Интернет реклама УБС

06.02.23

Творчий фронт на варті війни або як мистецтво допомагає під час війни


     
Протягом багатьох століть українську культуру безжалісно намагалися знищити. Ліквідування надбань українською мовою, репресії майстрів, розстріляне відродження. Кількість вжитих заходів вражає, адже всі вони спрямовані на те, щоб стерти будь-які українські здобутки. Проте, українці – незламна нація, встояли тоді, боримося і переможемо зараз.

     Мистецтво завжди надихало і було зброєю, тим більше під час війни. Хтось доносить правду словом, хтось музичним інструментом, а хтось пензлем, все з метою, щоб не тільки зберегти, але й поширити в маси українську культуру. Оскільки, під час російсько-української війни, кожен українець боронить свій фронт: і не лише військовий, волонтерський, гуманітарний чи інформаційний, а й українсько-мистецький фронт.

     В Україні і за кордоном митці намагаються своєю творчістю підіймати бойовий дух військових, підбадьорювати громадян держави доносити  правду про війну і агресію Росії в Україні.

     Співаки, музичні групи та артисти проводять благодійні концерти на підтримку ЗСУ та постраждалих від війни українців по всьому світу. Закордонні зірки, а також актори, музиканти, співаки, поети, художники об’єднуються задля  підтримки України. 

     Окрім благодійних концертів, деякі вітчизняні артистів також стоять на варті захисту Батьківщини в різних містах, допомагаючи не тільки словом, а й  ділом. Так, лідер гурту «Антитіла» Тарас Тополя 24 лютого 2022 року  лідер гурту «Антитіла» Тарас Тополя змінив сценічний костюм на військову форму, а мікрофон – на зброю. Сьогодні ж він – знову на культурному фронті, з якого у будь-який момент готовий повернутися на передову.

Діана Шликова

03.02.23

"Знаю - ЩО? Знаю - ДЕ? Знаю, що НЕ підведе..."






     1 лютого Музей Марії Заньковецької широко відчинив двері для відвідувачів. В арт-просторі цього будинку-музеї першої народної артистки України відбулося феєрічне відкриття прем’єри персональної виставки фотографій відомого українського фотохудожника сирійського походження Рамі Албустанлі «Знаю - ХТО! Знаю - ДЕ! Знаю, ЩО не підведе!».

     На виставку завітало багато гостей, співробітників та друзів фотомайстра, щоб привітати його із яскравою подією його життя. Під час заходу були урочисті виступи та теплі привітання митця. Виставка стала приємною можливістю поспілкуватися із автором та сфотографуватися з ним на память. Так хто ж він є, цей митець в Україні із Сирії? А сталося у його житті так, що 11 років тому громадянином України Рамі Албустанлі змусила стати війна на його малій Батьківщині, де «русский мир» у вигляді московських найманців влаштував геноцид для багатьох сирійців. Постраждав тоді й Рамі….Після чого переїхав до Криму; на жаль, «русский мир» наздогнав його і там, і наразі Албустанлі мешкає  в Києві.


     З того часу він не просто живе в Україні, а ще займається громадсько-корисним бізнесом.  А свій вільний час пан Рамі витрачає на заняття художньою фотографією. У його творчому портфоліо вже більше 1000 довершених світлин, переважна частина яких присвячена зображенням культури та загалом краси нашої чудової держави - України. Окрім цього з перших днів російсько-української війни Рамі долучився до волонтерського руху в Києві та купував за власні кошти одяг, продукти харчування, ліки для ЗСУ. І зараз він опікається нашим військом та допомагає як волонтер. А ще в планах фотомайстра провести свою чергову фотовиставку в одному з військових шпиталів Київщини у межах Міжнародного арт-проєкту «Повертайся живим!».


     Виставка стала можливою завдяки енергійному натхненню її арт- менеджера і куратора Сергій Коміссарова, який організовує не вперше такі важливі у цей важкий час виставки для шанувальників українського мистецтва. Із творчістю автора фотографій Рамі Албустанлі на виставці "Знаю - ЩО? Знаю - ДЕ? Знаю, що НЕ підведе..." всі охочі можуть ознайомитися до 15 лютого.... 

