Интернет реклама УБС

25.01.22

Формальні інститути формування та реалізації зовнішньої політики Чилі


Автор Олександра Руденко

Конституція Чилі була прийнята 11 вересня 1980 року при військовій диктатурі Аугусто Піночета (в дії — з 11 березня 1981 року). У Конституцію були внесені зміни 1989 роки (шляхом референдуму) і 2005 року (на законодавчому рівні), а також в 1991, 1994, 1997, 1999, 2000, 2001, 2003, 2007, 2008, 2009 і 2010 роках.
Однак 25 жовтня 2020 року на референдумі 78% чилійського народу схвалили проект написання нової конституції. Люди були настільки впевнені в позитивному результаті, що святкували, не чекаючи оголошення офіційних підсумків. Окрім зміни конституції на референдум було винесено питання, який орган повинен її створювати.
Виборці проголосували за наділення Зборів обов’язком створення нового закону. Збори складаються з обраних громадян, а не з юристів. Так народ висловив свою недовіру до політичної та юридичної складової правління країни.
У складі цих Зборів 150 членів, з них — половина чоловіків і половина жінок. Вони були обрані до квітня 2021 року вільним, таємним голосуванням. На розробку нової конституції, яка буде схвалена більшістю учасників, було надано рік.
Серед найбільш очікуваних питань майбутньої конституції очікувалисяя: гарантія прав на ведення колективних переговорів, надання права на воду, землю та вже приватизовані системи, що забезпечують охорону здоров’я, освіту, пенсії, визнання прав мапуче — корінного населення Чилі.
Чилі — унітарна президентська демократична республіка. З 1974 року запроваджено адміністративний поділ, за розпорядком якого держава розділена на 40 провінцій, які складають13 областей: Тарапака, Антофагаста, Атакама, Кокимбо, Вальпараїсо, Лібертадор Хенераль Бернардо О'Хіггінс, Мауле, Біо-Біо, арауканов, Лос Лагос, Айсен дель Хенераль Карлос Ібаньєс дель Кампо, Магальянес і Чилійська Антарктика, Столичний округ (Сантьяго).
Чилі дотримується цінностей демократизму в зовнішній політиці. Держава виступає за нерозповсюдження ядерної зброї, сприяє інтеграції та збереженні миру у своєму регіоні, наполягає на покращенні міжнародного діалогу та посиленні регіональної солідарності. Власними пріоритетами Чилі визначила Захід і країни Азіатсько-тихоокеанського регіону.
Повноваження президента Республіки Чилі поширюються на все, що має за мету збереження громадського порядку у внутрішній і зовнішній безпеці держави відповідно до Конституції та законів. Щоб бути обраним Президентом Республіки, потрібно народитися на території Чилі та бути у віці сорока років, володіти іншими якостями, щоб бути громадянином з виборчим правом. Президент Республіки виконуватиме свої функції протягом 4 років (раніше 6) і не може бути переобраний на наступний строк. Президент Республіки обирається прямим голосуванням і абсолютною більшістю голосів.
Функції президента у сфері зовнішньої політики: 
Призначати послів, дипломатичних міністрів і представників у міжнародних організаціях.
Вести політичні відносини з іноземними державами та міжнародними організаціями, вести переговори.
Укладати, підписувати та ратифікувати договори.
Призначати та звільнити з посади головнокомандуючих армією, флотом, повітряними силами та генеральним директором Карабінеросу.
Розпоряджатися повітряними, морськими та сухопутними військами, організовувати і розподіляти їх відповідно до потреб національної безпеки.
Оголосити війну за попереднім дозволом закону, маючи записати слухання Ради національної безпеки.
Метою Генерального секретаріату зовнішньої політики є вивчення, координація, виконання, контроль та звітування про дипломатичну діяльність політичного характеру, яку повинні здійснювати чилійські посольства та представництва у світі, відповідно до відповідних директив.
Генеральний секретаріат також відповідає за програму міжнародних зустрічей у Чилі та за управлінський контроль за показниками та зобов'язаннями залежних від нього департаментів
