"Цвіт абрикоса"

Раз весною на світанку,

Відкриваючи фіранку,

З легким подихом повітря,

Теплом сонячного світла,

До кімнати увірвався,

Він із дерева зірвався,

Ніжний-ніжний і пахучий,

Абрикоса цвіт квітучий!

Анна Слезіна

Поїхати, щоб повернутись!

Україна – молода, перспективна, з неймовірно гарною мовою держава. Та з кожним роком вона все більше втрачає свій народ. Але чому? Ми маємо не поганий врожай. Наші товари експортують до різних країн світу. У нас поліція, як у Європі, система освіти скоро стане, як в європейських країнах. Навіть безвізовий режим отримали. 

Та чому ж Україна втрачає свій народ. Лише тому, що не має європейського коріння? Лише через те, що «старші сини»  крадуть у неї з гаманця гроші , а там де були її вишневі сади будують заводи, а «доньки» годують  неякісною їжею?     Причини еміграції:

За статистикою Світового конгресу українців, сьогодні приблизно 20 мільйонів українців проживають за кордоном. На думку директора міського Центру зайнятості Ігоря Вознюка, причина  –  в економічному чиннику: за останні роки наша держава посіла одне з останніх місць в Європі, як за рівнем середньої, так і мінімальної зарплати. І незабаром це число зросте — адже майже 60 відсотків українців віком від 18 до 35 років хочуть виїхати працювати в країни з кращим економічним та політичним розвитком. І хоч реалізовує це бажання лише кожен сьомий — хвиля еміграції з кожним місяцем набирає обертів. 

Головними причинами можливої еміграції в грудні 2016-го українці назвали пропозицію прибуткової роботи (28%) і збройний конфлікт (27%). Далі йдуть економічні проблеми в країні (19%) і сімейні обставини (18%). Замикають список згадуваних причин можливої еміграції відсутність умов для самореалізації (9%) і політична нестабільність (7%). Третина українців (29%) заявила, що ніякі обставини не змусять назавжди покинути країну. Тобто, більшість просто шукає гарну та стабільну роботу. 

Політики , журналісти  щодо масової еміграції українців: 

"Залишаючи ж країну в пошуках кращого світу, ми капітулюватимемо. Не як окремі сім'ї, хлопчики і дівчатка, а як покоління. Не став господарями у себе, у інших ми приречені стати в кращому випадку гостем, в гіршому  –  чужаком другого сорту",  – пише народний депутат Мустафа Найєм. 

"Якщо хтось думає, що тут він не хоче нічого робити для кращого життя, а ось в іншому місці все вже зроблено…….у мене для вас погані новини.  Якщо ви не хочете нічого робити – то проблема в вас, не в місці ", - відреагував заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Максим Нефьодов.

"В кінці кінців – еміграція – це вибір і право кожної особистості і засуджувати можуть лише ті, хто такий вибір зробити не здатний. Питання не у тому де ти живеш, а у тому де ти можеш реалізуватись і принести більше користі для суспільства у тому числі своєї Батьківщини. Зрештою еміграція може бути як і все в житті тимчасовим ",  - написала журналістка Мирослава Гонгадзе, вдова убитого Георгія Гонгадзе, яка в 2001 році отримала політичний притулок у США. 

Країни, які найбільше приваблюють:

Переважно більшість їдуть до Польщі. Там завжди пропонують гарну роботу з пристойною зарплатою. До того ж українці не бояться виконувати навіть брудну роботу. Навіть більшість там залишаються жити. 

Набуває популярності Канада. Там навіть є райони де проживають лише українці. 

Також наших громадян приваблює Америка. Не дивлячись на досить високу заробітну плату, жити там дорого. Але в США можна отримати додатковий досвід та збагатити свої знання у різних сферах, і потім ділитися цим  в Україні. Є можливість працювати погодинно і отримувати також непогані гроші. Наприклад, дитина яка там народилася, отримує одразу американське громадянство.  Але тут є і мінус, люди не завжди хочуть повертатися назад. 

З кожним роком наші земляки вирушають у пошуках кращого життя до різних країн світу. Знайомий нашої сім'ї вже третій рік працює в Африці кухарем.  Не дивлячись на моральну тяжкість, він отримує  задоволення від своєї роботи. І таких людей багато. Люди не бояться відкривати нові країни для свого заробітку. 