      Завітавши в Музей Заньковецької (вул.Велика Васильківська, 121) на цю виставку, відвідувачі ще можуть ознайомитися і з музейною експозицією Її основою є оригінальні речі артистки - колекція М. Заньковецької з фондів Державного музею театрального, музичного та кіномистецтва України, на сьогодні одна з найбільших; новозібрані матеріали і останні дарунки родичів Г. Ф. Дядюші та І. Ф. Толочко.     

Леонід Коваленко   

Сергій Бахін

30.01.23

Must see: 5 фільмів для журналістів

 У світі не існує речі, про яку б не зняли кіно, журналістика тому не виключення. Когось це може зацікавити до перегляду, а когось навпаки відштовхнути. Журналістика переповнена вибуховими емоціями, новими знайомствами та сенсацією. Іноді хочеться побачити всю роботу зі сторони, зробити для себе певні висновки. 

«Стрингер», 2014 


Фільм розповідає про життя Луїса Блума, який патрулює місто вночі разом із поліцейськими в гонитві за кровавими сценами. На прикладі Лу чітко показані етапи «коригування» реальності. Спершу просто Блум знімає те, що бачить. Потім він вирішує трохи втрутитися в події, витягнувши за ноги черговий труп на освітлене фарами місце. А в кінці навмисно створює надзвичайну ситуацію, в котрій гинуть люди. 

Перегляд фільму викликає ураган емоцій, головний герой скоріше схожий на психопата, котрий готовий на все заради сенсаційного матеріалу, навіть на вбивство свого колеги. 

«Клуб зірвиголов», 2010


Перш за все, варто зазначити те, що фільм знятий на реальних подіях. Розповідається про групу фотографів та фотожурналістів, що діяла в Південно-Африканській Республіці впродовж 1990-1994 років. Цей період характеризується великою кількістю міжусобиць серед темношкірого населення. В об’єктив фотографів «Клубу шибайголів» потрапляли саме сцени насильства. Фотожурналісти висвітлювали головні конфлікти в африканських країнах. Жорстока кінострічка, котра демонструє жахливі реалії того часу. 

“Громадянин Кейн”, 1941


“Я працюю в газеті і формую суспільну думку. Як я напишу сьогодні, так завтра думатиме кожен перехожий”.

Чарльз Фостер Кейн – спершу журналіст, а згодом впливовий газетний магнат.  Невдовзі він помирає у своєму маєтку. Його останніми словами стають «трояндовий пуп'янок». Це викликало бурхливу реакцію у аудиторії. Кожен вважав, що даний вислів має прихований сенс. Журналіст Томпсон отримує завдання з'ясувати, що означали останні слова Кейна. 

На жаль, йому не вдалося виконати поручене завдання. Він приходить до висновку, що це може бути що завгодно. Останні кадри показують робітників, які спалюють мотлох, знайдений у маєтку. Вони кидають до печі старі дитячі санчата, що називались «Трояндовий пуп'янок».

«Тисячу разів на добраніч», 2013


Фільм, котрий демонструє як насправді працюють журналісти у гарячих точках. Одною із них є головна героїня – Ребекка. Вона документує дії групи жінок-смертників в Афганістані. Військовий фотограф супроводжує одну з терористок-смертниць до Кабула, де передчасний вибух бомби тяжко травмує її. Відновлюючись дома після нещасного випадку, сім’я ставить героїні ультиматум – вони або робота. Вона вибирає сім’ю. 

Згодом доньці Ребекки стають цікаві її роботи, тому разом вони вирушають в табір біженців, вважаючи, що поїздка буде безпечною. Та неочікувано стається напад озброєної групи. Жорстоко, безжалісно вони вбивають людей один за одним на місці. Жінка наказує доньці втекти у безпечне місце, натомість сама залишається, щоб зробити кадри, дивлячись своїй смерті прямо в очі. 

«Дощовий день у Нью-Йорку», 2019


Романтична комедія, що розповідає про життя закоханої пари. Ешлі — журналістка-початківець, отримує можливість взяти інтерв’ю у відомого режисера. Для неї це стає чудовою нагодою, щоб просунутись вперед серед інших. Кореспондентка відправляється на зустріч з режисером, та неочікувано для самої себе занурюється у світ кінематографа. Студентка настільки в захваті, що забуває про свого хлопця, життя якого в той час теж кардинально змінюється.

Сподіваюся, що моя добірка фільмів стане комусь в нагоді. Допоможе знайти фільм на вечір та приємно провести його за чашечкою улюбленого напою. 


