Розвиток національного шоу-бізнесу в Україні

Слово "шоу" означає "видовище", що є невід'ємною частиною будь-якого свята. Отже, шоу-бізнесом можна назвати комерційну діяльність у сфері розважальних видовищ, тобто це бізнес, пов'язаний з організацією та проведенням видовищних вистав, виступом акторів, співаків і т.п. У вузькому сенсі слова шоу-бізнесом можна назвати виконання музичних номерів, розрахованих на масову аудиторію.

До шоу-бізнесу відносяться і багато інших близькі за функціональним значенням види діяльності, такі, як:

► розважальні телепередачі;

► кіноіндустрія;

► видовищні спортивні змагання;

► конкурси краси;

► музичне радіомовлення.

Отже, шоу-бізнес - це індустрія музичних та інформаційних програм, оптовій торгівлі, рекламі, комерційної організації виступів, торгівлі авторськими та суміжними правами, створенні рекламних роликів, фільмів, відеокліпів та багато іншого.

Головним механізмом у шоу-бізнесі є ринок. Об'єкт мистецтва виступає тут як товар, а глядач - як споживач. Йде товарно-грошовий обмін, регульований рекламою.

Шоу-бізнес заснований на експлуатації популярності видатних виконавців та артистів ("зірок"), на іміджмейкерства (створенні іміджу) як різновиду підприємницької діяльності. Головною особою стає артист, а продюсер (від англ. Produce - продавати), який не тільки фінансує проекти, а й диктує артистам імідж і репертуар, підбирає технічне забезпечення, веде переговори зі ЗМІ і т.д. Виконавці виступають як наймані працівники, що підкоряються вказівкам підприємця-продюсера і отримують, як правило, не надто високі гонорари.

Кожна акція шоу-бізнесу - це величезний фронт робіт. До виходу альбому зазвичай приурочують концертне турне, вихід синглу та відеокліпу, виробництво сувенірної продукції для продажу під час концертів, дається реклама на радіо та телебаченні. Випадання одного з цих елементів рекламної кампанії ставить під сумнів успіх всієї задуманої програми в цілому.

Але щоб багато заробляти, треба багато вкладати. У зв'язку з цим йде великий розрив у популярності і доходи артистів "першого ешелону" і іншими. Раніше популярність мало впливала на зарплату. Зараз же успіх все більше стає залежним немає від таланту того чи іншого виконавця, а від цілеспрямованих інвестицій.

Все частіше з'являються нові виконавці, українські "зірки" роблять активні кроки в бік просування на західний ринок.

У радянські часи організація видовищних заходів перебувала під суворим контролем державних структур, таких, як Госконцерт.

На даний момент в Україні мають діяти вже практично всі світові звукозаписні лейбли: Universal, EMI, Sony, BMG, Warner і інші, уклавши контракти і з українськими виконавцями, які співають українською мовою.

Як і належить за правилами індустрії розваг, кити, на яких тримається шоу-бізнес, працюють у тісній співпраці: телебачення, звукозаписні лейбли, радіостанції, компанії з організації концертів. Тут немає місця дрібним компаніям. Всі вони або поступово зникають, або купуються більш великими, які все щільніше займають ринкові ніші, де не залишається місця новачкам.

Великі медіакомпанії, які діють в Україні, але російською мовою

"Альфа-груп"

Телеканал "Муз-ТВ". Його рейтинги трохи нижче, ніж у MTV, але зате більш розвинена регіональна мережа мовлення.

"Російська медіагрупа"

Найвідоміший проект, що належить ЗАТ "Російська медіагрупа" (РМГ), - це "Русское радио", найпопулярніша радіостанція в Росії.

У РМГ також входять фірма грамзапису "Грамофон рекордс" і структури, що займаються гастролями російських артистів у себе на батьківщині і в Україні. 

Контроль над такою величезною частиною ефіру ("Русское радио" можна чути практично по всій Україні) автоматично робить власників "Російської медіагрупи" впливовими людьми в українському шоу-бізнесі.