Заробітна плата українців: 

Кожна робота оцінюється по - різному. Неабияку роль грає, чи влаштувались ви офіційно чи лише для заробітку. 

Загалом 37,7% мають вищу освіту,  а 53,94%  – середню освіту, і лише 8,4% мають початкову професійну освіту або нижчу (наприклад, неповну середню). 

Переважна більшість мігрантів виконує прості фізичні роботи, що не потребують кваліфікації (70,7%), а середній час роботи на тиждень складає 54 години, що набагато більше , ніж для поляків. Середньомісячний чистий дохід становить близько 2,1 тис. злотих (13 тис. гривень). Найбільше заробляють мігранти, які працюють в ремонтно-будівельному секторі (2,729 злотих).

Наслідки еміграції:

Голова Європейського конгресу українців, перший заступник голови Світового конгресу українців Ярослава Хортяні відповіла на питання: «Які наслідки для країни може спричинити чергова хвиля еміграції?»  

-   Наслідки відчутні вже зараз. В Україні бракує кваліфікованих кадрів та працездатного населення. Єдина надія — на те, що в найближчі 10 років ці люди повернуться на Батьківщину. І привезуть сюди нові технології, знання та вміння.

-  Україні дуже важливо подбати зараз про своїх мігрантів, бо кошти, які надсилають емігранти сюди, наповнюють велику частину ВВП країни. Так, за даними Національного банку України, за минулий рік із Польщі було передано в Україну 54 мільярди гривень. І це лише з однієї країни!

Отже, майбутнє Батьківщини у наших руках, адже зовсім не важко прибрати після себе сміття, берегти природу, курити у відведених місцях, обережніше їздити на дорогах. Щоб потроху наша країна змінювалась та ставала на шлях до Європи, а українці були впевнені, що гарну роботу можна знайти на Батьківщині, почали менше емігрувати. Тобто зберегти Україну та її народ. 

 Діана Гнідко

Адресна соціальна допомога: досвід Франції

 

Для Франції боротьба з бідністю - найбільша стратегічна задача, рішення якої здійснюється двома головними способами.  Перший - забезпечення основних мінімальних доходів (заробітної плати і пенсій), достатніх для діючих в суспільстві стандартів споживання.  І другий - система адресної соціальної допомоги тим, хто знаходиться в гіршому щодо інших положенні.

 Для багатьох Франція - країна загального добробуту, в той же час, за даними експерта в сфері соціального захисту відділу міжнародних відносин та досліджень Міністерства солідарності і охорони здоров'я Франції Марії Ромері, частка бідних в країні становить 13,6%.  До найбільш уразливиє груп населення відносяться: в розрізі домогосподарств - самотні батьки (35% бідних), у віковому розрізі - молодь 20-24 років (22%), в розрізі статусу зайнятих - безробітні (38%).

 Витрати на соціальну допомогу у Франції становлять майже 32% ВВП.  Це все соціальні витрати, включаючи виплату пенсій, охорону здоров'я і т. д. За словами Ромері, діюча система соціального захисту в країні сприяє скороченню бідності: «Якщо прибрати соціальні трансферти, виключаючи пенсії, то рівень бідності з 13,6 відсотка підніметься до 23,  6 ».  Тобто соціальні заходи допомагають знизити рівень бідності більш ніж на десять пунктів. І в цьому чималу роль відіграє адресність програм соціального захисту.

 Трирівнева система

У французькій системі соціальної допомоги передбачено кілька рівнів допомоги / пільг для захисту різних груп населення від ризику бідності та соціального виключення.  Головний рівень  передбачає допомогу особам в працездатному віці (програма RSA), непрацездатним інвалідам (програма AAH), літнім людям (програма ASPA).  Також на цьому рівні є й інші програми для вдів, вдівців, біженців і т. д

 Кілька слів про так звану допомогу активної солідарності - програмч RSA.  На даний вид допомоги мають право особи, чий дохід на сім'ю нижче встановленого мінімуму.  Сума RSA становить 535 євро на самотнього і бездітного бенефіціара.  Виплачується щомісяця, при цьому раз в три місяці необхідно повідомляти про свої доходи.

