Интернет реклама УБС

19.02.19

Зв'язок є вирішальним фактором у досягненні успіху конкуруючими комерційними підприємствами і, отже, в економічному зростанні та процвітання будь-якого регіону

Зв'язок є вирішальним фактором у досягненні успіху конкуруючими комерційними підприємствами і, отже, в економічному зростанні тапроцвітання будь-якого регіону. Тому злиття на порозі 21-го століття телекомунікаційних і комп'ютерних технологій має вирішальне значення
- Точно так само, як це відбувалося при активному впровадженні електрифікації в будівництво залізниць. Високі вимоги, пропоновані до зв'язку, обумовлюють необхідність величезних капіталовкладень в інфраструктуру; отже, ретельне планування і вибір перспективної системи мають найвищий пріоритет.

Засоби електрозв'язку в усьому світі, у тому числі в Україні є визначальним чинником економічного розвитку країни, зростання її валового національного продукту.

За оцінками фахівців можна виділити 3 основних етапи розвитку мереж та послуг зв'язку:

- телефонізація країни;

- цифровізація телефонної мережі;

- інтеграція (об'єднання) послуг на базі цифрових мереж зв'язку.

Телефон залишився сьогодні основним видом зв'язку, надаючи послугупередачі мовних повідомлень. Телефонна мережа загального користування (ТМЗК) світу нараховує сьогодні понад 900 млн. телефонів.

Для підвищення якості зв'язку, розширення числа послуг зв'язку,автоматизації мережі, у розвинених країнах аналогові ікомунікаційні станції переводяться на електронні цифрові. У багатьох з них цифровізація міжміського зв'язку закінчена, на місцевих мережах цифрові АТС складають 80%. Потрібне швидке впровадження волоконно-оптичних ліній зв'язку.

Цифрові системи комутації більш ефективні, ніж однокоординатні системи просторового типу. Основні переваги цифрових АТС:зменшення габаритних розмірів і підвищення надійності обладнання за рахунок використання елементної бази високого рівня інтеграції; підвищення якості передачі і комутації; збільшення числа допоміжних і додаткових служб; можливість створення на базі цифрових АТС та цифрових систем комутації інтегральних мереж зв'язку, що дозволяють впровадження різноманітних видів і служб електрозв'язку на єдиній методологічній і технічній основі;зменшення обсягу робіт при монтажі і налаштуванні електронного обладнання воб'єктах зв'язку; скорочення обслуговуючого персоналу за рахунок повної автоматизації контролю функціонування обладнання і створення необслуговуваних станцій; значне зменшення металоємності конструкціїстанцій; скорочення площ, необхідних для встановлення цифрового комутаційного обладнання. Недоліки цифрових АТС: високе енергоспоживання через безперервної роботи керуючого комплексу інеобхідності кондиціонування повітря.

Особливості цифрових комутаційних пристроїв з імпульсно-кодовою модуляцією (ІКМ) сигналів: процеси на входах, виходах і всередині пристроїв узгоджені за частотою і часом (синхронні пристрою); цифрові комутаційні пристрої є чотирипровідні в силу особливостей передачі сигналів по цифровим системам.

У цифровій комутаційній системі функцію комутації здійснює цифрове комутаційне поле. Керування всіма процесами в системі комутації здійснює керуючий комплекс. Цифрові комутаційні поля будуються за ланковим принципом. Ланкою є група (T-, S-або S/T-)ступенів, що реалізують одну й ту ж функцію перетворення координат цифрового сигналу. Залежно від кількості ланок розрізняють дво-,трьох-і багатоланкові цифрові комутаційні поля.


Розвиток телефонного зв'язку нашої країни пов'язаний зі створенням комутаційної техніки трьох поколінь.

До першого покоління відносяться автоматичні телефонні станції декадно-крокової системи (АТС ДШ) у процесі експлуатації яких виявився ряд серйозних недоліків.
Наявність цих недоліків стало серйозною перешкодою для значного збільшення ємності ГТС і автоматизації телефонного зв'язку.

До другого покоління систем комутації відносяться автоматичні телефонні станції координатного типу (АТСК та АТСК).

Третє покоління систем комутації - квазіелектронні і цифрові телефонні станції. Квазіелектронні станції усунули ряд недоліків, притаманних АТС ДШ та АТС КУ і використовуються в багатьох країнах світу. Створення ж повністю цифрових систем стало можливим лише після застосування в них принципу комутації інформації в цифровому вигляді (імпульсно-кодова модуляція). Мета створення нового покоління комутаційної техніки на основі цифрових систем передачі (ЦСП) полягає у підвищенні гнучкості і економічності системи, скорочення витрат і трудомісткості експлуатації,спрощення та здешевлення у виробництві, а так само надання нових видів послуг абонентам.

