Великий старт футбольного свята. Як пройшов перший матч Чемпіонату світу 2026 року

Авторка: 

Анастасія Клиновська

   Чемпіонат світу з футболу 2026 року офіційно стартував. Збірна Мексики, яка ділить статус господарки турніру зі США та Канадою, розпочала свій шлях матчем-відкриттям проти Південної Африки.

   Рахунок у грі було відкрито дуже швидко – вже на дев'ятій хвилині завдяки влучному удару Хуліана Кіньйонеса. Взяття воріт дозволило мексиканцю увійти в історію та приєднатися до престижного списку футболістів, які забивали перші м'ячі на попередніх мундіалях. Він став в один ряд із Сезаром Сампайо, Папою Бубою Діопом, Філіппом Ламом, Сифіве Тшабалалою, Марсело та Еннером Валенсією.

  По перерві характер гри різко змінився. Вже на 49-й хвилині півзахисник Південної Африки Яя Сітоле достроково залишив поле і став першим вилученим футболістом на турнірі. Отримавши чисельну перевагу, господарі продовжили тиск, і на 67-й хвилині Рауль Хіменес збільшив перевагу своєї команди.

  Кінцівка зустрічі стала доволі неочікуваною. На 84-й хвилині африканська збірна втратила ще одного гравця через вилучення Темби Зване. Мексиканці також не змогли завершити гру в повному складі, адже на 92-й хвилині червону картку побачив Сезар Монтес. Подібна кількість вилучень вражає на тлі статистики попереднього мундіалю. На Чемпіонаті світу 2022 року за всі 64 матчі судді показали лише чотири червоні картки, тоді як зараз знадобився всього один поєдинок одразу для трьох.

  Найкращим гравцем матчу визнали Хуліана Кіньйонеса. Мексика стартувала з перемоги. Чемпіонат світу – з рекордом, якого ніхто не планував.

Інформаційна втома: люди починають уникати новин

Авторка:

Євгенія Супрун

   У сучасному світі люди щодня отримують величезну кількість інформації. Новини з’являються щохвилини, соціальні мережі постійно оновлюються, а Telegram-канали буквально змушують людину постійно бути “в курсі подій”. Проте останнім часом усе більше людей починають свідомо уникати новин або обмежувати їхнє споживання. Причиною цього стає інформаційна втома.

  Особливо гостро ця проблема проявилася після 2022 року. Українці щодня стикаються з великою кількістю тривожної інформації: новини про обстріли, втрати, політичні конфлікти, економічні труднощі. Постійне перебування в такому інформаційному середовищі сильно впливає на емоційний стан людини. Через це багато хто починає відчувати виснаження, тривогу та навіть апатію.

   Інформаційна втома проявляється по-різному. Хтось перестає читати новини взагалі, хтось видаляє соціальні мережі, а дехто просто намагається менше часу проводити в телефоні. При цьому проблема полягає не лише у великій кількості інформації, а й у швидкості її подачі. Людина часто не встигає нормально осмислити одну подію, як вже з’являється наступна.

   Окрему роль у цьому відіграють алгоритми соціальних мереж. Платформи спеціально підлаштовують стрічку так, щоб утримувати увагу користувача якомога довше. Через це людина постійно бачить емоційний контент, гучні заголовки та негативні новини. У результаті мозок перебуває у стані постійного напруження.

   Цікаво, що проблема інформаційної втоми актуальна не лише для України. У багатьох країнах Європи та США також говорять про те, що люди починають свідомо дистанціюватися від новинного потоку. Наприклад, у деяких європейських медіа вже навіть з’являється практика “повільних новин”, коли журналісти роблять акцент не на швидкості, а на якості та глибокому поясненні подій.

   Повністю відмовитися від новин сьогодні неможливо, адже інформація залишається важливою частиною життя сучасної людини. Проте дуже важливо навчитися контролювати власне медіаспоживання. Іноді корисно робити паузу, обмежувати час у соцмережах та обирати перевірені джерела інформації замість нескінченного скролінгу стрічки.

Українська мова закріплюється в польській освіті: вже 10 польських шкіл викладають українську як другу іноземну

Павло Левчук

 

   У Кракові обговорили, як зупинити мовну асиміляцію українських дітей у Європі. У Польщі українську мову вже можна обирати на державному випускному іспиті, а кількість шкіл, де її викладають як другу іноземну, продовжує зростати

   Один із найбільших міжнародних форумів, присвячених викладанню, дослідженню та популяризації української мови за межами України — ІІІ Міжнародна науково-практична конференція «Українська мова як іноземна в Польщі» відбувся 12–13 червня у Ягеллонському університеті в Кракові за підтримки Фундації Пилипа Орлика.

