Интернет реклама УБС

21.05.24

У Музеї просто неба відкрито відновлений старовинний 100-річний вітряк з Херсонщини та «Музею Їжі від родини брендів МХП»

 


  У Міжнародний день музеїв (18 травня 2024 року) в Києві у Національному музеї народної архітектури та побуту України урочисто відкрили відреставрований унікальний старовинний вітряк родом з Херсонщини. 

  Урочиста подія відбулася за участі т.в.о. міністра культури та інформаційної політики України Ростислава Карандєєва, голови Наглядової ради БФ “МХП-Громаді” Юрія Мельника, генерального директора Національного музею народної архітектури та побуту України (НМНАПУ) Оксани Повякель. 




  Унікальний вітряк був створений у кінці ХІХ – на початку ХХ століття в с. Олександрівка. У 1973 році вітряк перевезли до Національного музею архітектури та побуту України, де планувалося його встановлення. Однак, привезені частини так і не стали повноцінною конструкцією і тому вітряк чекав на ремонт більше 50 років. У 2023-24 роках за підтримки Благодійного фонду “МХП-Громаді” відбулася реставраційні роботи цього вітряка. 

  Під час відкриття вітряка почесні гості у своїх виступах зазначили:

  “У період, коли ворог намагається нас знищити як народ, стерти нашу ідентичність, особливо цінними стають такі проєкти як відновлення автентичних споруд, підтримка музеїв, дослідження нашої історії. Адже це все формує нас як українців, як націю, яка бореться і стоїть за своє”, – коментував Ростислав Карандєєв, т.в.о. міністра культури та інформаційної політики України.

  “Для компанії МХП підтримка культурних проєктів важлива тим, що це - про збереження цінностей, сенсів, традицій. Сьогодні наші військові виборюють право українців на життя, на власні сенси, свободу і вибір. Культура є важливим фактором в цій боротьбі. Тому сьогодні відкривати цей млин ще символічніше. Цей вітряк – символ стійкості української культури, яка перемогла радянський період і переможе у війні з російською агресією”, – додав Юрій Мельник, голова Наглядової ради БФ “МХП-Громаді”.

 А генеральна директорка Національного музею народної архітектури та побуту України (НМНАПУ) Оксана Повякель під час виступу сказала: 

 “Національний музей народної архітектури та побуту України є відображенням України в мініатюрі. І той факт, що саме у нас на території відроджується Херсонщина (територія, на яку постійно зазіхає загарбник), дає надію на відновлення її в масштабах країни. Вітряк має форму та механізми, притаманні саме Херсонщині. Його дах тим-то й унікальний, що має форму перевернутого човна, адже родом із морських країв, що відчувається при першому ж погляді на нього”.

 За рік реставраційних робіт за підтримки БФ “МХП-Громаді” вдалося зробити ґрунтовне дослідження стану об’єкта; розчищення території навколо вітряка та схилу; збудувати охоронну стіну; укріпити фундамент; згідно з кресленнями, які розробили ще у 1973-му інженер А. Тютюнник та технік В. Марчук, виготовити та встановити дубові дах і лопаті, а також відтворити автентичний робочий механізм завдяки збереженим кресленням одного із творців музею, відомого українського архітектора Леоніда Прибєги; облаштувати територію навколо вітряка.

  Відродження вітряка стало черговим етапом реалізації державної програми в межах підписаного Меморандуму про співпрацю між Міністерством культури та інформаційної політики України міжнародної компанії МХП щодо консолідації зусиль для відродження Національного музею архітектури та побуту України від 27 липня 2021 року. Торік, попри обстріли та вимкнення електрики, вдалося закінчити будівництво оновленого центрального входу в музей і одразу вирішено реконструювати вітряк з Херсонщини.

 Після відкриття всі відвідувачі Музею просто неба могли оглянути вітряк як зовні, так і всередині, піднятися на другий поверх та побачити робочий механізм для помелу зерна.










 В рамках цього заходу другою частиною урочистостей вілбулося відкриття  на Співочому полі музею просто неба «Музею Їжі від родини брендів МХП» та виступ відомого українського гурту «KOZAK SYSTEM», який створив народний гімн України  «Українське Сонце зійшло».  

