Як зазначають дослідники, психологія є однією із найстаріших наук. Але водночас вона є однією із наймолодших. Якщо раніше вона розглядалася як частина дискурсів філософії та медицини, то в окрему наукову течію виділилася лише в 70-х роках ХІХ століття.
Вчення про душу, як ще називають психологією, відоме своєю неоднозначністю та динамічністю. Дехто її взагалі за «класичну» науку не сприймає. В цьому і є «родзинка» психології – вона може зробити явним те, що, здавалось би, побачити просто неможливо.
«Арсенал» її інструментів досить обмежений. Психологи не можуть використати скальпель як це роблять хірурги. Вони не можуть використати граблі як садівники. Вони не можуть використати крейду як вчителі. Щоб «робити» свою науку їм рідко знадобляться матеріальні речі. Наука психологія розвивається на рівні інтелекту, на рівні свідомості та підсвідомості. Вона живе в тому місці, яке ж сама і вивчає. І немає кращого інструменту, щоб дослідити всі ті процеси в нашій голові, ніж експерименти.
Перша психологічна експериментальна лабораторія виникла у місті Лейпцигу в 1879 році. Її засновником був Вільгельм Вундт. Саме тоді і з’явилася та психологія, яку ми знаємо сьогодні.
Звісно, в історії експериментальної психології були і зльоти, і падіння. Її використовували як на благо, так і на зло. Але те, що вона неодноразово доводила – це те, що люди в своїй сутності всі однакові. Наші інстинкти, те, що робить нас homo sapiens однакове у всіх. Тому, пропонуємо подивитися на найбільш відомі ефекти, які були експериментально доведені в соціальній психології. Ми впевнена, що вони відкриють багато нового в людській поведінці.
1. Ефект соціальної фасилітації - явище, відповідно до якого в присутності інших людей активність людини підвищується і він краще справляється із завданням в порівнянні з ситуацією, коли він знаходиться один.
2. Ефект групової належності - особа ототожнює себе з групою і прагне оцінити її позитивно, підтримуючи високий статус групи й одночасно власну самооцінку.
3. Ефект Рінгельмана - зі збільшенням кількості членів групи відбувається зменшення середнього індивідуального внеску в групову роботу.
4. Ефект синергії - при об'єднанні людей у цілісну групу виникає додаткова інтелектуальна енергія, що втілюється в груповому результаті, який переважає суму індивідуальних результатів. Формально для цього ефекту є справедливим співвідношення 1+1 – більше ніж 2.
5. Ефект групового мислення - це специфічний спосіб мислення, за якого в згуртованій групі домінує пошук згоди, що підпорядковує собі реалістичну оцінку можливих альтернативних дій. Відкриття цього феномена, як і запроводження терміна "групомислення" (groupthink), належить Ірвіну Дженісу.
6. Ефект конформізму - члени групи залежні від неї в своїх контактах зі світом, у більшості ситуацій вони навіть сенсорну інформацію можуть сприймати з певною модифікацією, зумовленою груповими чинниками різного характеру. Ефект встановлений у 1956 р. Соломоном Ашем.
7. Ефект моди. Наслідування - один із основних механізмів групової інтеграції. В процесі групової взаємодії члени групи формують спільні еталони, стереотипи поведінки, слідування яким підкреслює їхню єдність та зміцнює їхнє членство в групі. Члени певних груп створюють певні усталені норми щодо зовнішнього вигляду (групова уніформа у військових, ділові костюми бізнесменів, білі халати лікарів).
8. Ефект ореола - це вплив на зміст знань, оцінок особистості певної установки, що є в однієї людини щодо іншої, виникає при сприйнятті та оцінці людьми одне одного в процесі спілкування.
9. Ефект «ми-вони» - це почуття належності до групи (ефект "ми") і відповідно відстороненості, відокремлення від інших (ефект "вони"). Ефект належності до групи має два окремі ефекти – емоційної підтримки та долучення. Ефект долучення полягає в тому, що член групи відчуває себе долученим до проблем, справ, успіхів чи невдач тієї групи, до якої він реально належить чи суб'єктивно себе до неї приєднує, відчуває відповідальність за результати групи.
10. Ефект бумеранга. Вперше досліджений у діяльності засобів масової інформації; полягає в тому, що людина, яка сприймає інформацію, не визнає її істинною, а продовжує дотримуватись попередньої установки, або формується нова оцінка подій чи особи, протилежного змісту, ніж та інформація, яку людині повідомили. Ефект бумеранга виникає при повідомленні суперечливої інформації або при взаємодії людей, коли агресивні дії однієї особи, то спрямовані проти іншої, врешті-решт діють проти того, хто здійснює ці дії або негативно висловлюється.
Як бачимо, у всіх цих «ефектах» можна впізнати себе. Або своє оточення. І, що не дивно, це стосується всіх. Людей насправді «прочитати» не важко. Якщо добре розумієш себе, то не буде проблем з розумінням інших. І виникає запитання. Якщо ми всі настільки однакові, то чому ми не можемо жити у мирі та злагоді і завжди є ті, хто утискає, і ті, кого утискають?
Біологічно ми всі з вами однакові набори кодів ДНК та хромосом. Психологічно ми всі схильні до однакової поведінки в однакових ситуаціях. Так чому ж ми досі вважаємо що є «кращі» і є «гірші»?
Білоусова Дана
Немає коментарів:
Дописати коментар