Интернет реклама УБС

28.06.22

Доля тварин під час війни



Авторка: 

Карина Доломанжи

 



З початку повномасштабного вторгнення військ рф до України минуло чотири місяці. Люди та тварини починають звикати до нових реалій буття. Але війна наклала свій відбиток на психічному стані кожної живої душі. Стрес, нервове напруження, депресії – усе це притаманно не тільки людям, а ще й тваринам.

Брати наші менші теж потерпають від вибухів та обстрілів – хтось морально,хтось фізично. Саме тому евакуація тварин з зони бойових дій завжди постає одним з головних питань.

Українські ветеринари з початку війни наголошують про нестійкість емоційного стану тварин під час евакуації. Головна порада це забезпечити тваринам гідні умови. Якщо власники не можуть це виконати, то усіх тварин великодушно зустрічають у багатьох зоопарках країни. Рекордсменом щодо

гостей є Одеський зоопарк, котрий з початку війни прийняв на перетримку понад 300 різних тваринок! Також у кожному регіоні України є розплідники та ферми, де попіклуються за тваринкою. Якщо власники вирішили, що краще буде віддати назавжди хатнього улюбленця, то на допомогу приходить інтернет. У соціальних мережах вже на постійній основі тваринам допомагають знайти новий дім.

Але на жаль, не всім чотирилапим щастить знайти нових власників. Українські вулиці стають середовищем проживання незахищених тваринок. Проблема покинутих тварин у літній період постає дуже різко. Перегрівання діє вбивчо на домашніх улюбленців – високі температури для котів та собак ще більш небезпечні, ніж для людей.

Більшість тварин для гарного самопочуття у спеку повинні мати збалансований раціон. Фахівці КП «Київська міська лікарня ветеринарної медицини» наголошують, що саме правильна організація харчування відіграє ключову роль у профілактиці перегріву та зневоднення під час спеки. У тварини має бути вдосталь води та легкої для перетравлення їжі.

Зрозуміло, що під час війни це може бути складно влаштувати навіть власній тваринці. Але навіть невелика посудина з прохолодною водою та трохи корму для вуличних тварин можуть стати джерелом життя для вуличних чотирилапих.

Не варто забувати про своє фізичне та моральне здоров’я. Вченими доведено, що тварини покращують психологічний стан людини. Психологи рекомендують тваринами лікувати стрес, спричинений війною. У багатьох таборах та центрах для біженців практикують взаємодію з тваринами для покращення психічного стану людини.

Якщо ви відчуваєте душевне занепокоєння, варто придивитися до залишених тваринок. Можливо, саме в цей час на ваші обійми чекає граціозна кішечка чи грайливий песик.

Ще за ініціативи волонтерів з’явилася петиція, де українці просять владу заборонити розведення тварин на час війни й 5 років після. Це може значно покращити шанси покинутих тваринок знайти нових господарів.

27.06.22

До Вінниці найбільше їдуть переселенці з Харкова, Маріуполя та Сум


Десятки тисяч українців щодня тікають від російських ракет та бомб, якими обстрілюють українські міста та села. Через бомбардування ворогом населених пунктів, люди вимушені покидати власні домівки та шукати безпечний прихисток у більш спокійних регіонах. З перших днів війни у Вінницькій міській територіальній громаді розміщують біженців, які потребують захисту. Одні – залишаються на тривалий час, інші – лише перепочити, щоб вирушити далі, повідомляла ВітаТБ.

За даними департаменту освіти міської ради, у школах та гуртожитках професійно-технічних навчальних закладів Вінниці прийняли тисячі людей, з них – сотні дітей. 

Щодня до Вінниці прибуває значна кількість переселенців, які рятуються від російських бомбардувань. До Вінниці найбільше їдуть з Харкова, Маріуполя, Сум, Києва та Донецької області. Переважно це жінки та діти. Чимало людей зупиняються лише на ночівлю і їдуть далі, але наразі все більше прибулих залишаються у нашому місті, - розповідає директорка департаменту освіти міської ради Оксана Яценко.

