії становлення сильних героїнь — так. Історія про те, як дівчина використовує свою унікальність точно додасть світла до літніх буднів. А може й надихне чийсь новий, чарівний старт.

Марта Костюк уперше в кар'єрі виходить до чвертьфіналу Вімблдону

Авторка: 
Анастасія Клиновська


   Українська тенісистка Марта Костюк здобула переконливу перемогу та пробилася до вісімки найсильніших на Вімблдоні-2026. У матчі четвертого раунду тринадцята ракетка світу переграла американку Ешлін Крюгер. Зустріч тривала 1 годину та 23 хвилини, завершившись перемогою у двох сетах з однаковим рахунком 6-4, 6-4. Завдяки такому результату Костюк зрівняла рахунок в особистих протистояннях із суперницею, який тепер став 1-1.

   Костюк стала другою українкою в історії, кому вдалося пробитися до чвертьфіналу Вімблдонського турніру. Раніше відповідне досягнення тричі підкорювалося лише Еліні Світоліній у 2019, 2023 та 2024 роках.

   У майбутньому поєдинку за вихід до півфіналу Марта зустрінеться з переможницею пари між італійкою Жасмін Paоліні та Олександрою Еалою з Філіппін.

04.07.26

Напередодні ШульцФесту: чому ми тікаємо в книги? Інтерв’ю з блогеркою

Авторка: 

Марія Попова


   В липні  стартує ХІІ Міжнародний фестиваль Бруно Шульца — одна з найяскравіших літературних подій літа. Автор, якого сміливо називають міфотворцем, створював цілі світи, де потім ховався від тяжкої буденності. 

  Чи читаємо ми сьогодні з тієї ж причини? Чи читаємо ми, аби хоч на мить втекти від війни та сирен, щоб перевести подих? Чи шукаємо ми кращого світу? Про це розмова з Readish, книжковою блогеркою, чиє серце належить магії та чарівним світам.

-  У вас багато фентезійних книг. Як ви розпочали свій блог?

  Взагалі, я почала з поради психолога. Я знайшла себе в читанні фентезі, і це стало моїм окремим видом терапії. Це така креативна, більш творча справа. Моя робота більше про цифри та дати, тож іноді справді не вистачає поля, де я можу проявитися. Саме блог стає моїм рятувальним колом.

-  Розумію. А як ви прийшли до фентезі?

  Насправді, дуже випадково. Коли я почала читати, то знаходила себе в абсолютно різних книжках. Дуже довго дивилася на красиві, бо фентезі, зазвичай, дуже гарно оформлені. Це мене підкупило, але я довго ходила навколо них, бо взагалі не думала, що це мій жанр. Уявляла епічне фентезі, типу “Гри престолів”... Однак згодом купила “Четверте крило” і зрозуміла, що це зовсім інше. Прогортала його на одному диханні.

-  Тобто, у вас бувало таке, що не хотілося повертатися з написаного світу?

  Так. Нещодавно таке було з “Цирцеєю” - надзвичайно цікавий світ, все розписано, але йде дуже важко. Ну і Сандерсон, якого я теж не змогла подужати, хоча там дуже багато деталей.

-  Що думаєте на рахунок книжкового ескапізму? Чи можливий він, а не серіали чи фільми, наприклад?

   Я вважаю, це залежить від людини. Кожен по-різному уявляє те, що читає - хтось занадто, хтось взагалі цього не вміє... Я десь посередині, але можливо, що саме люди з яскравою фантазією читають для ескапізму. Їм якось легше уявляти цей “серіал” в голові.

-  Справді. Дуже хороша думка, бо люди з афантазією теж існують. Їм книги можуть і не підходити. Але чи завжди ескапізм це втеча від чогось поганого? 

 Мені здається це просто відволікання від реального світу. Ну, в нашому випадку так точно, бо у нас війна, відключення світла... Просто хочеться поринути в щось, де цього нема. Або навпаки є, і можна подивитися, як герої із цим боряться.

- Тоді чи можна вважати ескапізм через книги самотерапією? Бо, наприклад, існують персонажі, через яких можна дослідити себе, певні проблеми, тощо.

