Національний музей Тараса Шевченка
(бульвар Шевченка, 12)
17 серпня о 19:00 у Національному музеї Тараса Шевченка відбулось відкриття виставки львівського художника Ігоря Гавришкевича. У рамках
відкриття відбудеться музичний виступ Ярослава Чорногуза (бандура,
вокал).
"Малярство Ігоря Гавришкевича, представлене на виставці, відображає своєрідну формулу з естетичною та філософською субстанціями, якими автор розбудовує смисловий ряд живописних полотен, систематизуючи свої ліричні й громадянські реакції на багатомірність життя.
Пейзажний жанр художника з роками наполегливої праці інтонаційно виріс до поліфонічної структури зі збагаченими властивостями письма та спектром нюансованих відтінків. В одних випадках він декоративізує композиційні елементи, укладаючи їх у лаконічні пластичні структури («Тепла осінь», «Львівська осінь»), в інших майже повністю полишає реальність й імпровізує з фактурами і кольором («Крізь віки», «Львівські барви»).
Ця тенденція до синтетичного трактування реальних форм привела автора до несподіваних образних парафраз впізнаваних об’єктів архітектури («Б’ють Софіївські дзвони», «Замок у Хотині»), а також «чистої» і «мертвої» природи (у натюрмортах). Вона ж поширилася і на фігуративний жанр, який однаково важливий для художника в маніфестуванні свого життєвого кредо «Троїсті музики», «В краях опришків», «Муза вечірняя»). У кожному живописному жанрі Ігор Гавришкевич досягає синтезу ціннісної настанови, внутрішньо обумовленої пластичної форми та відповідної структури живописного мазка.
Сполучення двох масштабних концептів – Барви й Духу – в назві нової персональної виставки малярства Ігоря Гавришкевича визначає нову якість творчого мислення художника, вищий рівень його духового проникнення в метафізичні пласти мистецьких практик за участі екзистенції та твердої творчої волі. Виставка продовжує розвивати духовно-етичний вектор творчості визначного митця у контексті естетичних ідей сучасності".
"Малярство Ігоря Гавришкевича, представлене на виставці, відображає своєрідну формулу з естетичною та філософською субстанціями, якими автор розбудовує смисловий ряд живописних полотен, систематизуючи свої ліричні й громадянські реакції на багатомірність життя.
Пейзажний жанр художника з роками наполегливої праці інтонаційно виріс до поліфонічної структури зі збагаченими властивостями письма та спектром нюансованих відтінків. В одних випадках він декоративізує композиційні елементи, укладаючи їх у лаконічні пластичні структури («Тепла осінь», «Львівська осінь»), в інших майже повністю полишає реальність й імпровізує з фактурами і кольором («Крізь віки», «Львівські барви»).
Ця тенденція до синтетичного трактування реальних форм привела автора до несподіваних образних парафраз впізнаваних об’єктів архітектури («Б’ють Софіївські дзвони», «Замок у Хотині»), а також «чистої» і «мертвої» природи (у натюрмортах). Вона ж поширилася і на фігуративний жанр, який однаково важливий для художника в маніфестуванні свого життєвого кредо «Троїсті музики», «В краях опришків», «Муза вечірняя»). У кожному живописному жанрі Ігор Гавришкевич досягає синтезу ціннісної настанови, внутрішньо обумовленої пластичної форми та відповідної структури живописного мазка.
Сполучення двох масштабних концептів – Барви й Духу – в назві нової персональної виставки малярства Ігоря Гавришкевича визначає нову якість творчого мислення художника, вищий рівень його духового проникнення в метафізичні пласти мистецьких практик за участі екзистенції та твердої творчої волі. Виставка продовжує розвивати духовно-етичний вектор творчості визначного митця у контексті естетичних ідей сучасності".
Немає коментарів:
Дописати коментар