Виниклий шоу-бізнес у нашій країні ввібрав в себе накопичений досвід радянської естради, розвивається в нових умовах, за правилами ринкових відносин, в основному, російською мовою.

Досвід шоу-бізнесу показав, що практика його організації багатогранна і залежить від багатьох факторів:

• досягнення певного рівня розвитку соціальної культури, елементом якої є соціальна рівність;

• соціальної захищеності громадян, наявності у них певних соціальних гарантій;

• умов для вільного розвитку особистості;

• досить високого рівня політичної культури;

• високого рівня управлінської культури, головна увага якої звертається на людський або соціальний аспект управління.

У процесі управління у сфері шоу-бізнесу використовується безліч різноманітних способів, підходів і прийомів, що дозволяють упорядкувати виконання процедур і операцій, необхідних для функціонування шоу-бізнесу.

Сучасна індустрія розваг, яка постійно знаходиться в русі, в пошуку нових форм, в реалізації своєї продукції, без чого неможливий прогрес в шоу-бізнесі.

Комерційний сектор цілком залежить від соціально-культурних, дозвіллєвих потреб. Він досить оперативно вловлює коливання моди і переваг дозвіллєвого ринку. Постійна орієнтація на попит і кон'юнктуру дає можливість комерційним підприємствам, фірмам, компаніям безпомилково знаходити економічно вигідні варіанти. Саме цим пояснюється величезна різноманітність сучасних комерційних самоокупних дозвіллєвих центрів, TV-програм, улаштування безпомилкових концертних проектів, гастрольних турів, розрахованих на самі різнобічні інтереси.

У шоу-бізнесі довготривалого успіху можна досягти лише постійно використовуючи ефективне управління. Управління у шоу-бізнесі носить назву "менеджмент", який являє собою:

• вміння досягати постійної мети - щоб домогтися успіху, треба знати, як це зробити, і вміти застосувати свої знання на практиці;

• можливість досягати бажаного результату;

• здатність вірно ставити мету, в іншому випадку втрачає сенс і перше, і друге.

Для успішного проведення будь-якого шоу-проекту необхідна правильна структура управління фірмою. Форми шоу-бізнесу для отримання прибутку скрізь, в принципі, однакові. Діяльність фірм в області шоу-бізнесу завжди пов'язана з ризиком. Саме бажання отримати прибуток змушує підприємця йти на ризик. Фірма вкладає кошти в надії повернути більше, ніж затратити, і виграє або зазнає поразки. Але головне - вчасно красиво реалізувати свою ідею, мати успіх і рухатися далі. В цому активну роль шляхом фінансового стимулювання проектів українською мовою повинна грати держава.

Мале і середнє підприємництво у сфері шоу-бізнесу, що швидко розвивається, підкреслює проблему необхідності теоретичного осмислення цього феномена. Поки функціонування шоу-бізнесу спирається на закони і права, встановлені державними органами на основі законодавчого забезпечення.

Потрібно в Україні Верховною Радою прийняти закони, які б стимулювали розвиток шоу-бізнесу в Україні українською мовою.

Поява численних фірм і кампаній, які працюють в шоу-бізнесі, обумовлено зрослим інтересом як споживачів, так і підприємців. Продукти і послуги цієї сфери діяльності, якими є розважальні та ігрові програми, теле- і радіопрограми, концерти, шоу, клубні паті, фестивалі, конкурси, компакт-диски, караоке, спеціалізовані газети, журнали, книги повинні задовільняти духовні інтереси і потреби українців. Шоу-бізнес, як сфера, що має самого масового споживача, включає в себе такі області, як ТБ, радіо, кіно, виробництво музичних інструментів, постановочна (організація та постановка видовищних програм), видавнича діяльність, артистичний склад. Як і будь-який інший шоу-бізнес має свій маркетинг, який вивчає інтереси, виявляє попит на ті чи інші продукти та послуги населення, виробляє і просуває на ринок культурних послуг, попередньо їх розрекламувавши різними засобами (преса, радіо, ТВ-презентації).