 Я думаю, що так. Теж проговорювала це з психологом і ми дійшли висновку, що це знову-таки залежить від людини. Наскільки вона себе асоціює з героєм, наскільки легко проникає в книжковий світ. І наскільки вона начитана, як багато в неї цього попереднього досвіду, який вона може адаптувати або відрізнити своє життя від книжкового завдяки цьому.

-  Як ви думаєте, які жанри найбільше обирають для втеч?

   Думаю, що це любовні романи. Саме ромкоми, бо там все весело і класно, але маю теорію, що туди втікають ще від поганих стосунків. Ну і фентезі, бо там ти можеш уявляти все, що тільки можна.

-  А самі книги? Бо останнім часом майже немає одинарних, виходить надзвичайно багато циклів. Чи може це бути пов’язано з бажанням людей, щоб казковий світ тримав довше?

   Так, тому що я теж обираю цикли. Коли читаєш одну книжку і вона закінчується, то стає сумно: не буде додаткових розділів, додатків від автора... З циклами краще, тому що навіть з перервою в читанні ти повертаєшся в один і той самий всесвіт.

-  Наостанок, чи є щось, що ви б порекомендували? Таке чтиво, яке затягне і не відпустить.

   Останнє, що мене затягнуло, це “Із крові й попелу”. А ще “Alchemised”; читала в оригіналі, але з нетерпінням чекаю українського перекладу. Тебе ніби кидає між реальністю і спогадами, і це надзвичайно захопливо.

01.07.26

Юніорська збірна України з вольової перемоги над Хорватією стартувала на Євро-2026

Авторка: 

Анастасія Клиновська


   Юнацька збірну України з футболу успішно розпочала виступи на чемпіонаті Європи серед команд до 19 років, який приймає Вельс. У першому турі групового етапу підопічні Дмитра Михайленка здобули переконливу перемогу над збірною Хорватії. Матч пройшов на полі Нентпорт Стедіум у валлійському місті Бангор.

  Поєдинок розпочався з гола хорватів, які реалізували одинадцятиметровий удар на 22-й хвилині зусиллями Івана Барича. Уже за чотири хвилини гравець збірної України Дмитро Богданов забив головою після подачі Павла Люсіна з кутового. На самому початку другої половини зустрічі Нікіта Калюжний вивів команду уперед, успішно зігравши перед воротами після флангової атаки та кількох сейвів голкіпера. Остаточну точку в матчі на 57-й хвилині поставив Люсін, який точним ударом завершив пас Патрика Сикута – 3:1 на користь України. 

   Такий успіх дозволив збірній України посісти першу сходинку у групі B за підсумками першого туру. За показником забитих м'ячів команда Дмитра Михайленка випередила збірну Італії, яка у своєму поєдинку обіграла Сербію з рахунком 2-0. Наразі хорвати та серби залишаються без набраних очок. Наступну гру українські юніори проведуть проти однолітків із Сербії у четвер, 2 липня, а завершать груповий етап протистоянням з італійцями 5 липня.

   Для виходу в наступну стадію збірній необхідно посісти одне з двох перших місць у квартеті. Усі учасники півфіналів автоматично отримають путівки на світову першість U20, заплановану на 2027 рік, тоді як володарі третіх позицій збережуть шанси на мундіаль через стикові поєдинки. Паралельна група А вже стартувала з надрезультативних матчів, де Іспанія розгромила Вельс 7-0, а Німеччина здолала Данію з рахунком 4-3. 

30.06.26

Музеї Мюнхена — туристичні локації

Авторка:

Вікторія Юрченко





   Мандрівка Мюнхеном неможлива без знайомства з його музеями, справжніми осередками історії, культури й науки. Які музеї варто відвідати в Мюнхені? Й про що вони можуть розповісти туристу?

  Мюнхен — найбільше місто та офіційна столиця федеральної землі Баварія, що розташована на півдні Німеччини. Це третє за величиною місто країни після Берліна та Гамбурга. Мюнхен налічує багато установ для підтримки культури. До них належать і музеї, зокрема такі, як: Німецький музей шедеврів науки та технології, Стара пінакотека, Нова пінакотека, Пінакотека сучасності, Музей Брандхорста, Баварський національний музей, Гліптотека в Мюнхені, Єврейський музей в Мюнхені.

