Відповідно до недавно схваленої Кабінетом Міністрів України "Стратегії продовольчої безпеки України до 2027 року" розвиваємо свинарство

Авторка: Арина Ілларіонова

ЛАЙФХАКИ ДЛЯ РОЗВЕДЕННЯ СВИНЕЙ

Як почати розводити свиней? А також поради і  лайфхаки.

  Споживання свинини під час війни впало до 11-12 кг на людину  з 14,5-15 кг/рік. Такий спад свідчить про низьку купівельну спроможність українців та високі ціни. Немало важливим фактором є поступове зменшення імпорту свинини.  У 2012-2013 роках Україна була в ТОП-10 світових імпортерів свинини, а з кризою 2014-2015 років імпортування поменшало в рази. Проте Україна імпортування продовжує. Головними постачальниками свинини є Польща, Бельгія, Нідерланди, Данія, Канада, ОАЕ.

  Станом на 1 травня в Україні налічується 5,1. млн голів свиней. З них 66,5% припадає на організоване виробництво в промислових підприємствах. За 2023 рік виробництво свинини збільшилося на 28%. Це значно покращило ситуацію на внутрішньому ринку. А асоціація “М’ясна галузь” розробила програму “Нове свинарство - 2050”, що передбачає чотирикратне збільшення поголів’я свиней, яке може дозволити експорт української свинини. 

  Тож ми вирішили написати кілька порад для початківців у вирощені свинини в домашніх умовах.

  Ілларіонов Віктор вже 23 років розводить свиней удома. «У мене не було кому розповідати всі тонкощі розведення свиней, тож самому доводилося по крупицях збирати цінну інформацію, яка допомагає мені тримати свиней і таким чином заробляти на хліб»– говорить чоловік.  Віктор розповів, як почати розводити худобу і  що для цього потрібно.

З чого почати?

  Пан Віктор зазначає, що якщо ви плануєте розводити свиней у домашніх умовах, то краще брати представників із більшою сумішшю порід. Новачку радять для початку розводити універсальні або беконні породи свиней. Ця порада ґрунтується на правилі -  чим чистокровніша свиня, тим складніше за нею доглядати, також додається більший ризик захворювань.

  Здобувши досвіду на відгодівлі цих порід, з часом перейти до розведення.  

  Свиноматку потрібно вибирати за такими критеріями:

Не менше 8 місяців віку.

Від 120 кілограм.

Не менше 12 сосків.

  Всі ці фактори можуть суттєво вплинути на роди та кількість поросят.

 Слід зазначити, що методи запліднення майже в одній ціновій категорії. 

Які є нюанси?

  Якщо ви вирішили завести хряка для запліднення, то вам не слід тримати його в себе довго, адже їх м’ясо потім тяжко продати через жахливий запах і таку ж якість мяса й сала. Проте цього  можна уникнути, якщо кабанів простерилізувати ще у віці поросяти. Не слід зводити хряка з худою, порівняно із ним, свиноматкою, адже він може задавити її своєю вагою.

  Свиноматка може бути готовою до нового запліднення вже через 5 днів після пологів. Це можна помітити по її поведінці: впертість, відмова від їжі або буйна поведінка із вересками. Проте процес відновлення після пологів може затягнутися й на місяць. «У моєму досвіді зустрічалися свині, які вагітніли майже одразу після своїх пологів, але була й така, що набралася сил ще місяць, в таких випадках я раджу зачекати».

Чим краще годувати свиней?

 «Я годував свиней різним: кукурудза, пшениця, бобові, макуха, але різниці суттєвої не помітив. Зараз мої свині їдять макуху з пшеницею та горох. В СРСР свиней взагалі годували помиями та знежиреним молоком, і м’ясо було чудовим» –  згадує пан Віктор.

  Господар наголошує, що якщо ви вирішили годувати свиней кукурудзою, то за кілька місяців до забиву краще змінити харчування, інакше сало буде жорстким.