Оксана Яценко додає, що переселенців розміщують у школах та гуртожитках Вінниці. Людей, які тікають від обстрілів та вибухів, приймають цілодобово. Їх годують, пропонують теплі речі і ночівлю. 

25.06.22

Самореалізація - сенс людського буття




Авторка:

Єва Сластнова 



Кожна людина потребує розуміння, що вона потрібна та особлива. Усі ми сидячи у школі мріяли про те, як станемо відомими, успішними та багатими. Кожен мав свою ціль. На жаль, не все у нашому житті безхмарно та ідеально. Через неможливість подолати труднощі та різноманітні життєві обставини, люди на якийсь час перестають мріяти й пливуть за течією під назвою «життя». Та настає момент, коли кожен споглядає на досягнення інших та замислюється над сенсом свого буття. «Хто я? Що є справою мого життя? Чи реалізована я людина?» такі запитання ставить собі особа і намагається знайти на них відповідь протягом свого життя. 

Усі ми чули від знаменитостей та мотиваційних блогерів про «самореалізацію» та мало хто розуміє, що це є таке. Самореалізація - це втілення схильностей людини, його потенціалу і талантів через певну діяльність. За дослідженнями психологів 67% людей середнього віку не знають, чого хочуть від життя. Таке нерозуміння своїх цілей та бажань призводить до стрессу, нервових зривів та навіть депресії, адже без певної цілі життя втрачає сенс, тож є дуже важливим розібратися у понятті самореалізації, щоб не втратити свій потенціал. 

Є чотири види самореалізації: творча, професійна, соціальна та самореалізація особистості.

Самореалізація особистості полягає в аналізі своєї поведінки, характеру, принципів та пріорітетів. Така реалізація себе розпочинається ще у дитинстві, коли дитина хоче банальної поваги та похвали від батьків або друзів. У майбутньому такі потреби призводять або до успіху, або до провалу у випадку якщо дитина не отримувала достатньо уваги. При позитиній ситуації, особа шукає кар'єрного зростання, матеріального благополуччя та розвитку своїх природних задатків. 

Творча реалізація залежить від пропрацювання креативності та своїх талантів у будь-якій сфері. Така реалізація сягає корінням у минулі століття. Усі відомі нам витвори мистецтва та наукові відкриття зробили світ тим, яким він є зараз. Люди з нестандартними та оригінальними ідеями завжди мають увагу та успіх. Розвиваючи свої таланти, ми можемо зробити із хобі справу свого життя, яка буде приносити дохід. 

Професійна самореалізація є успіхом на роботі. Важливість цього пункту не лише через гроші, а у своїй більшості через визнання серед колег. Коли ми задоволені власною діяльністю, ми намагаємося досягти найкращого місця у робочій ієрархії. Більше того, ми можемо планувати майбутнє та розвивати свої слабкі сторони. 

Соціальна самореалізація – це те як ми будуємо стосунки з оточуючими людьми. Усім потрібні поряд друзі та ті, хто будуть надихати на нові звершення. Завдяки цій самореалізації можна розвивати свої професійні та творчі навички. Оскільки у майже усіх професіях неможливо досягти успіху без вміння налагоджувати стосунки з людьми.

Важливо розуміти, що самореалізація дорівнює самостійності, а отже свободі. Маючи внутрішню незалежність, людина краще адаптується до ситуацій та спокійніше реагує на зовнішні чинники й проблеми. Будучи самореалізованим, ви отримуєте безліч можливостей. Ви починаєте приймати себе та залишаєте комплекси. Отримуєте гармонію у родині та розумієтесь на  відносинах. Ви навчаєтесь та пізнаєте світ, таким чином ваше життя отримує сенс. 

Багато хто, починаючи з юності хвилюється через те, що не є реалізованим у свої 20 років. Це виникає через публічних особистостей, які досягли успіху у дуже молодому віці, як от, наприклад Біллі Айліш, яка активно підкорює музичну індустрію з 14 років. Важливо навчитися не порівнювати себе з іншими. Кожна людина має свій особливий шлях, тож і самореалізуємось ми у різному віці. 

