«Ми потребуємо достатньо великих змін до податкового законодавства. Але це мають бути не «косметичні» зміни, або зміни заради змін. Фіскальна політика держави повинна бути дійсним механізмом, який стратегічно розрахований. Нові зміни можна розробити спільними зусиллями. Так, будуть дещо різні підходи по індустріям, але, я впевнений, 80% всіх напрацювань будуть узгоджені», – наголосив Голова ДФС.
Управління податковою системою, здійснюване податковими органами відповідної держави, є основою фіскального механізму будь-якої юрисдикції. Його вдосконалення можливо на основі узагальнення і грамотного використання передового досвіду податкового адміністрування в різних країнах.
Податкове адміністрування, управління податковою системою, здійснюване податковими органами відповідної країни, є основою фіскального механізму будь-якої юрисдикції. Розглянемо основні нововведення, що впроваджуються в управлінську систему фіскального механізму різних держав. Використання накопиченого різними країнами досвіду дасть можливість як фінансовим, так і фіскальним органам України більш грамотно реформувати вітчизняну податкову систему і управління нею.
- Більшість країн (близько 60%) застосовує «єдину напівнезалежну структуру» для організації податкової служби, відповідальної за управління прямими і непрямими податками. У 11 країнах офіційний орган управління - консультаційна рада, до складу якого зовнішніх представників, створений як частина управлінської структури;
- Інші, менш незалежні структури включають в себе: директорат в Міністерстві фінансів, який працює і відповідальний за прямі і непрямі податки (9 країн); структуру директоратів / агентств в Міністерстві фінансів (9 країн) і окремі адміністративні установи для прямих і непрямих податків (5 країн);
- Чіткий розподіл підходів до організації служб соціального захисту (соціальних фондів) і податкових органів існує в 32 країнах Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР): в 19 з них ці служби розділені, в інших об'єднані. З 18 країн - нечленів ОЕСР - 7 застосовують об'єднану структуру, 2 країни (Чехія і Словаччина) планують об'єднання, передумови для такого об'єднання також існують в Греції і Португалії;
- Введення організаційної структури з меншою кількістю рівнів і одним централізованим органом управління (Естонія, Фінляндія і Латвія); - В деяких країнах (Греція, Норвегія і Португалія) проходять перетворення по значному скороченню офісних відділень податкових служб. 1 OECD (2013) Tax Administration 2013.
За даними багатьох податкових служб на них покладені додаткові функції, які пов'язані з податками (збір соціальних платежів, акумулювання неподаткових заборгованостей, таких як допомоги на дитину і студентські позики, а також управління елементами державної пенсійної політики). Ступінь незалежності податкових органів суттєво різниться в країнах. Податковими органами вирішуються такі питання: організація внутрішньої структури (16 країн); управління бюджетом (11 країн); управління персоналом (16 країн); виплата винагород працівникам (23 країни). Країни по-різному вирішують питання як спеціальної обробки скарг, так і організації роботи служб нагляду за діяльністю податкових органів. Уряд в 11 країнах заснував незалежні служби для роботи зі скаргами на податкові управління (уповноважені органи - «ombudsman»), в інших країнах зі скаргами платників податків працюють служби для розбору скарг на державні органи (громадські уповноважені органи - «Ombudsman's Office» або аналогічні служби) , в 2-х країнах засновані окремі і незалежні служби з нагляду за податковими управліннями.
Дані про податкове адміністрування по конкретним країнам.
У Німеччині за податкове управління відповідають регіональні влади, митні служби працюють автономно від податкових, соціальними платежами займаються окремі служби.
Італія: податкове управління розподіляється між службами: Агентство податкових надходжень (Agenzia delle Entrate) відповідає за податкове управління; митниця (Agenzia delle Dogane) відповідає за акцизи, мита, ПДВ з експорту та імпорту; територіальне агентство (Agenziadel Territorio) відповідає за кадастрові платежі, реєстрацію та оцінку майна. Податковими порушеннями займається спеціальний відділ поліції (Guardia di Finanza), примусовим стягненням боргів по податках і соціальних платежів займається спеціальна державна організація (Equitalia), а інформаційної обробкою даних займається окреме агентство (Sogei).
Швейцарія: управлінням платежами з податку на прибуток і податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) займаються 26 відомств, що знаходяться в кантонах (адміністративних одиницях), спільно з федеральним урядом. Управлінням з податку на додану вартість (ПДВ) займається спеціальний відділ Федеральної податкової служби.
Мальта: Міністерство фінансів Мальти готує проект по об'єднанню податкової та митної служби, для чого вже розроблена законодавча база. Планується введення нової посади - голова цієї об'єднаної служби (Commissioner of Revenue). Аналогічні проекти розглядаються в Угорщині, Португалії, Словаччини. Чехія, Словаччина оголосили про інтеграцію збору в одній службі податкових і соціальних зборів, в Японії і багатьох інших країнах розглядається перспектива такої інтеграції. В Австралії планується створення Ради з податкового менеджменту при Податковій службі, який буде виконувати управлінську функцію. Консультаційна рада, що займається управлінською та організаційною діяльністю податкових служб в Південній Африці (SARS), проіснувала в 1997-2002 рр., А потім була замінена окремими консультаційними службами при міністерствах фінансів.
