Які країни хочуть відтяти шмат від Росії?

Антиросійський мітинг в Японії 

Більшість прикордонних суперечок Росія успадкувала від СРСР. Якщо раніше діалог не вівся, то тепер країни-сусіди все частіше і голосніше заявляють про бажання «поділити» землю. Державний кордон об'єднує РФ з 16 країнами. По суші з Норвегією, Фінляндією, Естонією, Латвією, Литвою, Польщею, Білоруссю, Україною, Грузією, Азербайджаном, Казахстаном, Китаєм, Монголією, Північною Кореєю, по морю - з Японією і США. Як проаналізували ситуацію фахівці, зараз тільки з шістьма державами (Фінляндією, Польщею, Монголією, Північною Кореєю, Білоруссю та Литвою) немає територіальних суперечок. Деякі країни свої домагання пов'язують з різними історичними подіями, в ході яких, на їх думку, були несправедливо відкинуті території на користь Радянського союзу. Інші в конкурентній боротьбі за нові територіальні прирощення керуються швидше геоекономічними міркуваннями. Китай і Росія розійшлися в думках, де має пролягати західна ділянка їх спільного кордону. І хоча суперечка йде про мікроскопічної за мірками обох країн території - всього 17 га землі в Гірському Алтаї - він знову нагадав про майже піввікове гостре протистоянні між двома сусідами з територіального питання, яке в 1969 році навіть вилилося в кровопролитний збройний конфлікт за острів Даманський. 

Найбільш відоме територіальна вимога - претензії Японії з приводу Южно-Курильських островів. Причому країну висхідного сонця в цьому питанні підтримує і США.

Естонія і Латвія теж претендували на частину російської території. При цьому вони посилалися на мирні договори від 1920 року, за яким Естонія вимагала повернути їй Печорський, а Латвія Питалівський район Псковської області. Але умови вступу в НАТО такі, що у членів не повинно бути ніяких спірних територій, тому естонцям і латишам довелося офіційно відмовитися від своїх претензій.

Значна частина претензій і суперечок стосується територій морських просторів. Прикаспійські держави вимагають розділу Каспію і, перш за все, його шельфу, шматок якого хоче отримати не тільки Казахстан, але і Туркменія з Азербайджаном. В свою чергу, у російської сторони є претензії до угоди Бейкера-Шеварднадзе по Беринговій протоці, розмежувати територіальні води, економічну зону і шельф між Росією і США. Невирішені проблеми чорноморської кордону з Грузією: тут належить розділити територіальні води, економічну зону і шельф. На суші тут теж маса проблем: делімітація кордону утруднена наявністю невизнаних утворень - Абхазії і Південної Осетії.

Запеклі дебати навколо Арктичної зони, на яку перетендуют Данія, Норвегія, Ісландія, Фінляндія, Швеція, Канада і США розгорілися після того, як на дні північних морів були виявлені величезні запаси вуглеводнів та інших природних копалин. Гонка стартувала після того, як Росія в серпні 2007 року встановила символічний прапор на одній з ділянок підводного морського хребта і заявила свої територіальні претензії. У відповідь Канада заявила про готовність побудувати військові тренувальні бази в регіоні і патрулювати регіон з моря. Данія і США заявили міжнародні судові позови. Очевидно, що Росії буде заявляти своє право на настільки багатий континентальний шельф.

В цілому ж можна сказати, що, швидше за все, у світовому масштабі прикордонна проблема навряд чи так само швидко і легко втратить свою актуальність.

В. Друженко
В. Орел