 Крім того, всі перераховані вище групи можуть претендувати і на додаткові допомоги: допомога багатодітним сім'ям при наявності сім'ї, житлові субсидії, інші пільги в натуральному вираженні.  Наприклад, соціальна допомога може бути надана для оплати рахунків за воду, телефон, електрику і газ.  Однак щоб отримати таке право, людина повинна пройти через механізми перевірки та оцінки потреб. 

 Головне - заявитися

 Адресність соціальної допомоги забезпечується трьома способами: 1) самовідбір;  2) виявлення соціальними працівниками;  3) виявлення адміністрацією (знаходиться на етапі експерименту).  Перший метод, за словами французького експерта, є головним.  Він передбачає, що громадяни поінформовані про наявність допомоги, про свої права на таку допомогу і у них немає перешкод для її отримання (одна з перешкод - відсутність банківського рахунку).  Якщо людина хоче скористатися правом на соціальну допомогу, вона повинна заявитися, тобто подати заяву в уповноважений державний орган - CAF.  На місцевому рівні є відділення даного органу.

 Крім того, громадянин повинен зібрати документи, що підтверджують його особу, рівень його доходу за останні три місяці або його відсутність, структуру домогосподарства - одружений / заміжня, чи є діти і т. д. Після адміністративної обробки інформації та її перевірки призначається допомога, право на  яку необхідно підтверджувати кожен квартал.  На кожен вид допомоги потрібно подавати окрему заяву і збирати новий пакет документів.

 Незважаючи на те що описаний вище спосіб забезпечення адресності соціальної допомоги є основним, тут є певні ризики.  Головний з них - ризик малого охоплення найуразливіших категорій.  Крім того, претенденти на соціальну допомогу часто відчувають труднощі зі збором досить об'ємного пакета документів, не мають банківського рахунку і т. д. Ці ризики мінімізує другий спосіб забезпечення адресності - виявлення нужденних соціальними працівниками.

 Соцпрацівник вам на допомогу

 Соціальні працівники у Франції присутні скрізь, де є цільовий контингент: в мерії, в лікарнях, в школах і т. д. У країні близько 43 тисяч осіб працюють в системі соціальної допомоги.  Ці люди інформують претендентів на отримання допомоги, допомагають відкрити рахунок або організувати отримання допомоги поштовим переказом, перевіряють документи, щоб на етапі обробки їх не повернули.

 «Це непоганий метод забезпечення адресності, оскільки ми дійсно охоплюємо осіб, які перебувають у складній життєвій ситуації, а також тих, перед ким стоїть ризик соціального відторгнення, - вважає Марія Ромері.  - Але для його реалізації потрібно задіяти велику кількість соцпрацівників: на 100 тисяч бідних припадає 500 соцпрацівників ».  І цього явно недостатньо, так як на кожного працівника лягає не одна сотня справ.  В результаті соцпрацівник інформує цільовий контингент, допомагає збирати документи, але він не здатний відстежити кожного претендента на всіх етапах проходження ланцюжка.  Коли, наприклад, одержувачу допомоги приходить час підтверджувати отримане право, він може пропустити термін надання документів, помилитися в переліку необхідних документів, і тоді він втрачає право на допомогу.

 Інтерв'ю з претендентом

 Останній метод - виявлення адміністрацією.  Механізм rendez-vous des droits застосовується з 2014 року в експериментальному порядку.  Його мета - підвищити рівень інформованості та ступінь охоплення.  У чому його суть?  З претендентом на допомогу проводять 30-хвилинне інтерв'ю.  Дана робота йде з трьома різними цільовими групами:

 1. Претенденти на отримання допомоги RSA.  Їм призначають зустріч і протягом 30 хвилин розповідають про всі інші допомоги, що призначаються на підставі потреб, на які людина має право: житлова субсидія, на дітей і т. д. За підсумками цієї співбесіди чоловік подає заявки на всі ці допомоги.  Також його інформують про певні заходи, скориставшись якими він може працевлаштуватися.  Такий спосіб допомагає людині активізуватися на ринку праці, знайти роботу.

 2. Особи, у яких нещодавно відбулося життєва подія (народження дитини, смерть, розлучення або почалося роздільне проживання).