Структура податкових служб і їх особливості в окремих юрисдикціях: - більшість податкових служб проводять організаційні перетворення, спрямовані на поліпшення результатів їх роботи, в тому числі скорочення витрат. Важливу роль відіграють інституційні перетворення, збільшення обов'язків податкових служб, підвищення ефективності роботи з платниками податків (у тому числі великими), зменшення рівнів управління і централізація влади, раціоналізація роботи податкових підрозділів, взаємодія в роботі з іншими державними службами (наприклад, з кадрових питань та інформаційним технологіям (IT));
- Структура податкових служб має розгалужену організаційну структуру, розділену за ознаками (за специфікою діяльності, за типами платників податків, за видами податків);
- Багато податкових служб працюють через спеціальні сайти, проводять дослідження по боротьбі з внутрішніми податковими злочинами і займаються примусовим стягненням податків;
- Більшість податкових служб мають власну IT-підтримку, і тільки податкові служби в 10 країнах користуються послугами загальнодержавної IT-служби. Є такі особливості в організації роботи головних офісів (центрального апарату територіальних підрозділів) податкових служб і розподілі їх ресурсів: - серед податкових служб є великі відмінності у функціях податкових управлінь з різних факторів (централізований підхід до управління податковими органами, багатофункціональність податкових IT-служб);
- Деякі податкові служби працюють через географічну і ієрархічну структуру підрозділів, більшість служб для збільшення економічності і продуктивності створюють центральні офіси (колл-центри, центри обробки інформації, офіси по роботі з платниками податків);
- Багато податкових служб, особливо в Європі (Греція і Португалія), намагаються скоротити кількість податкових офісів з метою зменшення витрат; але багато податкових служб в даний час працюють в оптимальному режимі для здійснення роботи зі своїми платниками податків. Більшість податкових служб (близько 85%) заснували спеціальні підрозділи для великих платників податків, при цьому дані підрозділи істотно розрізняються по виконуваним ними обов'язків. Інтерес представляє досвід організації поточної діяльності з організації окремих управлінь для роботи з платниками податків, особливо з великими платниками податків у Бельгії, Чехії та Португалії. Незважаючи на значне збільшення заможних платників податків - фізичних осіб, за останні роки тільки деякі податкові служби (в 8 країнах) створили для них спеціальні відділення. Наведемо дані про структуру податкових служб і їх особливості в конкретних країнах.
Бельгія: створена нова організація для обслуговування великих платників податків, число яких становить 15 000, для повноцінної роботи цієї організації в 2014 р будуть потрібні 495 фахівців.
Канада: великі платники податків розглядаються за видами податків: - з податку на прибуток (сьогодні критерій - прибуток понад 250 млн дол.) - Число постійно збільшується, великими платниками податків стають трасти, товариства і філії іноземних організацій; - Податок на товари і послуги (податок з обороту) - компанії з річними доходами понад 100 млн дол. (В тому числі організації-нерезиденти) та компанії, які знаходяться під їх контролем.
У Китаї діє дворівнева система визначення великих платників податків: - на загальнодержавному рівні - 45 великих платників податків, критерії відбору залежать від сфери діяльності, обороту і форми організації. Роботою з великими платниками податків займається окремий Департамент великих платників податків, в якому працює 21 співробітник; - На рівні провінцій - за окремими критеріями, залежно від рівня розвитку провінції. Кількість працівників по великих платниках податків на рівні провінцій - близько 2600 чол.
Колумбія: великих платників податків визначають на федеральному і регіональному рівнях. Всього налічується близько 7 167 великих платників податків.
Фінляндія: критерій - прибуток від 5 млн євро у компанії або групи компаній.
Франція: критерії по виручці, а також всі компанії, в яких платник податків володіє більш ніж 50% частки в статутному капіталі.
Німеччина: критерій по виручці варіюється по галузям.
Угорщина: критерій визначається розрахунковим шляхом, виходячи з суми сплачених податків. Застосовується метод «податкової місткості» (tax capacity).
Нідерланди: великі платники податків визначаються щодо відповідності одному з декількох критеріїв: - участь акцій компанії в торгах на Амстердамської біржі; - Середньозважена фіскальна вартість перевищує 25 млн євро; - Наявність іноземних філій і середньозважена фіскальна вартість перевищує 12,5 млн. Євро; - Наявність 5 і більше іноземних філій і середньозважена фіскальна вартість перевищує 12,5 млн євро; - Некомерційна організація, середньозважена фіскальна вартість якої перевищує 7,5 млн євро; - Все фірми фінансової (банки, страхові організації), газової і нафтової галузей. Якщо фірма відповідає кільком категоріям, то платник податків вважається супер-великим.
- Відносини взаємозалежності між організаціями.
Інформація з окремих питань стратегічного управління податковими системами: - 3/4 служб перерахованих країн планують перед собою такі цілі, як: зменшення витрат, зменшення адміністративного навантаження, підвищення якості обслуговування платників податків та зниження податкових боргів.
