Проблеми мобінгу в Україні обговорено під час круглого столу у Комітеті Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення

У Комітеті з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення відбувся круглий стіл на тему: «Проблеми мобінгу в Україні»

У заході взяли участь народні депутати - члени Комітету, представники центральних органів виконавчої влади, Державної служби зайнятості (Центрального апарату), Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Верховного Суду, об’єднань профспілок та організацій роботодавців, наукових установ, громадських організацій.

Під час засідання обговорено законопроекти про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії мобінгу №10118, про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо попередження та протидії мобінгу №10118-1, та про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії цькуванню (мобінгу) та іншим проявам упередженого ставлення в сфері праці №10118-2.

Відкриваючи засідання, секретар Комітету Наталія Веселова наголосила, що, зважаючи на гостроту порушеної проблеми, існує необхідність визначення на законодавчому рівні поняття мобінгу, заходів з попередження його виникнення та встановлення відповідальності за таку діяльність.

Представники центральних органів виконавчої влади підтримали висловлені ініціативи, зазначивши, що це гарний прояв приведення усього українського законодавства до глобальних тенденцій у сфері захисту прав, і виявили готовність здійснювати правопросвітницьку роботу у разі прийняття відповідного закону. Водночас, існує необхідність чіткого визначення поняття «мобінгу» для розмежування з суміжними поняттями, а визначені законопроектами адміністративні санкції за прояви мобінгу потребують корегування.

Представники організацій роботодавців акцентували увагу на тому, що запропоновані проектами новели збільшують тиск на роботодавців, а тому доречно обмежитись уже існуючими нормами законів. Натомість представник профспілок зазначила, що тематика мобінгу, навпаки, потребує розвитку і втілення у законодавстві, а серед запропонованих законопроектів жоден не надає його ідеального тлумачення.

Крім того, у ході засідання круглого столу були заслухані експерти з мобінгу, а також постраждалі від мобінгу, які привели конкретні приклади прояву фактів мобінгу на робочому місці.

Голова підкомітету з питань регулювання трудових відносин та зайнятості населення Олександр Дроздик відзначив, що на сьогодні немає чіткого законодавства, яке ефективно захищало б права працівників, які, до того ж, зустрічаються з суттєвими перепонами при зборі доказової бази щодо наявності фактів цькування на робочому місці. Ще однією проблемою, яка потребує вирішення, є великі розміри судового збору, які сплачуються працівниками при зверненні з позовами до роботодавців. На його думку, відміна такого судового збору, а також активне залучення системи безоплатної правової допомоги зможе значно полегшити становище постраждалих від мобінгу.

Як вбачає голова підкомітету, найкращим варіантом було б розробити спільний проект закону, спрямований насамперед на те, щоб попередити і запобігти такому явищу як мобінг, а не врегульовувати його наслідки.

Підсумовуючи, Наталія Веселова подякувала учасникам заходу за виступи і надані пропозиції та зазначила, що рішення щодо рекомендації прийняття Верховній Раді одного із законопроектів буде прийнято Комітетом на його засіданні.

Довідково:

Мобінг (від англ. to mob – нападати, труїти).

Вперше явище мобінгу в трудових відносинах було докладно описане Г.Леманном і А. Густафссоном в опублікованому в 1984р. у The National of Occupational Safety and Health звіті щодо результатів дослідження, проведеного впродовж 1982-1983 рр. у Швеції. Г.Леманн наголошував, що застосовує поняття «мобінг» для визначення різновиду психологічних міжособистісних відносин, що складаються на робочому місці між працівником і роботодавцем щодо реалізації завдань (службових обов’язків) та проявляються в недоброзичливому (ворожому) ставленні до працівника його колег або керівників.

Сьогодні в більшості зарубіжних країн знають, що таке мобінг, і на законодавчому рівні регулюється протидія цьому явищу.

Законопроектами, що розглядалися під час заходу, пропонується визначити поняття «мобінг» в українському законодавстві.

Зокрема, законопроектом №10118 пропонується визначити мобінг як діяння учасників трудових відносин, які полягають у психологічному, фізичному, економічному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно працівника підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами або такою особою стосовно інших учасників трудових відносин з метою приниження їх людської гідності за певними ознаками, створення стосовно них напруженої, ворожої, образливої атмосфери та примушування учасника трудових відносин до зміни місця роботи.

Законопроектом також передбачено встановлення адміністративної відповідальності за такі дії, шляхом внесення відповідних змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Передбачено внесення змін до антидискримінаційного та трудового законодавства у частині врегулювання питання протидії мобінгу.