 3. Інші громадяни, яких зазвичай направляють організації - партнери CAF (наприклад, агентства зайнятості).

Художнє та документальне кіно про збереження довкілля

Ви кіноман? Не уявляєте своє життя без фільмів? Тоді ми пропонуємо вам переглянути декілька дуже цікавих еко-стрічок.

🌱 "Екологічний слід людини"/ "Human Footprint"(2007 рік)

У цьому фільмі глядачі отримають можливість подивитися на себе з боку. 

З яких складових складаються повсякденні будні звичайної людини? 

До чого зводиться ціле життя?

Ви тільки уявіть, що зможете побачити практично все, що тільки використовували, або коли-небудь робили. Скільки сліз пролили, скільки слів сказали, скільки чашок чаю випили? До кінця цього фільму вперше можна побачити життя, ретельно розкладене на окремі складові. Це історія про життя окремо взятої людини, і кожен може опинитися на його місці. 

Це історія екологічного сліду кожного з нас…

🌱 "Екополіс"/ "Ecopolis" (2008 рік)

Екополіс – це місто майбутнього, яке зовсім відмінне від нашого способу життя.

Ви побачите інноваційні технології переробки і використання сміття, екологічні види транспорта, альтернативні джерела палива, малошумні літаки і багато іншого.

🌱 "Дім"/ "Нome"(2009 рік)

Поетичний документальний фільм відомого французького фотографа і борця за чистоту навколишнього середовища Яна Артус-Бертранда в основному складається з планів земної поверхні з висоти пташиного польоту, звідки добре видно природні памятки, і те, як людство перетворює їх на щось непотрібне. Артус-Бертранд починає з важливості водоростей для екосистеми планети, пролітає над усіма континентами, зауважує наслідки глобального потепління, але дивним чином закінчує на позитивній ноті, і непохитну віру в майбутнє людства.

🌱 "Втрачені річки"/ "Lost rivers" 

(2012 рік)

Режисер фільму відшукує річки, які були давним-давно заховані під землю у всіх великих індустріальних містах у розвиненому світі. Це сміливий і красивий фільм про те, що природа продовжує жити, навіть якщо ми забуваємо про неї.

🌱 "Пальне"/ "Fuel"(2008 рік) 

Джошуа Тікелл – проповідник використання біопалива та альтернативної енергетики. Він вважає, що залежність США від нафти і є корінь зла. 11 років він їздить по країні в своєму фургоні, заправленим рослинним маслом. Він домагається зустрічі з відомими людьми і всіляко змушує їх допомогти у вирішенні цієї проблеми. У кадрі зявляються Джулія Робертс, Вуді Харельсон, Шеріл Кроу та інші зірки.

🌱 "Згодні на все виправляють світ"/ "The Yes Men Fix The World"(2009 рік).

"The Yes Men"– група активістів, яка займається культурними провокаціями, видаючи себе за впливових людей і представників відомих організацій. Їх діяльність включає створення підставних веб-сайтів, ідентичних оригінальним. Отримуючи через такі сайти запрошення, вони беруть участь в різних конференціях, симпозіумах і телевізійних передачах.

Всі ці фільми змушують замислитися над важливістю природи, над тим, як ми змінюємо цей світ.