Наймасовішим, але дорогим продуктом шоу-бізнесу є фестивалі, конкурси, театралізовані вистави. Їх організація і проведення реальні при наявності меценатів і спонсорів, яким представляється можливість рекламувати свою продукцію, використовуючи рекламні щити, радіо- і телеінтерв'ю, згадка в прес-релізах і прес-конференціях, в газетних і журнальних публікаціях і т.д. Окупність шоу-програм, концертів можлива за умови збільшення кількості концертів або підвищення вартості квитків, що не завжди доступно масовому споживачеві.

Необхідність вдосконалення технічного (світлового та звукового) обладнання, музичних інструментів зумовила появу спеціальних фірм, не тільки задовольняють потреби окремих споживачів, але і використовують обладнання у створенні шоу-програм, дискотек, нічних клубів.

У шоу-бізнесі виробництво відеокліпів, створення музичних, розважальних, художньо-публіцистичних, рекламних фільмів здійснюють кіностудії, які самостійно приймають рішення про створення фільму, кліпу та їх фінансування за рахунок своїх коштів, окупаючи надалі за рахунок прокату, тиражу у вигляді касет, прокату по кабельних мережах, або виконують замовлення, що надходить від продюсера або менеджера. У процесі виробництва студія вступає у взаємини з іншими організаціями, що працюють в шоу-бізнесі, використовуючи світло, костюми, декорації, піротехніку. Зараз, в основному, всен це оплачується російськими фірмами.

Однак поки не розроблені розмежувальні функції, де були б визначені обов'язки кожної особи, яка бере участь у становленні майбутнього виконавця ("зірки"), як і немає самої системи (рівень наших виконавців ще недостатньо високий, щоб бути конкурентоспроможними у світовому шоу-бізнесі) .

В даний час з виконавцем, як правило, працює одна людина (директор), який виконує одночасно функції бізнес-менеджера, персонального менеджера і продюсера, що суперечить світовій практиці, де строго визначені функції:

- Агента (здійснює пошук роботи для артиста);