Тільки деякі податкові служби публікують звітність за своєю діяльністю: звіти про всю проведену роботу - в 5 країнах, річні (понад рік) бізнес-плани - в 14 країнах, стандарти обслуговування і досягнуті результати - в 22 країнах; - В США доступна звітність про результати діяльності податкових служб за досягнутими результатами відповідно до поставлених цілей, в Великобританії і Канаді - по виконанню платниками податків своїх обов'язків, в Австралії, Ірландії та Канаді - по рівню обслуговування платників податків; - В країнах ОЕСР стандарти обслуговування є в податкових службах 28 країн з 34, в 26 країнах ці стандарти є загальнодоступними. З 18 країн, що не членів ОЕСР, 14 розвивають і публікують стандарти обслуговування; публікують результати про проведену роботу в області обслуговування в 22 країнах ОЕСР і 7 країнах, що не є членами ОЕСР; - 2/3 податкових служб стежать за платниками податків, щоб виміряти рівень надання послуг і управління в податкових службах; - Більшість податкових служб оцінюють результати управління за наступними критеріями: а) вимір рівня виконання платниками податків своїх обов'язків в ризикових областях; б) вимірювання якості обслуговування платників податків та інших фахівців; в) зменшення навантаження на платників податків і (або) вимір рівня задоволеності платників податків роботою податкової служби.
Розглянемо управління персоналом в податкових службах: - більшинство податкових служб (88%) мають офіційну стратегію з управління персоналом, проводять оцінку поточних і можливих професійних навичок і здібностей персоналу (близько 90%) і мають програми з підвищення кваліфікації; - Більшість податкових служб (83%) проводять періодичний моніторинг задоволеності і мотивації кадрів; - 2/3 податкових служб в перерахованих країнах планують або здійснюють зміни щодо набору, навчання, роботи і нагородження персоналу; 42% планують провести істотні зміни у ставленні професійної підготовки кадрів; - Деякі податкові служби самі набирають і призначають персонал, для деяких встановлені державні ліміти. Деякі податкові служби з метою скорочення витрат перестали набирати нових працівників; - Більшість податкових служб (88%) мають чіткі критерії відбору і призначення персоналу; - Більшість податкових служб проводять підвищення кваліфікації персоналу по комерційних дисциплінах (77%), ризик-менеджменту (82%) і фінансового менеджменту (77%). Близько 2/3 (68%) використовують для навчання зовнішні організації; - Система управління є майже у всіх служб (92%), проте 29% не встановлюють робочих цілей для працівників на заданий період часу; оцінка виконаної роботи кожного співробітника здійснюється щонайменше щорічно (92%); - Більшість податкових служб (72%) оплачує діяльність своїх працівників. Близько 2/3 розглянутих податкових служб мають гнучку систему винагород за успішну роботу; - За останні роки більшість податкових служб (58%) скоротили чисельність персоналу, а 38% набрали нових працівників. Зараз скорочення йдуть на спад, найнижчий рівень звільнень (0,8%) - в Ізраїлі, найвищий (18%) - Вікові групи істотно різняться по країнах, переважання працівників у віці спостерігається в північних країнах, в деяких інших країнах Європи (Бельгія, Італія, Нідерланди та Португалія) і США; - Спостерігається зв'язок освіти і віку: більшість працівників з вищою освітою і академічними ступенями знаходяться у віці до 50 років. Існує необхідність широкого використання в Україні різних передових інформаційних технологій, в тому числі створення Smart-кафедр, для підготовки висококваліфікованих фахівців для податкових органів. Істотний інтерес для вдосконалення управління персоналом в податкових органах представляє імітаційне моделювання. Як приклад можна привести імітаційну модель, яка буде показувати діяльність відділу податкової інспекції, з метою розрахувати оптимальну кількість робочих місць, виявити динаміку показників якості надання послуги при заданих варіантах організації процесів.
Викладемо питання використання електронного обслуговування в податкових службах: - заповнення податкових декларацій в електронній формі є універсальним, практикується в 90% податкових служб; в результаті перетворень є стійка тенденція останніх 6 років зростання використання електронного варіанту заповнення декларацій; - В 2011 р електронний сервіс використовувало більшість платників податків ПДФО і ПДВ і 60% платників податку на прибуток; - Проте є потенціал для більшого використання коштів електронного заповнення декларацій (+75%) в 14 країнах по ПДФО, в 10 - по податку на прибуток і в 8 - з ПДВ; - попереднє заповнення податкових декларацій є важливим елементом, особливо з ПДФО; в багатьох країнах повністю автоматизовано; в 7 країнах (в тому числі Данія, Нова Зеландія і Швеція) все готово для переходу на повноцінне електронне заповнення декларацій з ПДФО; - Автоматизація податкових платежів успішно працює в податкових службах 21 країни; в 8 країнах Європи автоматизовані платежі використовуються більш ніж на 75%; але є потенціал для збільшення застосування електронних платежів; - Інші електронні послуги надаються більш ніж в половині розглянутих країн: особистий кабінет, зв'язок через Інтернет з платником податків, віддалений доступ до системи і до законодавчої бази; близько половини застосовують соціальні мультимедійні засоби для зв'язку з платником податків; - Відносний прогрес спостерігається у зв'язку з автоматизованою сплаті податків, і в ряді країн (Чилі, Естонія, Франція та Швеція) податкові служби показали при його застосуванні найбільший професіоналізм. Однак у працівників податкових служб не вистачає знань і кваліфікацій для роботи з платниками податків через автону систему, що призводить до використання більш дорогого обслуговування платників податків на місці.