Сподіваємося, вам сподобалася наша підбірка кінострічок😉

Анна Слезіна

Як довіряти один одному

Благополучні і щасливі відносини між чоловіком і жінкою будуються на взаєморозумінні, любові і ... довірі. При цьому найчастіше саме остання складова щасливих відносин найбільш важлива, адже що ще, як не довіру, важко заробити, і дуже легко втратити. Чому саме довіра найважливіша? У відносинах, в яких немає любові, але є довіра, життя йде своєю чергою. Чоловік і жінка більше не відчувають один до одного таких теплих почуттів, як на початку відносин, проте вони впевнені, що коли одному буде погано, інший підставить плече підтримки. Але, якщо у відносинах немає довіри, то з часом з них йде і любов. Більш того, якщо при сильному почутті любові втрачається довіра, це навіть здатне підштовхнути людину на злочин. Досить згадати, скільки сімейних злочинів починалося з банальних, на перший погляд, ревнощів. У менш небезпечних формах втрата довіри призводить сімейну пару до постійних скандалів, отруює життя кожного з членів сім'ї. Разом зі скандалами в сімейне життя приходять недомовки, коли людина запитує партнера: "Як справи?", І отримує у відповідь стандартне "нормально". Притому, це "нормально" вимовляється таким тоном, що поставивши питання, легко можна прочитати прихований сенс, вкладений у відповідь - "відчепися від мене". І, навіть якщо у людини сотні актуальних проблем, але до партнера немає довіри, він ніколи не поділиться з ним своїми переживаннями, але й мовчати не буде, а розповість все другові / подрузі. Як ви бачите, відносини без довіри - це вже не стосунки, а катування. Люди, з одного боку, багато вклали один в одного, не хочуть втратити людини, однак, з іншого боку, таке сімейне життя більше не приносить ніякої радості. Безумовно, довіру в відносинах можна повернути, але і попрацювати для цього доведеться не менше, ніж для створення цих самих відносин, адже повернення довіри у відносини є свого роду їх другим народженням. Перш ніж вирішити, що робити для того, щоб повернути довіру у відносинах, необхідно знати, з якої причини ця довіра була втрачена. Це прямо як при хворобі - для того, щоб призначити оптимальний спосіб лікування, слід виявити причини і симптоми хвороби. Отже, довіру рідної людини можна втратити через наступні випадки: 
1. Ревнощі. Ревнощі може бути як обґрунтовані, так і безпричинні, але від цього суть їх не змінюється. Ревнощі "гризуть" людину зсередини, підриваючи навіть саму, здавалося б, непорушну довіру до партнера. 
2. Зрада. Факт зради як ніщо інше знищує довіру. Адже і по правді, як можна довіряти людині, яка тебе зрадила? На щастя, навіть зраду можна пробачити, і повернути довіру до людини, але вся підступність зради полягає в тому, що заподіяний людині біль нікуди не зникає, і він до кінця своїх днів буде пам'ятати про те, що його зрадила найдорожча йому людина. 
3. Невідповідність слів людини його вчинкам Якщо людина говорить про те, який йому дорогий партнер, а всі дії недвозначно натякають на абсолютну байдужість до людини, то довіру рано чи пізно буде втрачено. Також, ця невідповідність може виникати тоді, коли партнер дає обіцянку змінити свою поведінку, але така обіцянка тривалий час не підкріплюється конкретними діями. 
4. Відсутність довіри на початковому етапі зародження відносин. Буває і так, що в стосунках довіри не було спочатку, і партнери просто створювали "ілюзію" довіри, або ж їм просто подобалися відносини, в яких переважають ревнощі і сварки на грунті ревнощів (є і такі ось "садомазохісти"). В даному випадку поради зайві, так як неможливо повернути те, чого ніколи не існувало. 
5. Обман. Незалежно від форми прояву, обман підриває довіру до партнера. Навіть якщо згодом довіру буде відновлено, обманутий одного разу партнер не буде більше вірити словам з першого разу. Для того, щоб уникнути цієї причини втрати довіри, багато партнерів спочатку домовляються завжди говорити один одному правду, але далеко не кожен здатний стримати дану обіцянку. 