Він відповідає за координацію діяльності Міністерства закордонних зв'язків з іншими міністерствами та іншими органами державного управління у тих питаннях, які впливають на зовнішню політику Чилі.
Директорати, що залежать від Генерального секретаріату зовнішньої політики:
Дирекція Південної Америки (DIRAMESUR)
Дирекція Північної Америки, Центральної Америки та Карибського басейну (DIRAMENORTE)
Дирекція європейських справ (DIREUROPA)
Азіатсько-тихоокеанська дирекція (DIRAPAC)
Дирекція Близького Сходу та Африки (DIREMOA)
Дирекція багатосторонньої політики (DIMULTI)
Дирекція багатосторонньої регіональної інтеграції (DIREM)
Дирекція міжнародної та людської безпеки (DISIN)
Дирекція з питань навколишнього середовища та океанів (DIMA)
Дирекція Антарктиди (DIRANTARTICA)
Директорат з енергетики, науки та технологій та інновацій (DECYTI)
Дирекція регіональної координації (DICORE)
Управління парламентських питань (DIRAP)
Віце президент Республіки є титулом першого в порядку наступності виконуючого обов'язки президента у разі непередбачуваних обставин. Віце президент під час виконання обов'язків має всі повноваження, якими Конституція наділяє президента.
У Республіці Чилі конституційно закріплений принцип поділу влади. Президент має право законодавчої ініціативи та право оголошення референдуму. Це забезпечує баланс між виконавчою і законодавчою гілками влади. Президент також має право розпуску нижньої палати парламенту — Палати депутатів.
Органи законодавчої та виконавчої гілок влади мають право взаємного контролю. Законодавством передбачено й інші елементи системи стримувань і противаг.
Вищим виконавчим органом країни є рада міністрів, що формується президентом республіки. Правом займати міністерську посаду володіють чилійці, що досягли 21 року.
Всі міністри мають право присутності на спеціальних (позачергових) засіданнях палат парламенту з правом виступу, але без права голосу.
Укази та розпорядження можуть видаватися за єдиним підписом відповідного Міністра за розпорядженням Президента Республіки відповідно до норм, встановлених законом для цієї мети.
Законодавча влада в Чилі є двопалатним парламентом — Національним конгресом. Нижня палата парламенту — Палата депутатів, верхня — Сенат.
Палата депутатів налічує 120 представників, які обираються на 4 роки.
Палата депутатів має право нагляду за діяльністю уряду, направляє запити на адресу президента і уряду, а на міністрів покладено обов'язок відповідати на ці запити. Палата депутатів також може виносити на обговорення питання довіри президенту, раді міністрів і окремим міністрам, збираючи спеціальні комісії. Остаточне рішення щодо недовіри президенту, уряду або окремим його членам приймається Сенатом.
Право законодавчої ініціативи мають президент республіки і всі члени Національного конгресу. Правом законодавчої ініціативи щодо головного фінансового закону країни (бюджету) мають тільки члени Палати депутатів.
Судова влада в Чилі непідконтрольна іншим гілкам влади. Конституція Чилі гарантує рівність всіх громадян перед законом і право на справедливий судовий розгляд.
Вищим судовим органом країни є Верховний суд, що складається з 16 членів. Він наглядає за всіма рівнями судової системи (військові суди, виборчі комісії, Конституційний суд).
Судочинство з питань конституційності законів здійснює Конституційний суд. Верховний суд призначає трьох членів суду, національну раду безпеки - двох і по одному судді призначають президент і Сенат.
Роль партій у республіці не відігравала ніякої ролі лише за правління А.Піночета. Завдяки старій системі багатопартійності чилійці контактують з аналогічними партіями в Європі. Так вони є учасниками міжнародних конференцій християнських демократів, соціалістів і комуністів. Таке співробітництво сприяє європейській орієнтації Чилі.

Немає коментарів:

Дописати коментар