Интернет реклама УБС

27.10.16

Складне завдання

      “Давайте нарешті попіклуємось про всіх українських дітей, як про своїх власних,” - такими настановними  словами Уповноважений Президента України з прав дитини Микола Кулеба окреслив свій виступ 25 жовтня на прес-конференції в “Укрінформі”. Під час зустрічі на тему “Рівний доступ до освіти в Україні в умовах нових викликів” було висвітлено справжні реалії школярів та студентів в непідконтрольних нашій державі регіонах. Представник “Фонду “Відкрита політика” Ірина Жданова, що стала модератором “круглого столу” , залучила до зустрічі представників влади, громадських організацій та керівників навчальних закладів з анексованих та окупованих територій України. Головними питаннями конференції стало обговорення аспектів реформи середньої освіти в контексті доступності до якісного навчання, спрощення вступу до українських вишів для абітурієнтів з Донбасу та Криму, а також підсумки минулого досвіду змін та плани на майбутні нововведення. 
       “ Це невід'ємне право кожної дитини — жити в сім'ї і ходити до школи” - таку тему першою розкрили заступник начальника відділу державно-громадського управління освітою МОН Володимир Божинський та Микола Кулеба.
“Державна система має працювати в інтересах дитини. По-перше, жодна відсутність школи в сільській місцевості не може бути приводом для розділення учнів із сім'єю, навіть на п'ятиденну форму навчання. Тому, я категорично проти інтернатів. Кожен з них — це пам'ятник Леніну в умовах нинішньої декомунізації”, - зазначив Кулеба. Уповноважений Президента також підкреслив, що кожна школа має стати інклюзивною. Принаймні, для початку, це стосується опорних учбових закладів. Це значить, що кожна школа буде забезпечена необхідним транспортом, який зможе забирати сільських дітей і довозити їх на навчання. “Такі речі є ключовими у забезпеченні рівного доступу до освіти сьогодні. Необхідно визнати, що половина дітей  має свої особливі потреби. І ми повинні створити відповідні умови саме за місцем проживання.”, - обґрунтував подальші стратегії вирішення питання представник влади. Його підтримав і Божинський, акцентуючи увагу на проблемі доступної освіти в селах та гірській місцевості, також згадавши значні видатки з державного та місцевих бюджетів на фінансування малокомплектних шкіл. В рамках дебюрократизації та децентралізації раніше було прийнято рішення про створення опорних  навчальних закладів, що мають розповсюджувати свою діяльність на згадані вище місцевості. “Початкова освіта мала би, наскільки це можливо, здобуватися дітьми у місці, найближчому до їхнього проживання чи перебування, а вже основна школа для більш дорослих учнів може бути підведена до опорного закладу”, - стверджує Володимир Божинський. Після цього було наголошено, що повноваження щодо подібних реорганізаційних заходів віднедавна було передано місцевим районним радам  та радам ОТГ. 
           “Про рівний доступ до української освіти на окупованих територіях мова взагалі не йде”, - підкреслила заступник Міністра інформаційної політики Еміне Джапарова. За її словами, сьогодні навчальний процес там фактично перетворився на “інструмент відвертої пропаганди”, коли під гаслом виховання дітям нав'язують режимні речі. “Країна, яка є агресором по відношенню до нашої, чинить низку злочинів, і освіта це виправдовує”, - доводить Джапарова. Заступник міністра також зазначила, що збереження можливості надання, в першу чергу, базової української освіти для отримання подальшої вищої  в тих умовах є першочерговим. В цьому, на її думку,  допоможе створення єдиної ефективної мобільної системи онлайн-платформ дистанційного навчання. Розширила  дану тему представник Центру громадської просвіти “Альменда” Валентина Потапова: “Коли ми говоримо про рівний доступ до української освіти, ми повинні розуміти, що це також створення  можливостей для тих дітей, які в умовах анексії та окупації потребують додаткового захисту. Сьогодні громадянам материкової України треба пояснити, чому ці учні потребують допомоги”. Також громадський діяч додала, що нині лише 12 ВУЗів України готові прийняти на навчання абітурієнтів з Донбасу та Криму без складання ЗНО. Усі інші переселенці мають попередньо вступити до 10 класу на основі базової середньої освіти українського зразка  або шляхом негайного складання державної підсумкової атестації. Лише після цього за рік вони екстерном пройдуть матеріал всієї старшої школи та будуть допущенні до складання ЗНО у 2017 році. 
      “Дистанційна освіта — це наше майбутнє”,  - таким судженням підвів зустріч до завершення керівник освітнього порталу “Педагогічна преса”  Дмитро Погорєлов. Він додав, що західні навчальні заклади масово переходять в “он-лайн” режим, бо це є актуально, доступно і можливо. Рівень інформатизації суспільства, а також технічні можливості сьогодні дають змогу навіть в далеких селах отримати освіту за допомогою Інтернету. “Ми подали в Міністерство  концепт освітнього телебачення, в рамках якого ми вже зараз можемо організувати дистанційне навчання для середньої школи. Разом з “Фондом “Відкрита політика” нещодавно було проведено кілька пілотних уроків з рідної мови та історії України, і до цієї діяльності ми активно запрошуємо як державні, так і приватні установи”,  - розповів керівник порталу. Наприкінці своїх слів  Погорєлов підкреслив, що основною проблемою у реалізації подібних проектів є недостатнє фінансування. 
        Наступний “круглий стіл” на тему “Наука, техніка, інженерінг та мистецтво”, як сказала Ірина Жданова, також торкнеться питання доступної освіти в Україні 11 листопада на базі інформаційного агентства “Укрінформ”. 
Вікторія Покатілова

Немає коментарів:

Опублікувати коментар