• Персонального менеджера (радить або підбирає артисту агента, юриста, компанію звукозапису, координує турне, набуває апаратуру, забезпечує піротехніку, квитки на транспорт і т.д.);
• - Бізнес-менеджера (вирішення фінансових питань);
• - Продюсера (займається оркестровкою, стежить за процесом звукозапису, керує зведенням звуку в остаточному варіанті і діями музикантів у студії);
• - Імпресаріо (укладає договори з майданчиком і артистом);
• - Продакшн-менеджера (завідує постановочною частиною, відповідає за апаратуру та обладнання).
• Між усіма "коліщатками" цього механізму є юрист, який регулює взаємовідносини персоналу.
• Маркетинг шоу-бізнесу - це багатогранна діяльність з організації професійної діяльності постановника, артиста, кліпмейкера, стиліста, продюсера і т.д.
• Існує цілий ряд різновидів підприємницької діяльності в культурній сфері.
• 1. Агентства з надання інформаційно-консультативної допомоги, проведення експертних проектів і програм, збору та аналізу статистичних даних.
• 2. Посередництво та участь у здійсненні інвестиційної політики, фінансування соціально-культурних проектів і програм, вишукування іншої підтримки культурних ініціатив, кредитування, самоорганізація культурного життя( в основному, зараз це російські фірми)
• 3. Надання допомоги культурним установам в постановках технічного обладнання і матеріалів, розміщення замовлень з виготовлення декорацій, костюмів, інструментів, надання транспортних, поліграфічних послуг.
• 4. Розвиток гастрольних зв'язків по країні і за кордоном.
• 5. Рекламні агентства.
• На сьогоднішній день система великих концертних фірм включає в себе ієрархію допоміжних структур (соціологічні дослідження, рекламні агентства), в комплексі обслуговуючих роботу шоу-бізнесу.
  Суть роботи рекламного агентства: не просто купити дешевше, а продати дорожче. Зрештою - це досить складно в умовах нашого ринку - формувати ринок і "розкручувати" клієнтів на рекламу. І зробити з рекламного часу, яке саме по собі мало що варте, товар, який продається; переконати клієнта, довести ефективність реклами на TV-каналі. Реклама - це гроші і просування товару на ринок, це потужна і працездатна структура, яка потребує тільки в нормальних умовах роботи і стабільному ринку. Чим телеканал цікавіше, чим він більш насичений привабливою інформацією, тим реальніше рекламному агентству реалізувати свою продукцію. Одна з проблем - це фінансування. Раніше концертний бізнес був досить збитковий і його фінансували за рахунок реклами. Зараз сказати можна одне - телебізнес розвивається успішно. У всьому світі він переживає підйом. Конкуренція розгортається лише на рівні якості каналів, в плані розвитку телебачення важливий телепродукт, і той, хто хоче вижити, повинен думати про це зараз.
• Менеджмент - система взаємин між керівником і підлеглим, що визначає якість виконання поставлених завдань. Слово "менеджмент" походить від англійського "manage", що означає управляти або керувати. Таким чином, менеджмент - це ще й мистецтво управління, що включає в себе сукупність принципів, методів, прийомів і засобів управління. Менеджмент означає сферу діяльності, пов'язану з організацією роботи людей на підприємствах різного роду. У той же час це область знань, в рамках якої вивчаються можливості ефективного управління.
• Поняття "менеджмент", по суті, є аналогом терміна "управління". Завдання менеджменту полягає саме в тому, щоб спочатку зробити бажане можливим, а потім реальним.
• Менеджмент виступає в якості важливого фактора і при вирішенні соціальних проблем підприємства. Умови бізнесу сьогодні в Росії настільки відрізняються від розвиненого ринку, що використання його можливостей не може не носити творчий, новаторський характер при максимальному врахуванні особливостей, традицій і специфіки всієї країни в цілому, кожного регіону, галузі та трудового колективу.
• Менеджмент - явище творче, досить швидко перетвориться в абсолютно нові форми і напрями. Як тільки він відстає від реальних потреб обстановки, він перестає відповідати запропонованим вимогам і змінюється. Управлінські рішення, ефективні в одній галузі та в конкретній ситуації, можуть виявитися дуже небезпечними для інших галузей і ситуацій. Тому упор у діяльності менеджерів робиться не на стандартні рішення, а на здатність швидко і правильно оцінити реальну господарську ситуацію і знайти той єдиний можливий в даному положенні підхід, який є в конкретних умовах оптимальним.
• Менеджмент забезпечує системний вплив на окремих людей або колектив з метою узгодження спільної діяльності для отримання передбачуваного результату. Управління передбачає вибір дій, їх комбінування, фіксацію послідовності, коригування за проміжними результатами, оцінку за остаточними підсумками і т.д.
• Висування і обґрунтування підприємницької ідеї передбачає знання ситуації, що складається на ринку товарів і послуг. В основі ідеї повинно лежати звернення до нового товару і новому виду послуг.
• У менеджменті існує сім основних функцій:
• ► організація;
• ► контроль;
• ► координація;
• ► регулювання;
• ► передбачення;
• ► активізація;
• ► дослідження.
• Основними ознаками менеджменту є:
• ► організаційні форми управління (гнучкі і адаптовані до процесів ринкової поведінки компанії);
• ► професіоналізм персоналу;
• ► організаційні пріоритети (людський фактор);
• ► мотивування ефективної діяльності;
• ► особистісний фактор (творчість і мистецтво менеджера, виділення креативного компонента).
  У шоу-бізнесі склався певний поділ праці, вельми відмінний від того, що притаманне матеріального виробництва. Важлива роль відводиться автору чи виконавцю, що надає цій індустрії високий ступінь персоналізації. На лідируючі позиції виходить діяльність продюсера, імпресаріо, менеджера, промоутера.
• Виробництво будь-якого проекту неможливе без певного конкретного розподілу праці. Отже, завжди створюється штатний персонал.
• Прийнято розрізняти такі блоки:
• ► Фінансовий;
• ► Організаційно-правовий;
• ► Творчо-управлінський;
• ► PR.
  Фінансовий блок
• У нього входить робота інвесторів, спонсорів, фінансового директора, фінансового менеджера.
• Інвестори і спонсори це, як правило, партнери продюсера. Це може бути генеральний директор видання, програмний директор або продюсер радіостанції або директор якої-небудь іншої виробничої компанії. Залежно від характеру та умов укладеного договору вони можуть як втручатися в процес виробництва проекту, так і покладати вирішення всіх питань на продюсера проекту. Інвестором і спонсором для щоу-бізнесу українською мовою може бути Міністерство культури України.
• Фінансовий директор повинен вчасно дати пораду, як вигідно купити устаткування, де взяти інвестиції і як їх правильно вкласти або зберегти. Можна сказати, що він допомагає артисту не заробити гроші, а зберегти їх.
• Фінансовий менеджер визначає і оптимізує ставку продюсера, серйозно скорочуючи його витрати. Оплатою їх праці є сума приблизно в 20% від доходу