Анастасія  Столбова

29.01.23

Дивовижні куточки Швейцарії


Країна, що звикла вражати. Вражати не тільки світовими показниками, а й природою, незвичною та різноманітною. Тут можна відпочити у повному спокої і тиші, набравши повні легені свіжого повітря і природних ароматів. Також, вас радісно вітає Швейцарія, якщо ви любитель екстремального спорту та бажаєте отримати купу яскравих емоцій. Тож, 3 місця Швейцарії, що обов‘язково потрібно побачити на власні очі. 

Виноградні тераси Лаво

Величезне царство виноградників, що утворюють довгі протяжні тераси, простягається вздовж Женевського озера. Відомо, що перший виноградник вирощували тут самі римляни, тому місце зберігає тисячолітню історію. Можна витратити години, насолоджуючись безкрайніми видами, та навіть спробувати різні смаки домашнього вина. 

Льодовик Алеч

Вдягайтесь тепліше, бо ми відправляємося у світ холодних сніжних вітрів. Льодовик Алеч - найбільший у Європі. Він входить до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО у складі регіону Юнгфрау — Алеч — Бічхорн. Є 2 способи поглянути на велетня. Екстремальний шлях пропонує декілька пішохідних маршрутів по справжніх льодовиках. Більш спокійний і безпечний спосіб: слід доїхати поїздом до станції Рідеральп, звідти підйомником до Беттмерхорн, звідки починається добре промаркований шлях уздовж льодовика.

Озеро Зільс в Енгадіні

Мешканці Швейцарії згадують Зільс як найкрасивіше озеро в країні. Це свідчить про його особливості та таємниці, що так приваблюють та вражають, адже конкуренцію серед найгарніших озер Швейцарії витримати досить важко. Це місце було джерелом натхнення для багатьох відомих авторів, серед яких Ніцше та Гессе, і досі є важливим культурним центром регіону. 

23.01.23

Чи залежить ваша самооцінка від кількості лайків і підписників в соцмережах?


Авторка: Інна Комаренко



Чи піднімається ваш настрій, коли на ваших фото у соцмережах з’являється новий «лайк» або за вашим власним акаунтом слідкуватиме новий «фоловер»? Чи засмучуєтеся ви, якщо пост ігнорують або ж кількість підписників зменшується? Соціальні мережі є невід’ємною складовою нашого життя. За даними компанії GlobalLogistic, опублікованими на початку 2021 року, сьогодні соцмережами користуються щонайменше 60% українців (26 мільйонів). Кожен активний користувач інтернету витрачає на них в середньому дві години щодня, публікуючи дописи, обмінюючись фото та відео, реагуючи «лайками» на пости друзів чи цікавих їм особистостей. Соціальні медіа відіграють у нашому житті велику роль, тому дуже важливо усвідомлювати, як вони впливають на нас. Соцмережі можуть впливати як позитивно, так і негативно. Якщо говорити про плюси, то завдяки Facеbook, Instagram та іншим мільйони мають можливість щодня спілкуватися з рідними та друзями, які живуть за тисячі кілометрів. Сучасні соцмедіа виступають як розважальними платформами, так і майданчиками, на яких можна поширювати оголошення та новини, просувати власний бізнес, презентувати себе як особистість. Проте соціальні мережі можуть негативно впливати на наш настрій, емоційне стан, самооцінку. Наприклад, більшість користувачів схильні піддаватися впливу «лайків». У таких людей кожна позитивна реакція на пости підвищує самооцінку, а, відповідно, кожна негативна реакція занижує її. Те ж саме стосується й кількості підписників. Якщо на сторінку у соцмережі підписався новий користувач, це може підіймати настрій, а у випадку відписки, особливо якщо це знайома людина, можуть виникати питання «А чому? З якої причини? Може, щось не так з останнім постом чи “сторіс”?». Вчені з Корнелльського університету у своєму дослідженні зазначають, що самооцінка людей, які є нецілеспрямованими, є більш залежною від кількості «лайків» у соцмережах, ніж у нецілеспрямованих. Американський блогер Аманда Макміллан у колонці для The Health продовжує, що цілеспрямовані люди здатні самі проектувати своє майбутнє і діють таким чином, щоб досягти своїх цілей. А тому вони менш схильні до почуттів або залежності від негайного схвалення. Отже, наявність життєвих цілей дуже важлива для психологічного здоров'я людини.  За словами колумністки, компліменти – річ приємна, в якому б форматі її не отримували. Та якщо це буде єдиним джерелом гордості за себе, можна засмучуватися щоразу, коли пост набере замало «лайків». А самооцінка почне залежати від думки або оцінки інших людей. Тож, як не потрапити в пастку гонитви за «лайками» й «фоловерами»? Ось, що можна зробити: 1) Слідкуй, щоб твої фото і коментарі чітко показували, яка ти людина насправді, 2) будь чесним, не вдавайся до хитрощів, 3) розвивай врівноважений погляд на лайки й підписників, 4) став цілі та радій власним успіхам, не порівнюючи себе з іншими. І, як говорить одне мудре прислів’я, «нехай тебе вихваляють люди, а не власні уста».

