Про способи грамотного ведення вуличного бою написані тисячі книг. Імениті майстри єдиноборств, інструктори спецназу намагаються навчити середньостатистичну людину не зівати в бійці і підказують, як вийти з неї переможцем. Але, звичайно, всі їх поради пропадуть марно, якщо перехожий, який потрапив у халепу буде боятися.
Вся справа в тому, що людина боїться. Боїться грози, боїться мишей, боїться відповідальності, боїться ударів по обличчю. І якщо сміливий - сміливий у всьому, то боягузливий тріпоче при думці про будь-який дискомфорт. Йому нестерпна навіть думка про те, що хтось якось може в гірший бік змінити його поточний спосіб життя .
І боязнь бійки криється не в самій бійці, а в душі людини. І мова не тільки про бійку, але про будь-які стресові ситуації. Зерно боязні закладається в перші роки життя. Тому батькам дитини потрібно прозорливо розуміти, що чадо їх не завжди буде під їх захистом. Прийдуть дні, коли йому потрібно буде або дати відсіч, або скласти голову в бою. Є варіант "лягти під ситуацію". Але можливо, що життя тоді стане ще огидніше, ще страшніше, ніж було. Краще про це не думати. Адже і вулична бійка найчастіше не є захистом батьківщини, рідних, честі. Тут не забороняється відступити. Але зробити треба це так, щоб нападник сто раз подумав, чи варто йому переслідувати відступаючого. Тут важливий момент. Навіть самого сміливого бійця можна залякати, якщо погрожувати довго і послідовно. Тому іноді тому, хто захищається потрібно атакувати першим. По-перше, чекати удару, щоб відповісти на нього потім смерті подібно. По-друге, така атака покладе край всім словесним випадам опонента і зробить його просто хлопчиком для биття.
Тому, щоб не боятися битися, потрібно навчитися битися. Потрібно заздалегідь підготувати себе до можливого бою. Це не означає , що потрібно затиснути під пахвою кухонний товкач і ходити по дворах, озираючись у пошуках можливого нападу . Така поведінка нерозумна . Вона вимотає людину. Підготовка до бійки - це просто тренування. Будь-якого, необов'язково бойового. Останнє завжди краще, воно навчить людину битися інстинктивно, як звір. Це дорогого коштує .
Спортивна людина може нанести пружинистий удар. Він не буде поставленим ударом руки, як у боксера. Але напевно пари таких буде достатньо, щоб засмутити нападника. Дослідження показали , що фігурист у званні майстра спорту цілком може нанести удар в 300 і більше кілограмів . Наслідки такого удару позначаться на обличчі і ребрах опонента негайно.
Вулична бійка як надзвичайно екстремальний момент, фактично як реальний бій повністю оголює духовну суть людини. У ній вона стає справжньою, без прикрас. Тут ніколи думати. Чи людина яка зазнала нападу почала махати руками - ногами, хоча б і невпопад, чи вона скиглить і ховається. Страх природний для людини . Але іноді страх за близьких або боязнь ганьби сильніше страху перед болем, навіть смертю. І тоді людина б'ється. Все одно б'ється, навіть якщо і боїться до втрати розуму.
І. Єременко
Немає коментарів:
Дописати коментар