   Участь у конференції взяли понад 100 науковців, викладачів, дослідників, освітніх менеджерів та студентів із Польщі, України, Австрії, Франції, Італії та Канади. Захід проходив під почесним патронатом Посольства України в Польщі.

   ІІІ конференція відбулася на тлі історичних змін для української мовної освіти у Польщі. У травні 2026 року випускники польських шкіл уперше склали державний випускний іспит з української мови як іноземної. Таким чином українська офіційно стала однією з мов, які можна обирати на рівні з англійською, німецькою чи французькою.

   За словами голови оргкомітету конференції, доцента Інституту славістики Польської академії наук Павла Левчука, після появи навчальних програм та першого іспиту матури (державний випускний іспит у Польщі, який є аналогом українського НМТ та підтверджує здобуття повної середньої освіти) інтерес до української мови в польських школах суттєво зріс.

   «Польща є єдиною державою у Європі, де викладання української мови у національній системі освіти розвивається. Від вересня ми плануємо викладати українську мову ще у 5 нових закладах освіти. Польський досвід з впровадження української мови до польської системи освіти показує, що змінюється статус української мови, котра вже має ознаки важливої мови в освітньому просторі інших країн», — наголосив Павел Левчук.

  Сьогодні українську як другу іноземну або додаткову іноземну мову викладають уже у десяти польських школах. 

  Однією з центральних тем конференції стала загроза поступової втрати української мови серед дітей українських родин, які після початку повномасштабного російського вторгнення живуть в країнах Європи. Учасники конференції наголошували: вивчення польської, чеської, німецької чи інших мов є необхідною умовою успішної інтеграції, однак воно не повинно відбуватися ціною втрати рідної мови.

  До учасників конференції звернулася програмна директорка Фундації Пилипа Орлика Ярина Ясиневич. За її  словами, Україна сьогодні переживає історичний момент: якщо раніше йшлося переважно про збереження української мови в діаспорі, то тепер українська дедалі активніше утверджується як повноцінна іноземна мова в європейських університетах, школах та освітніх центрах.

  «Разом із цим зростає і відповідальність — створювати стандарти, методики, навчальні програми та якісні матеріали. Саме тому Фундація Пилипа Орлика підтримує проведення цієї конференції та розвиток української мовної освіти в Польщі», — підкреслила вона.

  Фундація підтримала розробку програми викладання української мови як другої іноземної у Польщі, а також реалізує освітні ініціативи для українських дітей у країнах Європи.

   Зокрема, в межах програми «Корені та крила», яку координує Наталія Омельчук, українські діти та підлітки у Чехії та Данії мають можливість підтримувати зв’язок із українською мовою, історією та культурою.

   «Рідна мова — це не лише засіб спілкування. Це доступ до власної історії, культури, сучасної української думки та живий зв’язок з Україною незалежно від місця проживання», — наголосила Ярина Ясиневич.

  Під час конференції також презентували безкоштовний електронний посібник «Українська щодня», створений на основі досліджень дитячої багатомовності та сімейної мовної політики.

   Автори видання — Ольга Шевчук-Клюжева та Павел Левчук.

  Невелика брошура містить «30 маленьких кроків для великої мовної історії» та покликана допомогти батькам сформувати власну сімейну мовну стратегію й підтримувати українську мову в повсякденному житті дитини. Завантажити матеріал можна тут: 

  Захід провели під почесним патронатом Надзвичайного і Повноважного Посла України в Республіці Польща Василя Боднара. Партнерами Конференції стали Фундація Пилипа Орлика, Донбаський державний педагогічний університет та Кафедра української мови Київського столичного університету імені Бориса Грінченка. 

   Медіапартнери: Українсько-польська медіаплатформа та Radio Opole. 