  Під час відкриття музею всі гості, які завітали на це дійство могли придбати та насолодитись продукцією смачного фудкорта від брендів МХП": «Наша Ряба», «Апетитна», мережі магазинів «М‘ясомаркет», Döner Maркет, Супер Філео та більше дізнатися про культуру та історію їжі в Україні. Окрім цього в рамках заходу відвідувачі музею могли побачити та безпосередньо взяти участь в:  

- «Супер ШефеО» з Аліком Мкртчяном.

- майстер-класі з приготування борщу.

- кулінарних майстер-класах від шеф-кухарів Аліка Мкртчяна та Ірини Рудневської;

- кулінарниому батлі «Супер ШефеО» з Аліком Мкртчяном;

 Також на гостей  чекало багато квізів, розіграшів подарунків, виступів народних колективів та цікава виставка переможців грантових конкурсів «Роби своє» та «Час діяти, Україно» від Фонд "МХП-Громаді".

 А наступного дня 19 травня на Співочому полі в межах «Музею їжі» за участі засновника «Національного реєстру рекордів України» Валентина Щербачова відбулося фіксування встановлення Рекорду України у номінації «Найбільша кількість гомілок, приготовлених на одній локації» від «Наша Ряба» та шеф-кухаря, креативного директора кулінарного напряму МХП Аліка Мкртчяна. Всі відвідувачі музею та гості заходу могли спостерігати, як на 30 мангалах рум’янились 3949  курячих гомілок та поласувати ними.

Інформаційна довідка про реставрований вітряк з Херсонщини

ПРО ВІТРЯК

Вітряку понад 100 років. Орієнтовно був зведений у кінці ХІХ – на початку ХХ століття в с. Олександрівка на Херсонщині. Ця господарська споруда є зразком народної архітектури Півдня України, відображає типологію та регіональні особливості традиційних механізованих вітряних млинарських споруд України ХІХ ст.

  За типом побудови це шатровий вітряк, що має поворотний верх та нерухомий круглий корпус, звужений доверху, зведений із місцевого каменю-вапняку на вапняному розчині. Дах складної унікальної форми у вигляді перевернутого човна із дубових дошок - саме така будова вітряків притаманна морським місцевостям. Вітряк має чотири лопаті, двоповерховий. На першому поверсі – комора для зберігання зерна та борошна, на другому – жорна, які веретеном і «баклушею» зв’язані з колесом на валу, розміщеному в просторі даху.

ІСТОРІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ШЛЯХ ВІДНОВЛЕННЯ

  У 1973 році під час експедиційного  обстеження шатрового вітряка в с. Олександрівка Білозерського району Херсонської області архітектором Прибєгою Л.В., інженером Тютюнником А.М. та техніком Марчуком В.А. було встановлено його незадовільний стан: поворотна рама потребувала 40% заміни, дах (із п’яти кружал) і покрівля даху (із соснових дошок) мали бути повністю замінені, крила майже не збереглися. Стіни та фундамент, виконані із місцевого каменю-вапняку на вапняному розчині перевезенню не підлягали. Тому було прийняте рішення здійснити реконструкцію вітряка у Музеї та використати механізм, який зберігся в задовільному стані. 

  Для цього та ж експертна група у 1974 році розробила проєкт реставрації вітряка згідно з обмірними кресленнями. Ці матеріали зберігаються в архіві Національного музею архітектури та побуту України. Тоді ж на території музею був зведений каркас вітряка із каменю-вапняку.

ЗАКІНЧЕННЯ РЕКОНСТРУКЦІЇ

  І лише у 2023 - 2024 роках за підтримки Благодійного фонду “МХП-Громаді” вдалося відновити та завершити реставрацію цього вітряка.

 Розробку проєкту реставрації та реконструкції очолили Олег Волосовський та Лофт Бюро. Було проведено дослідження архівних креслень команди творців музею, розроблений пакет робочої документації: 3д моделі та візуалізації, детальні креслення, що базувалися на архівних даних.