   Німецький музей шедеврів науки та технології (Deutsches Museum von Meisterwerken der Naturwissenschaft und Technik) —  це один із найбільших і найстаріших музеїв науки і технології у світі. 

   Він розташований на річці Ізар у центрі Мюнхена та вирізняється своєю величчю архітектурного рішення. Будівля музею стала однією з перших і найбільших споруд у Мюнхені, котра повністю зведена із залізобетону, інноваційного на той час матеріалу, що є досить символічним рішенням. Його будівництво розпочалося ще у 1906 році, але через Першу світову війну та інфляцію відкриття відбулося приблизно через двадцять років, у 1925 році. Однак на цьому буремна історія музею не завершилась, значна частина будівлі та експонатів була пошкоджена або знищена під час Другої світової війни. І лише у 1965 році виставкова площа досягла свого довоєнного рівня.

  Крім основного відділення, Німецький музей нині має філії, а саме: Транспортний центр власне у Мюнхені; Авіаційний ангар у передмісті Мюнхена, в Обершляйсгаймі; Німецький музей Нюнберга у Нюнберзі;  Німецький музей Бонна у Бонні. 

   Власне у самому Німецькому музеї розміщено більше 20 постійних виставок та наявний простір для тимчасових експозицій. До постійних виставок належать: Премія Федерального президента (Deutscher Zukunftspreis); Дитяче королівство; Мости та гідротехніка, Моделі залізниць; Сучасна авіація; Історична авіація; Астронавтика; Маятник Фуко; Хімія; Обсерварорія; Музичні інструменти; Класична оптика; Атомна фізика; Коди зображень та скриптів; Математика; Електроніка; Фотографія та кіно; Енергетичні двигуни; Робототехніка; Здоров’я; Сільське господарство та їжа; Лабораторія наукової комунікації; Лабораторія технологій та майстрування; Лабораторія Мюнхенського технічного університету. 

   Німецький музей працює щодня з 09:00 до 17:00. Дістатися можна будь-яким громадським транспортом. Офіційний сайт музею: https://www.deutsches-museum.de/.   

   Стара пінакотека (Alte Pinakothek) —  художня галерея з найбільшою у світі колекцією європейського живопису XIV–XVIII століть.

   Назва музею походить від грецького «пінакотека» (грец. Πινακοθήκη) у значенні приміщення, у якому зберігалися живописні зображення. У римлян пінакотекою називалась кімната в будинку, що була прикрашена картинами, статуями та іншими предметами мистецтва, які господар понад усе цінував. У сучасному вжитку пінакотека зазвичай означає «картинна галерея».

   Стара пінакотека розташована у найпрестижнішому районі міста — Максворштадті. 

   Збудована на замовлення Людвига I, короля Баварії з 1825 по 1848 рік, була відкрита в 1836 році. Однак зазнала значного руйнування під час Другої світової війни. Опісля була відбудована до 1957 року, проте відсутні ділянки не реконструювали, а замінили відкритою цегляною кладкою, щоб їх можна було впізнати як «рани» війни.

   У музеї представлено понад 700 шедеврів, що зумовлено надбаннями Людвіга I Баварського та художніми колекціями князів Віттельсбахів. Серед них роботи таких відомих митців, як: Пітера Пауля Рубенса, Антоніса ван Дейка, Рембрандта Гарменсзона ван Рейна, Рафаеля Санті, Тіціана Вечелліо, Сандро Боттічеллі тощо. Та твори майже усіх уславлених німецьких майстрів, серед яких: Ганс Гольбейн Молодший,  Штефан Лохнер, Ганс Бальдунг, Альбрехт Альтдорфер, Мартин Шонгауер, Матіас Грюневальд, Лукас Кранах Старший, Альбрехт Дюрер, Ганс фон Кульмбах.

    Пінакотека працює щоденно, окрім понеділка, з 10:00 до 18:00 (у вівторок та середі до 20:00). Дістатися можна будь-яким громадським транспортом. Офіційний сайт музею: https://www.pinakothek.de/de/alte-pinakothek

   Нова пінакотека (Neue Pinakothek) — музей європейського мистецтва XIX століття.