22.01.23

Як не придбати «халабуду» замість квартири : поради, що допоможуть безпечно придбати житло


Збірка порад, які можуть врятувати від проблем із купівлею квартир.
     У багатьох із нас є мрія - придбати власне житло. Купити квартиру на вторинному ринку або в новобудові чи можливо оформити нерухомість в кредит - це вже справа уподобань та можливостей. Як би сильно  людина не жадала якнайшвидше оформити угоду купівлі-продажу і стати повноправним власником жилплощі, поспіх у цьому питанні ні до чого.
     Купівля нерухомості - це завжди дуже  важлива та відповідальна подія, і не має значення яке житло ви придбаєте та де воно буде у Харкові чи десь у селищі. Придбання власних квадратних метрів несе в собі певні ризики для покупця : втрата грошей чи права власності на об'єкт угоди. Як ось наприклад ситуація пов'язана з житловим комплексом «Перемога», квартири у якому законі покупці мали отримати ще у 2008 році. Таких ситуацій безмежна кількість по всій країні. Так як же не потрапити у халепу та не отримати замість омріяної квартири голі стіни з небом над головою?
Пункт №1
Перевірка репутації
     Перший крок перед покупкою квартири - це перевірка інформації про неї. Якщо ви вирішили брати новобудову, то потрібно вести пошук за двома напрямами - назва комплексу та безпосередньо сам забудовник. Хоча такий метод не є 100%, бо будівельні компанії розуміють, що є про них в Інтернеті, — це перше, що зацікавить потенційного покупця.
     Тому, для підтримки свого іміджу, компанії можуть оперативно моніторити та видаляти негативну інформацію.
     Основні напрями пошуку, яким варто приділити увагу такі :
      відсутність ліквідаційних процедур, виконавчих проваджень
      тривалість існування юридичної особи
       репутації директора компанії, її засновників
       відгуки про раніше завершені проекти
       наявність судових спорів
Пункт №2
Пошук проблем
     Перевірку новобудов слід розпочинати з відвідування сайту місцевої Державної архітектурно-будівельної інспекції, де розміщується інформація про всі об'єкти, до законності спорудження яких є питання. 
     Якщо мова  йде про купівлю квартири на вторинному ринку, покупцю необхідно переконатися, що нерухомість не перебуває під арештом, у ній не зареєстровані малолітні, неповнолітні особи та інваліди. Також важливо з'ясувати, хто є власником приміщення, яким чином воно було придбано і хто безпосередньо підписуватиме договір купівлі-продажу.
     Для перевірки квартир в Україні використовуються такі реєстри:
       Державний реєстр речових прав на нерухоме майно
       Реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна
 Пункт №3
Ознайомлення з об’єктом
     Коли результати віртуального знайомства із забудовником вас влаштували, можна планувати безпосередній огляд об'єкта.  У розмові з представником важливо поцікавитись, за якою схемою здійснюється продаж квартири.  Якщо йдеться про квартиру у вже побудованому житловому комплексі потрібно уточнити яка причина продажу.
     Відповідно до чинного законодавства України, забудовник може здійснювати продаж квартир у новобудовах, за які майбутні мешканці платять заздалегідь, інвестуючи у будівництво за однією із схем:
       створення житлово-будівельних кооперативів (ЖБК)
       членство у фонді фінансування будівництва (ФФБ)
       участь в інститутах спільного інвестування (ІСІ)
       укладання попереднього договору купівлі-продажу квартири
 