 За рік відновлювально-реставраційних робіт вдалося зробити:

- ґрунтовне дослідження стану об’єкта;

- топозйомку; 

- обстеження фундаментів і самої кам’яної вежі вітряка;

- розчищення території навколо вітряка та схилу;

- збудувати охоронну стіну;

- укріпити фундамент, згідно з креслень 1973-го року інженера А. Тютюнника та техніка В. Марчука;

- виготовити та встановити дубові дах і лопаті (для цього була здійснена заготовка трьох сортів дерева, збірка і монтаж); 

- відтворити автентичний робочий механізм завдяки збереженим кресленням одного із творців музею, відомого українського архітектора Леоніда Прибєги;

-  облаштувати територію навколо вітряка.

 18 травня відреставрований вітряк офіційно запрацював і відкрив свої двері для відвідувачів.


Леонід Коваленко

Турбота про себе (ч.4)


Авторка: Валентина Ліскевич



 Догляд за собою та як він впливає на наше життя.

  Почнемо з того, що в цій статті під доглядом за собою мається на увазі той мінімум, що кожна людина здатна і повинна виконувати на постійній основі як мінімум для того, щоб почуватися впевненіше.

 Думаю, кожен погодиться з тим, що коли ви впевнені у вашому зовнішньому вигляді – ви набагато більше почуваєтеся впевненіше. Говорити про щоденне прийняття душу, вмивання та чищення зубів ми сьогодні говорити не будемо.

  Сьогодні буде йти мова про те, як важливо притримуватись догляду за собою навіть у ті дні, коли ви нікуди не збираєтеся і плануєте провести весь день вдома. Багато хто думає, що якщо ми не збираємося сьогодні нікуди йти, то й якісь пункти щоденного догляду можна пропустити, пояснюючи це тим, що «Все одно сьогодні на мене ніхто не буде дивитися і взагалі я хочу відпочити», але вони упускають той факт, що в цей день вони знаходяться на самоті з собою і можна цей час відвести на те, щоб повною мірою подбати про себе та своє тіло, нікуди не поспішаючи.

  У ці дні можна зайнятися такими речами як:

- Прийняти ванну з різними ефірними маслами та відволікти себе від щоденної рутини.

- Зробити безліч різних масочок для догляду за шкірою обличчя, голови та тіла.

-  Зробити процедури для догляду за волоссям.

- Випрати і попрасувати весь свій одяг наперед для того, щоб заощадити час зборів і збільшити варіанти вибору вбрання, щоб не потрібно було відмовлятися вдягати ту чи іншу річ, тому що вона не випрана або не попрасована.

-  Можна скласти образи протягом тижня наперед, ніж витрачати час на вибір і складання в будні дні..

- У ці дні можна влаштувати собі так зване «побачення з собою»:

• Приготувати собі смачну вечерю.

• Включити улюблену музику та потанцювати під неї.

• Погуляти на свіжому повітрі та помріяти.

• Сходити в кінотеатр або влаштувати вдома вечір кіно та подивитися легкі, ненав'язливі фільми.

• Виконати 1 дитяче бажання.

 Припиніть сприймати щоденні процедури як важкий обов'язок. Навчіться отримувати задоволення від звичних дій: вмивання, зняття макіяжу, нанесення крему. Ви точно увійдете у смак.

 Вибирайте вид активності та догляду до душі, а не тому, що модно чи вигідно. Єдиний вірний спосіб турботи про себе – прислухатися до того, чого хоче ваш організм.

  Дякуйте собі, якби дякували другу, який про вас подбав. Даруйте собі подарунки і просто хваліть себе. Це дуже важливо.


20.05.24

Маріанська западина


Авторка: Вероніка Прокоф'єва

Маріанська западина - одна з найменш вивчених точок планети. Про причини її виникнення та мешканців западини ходить чимало фантастичних легенд, вона часто стає предметом домислів та фантазій. Розставимо крапки над «і», вивчивши відомі наукові факти про Маріанський жолоб. Світовий океан досліджено лише на 5%. Маріанський жолоб залишається одним із найтаємничіших його куточків.