    Нова пінакотека була заснована королем Людвигом I, який після відкриття будівлі Старої пінакотеки, хотів аналогічно зробити доступною для публіки свою колекцію сучасного мистецтва, яку він збирав з 1809 року. Будівля розташовується навпроти Старої пінакотеки, із задумом створити діалог між мистецтвом різних епох. Сучасна Нова Пінакотека відкрилася в 1981 році та стоїть на місці своєї попередниці, збудованої в 1853 році, яку зруйнували під час Другої світової війни. 

   На час відкриття, тобто на 1853 рік, Нова Пінакотека була першим у світі зібранням «сучасного» мистецтва. Її фонд охоплює понад 6 тис. творів. Однак наразі будівля Нової Пінакотеки проходить масштабну реконструкцію. Тому музей закритий від 2019 року. У цей час на першому поверсі Старої пінакотеки та у колекції Шака представлені основні твори живопису та скульптури XIX століття.

  До шедеврів Нової пінакотеки відносять роботи таких митців, як: Франсіско-Хосе де Гоя, Ґустав Клімт, Антоніо Канова, Каспар Давид Фрідріх, Едуар Мане, Клод Моне, Вінсент ван Гог, Поль Сезан тощо.

Офіційний сайт музею: https://www.pinakothek.de/de/neue-pinakothek.

   Пінакотека сучасності (Pinakothek der Moderne) — є одним з найбільших музеїв Європи мистецтва XX-XXI століть: художнього мистецтва, графічного мистецтва, архітектури та дизайну. 


   Територіально музей розташована поряд із Старою та Новою пінакотеками. Його було відкрито 2002 року. Вхід усередину доступний з двох боків будівлі: з колонної зали на північному заході, яка виходить на Стару та Нову пінакотеки, та з південного сходу, звідки до музею можна потрапити через скляну лоджію зимового саду. З погляду архітектора це дає можливість поєднати три пінакотеки, водночас зберігти центральну домінанту Старої пінакотеки від втручання нової споруди.  

  Пінакотека сучасності містить чотири повністю незалежні музеї: Архітектурний музей Мюнхенського технічного університету, Музей дизайну, Колекцію сучасного мистецтва Баварських державних колекцій живопису та Державну графічну колекцію Мюнхена.

   Фонд сучасного мистецтва почав швидко зростати після Другої світової війни завдяки придбанням, пожертвам та за рахунок приватних колекцій. 

  Серед численної кількості творців, чиї роботи представлені у музеї, найвідоміші: Пабло Руїс Пікассо, Пауль Клеє, Анрі Матісс, Сальвадор Далі,  Робр Делоне, Енді Воргол, Поль Сезанн, Девід Гокні, Готфрід Земпер, Ле Корбюзьє, Гюнтер Беніш. 

   Пінакотека працює щоденно, окрім понеділка, з 10:00 до 18:00 (у четвер до 20:00). Дістатися можна будь-яким громадським транспортом. Офіційні сайти музею: https://www.pinakothek.de/de/pinakothek-der-moderne; https://www.pinakothek-der-moderne.de/.

  Музей Брандхорста (Museum Brandhorst) — це музей сучасного мистецтва XX- XXI століть.

 Розташований поряд із пінакотеками. Був відкритий у 2009 році, що робить його наймолодшою установою Баварської державної колекції живопису (Bayerische Staatsgemäldesammlungen).

   Навіть ззовні будівля вражає своєю архітектурою: фасад складений з 36 000 керамічних стрижнів 23 кольорів, є не лише архітектурною пам'яткою міста, але й відображає різноманітність творів мистецтва всередині.

   Тут представлена колекція фонду Удо та Анетти Брандхорст та донація колекції фотографій Єви Фельтен. Кількість робіт нині налічує понад 2000 експонатів. 

   Музей містить найбільшу колекцію мистецтва Енді Воргола, що розташована за межами США. А також роботи таких знаних митців, як: Сай Твомблі, Pope.L, Кіт Гарінґ, Алекс Кац, Майк Келлі, Кара Вокер, Нен Ґолдін, Діана Арбус, ЛаТойя Рубі Фрейзер тощо. Ба більше тут відбуваються персональні виставки, майстер-класи та розмови з художниками. 