Взаємовідносини податкових управлінь та податкових посередників. Виходячи з фактів, отриманих від податкових служб, можна потенційно зменшити навантаження на платників податків, пов'язану зі складністю обчислення і сплати податків: - менше 1/3 податкових служб повідомили про специфіку податкового законодавства, розуміння якого вимагає залучення фахівця; - Більшість податкових служб не змогли визначити, яка частина податкових декларацій була підготовлена податковими посередниками; - Менше половини платників податків стежать за діяльністю податкових посередників; - Тільки 60% податкових служб взаємодіють з податковими посередниками; - Порівняно невелика кількість платників податків не користується послугами податкових посередників. Можливо збільшити взаємодію з податковими посередниками на 75%. Інститут медіації, визнаний в Австралії, Бельгії, Великобританії, Німеччині, Нідерландах, Іспанії, Італії, Франції, Японії та інших країнах, Перспективними напрямками в цьому питанні слід визнати практику горизонтального моніторингу платників податків, досудового аудиту та інші напрямки модернізації діяльності вітчизняних податкових органів. Інститут податкових посередників активно задіяний і в здійсненні контролю за трансферним ціноутворенням, яке останнім часом є предметом дослідження як зарубіжних, так і вітчизняних економістів. Більшість податкових служб здійснюють обслуговування платників податків на громадських засадах і спеціальне обслуговування на платній основі. В даний час виникає тенденція до зростання надання платних послуг. Багато податкових служб використовують традиційні форми впливу в частині примусового стягнення заборгованостей по податках (консенсус, продовження термінів платежу, вилучення майна), рідше використовуються закриття бізнесу, вилучення ліцензії, відмову в доступі до державних послуг і обмеження на виїзд за кордон. Всі податкові органи (хоча і з суттєвими відмінностями) мають право отримати доступ до необхідної інформації, в тому числі через третіх осіб. Політика добровільного розкриття інформації є (на прикладі деяких країн) засобом натхнення платників податків на розкриття невиконання ними своїх податкових обов'язків в минулих періодах. В цілому незважених показник «середнє значення податків до валового внутрішнього продукту (ВВП)» в країнах ОЕСР.
Характеристика поточної діяльності податкових служб: - сукупні показники повернення податків істотно різняться по країнах в залежності від податкової системи та інших факторів; - В цілому в результаті фінансової кризи спостерігається тенденція до збільшення податкових повернень, що підсилює робоче навантаження на податкові служби і сприяє виникненню небезпеки податкових злочинів; - Виходячи з порівнянної інформації, податкові служби скоротили витрати по обслуговуванню, використовуючи різні електронні системи, в тому числі Інтернет; - У багатьох податкових службах не вистачає достатньої інформації і знань для вирішення питань з платниками податків за допомогою більш дорогих засобів (по телефону або при особистій зустрічі); - Система моніторингу та дослідження результатів діяльності податкової служби після нововведень залишається досі недопрацьованою; - Ефективність обслуговування платників податків різниться в залежності від відділу (найрезультативніший в більшості юрисдикцій - повернення ПДВ); - Загальний результат діяльності органів податкового контролю (як приріст річного збору податків) розрізняється по країнах. У половини податкових служб цей показник менше 4%, в 17 країнах - менше 2%, в 14 країнах - між 2-4%, а в 12, що залишилися - більше 4% (в трьох з них показник досяг 8%); - По результатам останніх п'яти років загальна результативність роботи податкового контролю зросла на 20%; - Рівень заборгованостей по податках спав.
- Обсяг податкових заборгованостей істотно розрізняється по країнах і платникам податків; - 15 країн протягом останніх семи років тримають постійне значення (менше 8%) рівня несплачених боргів на кінець року - Аргентина, Австралія, Австрія, Данія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Ірландія, Японія, Республіка Корея, Нідерланди, Норвегія, Швеція, Сінгапур і Великобританія; - В результаті фінансової кризи ряд боргів було списано як несплачені, співвідношення «списані несплачені борги / борги на початок податкового періоду» в країнах ОЕСР зросла з 19%.
Ресурси національних податкових служб: - в рамках фіскальної політики податкові служби в багатьох країнах отримали накази зменшити витрати на управління, в тому числі через скорочення персоналу, які ідентифікуються як «державні мандати по скороченню витрат»; - Витрати на оплату праці в податкових службах істотно розрізняються, складаючи від 50 до 90% управлінських витрат. У країнах з відносно низькими заробітними платами (Італія, Нова Зеландія) помітно значне використання IТ-технологій; - Витрати на IТ-забезпечення (зарплата і управлінські витрати) складають істотну частину управлінських витрат, в 18 країнах в податкових службах загальна сума IТ-витрат досягає 10% (в деяких країнах - 15%). Тенденція йде до зростання; - Витрати податкових органів на збір податків в різних країнах істотно різняться не лише з точки зору ефективності їх діяльності, але з урахуванням структури і розподілу навантаження. У багатьох країнах (Австралія, Канада, Данія і Ірландія) зменшується державне фінансування витрат податкових служб на здійснення їх діяльності. Однак в інших країнах (Нідерланди, Великобританія) відбувається збільшення фінансування податкових органів для підвищення ефективності їх роботи;- Розрахований по відношенню до ВВП коефіцієнт податкових витрат розрізняється по країнах, але знаходиться в проміжку 0,15-0,25% від ВВП. При цьому витрати на збір податків в сумі на 100 одиниць податкових доходів по країнам складають: у Великобританії - близько 1,6; в Канаді, Австралії, Японії - близько 1; в США - 0,5 ; - Показники персоналу (кількість громадян, працівників) суттєво різняться по країнах і залежать від структури та ефективності роботи податкової служби; - Спостерігаються також істотні відмінності в розподілі трудових ресурсів в податкових службах розглянутих країн; - Аутсорсинг широко використовується в управлінських цілях, для надання IT-обслуговування; спостерігається залучення працівників ззовні для збору податків (Австралія) і управління персоналом (Нова Зеландія і Великобританія).