Що таке Маріанська западина? Маріанська западина - глибоководний жолоб, який відомий як найглибша точка на Землі. Упадина (розлом у земній корі) утворена в місці стику двох тектонічних плит - Тихоокеанської та Філіппінської. 

Жолоб видно на більшості карт світу. Де знаходиться Маріанська западина? Вона розташувалася на заході Тихого океану і одержала свою назву завдяки Маріанським островам, які знаходяться поблизу. Впадина має форму півмісяця, що обрамляє Філіппінське море, і тягнеться на 2500 кілометрів у довжину. Ширина ринви досягає в середньому 69 кілометрів.

Яка глибина Маріанської западини? За різними даними, глибина жолоба варіюється між 10028 і 11034 метра нижче рівня моря. Якщо Еверест (найвища гора на планеті) помістити на дно Маріанської западини, її вершина опиниться на кілька кілометрів під водою. Згідно з офіційними даними, максимальна глибина Маріанської западини становить 10 994 ± 40 метрів. Джеймс В. Гарднер з колегами дають точніший показник з урахуванням усіх похибок — 10 984 ± 25 метрів. Ця точка на дні океану називається Безодня Челленджера на честь англійського судна «Челленджер», яке змогло вперше зафіксувати глибину западини.

Історія відкриття Маріанської западини. Величезна глибина розлому зумовлює високий тиск під водою. На дні цей показник досягає 108,6 МПа, що у тисячу разів вище, ніж на поверхні Землі. Проводити дослідження в таких умовах дуже складно, тому довгий час глибина і рельєф дна жолоба залишалися загадкою. Відкриття та перші дослідження Маріанської западини датуються 1875 роком. Обладнання на той час було обмежене у можливостях: максимальна глибина, яку змогли встановити британці, трохи перевищувала 8 тисяч кілометрів. 1951 року англійська експедиція знову вирушила вивчати жолоб. За допомогою ехолота вдалося зафіксувати глибину 10863 метри.

1960-го відбулося перше занурення на дно западини. Батискаф "Трієст" опустився на глибину 10 915 метрів. Прилади реєстрували дивні звуки та тіні, а сам батискаф отримав безліч пошкоджень, хоч і вважався надміцним. Це дало ґрунт для багатьох фантастичних домислів про те, що може мешкати на дні Маріанської западини. Проте наукових пояснень, що тоді сталося з батискафом, немає й досі.

Як утворилася Маріанська западина? Глибокий жолоб сформувався багато мільйонів років тому внаслідок зсуву тектонічних плит. Один пласт поринув під інший, пішов у мантію Землі та утворив западину. Вивчивши гористе дно траншеї, учасники океанографічної експедиції з Нью-Гемпшира припустили, що місцевим гірським хребтам близько 180 мільйонів років. Більш потужна Тихоокеанська плита «підповзає» під Філіппінську, утворюючи складчастість.

Хто живе в Маріанській западині? Вижити без сонячного світла і під неймовірним тиском води донедавна вважалося неможливим. Однак численні дослідження підтвердили: на дні Маріанського жолоба є життя. Місцеві жителі пристосувалися до несприятливих умов, тому мають незвичайні кольори і форми. Фауну Маріанської западини складають глибоководний вудильник (морський чорт), морські огірки (голотурії), рак-самітник, куляста медуза, що світиться, мегалодикопія, двометрові черв'яки, плоскі камбалоподібні риби та інші організми, які сьогодні мало вивчені. Мешкають тут і восьминоги мутанти, які не мають щупалець, а лише тіло у формі спідниці. Така будова дозволяє їм витримувати сильний тиск. З тією ж метою деякі види обзавелися щільною плівкою.

Маріанська западина цікава вченим первозданними таємницями, які й сьогодні залишаються загадкою для людини. Нові дослідження доводять, що вона зберігає ще безліч секретів, які доведеться дізнатися людям.

Як бути в ресурсі? Базові секрети для підвищення дофаміну


Авторка: Леся Заьолотня

Сьогодні точно можна сказати, що життя проходить буквально в шаленому ритмі та люди витрачають дуже багато енергії, аби щось зробити. Особливо зараз, коли сьогодення українців потребує постійного ресурсу, аби наблизити перемогу. Навіть не враховуючи, в яких умовах ми живемо зараз, із кожним роком все більше людей потерпає від нестачі внутрішнього ресурсу. Він вже залежить від того, наскільки в нашому організму багато дофаміну.