  Зазначив, що однієї крупи буде недостатньо для харчування, адже потрібно додавати біовітамінні добавки, щоб вийшов повноцінний комбікорм. Кожен корм змішують у певних пропорціях, які можна знайти у книгах чи інтернет статтях.

 Наразі існує безліч посібників щодо вирощування свиней, ми лише надали загальні лайфхаки, які б полегшили розведення. 

 Ілларіонов Віктор надав нам цінну інформацію, яка допоможе впевнено стартувати у вирощені худоби. Нагодуйте смачний м’ясом своїх родичів та інших охочих його придбати! Бажаємо успіхів у починаннях. 

                                                                                                                 

ВИКЛИКИ ВІЙНИ ДЛЯ МАЛОГО БІЗНЕСУ КРАСИ

Інтерв'ю підготувала: Віана Пальчинська

Юлія Шовкун

(інтерв’ю з власницею манікюрної студії краси “j.Fox.Nails” Юлією Шовкун)

 Україна вже третій рік відчуває на собі повномасштабне вторгнення. За цей час кожна сфера діяльності оновилась і малий бізнес не став виключенням. З якими перепонами стикались бізнеси краси сьогодні нам розповість власниця манікюрної студії “j.Fox.Nails” Юлія Шовкун. 

 Добрий день Юліє, поділіться, будь ласка, які зміни ви відчули у власному бізнесі під час повномасштабної війни?

 Добрий день. Коли тільки починалось повномасштабне вторгнення, то моя справа, як і у більшості, призупинилась. На другий день усіх подій я  виїхала з Києва, де й функціонував мій бізнес. Своїм клієнтам мені довелось написати, що записи скасовані, вони мене зрозуміли, бо ми всі були в однаковому становищі. 

 Тобто ви фактично закрили власну справу?

 Так, на певний час у мене роботи взагалі не стало, бо спочатку я працювала на околиці Києва, а там першочергово йшли всі бойові дії. 

 А які ще були виклики, з якими ви стикнулися після 24 лютого 2022 року?

 Мені прийшлось починати майже спочатку: кількість клієнтів значно знизилась, люди виїхали. Довелось дуже попрацювати, щоб знову створити клієнтську базу.

 Так, усі були в стресовій ситуації. Чи вдалось відновити той потік клієнтів, який був до воєнних подій?

 Так. До всіх подій у мене були записи клієнтів на 1.5 місяці вперед і цього літа стала аналогічна кількість людей. 

 А чи були зміни у маркетинговій стратегії?

 Ні. Як до всіх подій, так і під час них я використовую соціальні мережі, напрацьовую впізнаваність і просуваюсь через них.

 Так, соціальні мережі нині відіграють важливу роль у житті суспільства. Як ви організовували роботу студії, чи змінились робочі години?

 Ні, особливо нічого не змінилось.

 Це добре, що вам так вдалось. А щодо безпеки, які заходи ви вживаєте?

 Під час тривоги можуть переноситися записи та перебуваємо в укриттях. 

 Воєнні дії значно збільшили психологічний тиск, як вам вдається з ним справлятися?

 Мені допомагає підтримка сім’ї та відволікання на позитивні аспекти життя, бо у разі постійного моніторингу новин можна зійти з розуму.

 А чи є підтримка від держави або місцевої влади у цей складний час?

 Я знаю, що була грантова програма від держави, але я на нього не подавалась. Усю справу відкривала й утримую власним коштом.

 Можливо хотілось якоїсь допомоги від діячів?

 На мою думку, було б доречним, щоб переглянули систему податків для малого бізнесу, адже нині є значний стрибок податків між 1 та 2 групою ФОП і це дуже важко для бізнесу, який тільки починає.

 Так, це важливі нюанси. А чи змінились пріоритети власної справи за цей час?

 Я створюю красу, вона врятує світ – це було основним пріоритетом, який і залишився. Сьогодні ще додався – більше заробляти, щоб донатити.

 Як ви вважаєте, що допомагає вашій справі вижити та продовжувати триматися у цей складний період?

 Я думаю, що допомагають мої клієнти та родина.

 А чи залишились клієнти, які були до воєнних подій, чи в основному приходять нові?