       .Організаційно-правовий блок

• Включає в себе роботу виконавчого продюсера, директора групи, менеджера, юриста, концертного директора.
• Виконавчий продюсер є правою рукою генерального продюсера. У його компетенцію входить вирішення питань управлінського, фінансового і творчого характеру, але останнє слово завжди залишається за керівником проекту. Також в його завдання входить перевірка справності обладнання, організація роботи всіх учасників процесу.
• Наприклад, якщо зрив запису на студії відбудеться через неорганізованість артистів-виконавців, то це ляже на плечі продюсера, який не помітив неполадки відразу. Виконавчий продюсер присутній на всіх стадіях звукозапису і тримає під контролем весь процес.
• При зйомках відеокліпів, при відправленні машин він зобов'язаний переконатися в тому, що все вже готово: апаратура задіяна, а учасники знімального процесу на своїх місцях. Виконавчий продюсер координує процес розстановки апаратури, стежить за роботою костюмерів, художників. Відстежує присутність на знімальному майданчику помічників режисерів і т.п. У разі відсутності будь-кого бере на себе його обов'язки.
• Директор групи бере участь у всіх її справах, виїжджає разом з нею на гастролі, вирішує всі організаційні питання. Дана ланка відіграє важливу роль у координації на всіх стадіях музичного виробництва, є сполучною між творчим складом і продюсером. Всі учасники групи вирішують виникаючі питання, пов'язані з їх діяльністю, безпосередньо з ним. З продюсером подібні питання вирішуються в крайньому випадку. Директор повинен постійно перебувати разом з колективом. Він повідомляє артистам про графік концертів, супроводжує їх під час концертної діяльності, попереджає про перерви і т.п.
• Менеджер веде переговори, пов'язані з роботою групи (зйомки відеокліпу, гастрольна діяльність та ін.), Координує процес, вибираючи найбільш ефективні шляхи вирішення проблем. Менеджер не виїжджає на гастролі, а виконує свої функції в офісі.
• Юрист бере безпосередню участь у вирішенні правових питань, що виникають при створенні та просуванні проекту. Він необхідний для уникнення невигідних контрактів із записуючими і випускаючими компаніями.
• Концертний директор веде роботу по організації концертів будь-якого масштабу. Відповідає за бронювання квитків, місць у готелі для проживання артистів-виконавців, звукорежисера та інших членів творчої групи, формує графік концертної діяльності відповідно до наявних пропозицій і ціновою політикою. Його стараннями створюється кар'єра артиста, що приносить комерційний і творчий успіх.