  Музей працює щоденно, окрім понеділка, з 10:00 до 18:00 (у четвер до 20:00). Дістатися можна будь-яким громадським транспортом. Офіційні сайти музею: https://www.pinakothek.de/en/visit/museum-brandhorst; https://www.museum-brandhorst.de/en/#.

   Баварський національний музей (Bayerisches Nationalmuseum) — один з найбільших музеїв Німеччини, що представляє мистецтво від пізньої античності до періоду модерну, та унікальним чином ілюструє культурну історію Європи з баварської точки зору.

   Зараз Баварський національний музей розташовується на вулиці Прінцрегентенштрассе на території Королівського лісового саду, що межує з Англійським садом.

   Музей заснований у 1855 році баварським королем Максиміліаном II. Головною метою зведення було збереження культурних пам'яток Баварії. Перша й друга будівлі музею виявились замалими для колекцій, що все зростали й зростали. Тож у 1892 році баварський парламент вирішив звести ще одну нову будівлю, якою послуговуються нині, а 1900 року власне відбулося відкриття музею. З початком Другої світової війни значну частину споруди було знищено, а реконструкція тривала до 1955 року. Загалом дизайн нинішньої будівлі поєднує елементи різних історичних стилів і викликає захоплення. 

   Також Баварський національний музей має вісім філій, розташованих у різних куточках Баварії.

  сторичне ядро ​​колекцій Баварського національного музею складають твори мистецтва зібрані родом Віттельсбахів. З моменту заснування музею колекції постійно поповнювалися і донині поповнюються за рахунок пожертвувань, фондів та придбань.

  Охоплюючи різні епохи від Середньовіччя до Відродження, бароко, рококо та модерну, колекції містять шедеври європейського мистецтва: скульптури, картини, роботи ювелірів, різьблення зі слонової кістки, порцеляни, костюми, меблі, зброю, музичні інструменти, колекцію вертепів, елементи повсякденного життя.

  Музей працює щоденно, окрім понеділка, з 10:00 до 17:00 (у четвер до 20:00). Дістатися можна будь-яким громадським транспортом. Офіційний сайт музею: https://www.bayerisches-nationalmuseum.de/en.   

   Гліптотека в Мюнхені (Münchener Glyptothek), або ж Античність на Кенінгсплац (Antiquity at Königsplatz) — музей давньогрецької та давноримської скульптури.

   Назва «гліптотека» — це сучасне штучне слово. Вона утворена від давньогрецьких слів «glyphein» (вирізати) та «theke» (сховище), що вказує на місце, де зберігаються скульптури.

   Гліптотека в Мюнхені розташована на Кенігсплац недалеко від пінакотек.

    Музей був зведений між 1816 і 1830 роками придворним архітектором Людвига I. Попри те, що зовні будівля має вигляд грецького храму, внутрішні приміщення зі склепінчастими стелями нагадують римські терми, тобто громадські лазні, котрі були простором для дотримання гігієни, для відпочинку, для спортивних занять, ділових зустрічей та спілкування. Під час Другої світової війни будівля Гліптотеки зазнала пошкоджень, як і деякі цінні експонати, та відкрилася для відвідувачів аж у 1972 році.

  Винятковий статус експонатів зумовлений їхнім засновником й відповідно благодійником Людвигом I, який прагнув купувати для свого музею лише високоякісні твори видатної краси. Часовий проміжок античних оригіналів: від архаїчного період (VI століття до н. е.) до грецького класицизму (V/IV століття до н. е.) та еллінізму (III–I століття до н. е.), Римської імперії та пізньої античності (I–V століття н. е.). Серед експонатів наявні не лише скульптури, які колись прикрашали святилища, громадські будівлі та площі й служили поховальними пам'ятниками, а й численні портрети видатних античних поетів, мислителів та правителів: від Гомера до Платона, від Олександра Македонського до Октавіана Августа та Марка Аврелія.

   Музей працює щоденно, окрім понеділка, з 10:00 до 17:00 (у четвер до 20:00). Дістатися можна будь-яким громадським транспортом. Офіційний сайт музею: https://www.antike-am-koenigsplatz.mwn.de/en/.