ШИРОКОСМУГОВИЙ ДОСТУП ДО МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ - ВАЖЛИВА ПЕРЕДУМОВА ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ

На   сьогоднішній   день   основним   документом,   що   регламентує стратегічний   розвиток   європейського   інформаційного   суспільства,  є «Ініціатива Європа 2020» та в її межах – «Цифровий порядок деннийдля Європи» (ЦПДЄ). В останньому документі було визначено 7 пріоритетних  «стовпів»  (pillar),  на  яких  має  зосередитись  увага  ЄС  при розбудові інформаційного суспільства: єдиний цифровий ринок; інтероперабельність та стандарти; довіра та безпека; швидкий та надшвидкий доступ до інтернету; дослідження та інновації; посилення цифрової  освіти,  навичок  та  інклюзії;  нарощування  переваг  використання  ІКТ для європейського суспільства. У деталізованому плані виконання було запропоновано 100 практичних дій, що спрямовані на досягнення зазначених цілей. З них вісім спрямовано на забезпечення реалізації швидкого та надшвидкого доступу до інтернету  (4  стовпа). 
Зокрема:  забезпечити  єдину  політику  європейських  країн  щодо  широкосмугових  підключень  (звертається  увага  на  особливу роль держави щодо забезпечення таким доступом не лише розвинених територій, а й віддалених районів; посилити та раціоналізувати залучення  коштів  під  проекти  ШСД;  сприяти  реалізації  Європейської  програми політики частот (European Spectrum Policy Programme); сприяння розгортанню мереж Доступу Наступного Покоління ( Next Generation Access); розробка урядами Національних планів для ШСД; сприяння державами-членами залученню інвестицій у розгортання ШСД; використання  структурованих  фінансових  ресурсів  ЄС  для  розгортання  ШСД;  впровадження  на  національних  рівнях  Європейської  програми  політики радіочастот (EU Radio Spectrum Policy).
Для Європейського Союзу питання ШСД – це передусім питання конкурентоспроможності. Зокрема, в оглядовому документі стану реалізації  ЦПДЄ  констатується  пряма  залежність  між  конкурентоспроможністю та кількістю широкосмугових ліній на 1 тис. осіб: найвищий рівень  конкурентоспроможності  демонструють  ті  країни,  де  цей  показник переважає 0,3 (Бельгія, Франція, Велика Британія, Фінляндія, Німеччина, Швеція, Данія, Нідерланди). Згідно з дослідженнями, на яких ґрунтуються автори оглядового документа,  10 % зростання рівня  проникнення  широкосмугового  доступу  призводить  до  збільшення ВВП на 1 %. Майже аналогічні дані наводять автори дослідження щодо ШСД у Туреччині: «ШСД може сприяти економічному зростанню Туреччини на 0,8–1,7 % щорічно, що, у свою чергу, дозволить щорічно створювати 180–380 тис. нових робочих місць».
 У т.ч. згадується необхідність зусиль держави щодо здешевлення доступності
послуг широкосмугового зв’язку.

 Водночас важливе уточнення полягає в тому, що чим більша частка проникнення  ШСД,  тим  більша  її  частка  у  зростанні  ВВП.  Відповідно  при  рівні  проникнення більше 30 % частка ШСД у ВВП становить уже близько 0,39 %.

Серед переваг,  які  вбачають  європейці  при  впровадженні  ШСД, виділяються наступні: розгортання  таких  мереж  створює  додаткові  робочі  місця  (за оцінками, від 60 до 80 % від загальної вартості розгортання пов’язані з  роботою  каналу,  що  є  доволі  працемістким  завданням).  Згідно з дослідженням Фонду інформаційних технологій та інновацій 10-мільярдні інвестиції у ШСД дозволяють створити до 500 тис. робочих місць передусім у сфері малого бізнесу. Використання ШСД дає суттєве підвищення ефективності (багатофакторної продуктивності); ШСД стимулює розвиток нових продуктів, послуг, створює нові ринки; громадяни отримають переваги з точки зору споживацького надлишку, які, хоч безпосередньо і не пов’язані із ВВП, однак створюють передумови  для  покращення  доступу  до  інформації,  розваг  та  комунальних послуг.
На  пан’європейські  програми,  що  мають  на  меті  надати  громадянам  та  бізнесу  ЄС  доступ  до  високошвидкісного  ШСД  до  інтернету  та пов’язані із ним сервіси, до 2020 р. планується витратити близько 9 млрд євро.

до 2020 р. принаймні 50 % громадян ЄС мають отримати доступ до ультрашвидкісного (вище ніж 100 Мбіт/с) ШСД.

До речі, нарощування потужностей магістральних з’єднань є практикою, яка розглядається як один із засобів, спрямованих на подальше здешевлення послуги для населення.
 Крім того, звертається увага на те, що реальне охоплення саме волоконно-оптичним доступом усіх користувачів, вочевидь, буде потребувати або специфічної державної політики щодо цього питання, або значних державних субсидій.

Немає коментарів:

Опублікувати коментар