Леонід Коваленко

Стрибки у висоту на командному чемпіонаті України. Клінцова виграє за спробами, а Петрук оновлює особистий рекорд

Авторка: 

Анастасія Клиновська

   Командний чемпіонат України зі стрибків у висоту показав два абсолютно різні характери боротьби за золото. У жіночому секторі ще до старту найбільша увага була прикута до трьох спортсменок: Лілії Клінцової з особистим рекордом 1,88 м, Ірини Безсмертної з 1,83 м та Анастасії Волкової з 1,80 м. Та перш ніж черга дійшла до фавориток, стартові висоти вже помітно прорідили склад учасниць.

   Аріадна Булигіна не подолала 160 см. Єлизавета Чорна двічі не змогла взяти стартову висоту, а третю спробу так і не виконала. Руслана Муравська взяла 160 з другої спроби, але 165 їй не піддалися після трьох невдалих підходів. Софія Прокопенко на 160 помилилась, зате на 165 виправилась, щоб потім зупинитися на 170. 

   Поки частина учасниць проходила стартові висоти, Клінцова підключилася відразу на 170 і взяла її з першої спроби. Волкова зробила те саме. Безсмертна на цій висоті вперше допустила помилку й подолала планку з другої. На 175 Клінцова знову впоралася без помилок. Волкова тричі не змогла подолати цю висоту й завершила виступ. Безсмертна двічі помилилася, але третьою спробою взяла планку, і боротьба перейшла у фінальну стадію вже між двома спортсменками. На 180 Клінцова знову впоралася з першої. У Безсмертної перші дві спроби не склалися, зате третя виявилася вдалою. Далі обидві дійшли до 183, але взяти цю висоту не змогла жодна. За рівного фіналу вирішальними стали попередні спроби. Клінцова пройшла їх чистіше, тому й залишилася першою.

   У чоловічому секторі фаворитами називали Дмитра Нікітіна (PB 2,28 м), Владислава Лавського (PB 2,29 м), Вадима Кравчука (PB 2,25 м), Кирила Луценка (PB 2,20 м) та Романа Петрука (PB 2,26 м). За особистими рекордами чоловічий сектор обіцяв щільну боротьбу, та до головних висот дісталися не всі.

   Данило Юхненко завершив виступ ще на старті, оскільки 1,90 йому не піддалися. Олексій Лясковець і Матвій Чауш дійшли до 1,95, але висоту 2,00 не здолали. Арсеній Гаврилов і Назар Боруцький її пройшли, однак 2,05 стали для них фінальною позначкою. Між ними різниця була в одну помилку. Боруцький узяв 2,00 з першої, Гаврилов – з другої. Через це вони й розташувалися на сьомому та восьмому місцях.

  ТАртем Пікаш взяв 2,05, але на 2,10 використав усі три спроби без успіху. Владислав Лавський 2,10 подолав і зупинився на 2,15. Дмитро Нікітін пройшов 2,15, але 2,21 не взяв. Чим вище піднімалася планка, тим менше залишалося учасників і тим гострішою ставала боротьба за місця. Найнапруженіший момент виник між Вадимом Кравчуком і Кирилом Луценком. Обидва взяли 2,15, але Луценко пішов далі й подолав 2,18, хоч і з другої спроби. Кравчук на цій висоті двічі помилився та завершив виступ. Саме через більшу кількість невдач на попередніх висотах він залишився третім, а не другим.

   Роман Петрук до цього моменту вже давно вийшов в окрему категорію. Усі висоти до 2,24 він узяв з першої спроби, не даючи жодного приводу для сумнівів. На 2,30 планка двічі не встояла, але третя спроба виявилася вдалою. Він переміг, оновивши особистий рекорд і виконавши норматив на чемпіонат Європи-2026. Раніше 22-річний спортсмен не стрибав вище 2,26 м, а серед українців цього сезону 2,30 м також підкорялися лише Олегу Дорощуку.

Волонтерство серед молоді: тренд чи нова суспільна норма?

Авторка:

Євгенія Супрун

   За останні роки волонтерство в Україні стало значно популярнішим, особливо серед молоді. Багато людей регулярно долучаються до благодійних зборів, допомоги військовим, підтримки переселенців або соціальних ініціатив. Якщо раніше волонтерство часто сприймали як щось тимчасове, то сьогодні для багатьох це вже частина повсякденного життя.

   Однією з причин такої активності є зміна суспільних цінностей. Молодь усе більше прагне бути корисною та відчувати свою причетність до важливих подій у країні. Значну роль у цьому також відіграють соціальні мережі, через які люди швидко дізнаються про збори коштів, потреби волонтерських організацій чи гуманітарні проєкти.

