Интернет реклама УБС

28.03.21

Як козаки французів рятували та Дюнкерк брали

Газета "День". Згадаймо події 370-річної давнини. Тоді,  1645 року, Франція попросила в козаків допомогу для штурму фортеці Дюнкерк, що на той момент була захоплена іспанцями, які контролювали й суміжну територію як на суші, так і на морі.  Усе це відбувалося в часи Тридцятилітньої війни. Французи близько десяти років не могли заволодіти містом Дюнкерк. Їм не вдавалося вибити ворога, навіть за допомогою блокування Англією та Нідерландами. Французький військовий інженер Боплан  1644 року запропонував французькому послу в Речі Посполитій запросити для боротьби проти іспанських військ запорожців, які були одними з найкращих воїнів у Європі й часто брали участь у європейських війнах як найманці.

У жовтні того ж року посол двічі вів переговори з Б. Хмельницьким щодо служби запорожців у французькій армії. У березні наступного року Хмельницький та отаман І. Сірко вирушили до Фонтенбло, що біля Парижа. Вже 19 квітня Хмельницький вів переговори з французьким командуванням, під час яких було підписано угоду про службу 2 600 козаків терміном на два роки. Французи зі свого боку зобов’язувалися платити по 12 талерів кожному простому козакові й по 120 — полковникам і сотникам. Козаки мали одержати французькі галери, а французи у свою чергу погодилися не втручатися в стратегію і тактику наступальної операції.

Запорожці виступили в похід у вересні 1645 року. Морем вони з Гданська переправилися в Кале. Протягом року козаки Сірка брали участь у боях проти Іспанії у Фландрії. Проте головним їхнім завданням був штурм Дюнкерка, який на той час був практично неприступною фортецею, окопаною глибоким ровом, наповненим водою, а на високому валу було розміщено десять бастіонів. Усе узбережжя було оточене укріпленнями, а по руслах мілководних річок було викопано канали. 

Принц Конде не раз заявляв, що козацька піхота — одна з найкращих у світі, й постійно ставив її за приклад своїм воякам. Принц наказав козакам захопити Дюнкерк, де розташовувався п’ятитисячний іспанський гарнізон, який прикривався з моря військовою ескадрою.

1800 піших козаків і 800 кінних виступили окремими загонами. 

Французький фронт був за 70 миль від Дюнкерка.  Оцінивши ситуацію, Хмельницький та Сірко вдаються до хитрощів і розділяють корпус на дві частини. За їхнім планом, тисяча козаків під командуванням Сірка на французьких кораблях повинні були атакувати Дюнкерк з моря. Більша ж частина козаків із самим Хмельницьким залишалась у складі армії Конде для штурму з суші.

Козацько-французькі війська захоплювали й спалювали навколишні міста.  Наприкінці вересня австрійці, які були союзниками іспанців, спробували прорвати оточення, проте зазнали поразки.

Уночі, коли козацькі війська на чолі з Сірком наблизилися до міста, вони відразу були оточені іспанською ескадрою, яка за кількістю кораблів вдвічі перевершувала французьку флотилію. У той час, як деякі французькі офіцери в паніці пропонували здатися, козацький отаман бере командування на себе й наказує козакам готуватися до абордажного бою, а французьким артилеристам підготуватися відкрити вогонь. Крім того, Сірко наказує підняти на всіх судах білі прапори (знак капітуляції). Коли іспанські кораблі наблизились, Сірко наказав іти на абордаж. Іспанці дали залп й пошкодили декілька французьких кораблів, але рукопашний бій завершився повною перемогою українців. Під час бою козаки захопили три іспанські сторожеві бриги, на одному з яких перебував командир форту «Мадрик». Сірко запропонував полоненому адміралові вибір — або він буде лоцманом у французької флотилії й проведе її повз лоцманської вежі (на якій було розташовано десятки гармат), або помре. Адмірал одразу вибрав перший варіант. Командир назвав пароль, після чого козаки захопили форт «Мадрик» і вже з його гармат обстрілювали лоцманську вежу й інші фортеці Дюнкерка.

Тим часом Хмельницький з головними силами свого корпусу відривається від армії Конде й прискореним маршем рухається до Дюнкерка.  Вже вночі козаки Хмельницького із суші увірвались у місто. Коли іспанці з іншого боку побачили козаків Сірка, опір припинився.

За штурм Дюнкерка Хмельницького, Сірка та інших старшин було нагороджено французькими орденами. Після битви Хмельницький з частиною козаків повернувся в Україну, а Сірко з більшістю, згідно з угодою, ще два роки брав участь у війні. 

Жителі Дюнкерка були здивовані шароварами й кривими шаблями запорозьких рицарів. Також французів вразило гуманне ставлення чубатих чоловіків як до полонених, так і до цивільних.

Героїзм і висока майстерність козаків була високо оцінена французьким командуванням.

Досить цікаво, що спільно з козаками участь у штурмі фортеці Дюнкерк брав командир королівських мушкетерів граф д’Артаньян — реальний прототип головного героя роману Дюма «Три мушкетери».

Пізніше, під час Національно-визвольної війни Б. Хмельницького, французи активно підтримуватимуть й співчуватимуть українському народові, пам’ятаючи той внесок, який він зробив в їхню історію.

До речі, французький військовий інженер Гійом де Боплан залишив для нас такий неоціненний скарб, як «Опис України». Працю було надруковано у Франції 1650 року. Власноручними вимірами і дослідженнями інженер створив 12 карт України, яку називав «гарною і дивовижною країною». «...добре загартовані, легко переносять спеку й холод, спрагу й голод, невтомні в битвах, відважні, сміливі, чи, радше, одчайдушні, власним життям не дорожать», — саме такими побачив українців цей видатний учений і фахівець.

Пізніше згадану роботу вивчали: король Людовик IV, Вольтер, Декарт,  Наполеон та інші. Україна та її гетьмани стали головною темою досліджень багатьох французьких вчених.

Зараз у Франції є люди, які пам’ятають, що їхні прадіди — українські козаки, котрі воювали в часи д’Артаньяна, і навіть намагаються об’єднатись у так зване козаче братство. А на узбережжі Ла-Маншу Іванові Сірку встановлено погруддя.

1966 року під час свого візиту до Києва президент Франції Шарль де Голль звернувся до представників республіки: «Я хотів би побувати на могилі Івана Сірка, національного героя Франції». Дізнавшись, що могила отамана — в селі Капулівка Дніпропетровської області, де Голль разом із дружиною поїхав туди й урочисто поклав квіти до Сіркової могили.

Історія про участь козаків на чолі з Сірком у штурмі Дюнкерка є дуже поширеною в українській історіографії. Утім, деякі сучасні історики сумніваються в її правдивості, передусім тому, що в більшості джерел, присвячених Тридцятилітній війні, імені Сірка під час штурму Дюнкерка не згадується. Але  залишилися спогади французьких дипломатів, яким сам Хмельницький розповідав про те, як він воював у Франції під керівництвом принца Конде. Також цікавим є те, що у французьких документах тих часів згадується три прізвиська, схожих на Хмельницького, Золотаренка та Сірка.


 


Немає коментарів:

Опублікувати коментар