Интернет реклама УБС

14.07.17

Ціна незалежності

Не хотілось би, щоб стаття була переповнена романтикою та надто «художня». Проте для мене Україна завжди була мистецтвом, а це вже спонукає до певних тонкощів у своїх висловлюваннях.
Перш за все, варто окреслити контур незалежності. Що це? Цілковита свобода у діях чи право обрати вже написані сценарії? Завжди все залежить від особистого бажання людини – керувати своїм життям або слухати надуманих «авторитетів». Для мене незалежність завжди була поняттям більше духовним, ніж матеріальним. Можна не мати нічого за спиною і діяти так, як відчуваєш. Але це не змінює того, що сміливі і самостійні часто ховаються за спинами багатших, що вчасно позбавили їх впевненості у собі. Все це питання принципів і характеру. Навіть якщо мова йде про незалежність країни, яка складається з настроїв та мрій кожного її жителя.
Хіба незалежність – це товар? То що це виходить за ринок, в якому одним її видають безкоштовно, а іншим постійно збільшують відсотки у кредитах? «Таке життя» - скажете ви. І будете в якомусь сенсі праві. Проте мені в таку несправедливість вірити зовсім не хочеться.
Коли я думаю про життя України зараз, то розриваюсь у своїх прогнозах та думках. Але завжди захоплююсь людьми, яких вона виростила. Надто багато всього сказано і важко виділити одну і окрему від усіх правду. Писати оди радості було би якось не зовсім щиро, краще уже оспівувати не надто ідеальні реалії і по-справжньому їх любити.
Мабуть, ми будемо платити за свою незалежність, поки будемо думати, що комусь за неї заборгували. Але це не змінює того, що захищати та берегти її треба від підлих вбивць та брехунів. 
І залишається питання – помирає незалежність разом з солдатами у домовинах чи там вона народжується?
Не варто впадати в абсолютну ностальгію за минулим і ідеалізувати мертвих. Бо жити треба і боротись, перемагати себе і будувати щось нове. Спогади оманливі, завжди надто яскраві або трохи викривлені в лінзі часу, що тільки потовщується з роками. Нашу історію не треба «читати з ромом», вона сама і є ром, який тривожить серце та воскрешає забуті частинки душі. Україна – це романтика. І  за незалежність давно сплачено. Годі будувати химери і палаци з ненависті і заздрості, вона тільки гноїть щирість і псує настрій. Краще будувати світ з любові і правди, яка об’єднає і дасть сил змінити все. Хай навіть це банально звучить.
Юлія Голюк

Немає коментарів:

Дописати коментар