З іншого боку, люди середнього і старшого віку також бояться змінювати себе та свою діяльність через ряд стереотипів та страхів. У світі багато прикладів людей, які змінили своє життя після багатьох років звичайного життя. Стен Лі – американський письменник, що створив таких персонажів як: Людина-павук, Халк, Доктор Стренж тощо. Він створив відому фантастичну четвірку у віці 39 років. А людина, яка змінила світ моди – Крістіан Діор, створив свій модний дім та першу колекцію одягу у 42 роки. Імена цих людей знає весь світ і вік не зупинив їх на шляху до своєї мети. 

Але що робити, коли не знаєш свого таланту? Є багато чудових практик, які допоможуть знайти істині бажання, працюючи над якими можна досягти успіху. Одна з них – це уявити, що ви маєте 5 життів. Пропишіть кожне зі своїх життів. Чим би ви займались? Ким були? Який результат отримали? Нам усе життя доводять, що нам потрібна одна стабільна робота на усе життя, але це лише рамки, нав’язані суспільством. Інший варіант – це написати 10 справ, від яких ви отримуєте задоволення. Після цього по черзі викреслювати по одному. Так залишиться одне заняття, якому ви при великому бажанні зможе присвятити своє життя. 

Самореалізація може проявлятися у будь-яких речах. Необов’язково ставати мільйонером або всесвітньо відомою зіркою. Для кожного самореалізація має свої межі та це не є чимось поганим. Кордонів немає – є лише ваше особисте відчуття свого успіху. 


23.06.22

Саміт ЄС погодив статус кандидатів для України та Молдови


Cаміт ЄС надав Україні статус кандидата на вступ до Євросоюзу.

Це рішення одноголосно підтримали всі лідери ЄС під час саміту у Брюсселі 23 червня, повідомив у Twitter президент Європейської ради Шарль Мішель.

«Європейська рада щойно схвалила рішення щодо надання Україні та Молдові статусу кандидата у члени ЄС. Історичний момент. Сьогоднішній день знаменує собою вирішальний крок на вашому шляху до ЄС. Мої привітання президенту України Володимиру Зеленському та президенту Молдови Майї Санду, а також народам України та Молдови», - зазначив він.

23 червня було схвалено резолюцію Європарламенту, в якій йшлося про те, що Україні та Молдові необхідно невідкладно надати статус кандидата у члени Європейського союзу. Грузія також має стати кандидатом, але після завершення необхідних реформ.

Україна отримала від Єврокомісії сім умов, за невиконання яких держава може втратити статус кандидата до ЄС.

 