Насправді у кожного з нас різний базовий вміст цієї речовини в організмі: і якщо одні, знаходять у собі сили роботи багато справ і при цьому залишатись наповненими, то інші навпаки, не можуть так легко братись за роботу. Проте це все можна виправити і підвищити базовий рівень дофаміну – відновити свій ресурс.



Але це тільки про сили виконувати якусь роботу. Насамперед дофамін – хімічна речовина, яка в мозку людини відповідає за насолоду та відсутність відчуття болю. Найпростіший приклад – перегляд серіалів чи солодке, так званий легкий дофамін. Так, саме він змушує нас дивитись годинами відео в ТікТок. Без нього ми навіть не могли б змусити себе їсти. Тому навчитись керувати дофаміном – найкращий спосіб нарешті роботи кроки до своїх цілей. І є три складові, які впливають на нього в нашому організмі:

- Харчування

Як вже зазначено вище, це хімічна речовина, яку виробляє наш організм. У цьому йому допомагають амінокислоти тирозин та фенілаланін. Тим самим, якщо більше споживати продуктів із цими складниками, то можна посприяти збільшенню вироблення дофаміну. Наприклад, додати до раціону яйця, сир, горіхи, шпинат чи яблука.

- Світло

Найкраще буде – уникати яскравого світла з 22:00 до 04:00. Причиною цього є хабенула, яка руйнує дофамін. Але все ж, якщо це вдається, то роботи його тьмяним та теплим

- Рух

Не секрет, що фізична активність добре впливає на організм. Після тренування організм виділяє багато різних хімічних речовин, серед яких і дофамін. Але звісно, якщо спорт чи щось дотичне до нього приносить задоволення, а не стає каторгою.



Але все ж як змусити себе робити якісь складні речі? Прийняти крижану ванну, звісно, якщо до цього немає протипоказань. В ідеалі це мало б бути хвилин 10, але для початку можна 1 чи навіть просто контрастний душ. Це неприємно звісно і боляче. Але саме відсутність цих факторів і викликає вивільнення дофаміну. Такий незвичний спосіб вивів нейробіолог зі Стенфорду Ендрю Губерман.

І також є більш приземлений метод – не починати свій день із високої активності дофаміну. Так, цієї речовини найбільше зранку. Тому, якщо день починається з годинного перегляду відео в ТікТок, то не варто дивуватись, чому потім важко встати і почати робити важливі справи. Краще розважальний контент відкласти на вечір чи другу половину дня, а зранку активно працювати.

У кожного з нас є сили, аби підкорювати життя, потрібно лише навчитись правильно використовувати свій прекрасний ресурс – дофамін.

15.05.24

Турбота про себе (частина друга)


Авторка: Валентина Ліскевич



  Спорт, фізичне навантаження, тренування - у більшості людей ці слова викликають неприємні емоції, але насправді важливо не тільки використовувати ці слова в нашому житті, але і займатися цим.

  Сьогодні в соціальних мережах стало дуже мейстримним активне заняття спортом та здоровий спосіб життя. Але чи все так добре як показують блогери в своєму Інстаграмі? Давайте розберемо питання заняття спортом.

  Насамперед, необхідно зазначити те, що спорт – це не тільки про важкі та знеможіючі тренування в залі з тренером або на одинці, спорт – це про кайф від процесу та радість від результату, заняття спортом не обмежуються лише походом в зал.

  Зазвичай кажуть, що важко почати, а далі вже все буде добре, але продовжити та тримати дисципліну – ось, що насправді важко.

  Багато людей починаючи займатись якимось із видів спорту, розуміють, що їм не подобаються і починають вважати, що «спорт – то не моє», але це справжня омана. Коли щось не виходить з першого разу зовсім не обов’язково пробувати ще раз, якщо вам це дійсно не подобається, краще спробуйте знайти іншу дорогу, щоб отримати той самий результат, наприклад: ви спробували займатись в залі з тренером і вам не сподобалось тягати важкі гантелі або бігати на біговій доріжці, тож спробуйте замість індивідуальних занять відвідати групові, або ж займіться йогою, або пілатесом, насправді дууже багато варіантів фізичної активності.

