«...У морозні зимові ранки, у тісних холодних маршрутках, заливаючись кавою перед парами або роботою, всі чекали цього. Відчували, що диво десь поряд. Що ми - один з його пунктів призначення. Часом у пустому коридорі ми потай йшли вальсовим променадом. Ми вибивали чечітку в черзі за далекими листами на поштампі. Проживали дні в ритмі динамічного регтайму й заколисували свої мрії під мелодії повільних вальсів. Ми - іскри, що танцюють у полум'ї. Ноти, що затишно вмощуються на горизонтальних лініях менуетів. Ми — «крихти, що танцюють посеред буревію. Посеред сплутаних лабіринтів ми знаємо шлях, що веде нас до музики. Ми біжимо, позираючи на годинник і роздаючи цукерки зустрічним. Ми лишаємо свої турботи позаду й зачиняємо за собою двері у великій залі, немов ненадовго пориваємо зв'язки з усім світом. А тут м'яка маленька рука в тонкій рукавичці лягає вам на плече, а погляд з-під маски віщує щось ніжне, а, може, і небезпечне. Зовсім трохи. Цього разу сама доля ткатиме місячне мереживо для ваших протилежних полюсів і всіх часових поясів..» — розповідається в історії події на Facebook.
Традиційно бал відкрився полонезом. Далі були Па-Де-Грас, офіційний бранль, вальс "Ніжність", полька-трійка, норвезька кругова, іспанський вальс, шапелуаз, вальси "Життя художника", "Рінка", "Святого Бернара", віргінський ріл та інші прекрасні танці.
Протягом 2 місяців учасники балу мали змогу навчитися старовинних танців на репетиціях, які викладали чудові тренери Павло Русских та Ася.
Усі зібрані кошти передані на лікування Вадима Михалевича — викладача НаУКМА.
Фото в т.ч. і Леонід Коваленко
Немає коментарів:
Дописати коментар