22.06.22

Психологія фейків

Фразу «хто володіє інформацією, той володіє світом» знає кожен. З її правдивістю можна не сперечатись. Дійсно, бути в курсі всіх новин завжди корисно. Адже це робить нас обізнаними людьми, які можуть спілкуватись на будь-які теми. 
У сучасному світі ми не страждаємо від нестачі інформації, але потерпаємо від її якості. Кожен день звідусіль на нас звалюється шалена кількість новин: із соціальних мереж, телеграм-каналів, новинних сайтів, телебачення. А можливо хтось ще читає газети та слухає радіо. Можна було б сказати, що така множинність джерел – це добре, тому що в нас є вибір. А також це певна конкуренція серед різних ЗМІ, яка змушує їх змагатись за читача та надавати тільки якісну інформацію. Проте це не зовсім так. Новинні канали дійсно борються за увагу, але роблять це не завжди чесними методами. 
Ми схильні клікати по заголовках з такими словами: «ШОК!», «СЕНСАЦІЯ!», «ВИ МАЄТЕ ЦЕ ПОБАЧИТИ» тощо. Через клікбейт (словесну пастку) журналісти «заманюють» читачів на свої сайти. Проте під подібними назвами можуть приховуватись фейки. 
Що таке фейк?
Під словом фейк ми зазвичай маємо на увазі несправжню новину; інформацію, яка не відповідає дійсності. Експерти класифікували таку маніпулятивну інформацію та поділили її на три види
Mis-information – неправдива інформація, яка не має на меті завдати шкоди;
Dis-information  – неправдива інформація, яка поширюється для нанесення шкоди;
Mal-information – справжня інформація, яка поширюється з метою нанесення шкоди. 
Така категоризація дає нам змогу краще зрозуміти природу фейків та ефективніше працювати над їхнім спростуванням.   
Чому фейки небезпечні?
Останнім часом фейки стали достатньо поширеним явищем, і цьому сприяли різні події. Наприклад, пандемія коронавірусу, облетівши весь світ у 2020 році, стала чудовим приводом для дезінформації. Можна було почути багато нісенітниці на кшталт «від перчаток і масок може виникнути рак шкіри» або «через щеплення від COVID-19 вводять чіпи» та багато іншого. Подібні фейки є вкрай небезпечними, адже стосуються здоров’я людини і можуть завдати великої шкоди.
До того ж з 2014 року наша країна перебуває у стані гібридної війни з рф, це супроводжувалось великою кількістю фейків. Сьогодні ми стикаємось із ще більшою російською пропагандою. І загроза полягає в тому, що деякі люди, беручи інформацію з кремлівських або інших неперевірених джерел, піддаються її впливу.     
Чому люди схильні вірити фейкам?
Існує багато гіпотез стосовно того, чому люди вірять у фейки. Деякі експерти вважають, що спроможність відрізняти достовірні й недостовірні новини залежить від віку. У літніх людей когнітивний спад впливає на аналіз інформації. Через це вірогідність сприйняття брехні за правду є вищою. Крім того, тенденцію поширення фейків пов’язують із самотністю. Розповідаючи сенсаційну (неправдиву) новину, людина опиняється в центрі уваги і збільшує коло свого спілкування. Але такі теорії не варто сприймати як максиму, адже вони потребують додаткових досліджень. 
З інших причин можна також виділити цифрову неграмотність і недостатньо розвинене критичне мислення. Часто люди, читаючи новину, покладаються на емоції, а не на здоровий глузд. Так, ми не завжди перевіряємо та аналізуємо інформацію, бо не дуже хочемо витрачати час і сили на те, щоб провести якісний фактчекінг. Тому ми ладні повірити в будь-яку новину, яку почули з телевізора чи прочитали на сайті.
Це можна пояснити тим, що наш мозок шукає легших шляхів до інтерпретації складних речей. Звичайно простіше повірити якомусь блогеру, якого ще й вважаємо авторитетом, ніж самостійно розібратись у питанні.
Також людина схильна вірити в ту інформацію, яку чула багато разів з декількох джерел. На перший погляд може здатись, що така інформація є правдивою. Але тут потрібно бути обережним. У подібних випадках варто відстежувати повторюваність новини. Якщо на різних сайтах зустрічається одна й та ж фраза, то скоріше за все – це фейк. 
Як перевіряти інформацію?
Насправді перевірити інформацію не так і важко. Просто потрібно дотримуватись певних правил. Читаючи чергову новину, задавайте собі такі запитання: звідки журналісти могли дізнатись цю інформацію; чи підтверджена вона офіційними джерелами; чи викликає ця інформація якусь емоцію; якщо так, то кому це вигідно. Не буде зайвим також перевірити, хто саме написав новину, що це за людина, чи дійсно вона розбирається у сфері, про яку згадує.
Окрім цього, можна звертатись до різних фактчекінгових організацій. В Україні це StopFake та VoxCheck. Вони займаються перевіркою новин і висловів, а також спростовують найпоширеніші фейки.
Варто пам’ятати: здатність поширювати дезінформацію пов’язана не тільки з тим, чи є в нас освіта або скільки нам років, але й з психологічними особливостями. Тож будьте уважними до новин, які споживаєте. 
Катерина Шпак



Люксембург виділив 15% оборонного бюджету на підтримку України - Зеленський


Президент Володимир Зеленський висловив подяку прем’єр-міністру Люксембургу Ксав'є Бетеллю за допомогу, яку його країна надає Україні з перших днів повномасштабного вторгнення Росії.

