А у вас виникала колись думка зробити щось всупереч громадської думки, висловити протест проти звичного? Думаю, що так! Схожий настрій мав і Казимир Малевич, створюючи новий мистецький напрям – супрематизм.
Перш ніж подавати певні енциклопедичні дані, треба зазначити, що супрематизм можна назвати радикальною реформою мистецтва. Сама назва походить з латини та означає «останній, крайній, найвищий». Супрематизм – мистецький напрям, покликаний зображувати найпростіші форми, відмовляючись від звичних пейзажів, натюрмортів та портретів. Повноцінною картиною стали вважати сполучення геометричних фігур: квадратів, прямокутників та кіл. Як справжня революція він увірвався у світ на початку 20 століття.
Справжніми символами нового «слова» у мистецтві стали картини Малевича «Чорний квадрат на білому фоні» (1915 року) та «Білий квадрат на білому фолі» (1918 року). За словами самого автора живопис у той час досяг, так званого, «нульового значення». Це він і намагався передати, виставивши свої картини на виставці, під назвою «010».
Малевич писав про 3 етапи розвитку: чорний, кольоровий та білий та про квадрат,як основу всіх супрематичних робіт. Супрематизм, так би мовити, символізує час безпредметних відчуттів та емоцій. З часом Малевич створює групу «Утвердители нового искусства» (УНОВИС). Після діяльності цього утворення супрематизм проникає в скульптуру та архітектуру. Аналізуючи всі роботи, можна виокремити основні риси:
• Супрематизм – не живопис, «ибо живопись изжита, а сам художник – предрассудок прошлого»;
• супрематизм – «вищий ступінь мистецтва», який передає динаміку космосу;
• головний параметр – мінімалізм форми та простору;
• важлива роль кольору.
На закінчення не можна не згадати про картину під назвою «Супрематична композиція» 1916 року. Вона стала як вершиною супрематизму, так і його закінченням. Цей шлях можна спостерігати, якщо проаналізувати наступні картини Малевича («Звукові хвилі» або «Біле на білому»). Як наслідок, художник з часом повертається до імпресіоністичного напряму, але не забуваючи про супрематизм у полотнах…
Інна Левченко
Немає коментарів:
Дописати коментар