  Якщо у вас є потреба виходити з дому та займатись десь за його межами, то ви можете спробувати щось з нижчепереліченого:

- Кінний спорт.

- Великий теніс.

- Гольф.

- Танці.

- Джампінг.

- Аеройога.

- Плавання.

- Катання на роликових ковзанах.

- Прогулянки парком.

- Біг на вулиці.

- Спортивна ходьба.

- Йога.

- Теніс настільний.

- Волейбол.

- Баскетбол.

- Футбол.

- Бокс.

- Фехтування.

- Хокей...

  Якщо у вас немає можливості виходити з дому, або не вистачає коштів, то можна займатися вдома по відео-урокам, можна почати займатись майже все тим же навіть не виходячи з дому.

  Спорт дуже сприятливо впливає на самопочуття людини в цілому:

- Допомагає зменшити рівень стресу;

- Підвищує витривалість;

- Стимулює роботу імунітету;

- Підвищує рівень енергії;

- Знижує рівень холестерину та цукру;

- Допомагає відновити баланс гормонів;

- Знижує ризик розвитку багатьох хронічних захворювань.

Фізична культура має чотири основні форми:

- Фізичне виховання і фізичну підготовку до конкретної діяльності (професійно-прикладна фізична підготовка);

- Відновлення здоров'я або втрачених сил засобами фізичної культури - реабілітація;

- Заняття фізичними вправами з метою відпочинку, т.зв. - рекреація;

- Найвище досягнення в області спорту.

  Для занять спортом не потрібна мотивація, потрібна – дисципліна та бажання.

  В процесі занять фізкультурою виховуються такі морально-вольові якості, як мужність, сміливість, рішучість, ініціативність, винахідливість, сила волі, навички колективних дій, організованість, свідома дисципліна, почуття дружби і товариства, чіткість в роботі, звичка до порядку тощо. При цьому велике значення має педагогічно правильна організація самих навчальних і тренувальних занять, спортивних змагань і всього життя фізкультурного колективу.

  Фізична культура являє собою складне суспільне явище, яке не обмежено рішенням завдань фізичного розвитку, а виконує і інші соціальні функції суспільства в області моралі, виховання, етики. Сучасне суспільство зацікавлене в тому, щоб молоде покоління росло фізично розвиненим, здоровим, життєрадісним.

  Не треба робити так як "ПОТРІБНО", робіть так, як відчуваєте, як «ХОЧЕТЕ»!

  Дуже важливо аби ви цього насправді хотіли, не заради «ідеальної» форми або якихось «стандартів краси», робіть для себе, для того, щоб вам було добре, щоб нічого не боліло, було комфортно та легко жити це життя, бо у вас воно єдине і ще одного життя аби виправити щось у вас більше не буде, то ж РОБІТЬ і не думайте про те хто, що і як може на вас подивитись та сказати, це ВАШЕ життя і тільки ви вирішуєте як ви будете його жити!!!

12.05.24

Як люди створили міфи?


Авторка: Вероніка Прокоф'єва


  Ще з найдавніших часів люди палко бажали пізнати і описати світ, що їх оточує. А коли не вистачає наукових знань, у хід йде уява. Саме воно допомогло древній людині створити царство міфу.

  По суті, міф – це спроба пояснити явища навколишньої дійсності на основі знань та досвіду людства, а також її відображення у конкретних чуттєвих образах та одухотворення істот, що стають у них гранично реальними. За допомогою міфів з покоління до покоління передавалися знання та досвід. Представники тієї культури, де з'являвся конкретний міф, щиро вірили в істинність всього описаного. Саме умовна достовірність міфів вирізняла цей вид усної творчості від казок. При цьому носії іншого культурного коду цілком могли вважати міфи «сусідів» лише казками.

  Міфи прийнято ділити на:

- Космогонічні – про походження світу та Всесвіту;

- Антропогонічні – про походження людини та суспільства;

- Про культурних героїв – про появу тих чи інших культурних благ;

- Есхаталогічні – про «кінець світу».