Про це він сказав на зустрічі у Києві, пише "Європейська правда".

"Ми були на постійному зв’язку, і Люксембург нам постійно допомагав… Я дуже вдячний від імені нашого народу, і я скажу детально: 15% свого оборонного бюджету Люксембург виділив нашим захисникам і захисницям", – сказав президент, якого цитує ОП.

Зеленський повідомив, що, під час зустрічі в Києві сторони обговорили питання стосовно допомоги українцям, які знайшли прихисток у Люксембурзі після початку війни.

"Ми обговорювали, як живеться нашим дітям, сім’ям, школярам, яких Люксембург дуже тепло приймає. Вдячний за те, що вони відчувають себе вдома, але вдома тимчасово, тому що для нас дуже важливо, щоб усі громадяни України повернулися додому, адже треба після війни відновлювати нашу державу", – сказав він.

Лідери розглянули питання відновлення України. Більш докладно тема відбудови обговорюватиметься цьогоріч у липні на конференції в Швейцарії, і Люксембург буде долучений до цієї тематики.

"Також ми детально обговорили санкційну політику проти російської держави. Виклики, які пов’язані з блокуванням Чорного й Азовського морів з боку російського флоту, що призводить і точно призведе до дефіциту харчової продукції у світі, особливо для країн Азії, Африки, деяких європейських держав. Виходи з цього колапсу, з цього нахабства ми також обговорювали", – повідомив глава держави.

Нагадаємо, під час візиту в Україну Беттель відвідав Бородянку, Бучу та Ірпінь і пообіцяв допомогу в розслідування воєнних злочинів, скоєних російськими військовими під час окупації.

20.06.22

20 червня Всесвітній День Біженців


«В усьому світі ми бачимо сім’ї, котрі намагаються врятуватися від насильства. Їх величезна кількість, і ми не повинні забувати, що це – матері й батьки, доньки й сини. Це – люди, які жили звичним життям, допоки війна не примусила їх до втечі. У Всесвітній день біженців ми повинні пам’ятати про те, що нас об’єднує, - про наш гуманізм»

Антоніо Гутерреш

Що таке Всесвітній день біженців?

Всесвітній день біженців – це міжнародний день, призначений Організацією Об’єднаних Націй на честь біженців по всьому світу. Він відзначається щороку 20 червня і визнає силу і мужність людей, які були змушені втекти з рідної країни, щоб уникнути конфліктів чи переслідувань. Всесвітній день біженців – це нагода викликати у громадськості співчуття та розуміння їхньої біди та визнати їхню стійкість у відбудові свого життя.

Чому важливий Всесвітній день біженців?

Всесвітній день біженців висвітлює права, потреби та мрії біженців, допомагаючи мобілізувати політичну волю та ресурси, щоб біженці могли не тільки виживати, але й процвітати. Хоча важливо щодня захищати та покращувати життя біженців, такі міжнародні дні, як Всесвітній день біженців, допомагають зосередити увагу світової влади на тяжкому становищі тих, хто тікає від конфліктів чи переслідувань. Багато заходів, що проводяться у цей день, створюють можливості для підтримки біженців.

Коли відзначається Всесвітній день біженців?

Всесвітній день біженців припадає щороку на 20 червня і присвячений біженцям по всій земній кулі. Всесвітній день біженців вперше відзначили 20 червня 2001 року, вшановуючи 50-ту річницю Конвенції 1951 року про статус біженців. Спочатку він був відомий як День Африканських біженців до того, як Генеральна Асамблея ООН офіційно визначила його міжнародним днем ​​у грудні 2000 року.