 Так, є клієнти, які зі мною від самого відкриття, але й з’являються новенькі, адже багато переселенців зі Сходу.

 У вас віддані клієнти. Напевно, вони підтримують вас? 

 Так, дуже підтримують. Вони дають гарний фідбек, вітають з будь-якими досягненнями, ось навіть студію відкрила, бо вони мене надихають і мотивують робити й творити більше. Без них я і не працювала б. 

 А чи відчуваються зміни у вартості ваших послуг і закупів матеріалів?

 Так. Ні для кого не секрет, що всі ціни зростають, нашу сферу це не оминуло. Логістика зросла у вартості, розхідний матеріал – також, тому і ціни на послуги збільшились.

 А на скільки відсотків збільшилась вартість закупного матеріалу та ваших послуг?

 Якщо казати про матеріал, то приблизно на 30 – 40 %, а послуги – десь на 25%.

 Чи вигідно так працювати?

 Так, бо я підіймаю вартість на ті позиції послуг, де й збільшується вартість матеріалів.

 А ось про матеріали, чи стикались ви з проблемами їхнього постачання?

 Більше ні, ніж так, але раніше у нас були постачальники фрез, що закрились, то тут було трохи проблематично певний час, але згодом їх почали виробляти інші фірми. Зараз всього вдосталь.    

 А як ви бачите свій бізнес після закінчення війни?

 Після перемоги я хотіла б відкрити власну школу, де мали змогу навчатися нові фахівці, також запустити мережевий бізнес і більше масштабуватися.

 Такі глобальні цілі, бажаю, щоб вони реалізувались. А які поради можете дати бізнесменам-початківцям, що стикнулись з викликами війни?

 Я зрозуміла, що важкі часи загартовують людей і заставляють розвиватися й ставати сильнішими, тому з порад скажу: не бійтеся помилок, рухайтесь вперед і працюйте над собою, все вийде з часом і досвідом.

 Дуже гарні поради. Дякую вам за сьогоднішню розмову. 

 І вам дякую.

Особа і суспільство

 Авторка: Вікторія Пятницька

Розуміння зв’язку

 Подумайте, скільки дій ви робите, тому що вони мають мету, і на скільки впливають суспільні норми. Баланс між особистими бажаннями та суспільними очікуваннями, як-от бажаннями родини та друзів, схожий на танець, де інколи ви ведете, а інколи слідкуєте. Наші дії взаємопов'язані з суспільством, утворюючи взаємовідносини. Незважаючи на прогресивне мислення, діяти в суспільстві іноді може здатися обмеженим. Ця взаємодія, особливо між працівниками та роботодавцями, утворює складний та інтригуючий цикл.

Роль норм і цінностей

Толкотт Парсонс

 Відповідно до теорії Парсонса, норми, цінності та очікування формують нашу поведінку. Ці вказівки визначають, як ми діємо та взаємодіємо з іншими. Наприклад, ми посміхаємося або пропонуємо допомогу не лише інстинктивно, але й тому, що це відповідає суспільній ввічливості. Такі структури, як сім’ї, церкви та уряди, впливають на нашу поведінку, від вибору кар’єри до моральних суджень. Сім’я вчить дітей бути відповідальними та поважними, сприяючи їхньому соціальному розвитку. Подібним чином школи відіграють певну роль у формуванні нас і ким ми можемо стати, готуючи нас бути активними членами суспільства.

Структури макрорівня

 На макрорівні міжособистісні стосунки є основою соціальності. Драматичні зустрічі показують, як особисті якості впливають на ідентичність і стосунки. Ці взаємодії під впливом соціальних норм і стандартів наповнені сенсом. Наприклад, культурні норми диктують, як ми поводимося, коли зустрічаємо когось вперше або виражаємо емоції. Ці взаємодії на мікрорівні формують більші соціальні структури, включаючи інституції, організації, відносини влади та культури, забезпечуючи основу для суспільства.