Виявлені основні напрямки розвитку податкових служб, альтернативні для різних юрисдикцій:
1. Здійснення інституційних і організаційних перетворень в напрямку створення податкових інститутів (служб) з великим рівнем автономії; введення організаційної структури з меншою кількістю рівнів; скорочення офісних відділень податкових служб. 2. Збільшення результативності їх роботи, чому покликана сприяти протидія ухиленню від сплати податків, яка останнім часом набуває загальносвітових масштабів, є постійною темою обговорення на зустрічах міністрів фінансів країн групи двадцяти (G20) і предметом багатопланового вивчення в Україн.
3. Рішення комплексу проблем працюючого персоналу податкових служб: з одного боку - скорочення, з іншого - підвищення рівня кваліфікації.
4. Грамотна політика державного фінансування витрат податкових служб на здійснення їх діяльності.
5. Впровадження електронних систем в роботу податкових служб вимагає істотних доопрацювань на основі використання наявного в ряді країн успішного досвіду роботи з платниками податків.
6. Залучення потенціалу длябільш ефективної взаємодії з податковими посередниками і їх представниками, їх краще обслуговування.
7. Більш широке використання програм добровільного розкриття інформації в податкових органах.
Анна Долгова
Дані про податкове адміністрування по конкретним країнам.
У Німеччині за податкове управління відповідають регіональні влади, митні служби працюють автономно від податкових, соціальними платежами займаються окремі служби.
Італія: податкове управління розподіляється між службами: Агентство податкових надходжень (Agenzia delle Entrate) відповідає за податкове управління; митниця (Agenzia delle Dogane) відповідає за акцизи, мита, ПДВ з експорту та імпорту; територіальне агентство (Agenziadel Territorio) відповідає за кадастрові платежі, реєстрацію та оцінку майна. Податковими порушеннями займається спеціальний відділ поліції (Guardia di Finanza), примусовим стягненням боргів по податках і соціальних платежів займається спеціальна державна організація (Equitalia), а інформаційної обробкою даних займається окреме агентство (Sogei).
Швейцарія: управлінням платежами з податку на прибуток і податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) займаються 26 відомств, що знаходяться в кантонах (адміністративних одиницях), спільно з федеральним урядом. Управлінням з податку на додану вартість (ПДВ) займається спеціальний відділ Федеральної податкової служби.
Мальта: Міністерство фінансів Мальти готує проект по об'єднанню податкової та митної служби, для чого вже розроблена законодавча база. Планується введення нової посади - голова цієї об'єднаної служби (Commissioner of Revenue). Аналогічні проекти розглядаються в Угорщині, Португалії, Словаччини. Чехія, Словаччина оголосили про інтеграцію збору в одній службі податкових і соціальних зборів, в Японії і багатьох інших країнах розглядається перспектива такої інтеграції. В Австралії планується створення Ради з податкового менеджменту при Податковій службі, який буде виконувати управлінську функцію. Консультаційна рада, що займається управлінською та організаційною діяльністю податкових служб в Південній Африці (SARS), проіснувала в 1997-2002 рр., А потім була замінена окремими консультаційними службами при міністерствах фінансів.
Структура податкових служб і їх особливості в окремих юрисдикціях: - більшість податкових служб проводять організаційні перетворення, спрямовані на поліпшення результатів їх роботи, в тому числі скорочення витрат. Важливу роль відіграють інституційні перетворення, збільшення обов'язків податкових служб, підвищення ефективності роботи з платниками податків (у тому числі великими), зменшення рівнів управління і централізація влади, раціоналізація роботи податкових підрозділів, взаємодія в роботі з іншими державними службами (наприклад, з кадрових питань та інформаційним технологіям (IT));
- Структура податкових служб має розгалужену організаційну структуру, розділену за ознаками (за специфікою діяльності, за типами платників податків, за видами податків);
- Багато податкових служб працюють через спеціальні сайти, проводять дослідження по боротьбі з внутрішніми податковими злочинами і займаються примусовим стягненням податків;
- Більшість податкових служб мають власну IT-підтримку, і тільки податкові служби в 10 країнах користуються послугами загальнодержавної IT-служби. Є такі особливості в організації роботи головних офісів (центрального апарату територіальних підрозділів) податкових служб і розподілі їх ресурсів: - серед податкових служб є великі відмінності у функціях податкових управлінь з різних факторів (централізований підхід до управління податковими органами, багатофункціональність податкових IT-служб);
- Деякі податкові служби працюють через географічну і ієрархічну структуру підрозділів, більшість служб для збільшення економічності і продуктивності створюють центральні офіси (колл-центри, центри обробки інформації, офіси по роботі з платниками податків);
- Багато податкових служб, особливо в Європі (Греція і Португалія), намагаються скоротити кількість податкових офісів з метою зменшення витрат; але багато податкових служб в даний час працюють в оптимальному режимі для здійснення роботи зі своїми платниками податків. Більшість податкових служб (близько 85%) заснували спеціальні підрозділи для великих платників податків, при цьому дані підрозділи істотно розрізняються по виконуваним ними обов'язків. Інтерес представляє досвід організації поточної діяльності з організації окремих управлінь для роботи з платниками податків, особливо з великими платниками податків у Бельгії, Чехії та Португалії. Незважаючи на значне збільшення заможних платників податків - фізичних осіб, за останні роки тільки деякі податкові служби (в 8 країнах) створили для них спеціальні відділення. Наведемо дані про структуру податкових служб і їх особливості в конкретних країнах.
