Учасниками були: протоієрей Георгій (Коваленко) - УПЦ; протоієрей Андрій (Дудченко) - УПЦ МП; протоієрей Володимир (Сміх) - УПЦ КП; протоієрей Віталій (Ейсмонт) - УПЦ КП; протоієрей Микола (Данилевич) - УПЦ МПЦ; протоієрей Олександр (Трофимлюк) - УПЦ КП; Володимир Юшкевич - експерт; Володимир Саган - професор-релігієзнавець.
Були обговорені такі питання:
- Українська Церква в часи кризи і війни
- Моральний стан та авторитет Української Православної Церкви Московський та Київський Патріархат
- Роль держави у процесі церковного єднання
- Українське православ'я і сучасне суспільство.
Протоієрей Георгій Коваленко:
Назва нашої церкви ― саме УПЦ, а не УПЦ МП ― є юридичною назвою і вона принципова, адже УПЦ незалежна і самостійна в управлінні.
Ми не повинні використовувати ідею імперсько-радянської моделі єднання, як в 1990-х роках. Мають існувати інші шляхи єдності і ми повинні їх знаходити. Зараз є дуже важливим спілкування і об’єднання.
Якщо говорити про моральний стан та авторитет, то він в православних не відрізняться від інших. У нас існує 30 тисяч християнських організації, а з них 13 тисяч православних. Тому говорити потрібно на рівні всіх тих людей які ототожнюють себе с християнством взагалі.
На мою думку в соборній Україні повинна бути соборна церква, а християни які дотримуються своїх норм ніколи не будуть проти такого рішення. І саме суспільство повинно вирішувати майбутнє стосовно церкви, а не держава, адже це пішло з радянських часів, що за нею закріплені усі питання.
Протоієрей Микола Данилевич:
Зараз ми знаходимося під пресом якого не було раніше. Церква повинна свідчити про Бога і бути просто церквою не залежно від подій. І саме те що нещодавно відбулося в Україні допомогло людям скріпитися. Хоча деякі почали відходити від церкви але все ж нових людей стало набагато більше. Священника який проповідує християнство достатньо для підтримки.
Чи може церква існувати ізольовано? Так, адже і в Римі вона колись існувала в катакомбах.
Протоієрей Віталій Ейсмонт:
Я дотримаюсь того регламенту що і всі мої колеги. Дуже добре, що дві гілки православних можуть зібратися для прямих переговорів.
Священники УПЦ МП бояться спілкуватися с священниками УПЦ КП і навпаки. Для початку потрібно спілкуватися хоча б віртуально, а потім десь зустрітися і під кінець вже можна запросити в гості. Саме такий підхід допоможе перемогти неприязнь.
Для більш конструктивного договору між гілками УПЦ потрібно підключити науковців.
Протоієрей Володимир Сміх:
Якщо в нас є бажання, то і люди підтримають введення української мови в проповідь, і якщо робити це поступово, то людям повинно сподобатись.
Треба шукати і інші шляхи до поєднання. В першу чергу релігійним питанням займається церква але й держава все ж повинна допомогти.
Володимир Юшкевич:
На даний час у нас просто відбувається криза. Дуже важливо як цей момент пройдуть церкви, бо зараз, можна сказати, просто перевірка на чесність. А Коли пік кризи пройде, то це і буде моментом до порозуміння. І як вже було сказано мають бути присутні науковці, які можуть допомогти в вирішенні питання і право охоронні органи які будуть підтримувати порядок.
Володимир Саган:
Важлива не назва, а дії церкви і як вона себе переосмислює в нинішньому суспільстві. Всі церкви підписали доктрину в якій сказано, що православний християнин має бути дієвим, в тому числі шляхом участі в політичному управлінні, тому питання там повинні бути марковані.
Самоізоляція для церкви - це абсурд, адже вона буде закритою і тоді від неї буде набагато менше користі, хоча для неї можливе таке існування. Зараз церква як частина суспільства, як активна його частина, що сильно впливає на моральні принципи людей.
Якщо при вирішенні питання об’єднання не буде спілкування на рівні єпископату, то і священники не стануть спілкуватися. Було таке що представники не хотіли брати участь в молитві за Україну разом і говорили: «або я або він». Науковці там є необхідними для вирішення деяких питань, наприклад створення церкви, адже якщо ми ще розірвемо країну релігійним чинником, то нас візьмуть голими руками.
Науковець Людмила Олександрівна:
Ми не думали що буде найскладнішим діалог між православними. Зараз не так важливий між церковний діалог як діалог в самих церквах. А як нам вести діалог в церквах на сході теж треба замислитись.
Ми є дуже відкритими тому, що світських релігієзнавців запрошують в духовні академії, бо нам буде під силу допомогти подивитися на події з іншої сторони. Майбутнє за багатоманітністю, для цього потрібна спільна ідея яка допоможе об’єднатися.
Малінін М. І.
Немає коментарів:
Дописати коментар