Интернет реклама УБС

11.01.16

Крим 2015: пошук шляхів врегулювання кризи

Керівник Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник.
Ще два роки тому важко було уявити сучасну Україну без її невід’ємної частини – Автономної  Республіки Крим. Після окупації Криму військами РФ та проведення там «референдуму»  від 16 березня 2014 року, Україна втратила контроль над цією територію. Це є однією з найбільш актуальних та, на жаль, ще не вирішених проблем сьогодення, що постали перед українською владою та суспільством. 
11 січня відбулась прес-конференція «Крим 2015: рік втрачених можливостей»,  на якій представники правозахисних та громадських організацій підбили підсумки державної політики щодо Криму в 2015 році, розказали  про шляхи вирішення проблем, пов’язаних з захистом прав громадян України як на окупованій території, так і на території підконтрольній  Києву. Спікерами були Ольга Скрипник, керівник Кримської правозахисної групи, Андрій Щекун, член правління Кримського центру ділового та культурного співробітництва «Український дім», а також Роман Мартиновський, адвокат, експерт регіонального центру прав людини. 
Було зазначено, що в українській політиці склалася тенденція підходу до Криму як до території, але не як до людей, що постраждали від окупації. Блокада Криму, яка є необхідною для протидії агресору, а саме Російській Федерації, має негативні наслідки і для населення, що залишилося на проукраїнських позиціях, а та, в свою чергу, досі не виробила ефективного механізму захисту прав своїх громадян.  Зараз діяльність української влади щодо вирішення кримського питання неможливо однозначно охарактеризувати: негативний наслідок для кримчан має постанова КМУ №1035 про обмеження поставок товарів , яка замість того, щоб обмежувати тільки економічні відносини, зачіпає цивільні, майнові та інші права населення Криму, останній законопроект «Про тимчасово окуповану територію України», який пропонує , по суті , встановлення державного кордону з Кримом та Донбасом, постанова НБУ від 3 листопада 2014 року №699 закрила перед кримчанами двері українських банків, на території України так і не була відтворена адвокатура Криму, кримські юристи зараз позбавлені можливості брати участь в адвокатському самоврядуванні. Так само проблеми стосуються і галузі освіти та культури: жоден навчальний заклад Криму не відновив свою діяльність на підконтрольній Україні території , не розпочав діяти закон про дистанційне навчання та інше. Була створена Державна служба з питань АР Крим та м. Севастополя, але Громадська Рада при ній так і не була створена, ця служба , на жаль, зараз є не публічною.
Звісно, ситуація що склалася зараз в Україні є надзвичайно важкою, вона вимагає складних і твердих рішень від української влади, якій необхідно зараз зрозуміти те, що Крим як був, так і досі є українським, навіть в умовах російської окупації.  Потрібно  проводити активнішу політику задля повернення його в склад України. Попри агресію РФ, в Криму залишилась значна частина проукраїнського населення, яке чекає від України кроків назустріч. Андрій Щекун зазначає, що минулий 2015 рік продемонстрував посилення громадянської активності кримчан та їх впливу на центральні органи, це був рік активної просвітницької діяльності кримських активістів у питаннях вирішення майбутнього півострову, зокрема в галузі освіти. Ольга Скрипник наголошує на тому, що представники громадянського співтовариства, серед яких багато кримчан, розробляли і пропонували конкретні проекти нормативних актів, що спрямовані на захист людей та інше. Український Крим не змирився з окупаційною владою і чекає допомоги від своєї держави, більше того, сам готовий активно брати участь  у вирішенні цієї проблеми.  Зараз найважливіше, на думку учасників конференції, не втрачати соціальний зв'язок, не залишати співгромадян в інформаційному вакуумі та активно захищати права своїх громадян нехай вже де-юре не в своєму Криму. Висловлювалась подяка Українському фронту «Відродження» та Українській Гельсінській Спілці, допомога яких була значною. Також активно займається збереженням та розвитком української культури УПЦ КП, яка останнім часом зазнає утисків з боку російської адміністрації. Правозахисники сподіваються, що 2016 рік буде значно успішнішим та продуктивнішим щодо вирішення кримської проблеми, кримська тематика вийде на стратегічний курс державної політики, до реалізації цього курсу будуть долучені фахівці та громадянські активісти.


Уляна Кирчей

Немає коментарів:

Опублікувати коментар