Интернет реклама УБС

20.06.16

Свято Трійці у світлі українського етносу

19 червня 2016 року українці святкують Трійцю, що її в народі називають ще Зішестям святого духа, П’ятидесятницею або просто зеленими святами.
Трійця - триіпостасьне Божество: Отець, Син і Св. Дух. Характерним для предків було уявлення й про те, що Трійця складається із Спасителя, Богоматері і Миколи. Трійцю знаходимо у багатьох інших народів, і навіть окремі міста вважали обов’язком мати свою Трійцю. Це свято ще прийнято називати Трійцею або П'ятидесятницею.
Зелені свята - традиційне свято слов'ян, яке пов'язане із створенням світу. Вважається, що в цей день Бог створив Землю і засіяв її зеленню. Звідси звичай: напередодні дня Святої Трійці, в суботу вранці до схід сонця, дівчата і молоді жінки збирали запашне зілля: чебрець, полин, любисток... Ввечері цього ж дня заквітчували свої домівки зеленим гіллям клена, липи, ясена та осики.
Перед дверима, на воротах, а також, в загороді, де ночує худоба, ставили гілля зеленої осики. Все це було символом відродження всього живого, символом здоров’я, достатку і добробуту. Християнство, в свою чергу, надало цьому звичаю більш сакрального значення, і через освячення зілля в святу П’ятидесятницю, вселило в серця людей ще й віру у всеперемагаючу і нездоланну ніякими пекельними силами могутність Духа Святого.
У день Трійці дівчата зазвичай ворожать на здоров'я та тривалість життя своїх рідних. Ворожіння має відбуватися так: під час розвивання вінків перевіряли, наскільки добре він зберігся. Дівчата загадували під час завивання вінка, на кого він завивається, і тому тепер можна чітко побачити віщування долі. Зів'ялі вінки кидають у воду та слідкують, як вони поводитимуться: якщо потонуть — дуже поганий знак, а якщо попливуть — усе буде на добре.
Також дівчата на зелені свята дарували вінки одна одній, з побажаннями якнайшвидшого заміжжя. Тому є така думка, що витоки зелених свят походять від стародавнього язичницького культу поклоніння слов'янської богині Лелі - покровительці молодих і незаміжніх дівчат.
Ще одним звичаєм в це свято було освячення полів, щоб уберегти їх від повеней і градів. Наші прабабусі і прадідусі в цей день не давали худобі свіжу траву, не просівали через решето борошно в корито або бочку. Було прийнято пекти пшеничні пироги, обгорнуті в капустяне або бурякові листя.
Клечальна неділя — це неділя Зеленого тижня, п'ятдесятий день після Великодня, тому цей день ще називається П'ятидесятницею. Свято П’ятидесятниці називають народженням Церкви Христової, адже саме з цього дня апостоли почали свою проповідь у глобальному значенні. Якщо раніше вони проповідували лише для юдеїв, то тепер Слово Боже могли чути і розуміти багато інших народів, на своїй рідній мові. «Універсальність значення свята П’ятидесятниці полягає у тому, що в цей день сталося освячення життя, освячення і переміна духа самої людини, - говорить о. д-р Степан Ярмусь, - з моменту християнської П’ятидесятниці, Бог освятив усі народи світу, і досі освячує їх національний характер».
Свято символізує собою початок літа, день прославлення процвітаючої природи, найзеленіше свято в році!
«За давніми переказами, саме на ці дні в древній Римській імперії припадало так зване свято «розалій», яке прийнято було вважати початком літа. Поступово, під впливом різних подій, які творили історію людства, це свято закріпилось на Балканах (у частині Європи, яка є найбільш близькою по духу і духовності до України, – говорить протодиякон Михайлівського Золотоверхого монастиря Олег Гах), звідки й перебралось на терени України, а з приходом християнства було поєднане з святою неділею Трійці».
Ми вже дізналися , що можна робити на свято Трійці. Але , все ж таки в народі багато розмов ходить і про те, чого не можна робити на Трійцю. Більшість заборон викликають посмішку, адже вони пов'язані з язичництвом. Не можна купатися на зелені свята, адже вважалося, що русалка може затягнути на дно. Не можна виконувати фізичну роботу, а також прибирати будинок, шити або затівати велике прання. Подібна діяльність не є гріховною, але вважається, що побутова метушня не повинна відволікати нас від головної суті свята.
Молодих батьків цікавить питання про те, чи можна хрестити свою дитину на Трійцю. Певних заборон на водохреща у цей день немає, але з-за того, що у церкві відбуватимуться святкові служби важливу процедуру можуть перенести на більш відповідний період. Тому краще відразу планувати хрестини не на свято Трійці.
Про те, чи можна на Трійцю ходити на цвинтар, говорять не замовкаючи. Але всі одностайно сходяться на думці про те, що в цей день варто ходити в церкву, а для кладовища виділяють спеціальні поминальні дні.
Якщо говорити про сучасне святкування, то особливих приписів тут немає. Кожна родина сама обирає як святкувати. Із стародавніх традицій на сьогодні зберігся звичай прикрашання домівок зеленим віттям, травами та квітами. Рідше дівчата займаються ворожінням, плетуть вінки і пускають на воду.
Це менша частина звичаїв наших предків, яка збереглася до сьогодні, але все ж приємно, що ми пам’ятаємо і шануємо традиції нашого народу.

Вітаємо Вас із днем Святої Трійці. Нехай він принесе радість, а душа наповниться тільки світлими почуттями. Здоров'я Вам і Вашим близьким!

Олена Нужна

Немає коментарів:

Дописати коментар