Інститути та соціалізація

 Такі інститути, як освітня та правова системи, відіграють значну роль у формуванні суспільства. Вони визначають можливості, виклики та можливості для окремих людей. Освітні системи визначають, хто чому навчається та має доступ до ресурсів, тоді як правові системи регулюють поведінку та забезпечують дотримання норм. Ці макроструктури значно впливають на наше життя, відображаючи петлю зворотного зв’язку між індивідуальними діями та суспільними рамками.

Вплив структур

 Ми часто виконуємо ролі, визначені суспільством, а не самі собою. Структури містять вказівки, яких ми дотримуємося, наприклад, шкільні правила, які визначають поведінку учнів. Динаміка чисельності населення також визначає вибір кар'єри та можливості. Правові системи впливають на соціальну ідентичність і доступ до ресурсів, надаючи певним групам повноважень або ставлячи їх у невигідне становище. Суспільні переконання та практики, як-от гендерні ролі, засвоєні змалечку, ще більше формують поведінку.

Соціальні класи та нерівність

 Соціальні класи, зображені за доходом, освітою та професією, підкреслюють суспільну нерівність. Ці структури впливають на нашу поведінку та можливості. Норми та ролі визначають наші щоденні завдання, керовані законами, правами та звичаями. Розуміння цих сил має вирішальне значення для вирішення соціальних проблем і сприяння справедливості.

Структурний функціоналізм Парсонса

 Теорія Парсонса підкреслює, як такі великі утворення, як школи та сім’ї, створюють умови для нашої поведінки. Культурні цінності керують такими діями, як ввічливість і наполеглива праця, не потребуючи чітких правил. Однак деякі критики стверджують, що теорія Парсонса є надто теоретичною і не враховує індивідуальний опір суспільним нормам. Незважаючи на те, що Парсонс закладає основу, для розуміння функціонування суспільства є багато чого для дослідження.

Висновок

 Збалансування індивідуальних бажань і очікувань суспільства схоже на елегантний танець. Теорія Парсонса пропонує зрозуміти, як соціальні структури формують наші дії та перспективи. Участь у суспільних практиках виявляє вплив соціальних норм та інститутів. Хоча Парсонс є відправною точкою, він спонукає нас досліджувати далі, як функціонує суспільство, постійно відкриваючи нові аспекти нашого існування в спільноті.

Використана література:

Bourdieu, P. (1986)  “The Forms of Capital”

Durkheim, É. (1893) “The Division of Labor in Society”

Giddens, A. (1984)   “The Constitution of Society: Outline of the Theory of Structuration”

Goffman, E. (1959)   “The Presentation of Self in Everyday Life”

Parsons, T. (1951)    “The Social System”

Вигоряння

Авторка: Валентина Ліскевич

  «Із завтрашнього дня почну робити з ранку зарядку! Почну бігати, правильно харчуватися! Я відчуваю, що на цей раз у мене точно вийде! Читатиму по 30 сторінок книги на день, запишуся в тренажерний зал, піду на танці, запишуся на курси англійської, куплю наставництво і почну ТВОРИТИ!».

  З цими думками вона вчора заснула.

 5 ранку, перші промені сонця потрапляють у кімнату, дзвін будильника, нова спортивна форма, кросівки, навушники у вухах, відчиняються двері, свіжий потік холодного вітру в обличчя, глибокий вдих..

Видих..

  Понеділок – 2-х годинна пробіжка, сніданок за всіма правилами КБЖУ та з дефіцитом калорій, 60 сторінок книги «Якщо можна зробити більше, то це ж на краще!», кардіо-тренування в тренажерному залі, пройдений урок з танців, перша зустріч з викладачем з англійської мови, вивчений розділ теорії з наставництва. Натхнення, захоплення, мотивація, гордість.

 Вівторок – 1 година пробіжки, сніданок урізаний у порції, щоб компенсувати те, що не пробігла 2 години, 30 сторінок книги, силове тренування у залі, танці «Що таке, чому я не пам'ятаю те, що вчили? Сьогодні не так добре, як виходило вчора… Настрій якийсь дивний…», перший повноцінний урок англійської – домашнє завдання, ще розділ теорії з наставництва.