   Водночас волонтерство в Україні вже давно не обмежується лише допомогою під час кризових ситуацій. Молоді люди активно беруть участь у екологічних, освітніх та культурних ініціативах, організовують благодійні заходи та підтримують соціальні проєкти.

   Подібна практика популярна і в багатьох країнах Європи, де волонтерська діяльність є важливою частиною студентського та громадського життя. В Україні ця культура також поступово стає суспільною нормою.

   Попри всі труднощі та емоційне навантаження, волонтерство сьогодні залишається одним із проявів згуртованості суспільства та небайдужості людей одне до одного.

Террі Пратчетт на великому екрані

Авторка:

Вікторія Юрченко

   За межами книжкових сторінок фантастичний світ Террі Пратчетта продовжує жити. Чорний гумор, абсурд та сатира Пратчетта доступні на великому екрані. А шанувальники мають змогу відчути улюбленого автора у новому форматі. 

  Террі Пратчетт — британський письменник у жанрі фентезі й наукової фантастики, що писав для дорослих, підлітків та дітей. Серед його книжок українською мовою доступні: серія «Дискосвіт», коротенький твір «Справжнісінький кіт» та роман «Добрі передвісники».  

   Екранізації за мотивами творчості Террі Пратчетта в Україні досі не набули належного поширення. Ба більше, значна їх частина не має перекладу. Що є досить сумним фактом, адже кількість носіїв англійської серед українців не сказати що надто значна. Можливо, причина полягає у браку обізнаності. Певно, не всі чули про існування цих екранізацій. Попри все пропонуємо ознайомитись з ними ознайомитись.

Сучасні

   «Добрі передвісники» — серіал 2019 року. Знятий за мотивами твору «Добрі передвісники: Ґрунтовні й вичерпні пророцтва Агнеси Оглашенної, відьми». Сюжет побудований довкола співпраці демона Кроулі та ангела Азирафаеля, котрі знайомі ще від початку творення світу, від Самого Початку. Зокрема їх першим спільним завданням — зупинити Армагедон. Проте шлях до цього сповнений перипетій і щедро приправлений гумором. Серіал у вільному доступі в інтернеті.

   «Міст Тролів» — короткометражна екранізація 2019 року. Знята за мотивами оповідання «Troll Bridge», що належить до збірки «After The King: Stories in Honour of J.R.R. Tolkien». Однак у хронологічному порядку події оповідання відбуваються опісля  твору «Химерне сяйво», другого із циклу «Ринсвінд», серії «Дискосвіту». За сюжетом, головний герой Коен Варвар йде у бій із тролем, щоби померти легендарною смертю. Однак час минає, епохи змінюються, тому подорож Коена набуває нового сенсу та сповнюється моральними відкриттями. Екранізація у вільному доступі для перегляду, зокрема на платформі «YouTube».

   «Варта» — серіал 2020 року. Знятий за мотивами циклу «Варта», серії «Дискосвіту». Події у ньому розгортаються у вигаданому місті Анк-Морпорк, де злочини фактично дозволені законом. Але з приходом новобранця Керрота формується загін невдах‑поліцейських, що вирішує боротися за справедливість. Серіал у вільному доступі в інтернеті.

«Класичні»

   «Soul Music» — анімаційний серіал 1997 року. Знятий за мотивами твору «Душевна музика», третього із циклу «Смерть», серії «Дискосвіту». У центрі сюжету Сюзен, онука Смерті, та сам Смерть, який переживає внутрішню кризу й вирішує піти у своєрідну «відпустку». Тому його обов’язки несподівано лягають на плечі Сюзен. Ще й у світі людей, зокрема в Анк-Морпорку, шириться «зловісна» музика, що зводить з розуму населення. Тож на дівчину чекає чимало справ. Серіал у вільному доступі в інтернеті.

   «Wyrd Sisters» — анімаційний серіал 1997 року. Знятий за мотивами твору «Віщі сестри», другого із циклу «Відьми», серії «Дискосвіту». У центрі подій трійко відьом — рішуча й невгамовна Бабуня Дощевіск, приземлена й грубувата Тітуня Оґґ та романтична й наївна Маґрат Часник. Їхнє королівство намагається захопити тиран. Тож відьми вирішують втрутитись у політичні змови й хід історії. Серіал у вільному доступі в інтернеті.