    Єврейський музей в Мюнхені — це сучасний мультимедійний музей, присвячений історії, культурі та повсякденному життю євреїв у Мюнхені та Баварії.


    Музей розташовується на площі Святого Якова. Тут, у безпосередній близькості від центральної площі міста — Марієнплац та ринку «Віктуалієнмаркт», розташований унікальний архітектурний ансамбль — «Єврейський центр», що включає Головну синагогу (Ohel Jakob), відкриту в 2006 році, Єврейський громадський центр та Єврейський музей Мюнхена, відкриті у 2007 році.

  Постійна експозиція музею розміщена на першому поверсі, вона розкриває історію єврейської громади у місті, приділяючи увагу як релігійним традиціям, так і повсякденним історіям звичайних людей. Тимчасові виставки займають два верхні поверхи та часто присвячені сучасному мистецтву, фотографії та актуальним соціокультурним темам

   Музей працює щоденно, окрім понеділка, з 10:00 до 18:00. Дістатися можна будь-яким громадським транспортом. Офіційний сайт музею: https://www.juedisches-museum-muenchen.de/en/.   

   Отож, вісім культурних просторів, де людина має змогу відчути історію, насолодитись мистецтвом та зануритись у діалог про вічні теми, які хвилюють людство від античності до сучасності.

29.06.26

Як допомогти тваринам під час спеки?

Авторка: 

Марія Попова


   Літо в Україні часто приносить аномальну спеку, яка стає справжнім випробуванням не тільки для людей, але й для братів наших менших. Домашні улюбленці, а особливо безпритульні коти та собаки, мають дуже обмежені механізми терморегуляції і не завжди можуть знайти порятунок від високих температур. Ветеринари попереджають: тепловий удар та зневоднення — реальна загроза, яка без втручання може призвести до загибелі. Саме тому наша допомога має таке велике значення.

   Ветеринар Ігор Лашпин наголошує, що найважче породам з приплюснутою мордою (брахицефальним). Собаки охолоджуються через дихання, тоді як мопси та бульдоги можуть зазнавати із цим проблем і, відповідно, швидше перегріватися. Так само складно прийдеться тваринкам з густою шерстю, хронічними хворобами та надмірною вагою. Ризикують і літні улюбленці, оскільки з віком їхня терморегуляція працює гірше.

   Тож як розпізнати перегрів? Серед симптомів Ігор Лашпин виділяє:

- Ускладнене, важке дихання;

- Кволість, апатію, небажання рухатися;

- Часте пиття води;

- Блювання, підвищений пульс;

- У важких випадках — втрата свідомості.

   У випадку прояву будь-якої ознаки, слід негайно показатися ветеринару. Лашпин наголошує: “Якщо своєчасно не надати допомогу, тепловий удар та зневоднення можуть призвести до смерті... Навіть у ветеринарній клініці не завжди вдається допомогти таким пацієнтам.”


   Проте, запобігти цьому можливо і навіть легко. Ветеринари виділяють декілька поряд, серед яких найважливіша — не залишати тварину в авто. Температура в салоні за лічені хвилини може стати смертельною, тож за можливості варто залишати улюбленця вдома.

   Втім і там слід мати пильним. Важливо мати охолоджувальні килимки або ковдри, проте для кота достатньо буде вологого рушника. Проте ні в якому разі не можна загортати в нього тварину, наголошує Лашпин. Таке призведе до парникового ефекту і тільки погіршить спеку. 


   Щодо власників папужок та інших крилатих, то їм слід переглянути харчування улюбленців. Зменшення зерна і додавання огірків або яблук допоможе їм підтримувати водний баланс, як і поїлка у відкритому доступі.

   Те саме стосується птахів за межами квартир — широка миска, наповнена водою, стане їм чудовим басейном. Щодо котів, собак та інших диких тварин, то теж важливо  давати їм пиття або ставити невеликі тіньові укриття з картону та дощок.

    Завдяки таким простим діям можна зберегти сотні життів. Тварини не можуть попросити про допомогу, тож своєчасне втручання стане для них справжнім спасінням.