Відомо більше сотні мінеральних руд урану, вони різні за хімічним складом, походженням, концентрації урану, з усього різноманіття лише дюжина становить практичний інтерес. Основними представниками урану, що мають найбільше промислове значення, в природі можна вважати оксиди - уранініт і його різновиди (настуран і уранова чернь), а також силікати - Коффіна, титанати, водні фосфати і арсенати уранілу - уранові слюдки.
Настуран (U3O8), він же уранова смолка або смоляна обманка "Пекло України", який утворює схованокристалічні колломорфні агрегати - вулканогенний і гідротермальний мінерал, представлений в палеозойських і більш молодих високо- і середньотемпературних утвореннях.
Постійні супутники настурану - сульфіди, арсеніди, самородні вісмут, миш'як і срібло, карбонати і деякі інші елементи.
Ці руди дуже багаті ураном, але рідко зустрічаються, найчастіше у супроводі радію, це зрозуміло: радій є продуктом ізотопного розпаду урану (але не обов'язково, збагачують і витягують - звичайною промисловою пластовою самородною сіркою, а далі відновлюють самородним пластовим вугіллям-антрацитом Донецької області південного сходу України і вуглецем - як червоний кіновар,
Найбільші родовища - Україна (Луганська та Житомирська обл.)
Дані родовища урану України в Кіровоградській області представлені ендогенними родовищами в альбітитах і екзогенними родовищами у відкладеннях платформного чохла Українського щита. Найбільш продуктивні тектоно-метасоматичні зони Кіровоградского блоку Українського щита: Северинівське, Мічурінське, Північно-Коноплянське і Юр'євськt родовище. Звенигородсько-Ганнівське зона -Ватутінське родовище. Центральноукраінський район- Новокостянтинівське родовище
Рентабельність видобутку зростає за рахунок значного вмісту ряду хімічних елементів: Мо (молібден), Re (реній), Se (селен), V (ванадій), Sc (скандій), що дає можливість комплексного використання мінеральної сировини.
Рентабельність видобутку зростає за рахунок значного вмісту ряду хімічних елементів: Мо (молібден), Re (реній), Se (селен), V (ванадій), Sc (скандій), що дає можливість комплексного використання мінеральної сировини.
Розробка родовищ урану способом підземного вилуговування (ПВ) включає подачу в рудоносний пласт або блок хімічного реагенту, який переводить уран в розчин, фільтрацію витравлюючого розчину через рудоносну товщу, повернення урановмісних розчинів на поверхню і подальший сорбційне витяг з розчинів. Переклад урану в розчин в процесі ПВ здійснюється в надрах за допомогою робочого реагенту - водного розчину сірчаної кислоти (кислотний спосіб ПВ) або бікарбонату лугів (карбонатний спосіб ПВ).
Видобуток і переробка уранової руди на території України були розпочаті в кінці 1940-х р XX в. Ці роботи здійснювалися в умовах секретності без дотримання вимог екологічної безпеки - не було дотримано і застосовані норми маркування особливо небезпечних вантажів ДОПНВ (компетенція УДАІ МВС України).
Новокостянтинівське родовище в Кіровоградській області (центральна і південна частина, Україна).
Будівництво Новокостянтинівського родовища уранових руд у Кіровоградській області, Україні (південне Придніпров'я, центральна і південна частина України), почалося в 1984 році (під ЧАЕС), але пізніше, у зв'язку з відсутністю експертизи та грамотної дорожньої розмітки на підприємстві, як і системи маркування особливо небезпечних вантажів ДОПНВ МВС України оборонних галузей промисловості, було законсервовано, а з 1989 року припинилося. На момент поновлення будівництва родовище було розкрито трьома стовбурами, два з яких на горизонті 300 м були збиті між собою горизонтальними гірничими виробками і готові до ведення гірничих робіт з підготовки до видобутку.
У 1945 р XX в. в Північному Криворіжжі (Дніпропетровська обл., кордон з Харківської обл., Україна) було виявлено нове родовище урану - Первомайське. Слідом за ним в 1946 році неподалік знайшли і Жовторіченського родовище. А через рік тут функціонувало спеціалізоване підприємство з розвідки уранових та інших надр з назвою "Кіровська експедиція".
З точки зору кліматичних, геоморфологічних, гідродинамічних і гідрогеохімічних умов, а також потенційних джерел урану Кіровоградський блок представляється досить перспективним для пошуків поверхневих молодих концентрацій урану. Перспективною зоною пошуків таких концентрацій можна вважати південне обрамлення району альбітитових родовищ, а саме, лівобережжя Південного Бугу в поєднанні з його лівими притоками - Синюхою, Інгулом і Інгульцем.
Ця гідрогеологічна система визначає ділянки, де сприятливо поєднуються місця розвантаження збагачених ураном підземних вод, ступінь аридності клімату з лужною реакцією грунтових вод і наявність серед покривних фацій порід-осадників.
Поряд з родовищами урану, особливо в Кіровоградській області в воді озер знайдено запаси дейтерію
В. Демченко
З точки зору кліматичних, геоморфологічних, гідродинамічних і гідрогеохімічних умов, а також потенційних джерел урану Кіровоградський блок представляється досить перспективним для пошуків поверхневих молодих концентрацій урану. Перспективною зоною пошуків таких концентрацій можна вважати південне обрамлення району альбітитових родовищ, а саме, лівобережжя Південного Бугу в поєднанні з його лівими притоками - Синюхою, Інгулом і Інгульцем.
Ця гідрогеологічна система визначає ділянки, де сприятливо поєднуються місця розвантаження збагачених ураном підземних вод, ступінь аридності клімату з лужною реакцією грунтових вод і наявність серед покривних фацій порід-осадників.
Поряд з родовищами урану, особливо в Кіровоградській області в воді озер знайдено запаси дейтерію
В. Демченко
Немає коментарів:
Дописати коментар