  «Ой, я вже тиждень так продуктивно проводжу щодня, немає навіть часу на те, щоб просто посидіти – круто!»

  Телефонний дзвінок: "Ні, я не зможу сьогодні зустрітися, у мене тренування.", "Сьогодні ніяк, я на танцях.", "Завтра побачитися не вийде, у мене домівки з англійської багато, та й теорії ще багато залишилося вивчити." .

…

 «Вже цілий місяць у такому ритмі, так, немає часу на себе та зустрічі з друзями та близькими, але нічого, ще трохи і все зміниться, у мене з'явиться більше вільного часу! Ледве перевантажила себе, відчувається втома, але воно того варте, я впевнена!»

…

 Через відкриті повіки проходить дрібний промінь сонця, темно, холодно, мокра постіль – черговий жах, важка голова, бажання провалитися назад у сон.

 5 вечора - «Доброго ранку», не відкриваючи штор вона проходить на кухню, п'є воду і... лягає спати, день за днем ​​одні й ті самі дії, вже протягом місяця, після 2-х перенасичених мотивацією та роботою місяців. Існування з домішкою нав'язливих думок «Так не можна, треба щось робити, але я не можу. Все було так продуктивно і правильно ті 2 місяці, зараз все не так, але я не хочу робити те, що робила – це не має жодного сенсу. Я втомилася.".

На черговій сесії у психолога:

Що ти відчувала в той переломний момент, коли зрозуміла, то все летить до біса?

: У моменті від усього стало гидко, будь-яке заняття та робота викликала ненависть і нудоту Одного ранку просто стало зрозуміло, що це не моє життя. Життя з картинки не таке вже й красиве насправді, все не так просто, не так гармонійно і просто все не так. – це не те, як я хочу жити. Хочу відчувати спокій, а не жити у постійному почутті, що за мною погоня. Я переробляла, ламала саму себе для тих справ, які цього не варті, втратила дуже багато, щоб досягти того, що насправді мені й не треба було. Думаю, це було вигоряння.

"Так ... це воно і є.."

Внесок Джеффрі К. Александера та Ральфа Дарендорфа в розуміння соціальних змін через призму влади

Авторка: Вікторія Пятницька

Загальне сприйняття влади як чинника соціальних змін мало відносне розуміння двома соціологами, Джеффрі К. Александером і Ральфом Дарендорфом, хоча вони відрізнялися у своїх теоретичних підходах. Хоча в представленій літературі немає прямих посилань на роботу Александера, досить обширний аналіз влади Дарендорфа, зокрема з точки зору примусової координатної асоціації (ICA), пропонує ідею, яка є досить корисною для розуміння соціальних процесів.

Ральф Дарендорф

Відповідно до теорії Дарендорфа, конфлікт є силою змін, яка виникає через напругу між власниками оперативної та формальної організаційної влади. На відміну від Маркса та його акценту на економічних відносинах і класовій боротьбі, він скористався більш охоплюючою концепцією влади Вебера, сприймаючи владу як невід’ємний аспект усіх соціальних взаємодій. Влада для Дарендорфа визначалася як потенціал учасника суспільних відносин досягати своєї волі, незважаючи на будь-яку протидію. Це визначення зосереджує увагу на владних відносинах і ситуації, і, таким чином, воно стосується не лише атрибута, але й аспекту соціальної взаємодії, яка може здійснюватися через переконання, силу чи авторитет.

Дарендорф зробив внесок у розвиток ICA, яка є структурою, яка побудована в організації, отже, надає повноваження та узаконює владу на різних рівнях ієрархії. Ці зв’язки мали для нього величезну цінність для розуміння того, як соціальна структура складається з двох полюсів, що складаються з влади та її протилежностей. Ця концептуалізація зосереджена на ролі влади як структур і пояснює, як влада працює в інституціях і для них, щоб відтворювати або трансформувати соціальний порядок.