6. Невідповідність очікувань партнера і реальному житті. Якщо партнер обіцяє золоті гори, щастя без кордонів і безтурботне життя, після чого людина отримує абсолютно не те, на що розраховувала, це сильно підриває довіру до партнера і до його слів. Отже, якщо за однією з вищезазначених причин було втрачено довіру партнера, перше, що слід зробити на шляху відновлення довірчих відносин - проаналізувати ситуацію. Багато хто помилково, навіть толком не розібравшись у причині втрати довіри, йдуть до партнера і влаштовують йому "допит із пристрастю", чим тільки погіршують і без того неприємну ситуацію. Для початку слід відповісти для себе на кілька важливих питань: 
1. Який з ваших вчинків завдав удар по довірі до вас партнера? 
2. Чи усвідомлюєте ви, на які жертви вам доведеться піти, щоб знову заслужити довіру людини 
3. Чи готові ви до цих жертв, чи настільки для вас важлива людина, щоб робити все від себе залежне, щоб завоювати його довіру знову? 
4. Згадайте час, коли ваш партнер цілком довіряв вам. Яким ви були тоді? Які вчинки відрізняли вас, і які з них вам не властиві зараз? 
5. Визначте точне визначення поняття "довіра". Який сенс ви вкладаєте в це поняття? Коли ви проаналізували ситуацію, врахуйте основні помилки, яких слід уникати при спробах повернути довіру, а саме: 
1. Якщо ви не праві, не намагайтеся довести партнеру зворотне. Безумовно, скільки людей - стільки й думок, і, можливо, для іншої людини ваша позиція буде досить зрозуміла, але ваш партнер - це не інша людина. Партнер вважає, що ви неправі, що ви зрадили або обдурили, а значить спроби довести зворотне, ще більше підірвуть залишки довіри до вас. 
2. Досить слів! Якщо довіру втрачено, партнер більше не повірить словам. Тепер вам доведеться доводити намір повернути довіру партнера справами. 
Існують поради, слідуючи яким можна прискорити цей процес. Отже, ось ці поради: 
1. Визнайте свою провину. Якщо ваша вина очевидна, вам слід її визнати, адже без цього ви ніколи не повернете довіру партнера. Однак, не варто після цього бігти до партнера і кидатися на коліна зі сльозами на очах, благаючи вас пробачити. Єдине, що ви, таким чином, досягнете - "впадете" в очах партнера, і станете об'єктом маніпуляції. Як? Так просто - партнер бачить, що ви готові на все, щоб повернути його довіру, після чого ви станете виконувати всі прохання партнера, вважаючи, що тим самим повертаєте його довіри. Але не так сталося, як гадалося - ваш партнер не пробачить вас, а ось завдати вам ту ж саму біль, яку заподіяли йому / їй він погодиться з радістю. Тому, ніяких принижень - поважайте себе. 
2. Якщо причина втрати довіри пов'язана з регулярним невиконанням вами обіцянок, даних партнеру, вам слід, по-перше, поговорити з партнером про те, що трапилося. Для початку, ви визнаєте свою провину, і скажете, що з сьогоднішнього дня ваші слова НЕ будуть розходитися зі справами. "І все?" - Подумають деякі. Ні звичайно! Це тільки перша частина на шляху до повернення довіри, так як тепер ви і в правду будете виконувати дане партнерові обіцянку, або не давати обіцянки зовсім. Також необхідно запитати у партнера, які з невиконаних обіцянок він вважає найболючішими. Найкраще записати отриману інформацію на папері, після чого провести аналіз того, що можна виконати і за який термін, а які обіцянки на даний момент не можна виконати через брак фінансових можливостей. Іноді, правильні аргументи неможливості виконати деякі обіцянки не сприймаються партнером, тоді слід ще раз аргументувати їх. Дуже важливо донести партнеру готовність виконувати взяті обіцянки. Ще краще, якщо деякі найбільш прості обіцянки будуть виконані вами миттєво. Звичайно, для цього від вас знадобиться надзвичайна сила волі, але ви відразу були попереджені, що для завоювання довіри вам доведеться багато чим пожертвувати. Адже ви хочете повернути гармонію у ваші стосунки, чи не так? Тоді дійте. 
3. Якщо причиною недовіри стала обґрунтована ревнощі, вам доведеться зробити вибір - або ваш партнер, або об'єкт ревнощів вашого партнера. Якщо ви робите вибір на користь вашого партнера, тоді раз і назавжди забуваєте координати людини, по відношенню до якого спрямована ревнощі. Не давайте більше приводів для ревнощів, і довіра у відносинах, через певний час, обов'язково повернеться. Якщо ж ревнощі необгрунтовані, можна просто поговорити про це з партнером, адже це, в першу чергу, його проблема, а не ваша. Ну, а якщо ваші аргументи будуть недостатні для партнера, тоді вихід один - рвати всі контакти з протилежною статтю, і частіше бути поруч з партнером. А взагалі, з ревнивцями жити дуже складно, вони кожен день знаходять привід для ревнощів, найчастіше ревнощів необгрунтованих. І, якщо ви хочете побудувати відносини з такими людьми, готуйтеся вести сувору звітність - де були, куди ходили, з ким говорили і т.п. 