         Творчо-управлінський блок

• Включає в себе роботу авторів, артистів-виконавців, музичних видавництв, саундпродюсера, рекорд-компаній, рекорд-лейблів, арт-менеджера, програмних директорів ТБ і радіо.
• Автори і артисти-виконавці. Сюди також можна віднести тих, хто займається розробкою образу і іміджу артиста - хореограф-постановник, режисер-постановник, сесійні музиканти.
• Музичні видавництва - організації, що управляють правами авторів музичного матеріалу, - композиторів і поетів-піснярів. В основному саме з ними продюсер веде переговори про використання того чи іншого музичного матеріалу. Перш ніж використовувати композицію, продюсер укладає договір з музичним видавництвом, а воно, у свою чергу, перераховує відповідний гонорар авторам. Таким чином, продюсер вступає з музичним видавництвом у фінансово-правові відносини. Держава може фінансово стимулювати замовлення пісень українською мовою, для заміщення російськомовного продукту, який в основному замовляється.
• Саундпродюсер вирішує питання технічного характеру за музичним матеріалом. Він визначає стилістику майбутнього альбому, вирішує, чи варто накладати певні ефекти на звукозапис та ін. Саме по собі слово "саунд" і позначає "звук".
• Рекорд-лейбли - компанії, що займаються випуском і записом альбомів виконавців. Після укладення договору між музикантами і рекорд-компаніями альбом виконавця випускається під певною маркою - лейблом, - який бере на себе всі права видання та просування на ринок музичного матеріалу. З іншого боку - це випускає компанія, що займається тиражуванням готового музичного носія і його дистрибуцією.
• Арт-менеджер - експерт діяльності всіх творчих працівників проекту, включаючи самих артистів. Є одним з творчих осіб в продюсерській команді. У його компетенцію входить вирішення питань, пов'язаних з його сценічною діяльністю: чи потрібен шоу-балет для виступу артиста, яким буде стиль прийдешнього виступу, як буде сформована концертна програма та ін. Організація всіх творчих робіт, пов'язаних з артистом, і оцінка кінцевого шоу- продукту, в який була вкладена праця іміджмейкера, хореографа, режисера і багатьох інших, є головними завданнями арт-менеджера. Він тісно співпрацює з продюсером проекту, ретельно опрацьовуючи всі деталі.
• Програмні директори ТБ і радіо - це люди, які вирішують, які записи будуть випущені в ефір. Дуже важливою є ротація на телебаченні. Внаслідок цього виділяються такі професії, як віджєї та діджеї. Небагато пісні та відеокліпи стали б хітами без трансляції в ефірі. Багато в чому це заслуга програмних директорів.