Бельгія: створена нова організація для обслуговування великих платників податків, число яких становить 15 000, для повноцінної роботи цієї організації в 2014 р будуть потрібні 495 фахівців.
Канада: великі платники податків розглядаються за видами податків: - з податку на прибуток (сьогодні критерій - прибуток понад 250 млн дол.) - Число постійно збільшується, великими платниками податків стають трасти, товариства і філії іноземних організацій; - Податок на товари і послуги (податок з обороту) - компанії з річними доходами понад 100 млн дол. (В тому числі організації-нерезиденти) та компанії, які знаходяться під їх контролем.
У Китаї діє дворівнева система визначення великих платників податків: - на загальнодержавному рівні - 45 великих платників податків, критерії відбору залежать від сфери діяльності, обороту і форми організації. Роботою з великими платниками податків займається окремий Департамент великих платників податків, в якому працює 21 співробітник; - На рівні провінцій - за окремими критеріями, залежно від рівня розвитку провінції. Кількість працівників по великих платниках податків на рівні провінцій - близько 2600 чол.
Колумбія: великих платників податків визначають на федеральному і регіональному рівнях. Всього налічується близько 7 167 великих платників податків.
Фінляндія: критерій - прибуток від 5 млн євро у компанії або групи компаній.
Франція: критерії по виручці, а також всі компанії, в яких платник податків володіє більш ніж 50% частки в статутному капіталі.
Німеччина: критерій по виручці варіюється по галузям.
Угорщина: критерій визначається розрахунковим шляхом, виходячи з суми сплачених податків. Застосовується метод «податкової місткості» (tax capacity).
Нідерланди: великі платники податків визначаються щодо відповідності одному з декількох критеріїв: - участь акцій компанії в торгах на Амстердамської біржі; - Середньозважена фіскальна вартість перевищує 25 млн євро; - Наявність іноземних філій і середньозважена фіскальна вартість перевищує 12,5 млн. Євро; - Наявність 5 і більше іноземних філій і середньозважена фіскальна вартість перевищує 12,5 млн євро; - Некомерційна організація, середньозважена фіскальна вартість якої перевищує 7,5 млн євро; - Все фірми фінансової (банки, страхові організації), газової і нафтової галузей. Якщо фірма відповідає кільком категоріям, то платник податків вважається супер-великим.
- Відносини взаємозалежності між організаціями.
Інформація з окремих питань стратегічного управління податковими системами: - 3/4 служб перерахованих країн планують перед собою такі цілі, як: зменшення витрат, зменшення адміністративного навантаження, підвищення якості обслуговування платників податків та зниження податкових боргів.
Тільки деякі податкові служби публікують звітність за своєю діяльністю: звіти про всю проведену роботу - в 5 країнах, річні (понад рік) бізнес-плани - в 14 країнах, стандарти обслуговування і досягнуті результати - в 22 країнах; - В США доступна звітність про результати діяльності податкових служб за досягнутими результатами відповідно до поставлених цілей, в Великобританії і Канаді - по виконанню платниками податків своїх обов'язків, в Австралії, Ірландії та Канаді - по рівню обслуговування платників податків; - В країнах ОЕСР стандарти обслуговування є в податкових службах 28 країн з 34, в 26 країнах ці стандарти є загальнодоступними. З 18 країн, що не членів ОЕСР, 14 розвивають і публікують стандарти обслуговування; публікують результати про проведену роботу в області обслуговування в 22 країнах ОЕСР і 7 країнах, що не є членами ОЕСР; - 2/3 податкових служб стежать за платниками податків, щоб виміряти рівень надання послуг і управління в податкових службах; - Більшість податкових служб оцінюють результати управління за наступними критеріями: а) вимір рівня виконання платниками податків своїх обов'язків в ризикових областях; б) вимірювання якості обслуговування платників податків та інших фахівців; в) зменшення навантаження на платників податків і (або) вимір рівня задоволеності платників податків роботою податкової служби.