     Якщо ви вирішуєте інвестувати у будівництво квартири, то слід ретельно перевірити проектну та дозвільну документацію, містобудівні умови та обмеження, технічні умови на будівництво.
      Забудовник обов’язково повинен мати рішення місцевої ради про виділення земельної ділянки під забудову із зазначенням характеристик майбутньої споруди, площі земельної ділянки та її цільового призначення.  Обов'язково наявність державного акта на землю, якщо ділянку передано у власність.  Коли мова йдеться про оренду землі, має бути укладений договір оренди, в якому зазначаються межа, площа та технічні характеристики об'єкта будівництва.
Пункт №4
Умови купівлі-продажу
     Умови договору купівлі-продажу можуть змінюватись в залежності від етапу будівництва житла, але все одно потрібно звернути увагу на такі аспекти:
      процедуру розірвання договору 
      момент реєстрації права власності. 
      термін здачі будинку в експлуатацію
      ціну, розмір та порядок оплати за договором. 
Пункт №5
Договір на купівлю
     При укладанні договору основною частиною є перевірка продавця на повноваження для даної процедури. Під час оплати вартості квартири необхідно отримати розписку, що продавець отримав гроші.  Вона має бути чітко сформульована та написана власноруч одержувачем.  Тільки таким чином, згідно із законом, можна підтвердити факт передачі грошей. Це може значно допомогти вам уникнути фінансових махінацій. У разі юридичної особи оплату доцільно проводити через банк.
 
     Ці поради при купівлі житла допоможуть вам отримати свою квартиру та щасливо будувати у ній своє майбутнє.

Яна Трегубова

16.01.23

Міміка та мова тіла: що можна дізнатися про людину?






Авторка: Надія Ткаченко









     
     Мені здається, що більшість зі мною погодиться: так як ми можемо не завжди бути максимально щирими через певні обставини, часто приховуємо емоції та контролюємо чи не кожне слово. Іноді ця здатність - наш помічник, бо «сортируючи», що потрібно говорити, а що ні, можемо уникати сварок, негативних моментів та проблем. А хтось навпаки страждає від переодягання сотень масок. Але більша частина просто забуває: вступаючи в будь-яку комунікацію, або навіть наодинці, наше тіло та обличчя промовляє за нас самих. 

     Положення голови. Експерти стверджують, що людина, яка тримає голову прямо - впевнена та відкрита особистість; якщо ж підборіддя трохи підняте - можна замислитися, що перед вами - самовпевнена та зарозуміла особа. Людина змінює часто положення - може легко піддатися впливу та не є лідером.
     Міміка обличчя. Погляд «очі в очі» є дуже важливим фактором у бесіді. Не дарма кажуть, очі - дзеркало душі. Ми можемо щиро посміхатися, а всередині страждати від смутку. Прямий відкритий погляд - ознака щирості та зацікавленості. Але не слід плутати з прямим поглядом, що не відривається під час розповіді - це може свідчити про брехню. Зазвичай, коли згадуємо про події в минулому, наші очі мимоволі відводяться трохи в бік. 
     З-під лоба дивляться ті, хто агресивно налаштований і намагається привести свої наміри в дію.
     Якщо людина посміхається, і куточки її очей примружені, це справжня радість і щастя. 

     Положення рук. Якщо є відчуття, що руки ніби пришиті до тулуба, то співрозмовник може бути пасивним у намірах. Руки за спиною - недовіра, невпевненість, сумнів. Торкання підборіддя, губ та носа - ознака, що співрозмовник імовірно говорить неправду. Руки в кулаках - фактор агресії. 
     Важливо пам‘ятати, що ми живемо у багатогранному світі країн з різними звичаями і традиціями, та слід бути надзвичайно обережними при використанні  деяких з них. 
     В таких країнах, як Італія, Іспанія, Португалія, Бразилія, «козу» (жест із виставлених мізинцем і вказівним пальцем) краще не показувати жителям. Тут такий знак, показаний чоловікові, означає, що його дружина йому зраджує. 
     Мешканці В’єтнаму вважають схрещені пальці схожими на жіночу частину тіла. Тому
реакція на цей жест може бути різноматітна, але точно не позитивна. 
     Показувати великий палець перед громадянами Ірану, Таїланду, Афганістану та Італії - табу. Такий жест може бути досить образливим для цих національностей.
     Якщо у вас планується важлива зустіч з інвесторами, романтичне побачення з дівчиною або ж просто прогулянка зі знайомими, і вам потрібно «прочитати» людину, можна заглянути у книгу жестів,і вона розповість дуже багато цікавого.