.        PR-блок

• Він включає в себе роботу PR-директорів, промоутерів і прес-аташе.
• PR-директор здійснює контроль над процесом вирішення творчих завдань перебувають у його підпорядкуванні колективом піарників. В творчі завдання, як правило, входить: розробка образу, концепції проекту та його ідеї. Завжди продумується стилістика спілкування артиста з пресою, зміст інтерв'ю, ставлення до шанувальників. Обов'язково навколо артиста-виконавця створюються інтриги, чутки, без яких інтерес до зірки швидко втрачається. У його компетенцію входить і співпраця з численними компаніями - спонсорами альбому, дистриб'юторами, телеканалами та іншими службами.
• PR-директор організовує промокампанію.
• Промоутери працюють на звукозаписні компанії. Їх діяльність полягає в отриманні максимальної кількості часу в ефірі для трансляції нового запису. Це означає роботу з програмними продюсерами радіостанцій і телеканалів.
• Прес-аташе спілкується безпосередньо з пресою, що має величезний вплив на уми обивателів, що створює громадську думку. Якщо продюсер має справу з хорошим інформаційним агентством або найняв розважливого піарника, то 50% успіху проекту забезпечено.
• Продюсер і продюсерський склад знаходяться в складній взаємодії, підсумками якого є: запис музичного матеріалу, укладання договорів, залучення фінансів та ін.
• Ключовою фігурою в процесі організації та постановки видовищних форм є продюсер. Поняття "продюсер" сформувалося в процесі зародження кіновиробництва і визначило новий тип підприємця, який здійснює ідейно-фінансовий і художній контроль над проектом.
• Продюсер, як підприємець, шукає нові ідеї та засоби їх втілення. Від витоків до фіналу створення продукту він відповідає за всю творчу і виробничу діяльність: формує бюджет проекту, займається підбором і найманням творчого та виконавчого персоналу, забезпечує графік робіт в рамках встановленого бюджету, розробляє рекламну стратегію і т.п.
• Продюсер - жорсткий фінансист і маркетолог, який точно знає, скільки і в кого вкладати грошей, щоб отримати дохід і ім'я, яке в майбутньому допоможе здійснювати ще більш грандіозні проекти. Він повинен вловлювати тенденцію, що саме потрібно глядачеві, він завжди повинен знати, що буде завтра (поки суспільство дозріває для нового, у нього це нове вже повинно бути), при будь-яких обставин домагатися свого, крутитися швидше за всіх, роблячи свою роботу більш ефективною.
• Продюсер повинен бути людиною з певним смаком, визначеними бажаннями, амбіціями і любов'ю до своєї справи. Його завдання зводиться до створення продукту, який матиме комерційний потенціал. Ще в підготовчий період розробки концепції проекту основним завданням продюсера є залучення фінансів і розрахунок їх використання.
• Крім цього перед продюсером варто ще одна з важливих завдань - натхнення колективу на максимально ефективне виконання всієї роботи по проекту.
• У вітчизняному шоу-бізнесі існує два типи продюсерів.
• Перший - продюсер, який, не втручаючись в творчість, займається організацією справи так, щоб все працювало на талант артиста. Просуває проект за допомогою радіо, телебачення, преси, здійснює керівництво і контроль за всіма процесами, організовує концерти та презентації. Він діє від імені артиста, укладає необхідні договори та видобуває гроші.
• Другий - змішання першого типу і саунд-продюсера. Крім участі в студійному записі, коригування творчого процесу виконавця, він працює по просуванню виконавця на музичний ринок.
• А так як будь-який проект розділяється на декілька напрямів, то кожним з них займається певний продюсер. Тут можна виділити:
• ► функціонального продюсера, людини, що відповідає за конкретні творчо-організаційні компоненти, тобто виконує певну функцію;
• ► асоційованого (associate) продюсера партнера, який частково фінансує проект і приймає участь у підготовці творчих і виробничих планів головного продюсера проекту, яким для україномовних проектів може бути і держава в особі Мінвстерства культури, його представників;
• ► лінійного (line) продюсера, який відповідає за технологічний процес і найбільш складні етапи проекту.
• Продюсер повинен твердо знати твердження: "Артиста робить хіт".
• Можна виділити наступні складові, на яких побудована модель продюсера:
• ► особистісні якості, характер;
• ► цілі і завдання;
• ► тактика (поведінка);
• ► стратегія (філософія).
• Залежно від цих складових складаються функції продюсера. Всі ці моделі невіддільні одне від одного.
• Успіх роботи в шоу-бізнесі в основному визначається професійними, особистісними та діловими якостями.
• Професійні якості. Тут йдеться про компетентність в професії продюсера. Керівник повинен володіти креативністю, широтою поглядів, хорошим знанням не тільки своєї сфери діяльності, а й суміжних з нею. Йому має бути притаманний творчий підхід, постійне прагнення до генерації ідей.