Розглянемо управління персоналом в податкових службах: - більшинство податкових служб (88%) мають офіційну стратегію з управління персоналом, проводять оцінку поточних і можливих професійних навичок і здібностей персоналу (близько 90%) і мають програми з підвищення кваліфікації; - Більшість податкових служб (83%) проводять періодичний моніторинг задоволеності і мотивації кадрів; - 2/3 податкових служб в перерахованих країнах планують або здійснюють зміни щодо набору, навчання, роботи і нагородження персоналу; 42% планують провести істотні зміни у ставленні професійної підготовки кадрів; - Деякі податкові служби самі набирають і призначають персонал, для деяких встановлені державні ліміти. Деякі податкові служби з метою скорочення витрат перестали набирати нових працівників; - Більшість податкових служб (88%) мають чіткі критерії відбору і призначення персоналу; - Більшість податкових служб проводять підвищення кваліфікації персоналу по комерційних дисциплінах (77%), ризик-менеджменту (82%) і фінансового менеджменту (77%). Близько 2/3 (68%) використовують для навчання зовнішні організації; - Система управління є майже у всіх служб (92%), проте 29% не встановлюють робочих цілей для працівників на заданий період часу; оцінка виконаної роботи кожного співробітника здійснюється щонайменше щорічно (92%); - Більшість податкових служб (72%) оплачує діяльність своїх працівників. Близько 2/3 розглянутих податкових служб мають гнучку систему винагород за успішну роботу; - За останні роки більшість податкових служб (58%) скоротили чисельність персоналу, а 38% набрали нових працівників. Зараз скорочення йдуть на спад, найнижчий рівень звільнень (0,8%) - в Ізраїлі, найвищий (18%) - Вікові групи істотно різняться по країнах, переважання працівників у віці спостерігається в північних країнах, в деяких інших країнах Європи (Бельгія, Італія, Нідерланди та Португалія) і США; - Спостерігається зв'язок освіти і віку: більшість працівників з вищою освітою і академічними ступенями знаходяться у віці до 50 років. Існує необхідність широкого використання в Україні різних передових інформаційних технологій, в тому числі створення Smart-кафедр, для підготовки висококваліфікованих фахівців для податкових органів. Істотний інтерес для вдосконалення управління персоналом в податкових органах представляє імітаційне моделювання. Як приклад можна привести імітаційну модель, яка буде показувати діяльність відділу податкової інспекції, з метою розрахувати оптимальну кількість робочих місць, виявити динаміку показників якості надання послуги при заданих варіантах організації процесів.
Викладемо питання використання електронного обслуговування в податкових службах: - заповнення податкових декларацій в електронній формі є універсальним, практикується в 90% податкових служб; в результаті перетворень є стійка тенденція останніх 6 років зростання використання електронного варіанту заповнення декларацій; - В 2011 р електронний сервіс використовувало більшість платників податків ПДФО і ПДВ і 60% платників податку на прибуток; - Проте є потенціал для більшого використання коштів електронного заповнення декларацій (+75%) в 14 країнах по ПДФО, в 10 - по податку на прибуток і в 8 - з ПДВ; - попереднє заповнення податкових декларацій є важливим елементом, особливо з ПДФО; в багатьох країнах повністю автоматизовано; в 7 країнах (в тому числі Данія, Нова Зеландія і Швеція) все готово для переходу на повноцінне електронне заповнення декларацій з ПДФО; - Автоматизація податкових платежів успішно працює в податкових службах 21 країни; в 8 країнах Європи автоматизовані платежі використовуються більш ніж на 75%; але є потенціал для збільшення застосування електронних платежів; - Інші електронні послуги надаються більш ніж в половині розглянутих країн: особистий кабінет, зв'язок через Інтернет з платником податків, віддалений доступ до системи і до законодавчої бази; близько половини застосовують соціальні мультимедійні засоби для зв'язку з платником податків; - Відносний прогрес спостерігається у зв'язку з автоматизованою сплаті податків, і в ряді країн (Чилі, Естонія, Франція та Швеція) податкові служби показали при його застосуванні найбільший професіоналізм. Однак у працівників податкових служб не вистачає знань і кваліфікацій для роботи з платниками податків через автону систему, що призводить до використання більш дорогого обслуговування платників податків на місці.
Взаємовідносини податкових управлінь та податкових посередників. Виходячи з фактів, отриманих від податкових служб, можна потенційно зменшити навантаження на платників податків, пов'язану зі складністю обчислення і сплати податків: - менше 1/3 податкових служб повідомили про специфіку податкового законодавства, розуміння якого вимагає залучення фахівця; - Більшість податкових служб не змогли визначити, яка частина податкових декларацій була підготовлена податковими посередниками; - Менше половини платників податків стежать за діяльністю податкових посередників; - Тільки 60% податкових служб взаємодіють з податковими посередниками; - Порівняно невелика кількість платників податків не користується послугами податкових посередників. Можливо збільшити взаємодію з податковими посередниками на 75%. Інститут медіації, визнаний в Австралії, Бельгії, Великобританії, Німеччині, Нідерландах, Іспанії, Італії, Франції, Японії та інших країнах, Перспективними напрямками в цьому питанні слід визнати практику горизонтального моніторингу платників податків, досудового аудиту та інші напрямки модернізації діяльності вітчизняних податкових органів. Інститут податкових посередників активно задіяний і в здійсненні контролю за трансферним ціноутворенням, яке останнім часом є предметом дослідження як зарубіжних, так і вітчизняних економістів. Більшість податкових служб здійснюють обслуговування платників податків на громадських засадах і спеціальне обслуговування на платній основі. В даний час виникає тенденція до зростання надання платних послуг. Багато податкових служб використовують традиційні форми впливу в частині примусового стягнення заборгованостей по податках (консенсус, продовження термінів платежу, вилучення майна), рідше використовуються закриття бізнесу, вилучення ліцензії, відмову в доступі до державних послуг і обмеження на виїзд за кордон. Всі податкові органи (хоча і з суттєвими відмінностями) мають право отримати доступ до необхідної інформації, в тому числі через третіх осіб. Політика добровільного розкриття інформації є (на прикладі деяких країн) засобом натхнення платників податків на розкриття невиконання ними своїх податкових обов'язків в минулих періодах. В цілому незважених показник «середнє значення податків до валового внутрішнього продукту (ВВП)» в країнах ОЕСР.