Джеффрі К. Александер

Тим не менш, подібно до того, що було згадано раніше, інші автори згадують свої підходи, такі як культуросоціологічний підхід, який використовує Джеффрі К. Александер, який визначає, як сенс і колективність створюють структури, які керують соціальним життям і відносинами влади. Александер міг би зазначити, що влада означає набагато більше, ніж матеріальні ресурси чи інституційні структури, і натомість вона зацікавлена ​​в символічних процесах, через які утворюються соціальні відносини панування та підпорядкування.

Дійсно, ICA можна помістити в рамки теорії Александера, насамперед, у сфері, яка розглядає, як влада зміцнюється та виконується в соціальних органах /інститутах/. Інтерес Олександра до побудови соціального значення доповнював би їх структурний облік Дарендорфа, вказуючи на те, як історії, символи та ритуали допомагають створювати образи для влади в ICA. Ця інтеграція дає змогу показати, як влада функціонує не лише на бюрократичному рівні в демократичному суспільстві, а й на символічному рівні, який визначає дії громадян.

За Дарендорфом, конфлікт присутній у соціальних відносинах і є джерелом змін; це ще один фактор, який підкреслює визначення демократичних суспільств. Ця теорія говорить про те, що конфлікт, влада та переговори, які є основою демократії та її маневрування та змін, насправді є коливальним процесом влади. Це означає, що воно відображає демократичне припущення про те, що, хоча влада не надається і не дається, її можна вимагати та змінювати через соціальні та політичні дії. Тому, незважаючи на те, що Дарендорф пропонує структурну та конфліктну перспективу влади, необхідно вивчити культуросоціологічний підхід Александера, щоб дослідити феномен символів, значення та культурних актів, які підтримують владу та легітимацію. Це практикувалося для розширення розуміння чотирьох ідей. Тому стає можливим отримати краще розуміння з інтегрованої точки зору культурології про те, як створюється, відчувається та бореться за владу в демократичних культурах і суспільствах, а також про те, як культурні структури та зміни структурують культурні практики таким чином, що вони дозволяють або вимикають цивілізаційну силу.

Використана література:

Alexander, Jeffrey C. The Civil Sphere. Oxford: Oxford University Press, 2006.

Alexander, Jeffrey C. Theoretical Logic in Sociology: The Modern Reconstruction of Classical Thought: Talcott Parsons. Berkeley: University of California Press, 1982.

Dahrendorf, Ralf. Class and Class Conflict in Industrial Society. Stanford: Stanford University Press, 1959.

Dahrendorf, Ralf. Essays in the Theory of Society. Stanford: Stanford University Press, 1968.

Відповідальність та безвідповідальність за своє життя

Авторка: Валентина Ліскевич

  Часом доводиться діяти вимушено, не з власної волі, а тому що так «треба», тому що ти – бідна нещасна жертва обставин, яка не має вибору, а тому не має відповідальності ні за себе, ні за своє життя. У такі моменти живеш під примусом, під ударами батоги, які завдає візник долі.

 Такий вибір робиш сам, щоб звинуватити у всьому уряд, начальство, батьків, друзів, випадкового зустрічного – будь-кого, аби заплющити очі на власний внесок у своє життя. Так ховаєшся від «гіркої» правди про себе, як про слабку інфантильну особистість, уникаєш труднощів, не вирішуєш проблеми, а робиш із себе жертву обставин, яку треба по справедливості пошкодувати і винагородити за завдану шкоду.

 Позиція жертви – це стан, коли запевняєш себе, ніби вибору немає, але є зобов'язання, які пов'язують по руках та ногах. Ставши жертвою, дієш не на вибір, а коли маєш і зобов'язаний – тобто від безвиході.

  Жертва не вибирає діяти. Їй треба діяти, бо життя притиснуло і обставини змушують.

  Всі від такої людини чогось хочуть, чекають чогось, все йому вже давно набридло, тоді як вона сама нічого вирішувати не хоче, а хоче тільки відпочивати і розважатися. І будь-які перешкоди до бажаного розглядає як одну велику вимушеність виповзати із зони комфорту.