• Особистісні якості. Сюди можна віднести: високі моральні стандарти, доброзичливе ставлення до роботи і людям, самовладання, оптимізм, впевненість та ін.
• Ділові якості. Насамперед, це організаторські здібності, що припускають уміння створити колектив, забезпечити його діяльність всім необхідним, ставити чіткі завдання, розподіляти обов'язки щодо їх виконання.
• На основі якостей продюсера формуються тактика і стратегія.
• Залежно від рівня, займаного продюсером, і ступеня відповідальності виділяються п'ять основних функціональних завдань.
• 1. Стратегічна полягає в проведенні аналізу ситуації і розробці прогнозів, на основі яких ставляться цілі продюсерської організації, організовується координація процесу розробки стратегії і складання бізнес-плану.
• 2. Адміністративна полягає в контролі, оцінці результатів, здійсненні корекційної діяльності, заохочення і покарання - все це як і раніше концентрується в першу чергу в руках продюсера.
• 3. Експертно-інноваційна тісно пов'язана з попередньою. Вона вимагає від продюсера постійного цілеспрямованого знайомства з новинками ринку, їх кваліфікованої оцінки і створення умов для невідкладного впровадження в практику.
• 4. Соціально-психологічна передбачає створення в колективі сприятливого морально-психологічного клімату, підтримка традицій, вирішення виникаючих суперечок, а ще краще їх запобігання, формування стандартів поведінки. Ця функція повною мірою відображає такі здібності продюсера, як мотивування, активізація і стимулювання.
• 5. Лідируюча - тут продюсер-менеджер є інтегратором, свого роду контролером, що стежить за тим, щоб конкретні дії членів його команди не суперечили загальним інтересам, не підривали внутрішню єдність групи, але в необхідних випадках він виступає організатором їх захисту. П'ята функція - найважливіша, і без її виконання важко добитися досягнення результатів.
• Велике значення має вміння дотримуватися етичних норм, які є невід'ємною частиною професіоналізму продюсера. Виконуючи свої обов'язки, продюсер виступає в декількох ролях. Він завжди працює в контакті з колегами, партнерами.
• Усі прийняті продюсером рішення повинні бути обґрунтовані морально, тобто моральні витрати повинні зводитися до мінімуму.
• Ряд етичних норм залежить і від певної ситуації, орієнтуючись на яку продюсер приймає рішення.
• Продюсер постійно знаходиться в контакті з великою кількістю людей. Тут він у першу чергу є дипломатом. Важливо, щоб кожен факт спілкування розглядався як реалізована або упущена можливість завоювати їхню довіру.
• Особливого значення набуває технологія спілкування. Зараз воно може мати різні форми, кожна з яких несе свої правила, формули успіху. Це пряме спілкування при зустрічі партнерів, спілкування по телефону, листування по електронній пошті.
• Продюсер в ході діяльності контактує з керівниками різного рангу. У цих випадках він виступає як дипломат, підприємець, дослідник-прогнозист. Етичні рамки визначаються тут професійним етикетом, що полягає в тому, що продюсер повинен виражати свої думки чітко і недвозначно, дотримуватися тільки фактів, поєднувати економічні інтереси організації з моральними принципами суспільства.
• Працюючи над створенням музичного проекту, продюсер бере участь у відносинах типу "керівник - підлеглий", що передбачають виконання управлінцем таких ролей, як лідер, керівник, наставник, і використання трьох форм управлінського спілкування: субординационной, службово-товариської і дружньою.
• У відносинах типу "продюсер - артист" йому слід бути чесним і порядним, що передбачає дотримання норм загальнолюдської моралі, які є фундаментом міжособистісних відносин. Продюсер повинен намагатися розуміти своїх підлеглих, бачити в них особистостей, створити в колективі атмосферу взаєморозуміння і поваги.
• Один з найважливіших аспектів етики продюсера - справедливість, що позначає суто об'єктивне ставлення до особистісно-діловими якостями полагоджений і відповідну оцінку його діяльності.
• Якщо виникають претензії до якого-небудь з учасників проекту, то продюсер повинен конфіденційно довести це до адресата.
• У спілкуванні з командою слід дотримуватися делікатності, тактовності, справедливості.
• Але не можна ставати "своїм" серед підлеглих, необхідно зберігати свій авторитет. Продюсер насамперед - це лідер.
• Отже, продюсер це:
• ► штурман літака, у якого є карта, і він знає, куди летіти;
• ► депутат з боку суспільства, який перебуває з артистом скрізь - на записах, фото-сесії і т.п. - І знає, що сьогодні потрібно народу;
• ► сапер, який робить помилку один раз;
• ► ще і батько, і брат артиста, тому що артиста потрібно любити, адже у нього від цього почуття з'являються крила. Якщо ж любов до артиста відсутня, багато часу і грошей піде в пісок.

В. Кирилов