4. Не тисніть на партнера. Якщо між вами і партнером недавно стався конфлікт, дайте йому побути трохи наодинці. Не слід відразу після конфлікту бігти до партнера і миритися, особливо якщо причина для сварки серйозна. Іноді, якщо причина втрати довіри не катастрофічна, ваш партнер сам зрозуміє це, і простить вас, навіть без вашої безпосередньої участі. 
5. Вирішуйте питання вашої родини без залучення родичів. Якщо ви винні у втраті до вас довіри, то вкрай нерозумно просити кого-небудь з ваших родичів говорити з вашим партнером про проблему. Ви цю кашу заварили - вам її і розсьорбувати. А втручання у відносини сім'ї третіх осіб, як правило, закінчуються ще більшими конфліктами і втратою довіри. 
6. Коли причиною втрати довіри стає зрада, це є найгіршим варіантом, бо пробачити зраду вкрай непросто, а для деяких людей і зовсім - неможливо. Біль, гнів, нерозуміння, розчарування, злість, гіркота - це далеко не повний спектр всіх почуттів, які опановують людиною після усвідомлення зради. Така людина готова буквально знести все на своєму шляху. Незважаючи на те, що жінки частіше, ніж чоловіки, переживають гіркоту зради, вони рідше доводять справу до розриву відносин, і здатні зради прощати. З чоловіками все набагато складніше, адже в даному випадку зачеплена не тільки його гордість, а й самолюбство! Пережити зраду для чоловіка означає не тільки розчаруватися в партнері, але і втратити впевненість в своїй чоловічій спроможності. Для того, щоб повернути довіру чоловіка, і заслужити його вибачення, не слід: 
А) Принижуватися перед чоловіком. 
Б) Виходити з себе, звинувачувати партнера в тому, що трапилося і закочувати істерики. Коли чоловік і так вже принижений зрадою, звинувачення на його адресу ще більше підштовхнуть його до розриву відносин. 
В) Розповідати про зраду у всіх подробицях. Це тільки підстьобне чоловіка і його фантазію, після чого роздратування лише посилиться. 
Г) Просити інших людей вплинути на чоловіка. Тиску збоку скривджене чоловіче самолюбство може не витримати. До того ж, якщо цими людьми будуть ваші подруги, інформація про зраду в той же день стане загальновідомою. 
Д) Чи не акцентувати увагу на дітях. Діти вкрай рідко стають причиною збереження сім'ї для чоловіка, на відміну від жінки. До того ж, так чоловік зрозуміє, що ним намагаються маніпулювати, і вже точно не стане з вами жити. Так що ж потрібно робити, щоб чоловік пробачив зраду і його довіра до вас повернулося? По-перше, не чекати від чоловіка швидкого вибачення. Зрада - це вам не обман в якійсь "пустячковій" справі. Слід визнати, що зрада була великою помилкою, про яку ви зараз сильно шкодуєте, і що зрада не принесла вам нічого, крім величезного розчарування. Постарайтеся якомога рідше згадувати про те, що трапилося, щоб не сипати сіль на незагоєні рани. Поводьтеся з гідністю, роблячи все можливе, щоб заслужити прощення партнера. Час, як то кажуть, найкращий лікар в даній ситуації. 
7. Якщо причина втрати довіри полягає у брехні, вам слід пояснити партнеру, що послужило причиною, яка змусила вас збрехати, якими думками ви керувалися в той момент. З цього моменту говорите партнеру завжди правду, навіть якщо ця правда з "гірким присмаком". 
8. Коли прощення партнера отримано, постарайтеся якомога рідше повертатися до спогаду про те, що викликало втрату довіри, дозвольте Вашому партнеру викинути з голови спогади, які його боляче ранять. Ви розкаялися в скоєному, виправили ситуацію, і тепер настав час залишити все погане в минулому, щоб змогти побудувати майбутнє, засноване на взаєморозумінні і довірі. І ще один момент, про який слід пам'ятати - якщо все вирішилося благополучно, і ви отримали прощення людини, знову завоювавши його довіру, це не привід розслаблятися. Пам'ятайте, що якщо ви знову втратите довіру партнера, другий раз ви можете її і не заслужити. Тому, з цього дня ви будете стежити за своїми словами і вчинками, не будете обманювати партнера, і будете його берегти. Адже заслужити довіру буває дуже складно. Так, може бути, легше її не втрачати?