Характеристика поточної діяльності податкових служб: - сукупні показники повернення податків істотно різняться по країнах в залежності від податкової системи та інших факторів; - В цілому в результаті фінансової кризи спостерігається тенденція до збільшення податкових повернень, що підсилює робоче навантаження на податкові служби і сприяє виникненню небезпеки податкових злочинів; - Виходячи з порівнянної інформації, податкові служби скоротили витрати по обслуговуванню, використовуючи різні електронні системи, в тому числі Інтернет; - У багатьох податкових службах не вистачає достатньої інформації і знань для вирішення питань з платниками податків за допомогою більш дорогих засобів (по телефону або при особистій зустрічі); - Система моніторингу та дослідження результатів діяльності податкової служби після нововведень залишається досі недопрацьованою; - Ефективність обслуговування платників податків різниться в залежності від відділу (найрезультативніший в більшості юрисдикцій - повернення ПДВ); - Загальний результат діяльності органів податкового контролю (як приріст річного збору податків) розрізняється по країнах. У половини податкових служб цей показник менше 4%, в 17 країнах - менше 2%, в 14 країнах - між 2-4%, а в 12, що залишилися - більше 4% (в трьох з них показник досяг 8%); - По результатам останніх п'яти років загальна результативність роботи податкового контролю зросла на 20%; - Рівень заборгованостей по податках спав.
- Обсяг податкових заборгованостей істотно розрізняється по країнах і платникам податків; - 15 країн протягом останніх семи років тримають постійне значення (менше 8%) рівня несплачених боргів на кінець року - Аргентина, Австралія, Австрія, Данія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Ірландія, Японія, Республіка Корея, Нідерланди, Норвегія, Швеція, Сінгапур і Великобританія; - В результаті фінансової кризи ряд боргів було списано як несплачені, співвідношення «списані несплачені борги / борги на початок податкового періоду» в країнах ОЕСР зросла з 19%.
Ресурси національних податкових служб: - в рамках фіскальної політики податкові служби в багатьох країнах отримали накази зменшити витрати на управління, в тому числі через скорочення персоналу, які ідентифікуються як «державні мандати по скороченню витрат»; - Витрати на оплату праці в податкових службах істотно розрізняються, складаючи від 50 до 90% управлінських витрат. У країнах з відносно низькими заробітними платами (Італія, Нова Зеландія) помітно значне використання IТ-технологій; - Витрати на IТ-забезпечення (зарплата і управлінські витрати) складають істотну частину управлінських витрат, в 18 країнах в податкових службах загальна сума IТ-витрат досягає 10% (в деяких країнах - 15%). Тенденція йде до зростання; - Витрати податкових органів на збір податків в різних країнах істотно різняться не лише з точки зору ефективності їх діяльності, але з урахуванням структури і розподілу навантаження. У багатьох країнах (Австралія, Канада, Данія і Ірландія) зменшується державне фінансування витрат податкових служб на здійснення їх діяльності. Однак в інших країнах (Нідерланди, Великобританія) відбувається збільшення фінансування податкових органів для підвищення ефективності їх роботи;- Розрахований по відношенню до ВВП коефіцієнт податкових витрат розрізняється по країнах, але знаходиться в проміжку 0,15-0,25% від ВВП. При цьому витрати на збір податків в сумі на 100 одиниць податкових доходів по країнам складають: у Великобританії - близько 1,6; в Канаді, Австралії, Японії - близько 1; в США - 0,5 ; - Показники персоналу (кількість громадян, працівників) суттєво різняться по країнах і залежать від структури та ефективності роботи податкової служби; - Спостерігаються також істотні відмінності в розподілі трудових ресурсів в податкових службах розглянутих країн; - Аутсорсинг широко використовується в управлінських цілях, для надання IT-обслуговування; спостерігається залучення працівників ззовні для збору податків (Австралія) і управління персоналом (Нова Зеландія і Великобританія).
Виявлені основні напрямки розвитку податкових служб, альтернативні для різних юрисдикцій:
1. Здійснення інституційних і організаційних перетворень в напрямку створення податкових інститутів (служб) з великим рівнем автономії; введення організаційної структури з меншою кількістю рівнів; скорочення офісних відділень податкових служб. 2. Збільшення результативності їх роботи, чому покликана сприяти протидія ухиленню від сплати податків, яка останнім часом набуває загальносвітових масштабів, є постійною темою обговорення на зустрічах міністрів фінансів країн групи двадцяти (G20) і предметом багатопланового вивчення в Україн.
3. Рішення комплексу проблем працюючого персоналу податкових служб: з одного боку - скорочення, з іншого - підвищення рівня кваліфікації.
4. Грамотна політика державного фінансування витрат податкових служб на здійснення їх діяльності.
5. Впровадження електронних систем в роботу податкових служб вимагає істотних доопрацювань на основі використання наявного в ряді країн успішного досвіду роботи з платниками податків.
6. Залучення потенціалу длябільш ефективної взаємодії з податковими посередниками і їх представниками, їх краще обслуговування.
7. Більш широке використання програм добровільного розкриття інформації в податкових органах.
Анна Долгова
Немає коментарів:
Дописати коментар