СТАВКА НА РАКЕТНИЙ ЩИТ

Ще кілька років тому у нас було поширене переконання, що людство скоро відмовиться від всіх ядерних озброєнь. Горбачов пропонував план їх повної ліквідації до 2000 р. Однак мрія про загальне і повне роззброєння, на жаль, як і раніше залишається мрією. На жаль, світ, в якому ми живемо, далекий від ідеалу. Військова сила і сьогодні є останнім аргументом в конфліктних ситуаціях. 
Мрії і реальність.Із закінченням холодної війни ядерна зброя не втратило свого військового і - в ще більшому ступені - політичного значення для всіх країн. Слідом за розпадом Радянського Союзу відбулося різке зниження потужності українських Збройних сил, їх боєздатності, що наочно показала війна.Всі інші ядерні держави, включаючи Китай, не потребують навіть у теоретичному сценарії захисту своєї території від великомасштабної агресії із застосуванням звичайних засобів збройної боротьби. Україна ж доведеться в найближчому майбутньому мати справу у своїх кордонів з державами або коаліціями держав, що володіють багаторазовою перевагою над нею і в сухопутних військах, і в ВВС, і в ВМФ. Цілком можливо, що наші відносини з сусідами будуть розвиватися позитивно і візьмуть характер партнерства, але не виключені й інші варіанти, якщо не вдасться створити надійну систему міжнародної безпеки на глобальному і регіональному рівнях.Україна не може існувати як другорозрядна держава. В силу свого положення в центрі Європи вона виживе, тільки будучи значною впливовою державою. Але збереження цього статусу в умовах, коли її економічні можливості різко скоротилися, цілком залежить від надійного потенціалу ракетного стримування. Цей фактор життєво важливий для України, поки вона не зможе відновити свою економічну міць і увійти в число найбільш розвинених країн світу. Україна виходить з необхідності мати ракетний потенціал, здатний гарантовано забезпечити нанесення ураження будь-якому агресорові (державі або коаліції держав) в будь-яких умовах. Виходячи з завдань оборонного характеру, що стоять перед Збройними силами України, умовою бойового застосування ракетних сил України в розглянутий період як крайній захід стане використання проти неї ядерного та інших видів зброї масового ураження, а також у відповідь на великомасштабну агресію із застосуванням звичайної зброї в критичних ситуаціях для національної безпеки України або її союзників.В силу цього потрібна підтримка українських ракетних сил ЗСУ на достатньому рівні, переоснащення систем бойового управління, інформаційного забезпечення та раннього попередження новими видами техніки. Підтримка Україною надійного потенціалу ракетного стримування буде також можлива, якщо не буде зруйнований механізм контролю над озброєннями ядерних держав. Такий контроль - не самоціль, а засіб не допустити отримання переваги іншою стороною. При всьому тому не варто забувати, що розподіл ракетних озброєнь на стратегічні і тактичні носить досить умовний характер. Три «кошика» ракетних озброєнь, одна з яких включала б всі типи стратегічних балістичних ракет, друга - балістичні та крилаті ракети меншої дальності, третя - всі типи носіїв ракетних озброєнь. Необхідно також передбачити розгортання мобільних стратегічних протиракетних систем будь-якого базування. У зв'язку з цим варто зазначити, що ідея нестратегічної ПРО, здатної здійснювати перехоплення балістичних ракет на активній ділянці польоту (розгінна фаза), може виявитися продуктивною, бо вона здатна відкрити шлях до інтеграції мобільних протиракетних засобів на ТВД в стратегічну ПРО. Потрібно створення «щільної» системи ПРО. Для модернізації сил загального призначення ЗСУ потрібно збільшити витрати не на 2%, а в кілька разів. Адже вартість нового покоління звичайних озброєнь, якими повинна бути оснащена українська армія в XXI столітті, складе десятки мільярдів доларів. Для того, щоб український державний бюджет мав такі засоби, ВВП країни повинен вирости принаймні в два рази. Сьогодні ж потрібно сконцентрувати зусилля на створенні відносно невеликих угруповань військ, що знаходяться в постійній бойовій готовності, а не розпорошувати кошти для збереження зайвої кількості неукомплектованих частин і з'єднань, баз зберігання зброї і мобілізаційних ресурсів промисловості з виробництва давно застарілої військової техніки. Більш того, Україна повинна отримати можливість нанести протисиловий удар за допомогою новітніх високоточних далекобійних звичайних озброєнь. Потрібні крилаті ракети і новітні ракетні системи, які здатні тримати під прицілом переважну більшість ядерних боєголовок сусідніх країн. Разом з тим потрібно різко підвищити ефективність передбачуваної української національної ПРО. У разі ж розгортання Україною більш щільної системи ПРО із застосуванням високоточних ракет і космічних засобів ядерний удар українці повинні перехопити. 

Україна може мати на озброєнні високоточні боєзаряди на БРПЛ і МРБ.
Украіна потребує розгортання національної протиракетної оборони. 

Такі заходи повинні носити переконливий характер і в той же час не виходити за рамки міжнародно-правових зобов'язань, не суперечити чинним договорам з контролю над озброєннями. Разом з тим необхідно продовжити військову реформу, приведення військової організації держави у відповідність з інтересами національної безпеки і економічними можливостями України. Неминучим етапом цієї реформи, мабуть, стане створення нового виду збройних сил, відповідального за сферу повітря-космос, але поки до нього не готові як ВВС, так і РВ. Треба оптимізувати структуру РВ, головне - потрібно створити єдину систему оперативного управління всіма ракетними силами України, ліквідувавши дублювання і паралелізм. Тільки так вдасться зберегти механізм стратегічної стабільності.

Підготував О. Майстренко