Олена Перетятко

Авторські вірші

Автор: Анна Слезіна

Люблю весни чарівні аромати, 

Яких я прагну швидше упіймати, 

Які такі приємні і пахучі, 

Мов ті поля квітучі! 

Я хочу їх вдихати і вдихати!

Від радості бажаю аж співати! 

Люблю весни чарівні аромати, 

Яких я прагну швидше упіймати!

Природа надихає!

Автор: Анна  Слезіна

Багатьох творчих людей надихає природа. І це не випадково, адже довкілля само по собі прекрасне та унікальне. Воно одухотворює та очищує. Природа надихає письменників, поетів, художників, скульпторів, хореографів і режисерів на створення справжніх шедеврів.

Вона наповнює людину, розвиває в неї такі якості як доброта, співчуття, любов, вдячність і вміння бачити прекрасне в усьому. Природа звертає нашу увагу на духовний розвиток, на найважливіші цінності в житті. Люди, близькі до природи, сприймають світ по-іншому, вони приносять у нього більше позитивної енергії і радості.

Коли важко на душі, треба зблизитися з природою. Вона, як мудрий лікар. Вислухає та допоможе духовно. Після такої "природної розмови" стає легше на серці.

Чому ж треба шукати натхнення у природі? Ось декілька причин.

Природа дарує відчуття спокою, де б ви не знаходились, і це дуже корисно у наш час тотального інформаційного шуму.

Займіться на свіжому повітрі йогою, більше проводьте часу на природі.

Декілька таких прогулянок і ви самі побачите позитивний результат. Ви станете спокійнішими, ваша працездатність стане вищою.

Кожній людині треба хоча б інколи проводити час наодинці з природою.

Так людина заспокоюється та відновлюється.

Якщо ви живете у мегаполісі, хоча б на вихідні поїдьте на природу. Там ви зможете відволіктися від буденних турбот та відпочити як фізично, так і духовно.

На природі ми можемо звільнити свій розум від зайвих проблем і подумати про те, що нам дійсно цікаво.

Навколишнє середовище – це саме те місце, де можна не думати о проблемах.

Де можна розслабитися та поміркувати про ті речі, які вам цікаві.

Приділіть собі увагу. Подумайте про щось гарне. І ваш настрій відразу ж покращиться.

Займіться спортом на свіжому повітрі.

Займатися спортом на природі приносить не лише позитивні емоції, а й користь. Спорт розвантажує людину.

Природа – це те, чого не вистачає сучасній людині для відчуття гармонії у навколишньому середовищі.

Відчуйте гармонію на природі, адже у ній все взаємопов'язане.

У довкіллі немає неточностей, якихось помилок чи недосконалостей.

Все є таким, як створював Бог. І не потрібно руйнувати цю красу, порушуючи тим самим гармонію у природі.

Природа показує нам істинну красу – без модифікацій та перебільшення.

У природі немає нічого штучного. 

Все є справжнім. 

 Стосунки людини і природи є стосунками нездоланної могутньої сили природних явищ і беззахисності, зовсім невеличкої частки природа під назвою “людство”. І ніяк не можна розглядати ці стосунки на рівних, бо навіть попри те, що людина вже давно відчуває себе царем природи, це не відповідає дійсності. 

Незважаючи на всі досягнення, лодина й досі залишається беззахисною перед багатьма природними явищами, не може їми керувати і не може їх приборкувати. Та поряд з тим, природа настільки різноманітна, що в ній завжди можна знайти об’єкт чи явища, яке може найяскравіше відобразити те чи інше почуття людини, той чи інший її настрій. Це ще раз підтверджує, що хоча стосунки між природою і людьми досить складні, вони не роздільні в своєму існуванні. 

Навряд чи природа буде існувати без людства та гармонійно розвиватися. Точно так і людство не може існувати без оточуючого природного середовища. 

І саме краса природи надихає людей на красиві і героїчні вчинки та великі почуття, саме краса природи надихає наші душі та наші серця безмежною добротою. Краса природи грає велику роль у житті людини, вона є невід’ємною складовою нашого існування. Адже природа – це краса, а краса врятує світ!

Отже, природа – це найкраще джерело натхнення, яке тільки може бути на світі!

Охороняйте довкілля,  воно в нас одне.