У новому короткометражному фільмі українські біженці зобразили травму втечі від війни

«Вирвані з коренем» показує, як жахливі спогади про війну живуть у тих, хто втік, і закликає до солідарності з біженцями по всьому світі.

На превеликий жаль, через акти агресії до інших країн та геноциду до інших народів, війни, політику правлячих режимів – на планеті налічується близько 20 мільйонів біженців і 25 мільйонів внутрішньо переміщених осіб. Це зовсім різні люди, деякі розгублені, деякі сповнені волі відстоювати своє місце у цьому житті, але є люди, такі, як і ми, які просто хочуть жити і мають мужність будувати своє нове життя. Адже саме неможливість повернутися є основною складністю ситуації цих людей. Тож вони будують нове життя у новій країні.

Хоч нова країна – це нова мова, і біженці її вчать. Нова країна – це нова робота, хоч переважній кількості біженців дуже складно її знайти, але зустрічаються і досить успішні громадяни. В деяких, через відсутність документів і мовний бар'єр, виникають складнощі із отриманням медичної чи соціальної допомоги. І потрібна мужність, щоб справлятися із цими труднощами. Потрібна мужність, щоб залишити свій дім і заради свого життя і життя своїх дітей намагатися долати ці труднощі щодня.

На травень 2022 року

кількість внутрішньо переміщених осіб (ВПО) в Україні перевищила 8 млн людей: звідки й куди їхали найбільше.

Такі дані наводить DW з посиланням на дослідження Міжнародної організації з міграції (МОМ). Ще місяць тому в опублікованому МОМ звіті ця цифра складала 7,7 млн. Це значить, що тенденція до зростання кількості населення, яке вимушено покидає домівки, зберігається.

До п’ятірки регіонів, з яких виїжджали найбільше, увійшли Харківська, Київська, Донецька, Луганська області та м. Київ.

Топ-5 областей походження внутрішньо переміщених осіб:

Харківська – 21%;

м. Київ – 19%;

Київська – 18%;

Донецька –15%;

Луганська 5%.

Приймали ВПО найбільше Дніпропетровська, Київська, Львівська, Вінницька та Полтавська області.

Топ-5 областей за кількістю прийнятих ВПО:

Дніпропетровська – 11%;

Київська – 10%;

Львівська – 9%;

Вінницька – 7%;

Полтавська – 7%.

В опублікованому дослідженні також наведені дані про переміщення на макрорегіональному рівні. Істотне збільшення частки людей, які погодилися на переїзд, зафіксовано на сході країни. Нині їх кількість становить 45% від усіх ВПО.

З яких макрорегіонів походять переміщені внаслідок війни?

Київ: 19% – 1,5 млн;

Схід: 45% – 3,5 млн;

Південь: 10% – 771 тис.;

Центр: 1% – 77 тис.;

Північ: 23% – 1,8 млн;

Захід: 2% – 154 тис.

Серед тих, хто досі залишається у місці звичного проживання, є різні думки щодо можливого переїзду і перешкод, пов’язаних з ним.

Перешкоди для переміщення:

38% – немає жодних перешкод;

9% – їхати небезпечно;

9% – не мають грошей, щоб поїхати;

6% – не хочуть залишати домівку.

Нагадаємо, згідно з Глосарієм МОМ, внутрішньо переміщені особи (ВПО) – це особи або групи осіб, які були змушені або зобов’язані втекти або покинути свої домівки або місця звичного проживання, зокрема в результаті або з метою уникнення наслідків збройних конфліктів, широкомасштабного насильства, порушення прав людини або природних чи техногенних катастроф, і які не перетинали міжнародно визнаний кордон країни.

Сили, сміливості та наполегливості цим людям, що були змушені покинути власні домівки, рідну землю через нелегкі життєві обставини та отримали статус «біженець».

Ми як ніколи повинні бути об'єднані спільною метою – надавати підтримку та допомогу сім'ям, які змушені були залишити рідну землю, щоб вони почували себе як вдома. Це вже буде кроком підтримки, який необхідний не тільки біженцям, але і кожному з