 І так живе більшість. Люди себе виштовхують вранці на офісні плантації, бо у них «немає вибору», а є лише примус. Все життя тягнуть лямку, не розуміючи, що це був їхній власний вибір, продиктований внутрішніми протиріччями.

 Вся ця рабська вимушеність закінчується рівно в ту саму мить, коли усвідомлюєш, що сам вибрав так жити. А якщо вибір відповідальності не прийняв, і чекаєш, доки життя само налагодиться, реальні можливості зростання залишаються непоміченими.

  І позиція жертви, і відповідальність – лише розумовий фінт – спосіб мислення. Позицію жертви обирають заради вторинної вигоди – звалити вину за події свого життя на зовнішню інстанцію. Мовляв, нехай «там» винні покаються, і вже почнуть наше життя налагоджувати.

 Зверніть увагу, який це дитячий підхід - насупитися, або розплакатися, щоб хтось там, поза межами побачив несправедливість, що твориться з нами, і почав нас втішати.

  Жертва не вміє діяти. Вона чекає, що все обійдеться, вляжеться і облаштується якось само собою, без її активної участі. Але нічого розумного спонтанно зазвичай не відбувається. Зміни на краще вимагають свідомих зусиль. Чудеса, спадщини та інші дари долі не беремо до уваги. Загалом життя змінюється, коли сам рухаєшся у бажаний бік.

  Робити вибір буває страшно – це реальні зміни, за які відповідаєш. Але тільки так можна подорослішати та вибратися зі стану вічного постраждалого, нездатного керувати своїм життям.

Самостійність та відповідальність - це і є нелегкий шлях душевного дорослішання.

Японська міфологія та її секрети. Частина 2.

Авторка: Вероніка Прокофьєва

Сусаноо

  У першій частині нашого занурення в японську міфологію ми розглянули створення світу і поява перших богів, таких як Ідзанагі та Ідзанамі, а також їхню значну роль у формуванні японських островів та божественних істот. Ці міфи заклали основу розуміння японського світогляду та культурних традицій. Проте, світ японської міфології настільки великий і різноманітний, що знайомства з первинними міфами явно недостатньо.

 У другій частині нашої статті ми заглибимося в історії про найвідоміші та найзначніші божества, такі як Аматерасу, богиня сонця, чия легенда про зачинення в печері досі надихає багато культурних та релігійних обрядів. Ми також розглянемо суперечливу постать Сусаноо, бога бур та морів, чиї діяння не лише викликали потрясіння у божественному світі, а й призвели до створення багатьох міфологічних істот.

 Ці історії, наповнені драмою, боротьбою та викупленням, продовжують жити в японській культурі, відбиваючись у літературі, театрі та мистецтві. Вони не лише пояснюють природні явища та людські риси, а й надають моральні уроки, актуальні й донині.

  У японській міфології безліч божеств (камі), кожен із яких грає свою унікальну роль міфах і легендах. Нижче представлені найвідоміші та найзначніші божества Японії:

 Аматерасу. Богиня сонця та верховне божество синтоїстського пантеону.

  Аматерасу народилася із лівого ока Ідзанагі під час його обряду очищення. Вона керує небесами і вважається предком імператорської династії Японії.

 Відомі міфи: Одна з найвідоміших легенд розповідає про те, як Аматерасу зачинилася в небесній печері Ама-но-Івато, принісши темряву всьому світу. Її вдалося виманити назовні за допомогою танців та веселощів інших богів. 

 Аматерасу, богиня сонця, була ображена і налякана грубою поведінкою свого брата Сусаноо, бога бур та моря. Після того, як Сусаноо зруйнував її рисові поля, розламав іригаційні канали і кинув дохлого коня в її ткацьку майстерню, Аматерасу сховалася в печері Ама-но-Івато, зануривши світ у темряву.

  Боги зібралися, щоби придумати, як повернути світло. Вони влаштували свято перед печерою: Аме-но Удзуме, богиня радості та веселощів, почала танцювати та роздягатися, викликаючи сміх та шум серед богів. Заінтригована, Аматерасу визирнула з печери, і бог Ама-но Тадзікаруо відсунув камінь, що закривав вхід, дозволяючи світові повернутися у світ.