  Космогонічні міфи, як правило, поділяються на дві групи: міфи розвитку та міфи творіння. Дуже яскравими їх прикладами є давньогрецькі міфи про появу Хаосу та Геї та народження перших богів.

  Антропогонічні – невід'ємна частина космогонічних міфів. Жителі Стародавнього світу вважали, що людина може бути створена з найрізноманітніших матеріалів: дерева, глини і навіть горіхів. Найчастіше чоловік у них з'являвся раніше за жінок. При цьому в деяких народах вважалося, що людина походить від тварини (мавпи, ведмедя, ворона, лебедя).

  Міфи про культурних героїв розповідають нам про те, як люди вчилися ремеслу, землеробству, користуванню вогнем та іншим необхідним для життя навичкам. Найзнаменитіший приклад такого міфу – історія Прометея, який подарував людству вогонь і поніс за це жорстоке покарання.

  Есхаталогічні міфи, як ми вже сказали, розповідають про настання «кінця часів» та долю людини. До них також можна віднести міфи про смерть і потойбічне життя. Наприклад, історію Орфея, що спустився в царство Аїда за своєю коханою.

  Міфологічні оповідання зазвичай мають схожу структуру. Спочатку ми знайомимося з місцем, де відбуваються всі події, потім – з обставинами того, що сталося. Центральним моментом практично кожного міфу є зустріч людини з потойбічним та незвіданим. Важлива частина – опис реакції людини на те, що відбувається, його думки з приводу того, з чим вона має справу. У розв'язці ж ми дізнаємося про наслідки цієї зустрічі для її героїв. Дуже часто міфологічна розповідь буває таємничою і навіть страшною.

  Обговорювати тему міфології можна нерахований час, адже вона настільки велика і цікава, що зупиниться на чомусь одному неможливе.

11.05.24

«ЦвіТи»

 В Музеї Марії Заньковецької (філія Музею театрального, музичного та кіномистецтва України  відкрилася персональна виставка «ЦвіТи» відомої талановитої художниці України Ксенії Туренко. Експозицією виставки  є унікальні неперевершені філософські колажі.  Зокрема у роботах художниці можна побачити ряд жіночих образів, які передають силу та могутність українських жінок, їх дух та незламність в цей нелегкий для України час. Загалом сама  художниця пані Ксенія є волонтеркою та проводить колосальну роботу в допомозі нашим військовим в боротьбі із рашистською ордою. Ряд коштів отриманих від продажу своїх картин передає на потреби ЗСУ. 

 У Ксенії Туренко чимало прихильників та друзів які поділяють її життєві цінності та захоплюються творчістю. Саме вони  і завітали на відкриття виставки «ЦвіТи», щоб привітати мистикиню із її урочистою подією. Окрім них на вернісажі були представники арт-таворчого фронту, співаки, художники, мистецтвознавці та журналісти. Ряд гостей вітали пані Ксенію із виступами та бажали їй натхнення та підкорення нових висот, творчості у подальшій роботі створення нових шедеврів. Окрім виступів були і музичні привітання у виконанні українських пісень. Так співачка  хору ім Г.Г.Верьовки Олена Слободанюк привітала піснею «Многая літа». Загалом вечір відкриття виставки пройшов із успіхом, в залі вітала позитивна атмосфера, а учасники дійства спілкувалися, ділилися враженнями від робіт художниці, а на обличчях людей відчувалося задоволення від заходу.  Під час відкриття виставки придбали три колажі, кошти від продажу яких підуть на допомогу ЗСУ! 

 Організаторами та кураторами виставки разом із пані Ксенією та її чоловіком Олександром є учасник міжнародного арт-проекту «Повертайся живим!» Сергій Коммісаров та директорка Музею театрального, музичного та кіномистецтва України Ірина Дробот.  








 Всі кияни та гості столиці можуть завітати на виставку «ЦвіТи» та полюбуватися фантастичними коллажами з 10 до 17 години в Музеї Марії Заньковецької за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 121. 



Леонід Коваленко