   «Санта Хрякус» — повнометражна екранізація, 2006 року. Знята за мотивами твору «Батько Вепр», четвертого із циклу «Смерть», серії «Дискосвіту». Події розгортаються напередодні Страшріздва. Тоді ж несподівано зникає Санта Хрякус, його роль доведеться виконувати Смерті. У свою чергу онука Смерті, Сюзен, намагатиметься розкрити змову та покарати винних. Серіал у вільному доступі в інтернеті.

 «Колір чаклунства» — повнометражна екранізація 2008 року. Знята за мотивами творів «Колір магії» та «Химерне сяйво», перших двох із циклу «Ринсвінд», серії «Дискосвіту». Події відбуваються довкола чарівника-невдахи Ринсвінда, котрий випадковим чином стає гідом для наївного туриста Двоцвіта. Разом вони вирушають у пригоду. Тим часом Дискосвіту загрожує зіткнення із небезпечною червоною зіркою. Але новоспечені друзі ще не здогадуються, що саме вони муситимуть врятувати світ. Серіал у вільному доступі в інтернеті.

   «Зсув по пошті» — повнометражна екранізація 2010 року. Знята за мотивами твору «Поштова лихоманка», першого із циклу «Мокр фон Губперук», серії «Дискосвіту». У центрі сюжету талановитий шахрай Мокр фон Губперук. Щоби визволитись з-під арешту та смерті, він муситиме очолити напівзруйновану поштову службу в місті Анк-Морпорк. А заразом подолати опір директора семафорної служби, лінощі і недбалість листонош та з'ясувати, що раптом погубило чотирьох його попередників. Серіал у вільному доступі в інтернеті.

Дитячі

   «Truckers» — анімаційний серіал 1992 року. Знятий за мотивами твору «Truckers», першого з трилогії «The Bromeliad». (Друга книга «Diggers», третя «Wings».) Це історія про маленьких істот — номів, які живуть серед людей і ховаються у великому універмазі. Вони вірять, що магазин — це увесь світ. Однак раптом головний герой Масклін дізнається правду: будівлю скоро знесуть, і номи муситимуть навчитися жити у «зовнішньому» світі. Серіал у вільному доступі в інтернеті.

   «Johnny and the Dead» — серіал 1995 року. Знятий за мотивами твору «Johnny and the Dead», другого із трилогії про пригоди Джоні Максвела. (Перша книга «Only You Can Save Mankind», третя книга «Johnny and the Bomb».) За сюжетом хлопець, на ім’я Джонні, починає бачити привидів, котрі живуть на старому цвинтарі. Й дізнається, що їхню «домівку» планують знести й забудувати. Тож разом із друзями Джонні намагається врятувати територію від загарбників. Серіал у вільному доступі в інтернеті.

   «Johnny and the Bomb» — серіал 2006 року. Знятий за мотивами твору «Johnny and the Bomb», третього із трилогії про Джоні Максвела. За сюжетом Джонні та його друзі знаходять дивний візок безхатченки місіс Тахіон — і виявляється, що це машина часу. Підлітки переносяться у 1941 рік, у час бомбардування Британії у Другій світовій війні. Їхні дії випадково змінюють історію. Й тепер вони мають виправити часову лінію. Серіал у вільному доступі в інтернеті.

  «The Abominable Snow Baby» — короткометражна анімація 2021 року. Знята за мотивами твору «The Abominable Snow Baby», новорічної збірки «Father Christmas’s Fake Beard». Це історія про Бабусю, її онука Альберта та дивовижне 4-метрове дитинча єті, котре з’являється у містечку опісля сильної хуртовини напередодні Нового року. Анімація доступна за підпискою, зокрема на «Apple TV».

   «Дивовижний Моріс» — анімаційний фільм 2022 року. Знятий за мотивами твору «The Amazing Maurice and his Educated Rodents», що є романом поза циклами серії «Дискосвіту». Це розповідь про Моріса, рудого кота-хитруна, що товаришує зі щурами. Блукання приводить друзів до незвичного міста, де на них чекають таємниці, які доведеться розкрити. А допоможуть їм у цьому дочка мера та закоханий у неї юнак. Фільм у вільному доступі в інтернеті.

  Кожна адаптація по-своєму відображає багатошаровий фантастичний світ Террі Пратчетта. Знайомство із цими екранізаціями — приємний відгомін читацького досвіду. Що дає змогу поглянути на знайомі сюжети у новому форматі.