 Сусаноо. Бог бур, морів та хаосу. Сусаноо - брат Аматерасу і Цукуйомі, який народився з носа Ідзанагі. Він відомий своїм буйним та непередбачуваним характером. Сусаноо - брат Аматерасу і Цукуйомі, який народився з носа Ідзанагі. Він відомий своїм буйним та непередбачуваним характером.

  Відомі міфи: Одним із найвідоміших подвигів Сусаноо є перемога над восьмиголовим драконом Ямато-но Ороті, після чого він знайшов чарівний меч Кусанагі, який став одним із трьох священних скарбів Японії. 

  Сусаноо, вигнаний з небес за свою поведінку, спустився на землю і зустрів старого і стару, які плакали через те, що їм залишилося віддати останню дочку дракону Ямато-но Ороті. Сусаноо запропонував убити дракона в обмін на руку їхньої дочки Кусінади.

  Він наказав приготувати вісім бочок саке та поставити їх біля будинку. Коли Ороті прийшов і випив саке, Сусаноо, скориставшись його п'яним станом, розрубав дракона на шматки. В одному з хвостів Ороті він знайшов чарівний меч Кусанагі, який пізніше подарував Аматерасу на знак примирення.

 Цукуємі. Бог місяця. Цукуйомі народився з правого ока Ідзанагі. Він вважається божеством ночі та місяця, проте про нього відомо набагато менше, ніж про його братів та сестру. 

 Відомі міфи: Цукуйомі відомий своєю сваркою з богинею їжі Укемоті. Це призвело до розриву відносин між ним та Аматерасу, що символізує поділ дня та ночі.

 Хачіман. Бог війни та покровитель самураїв. Хачіман шанується як захисник японського народу та імператорської сім'ї. Його культ особливо поширений серед самураїв. 

  Відомі міфи: Хачіман пов'язаний з імператором Одзіном і вважається його обожнюваним духом. Хоча Хачіман є покровителем війни та самураїв, конкретні міфи про його дії менш поширені. Його найчастіше шанують у контексті захисту держави та імператорської сім'ї. Він вважається обожнюваним духом імператора Одзіна, що підкреслює його роль як захисника японського народу.

Інарі

 Інарі. Бог (або богиня) рису, родючості, землеробства та промисловості. Інарі зображується як чоловік, жінка або андрогінна істота та асоціюється з лисицями (кіцуне), які вважаються його посланцями. 

  Відомі міфи: Інарі відіграє важливу роль у сільському господарстві та бізнесі, його святині можна знайти по всій Японії. Інарі, бог (або богиня) рису та родючості, має безліч міфів, пов'язаних із землеробством та процвітанням. Один із поширених міфів розповідає про те, як Інарі, прийнявши вигляд старого, допоміг селянам покращити врожай, навчивши їх правильним методам землеробства. Лисиці (кіцуні), які є його посланцями, також відіграють важливу роль у різних легендах, часто допомагаючи або караючи людей залежно від їхньої поведінки.

  Ці божества грають ключові ролі в японській міфології, культурі та релігії. Їхні історії не лише пояснюють природні явища та людські риси, а й надихають мистецтво, літературу та повсякденне життя Японії, а міфи відбивають як релігійні і культурні уявлення японців, а й їх ставлення до природи, моральні цінності та громадські норми.

  Історії про могутність Аматерасу, хоробрості Сусаноо, загадковості Цукуйомі, творчу силу Ідзанагі та Ідзанами, войовничість Хачімана та родючість Інарі надихають і повчають. Ці міфи не лише пояснюють природні явища та людські риси, а й зміцнюють почуття національної ідентичності, пов'язуючи минуле зі сьогоденням. Слідкуйте за нашими подальшими публікаціями, де ми продовжуватимемо досліджувати глибини японської міфології та її вплив на сучасний світ. У наступній частині ми розглянемо детальніше вплив цих міфів на японське мистецтво, літературу та повсякденне життя.