Интернет реклама УБС

19.02.16

Європа туристична

Традиційно Європа була і залишається регіоном найбільшого тяжіння туристів. Цьому сприяють високий рівень економічного розвитку більшості країн, доходи населення і його соціальна структура (переважання середнього класу), що дозволяють реалізувати потребу у відпочинку за межами своїх країн. А потреба в якісному відпочинку, в тому числі і за межами міських районів, в щільно населених, індустріальних і урбанізованих європейських країнах, що відрізняються стрімким і напруженим ритмом життя, дуже висока.
В Європі налічується близько 40 суверенних держав, більшість з них невеликі за розмірами. Одинадцять країн мають площу менше 50 тис. Кв. км: Люксембург, Мальта, Бельгія, Нідерланди, Данія, Швейцарія, Словаччина, Словенія, Македонія, Албанія, Естонія.
Обмеженість території - фактор сприяє зростанню інтенсивності туристських подорожей.
Тільки дві країни - Франція і Іспанія мають площу понад 500 тис. кв. км. чисельність населення Європи - близько 500 млн чоловік, 75% населення проживають у міських
агломераціях. Високий рівень урбанізації, щільності та освіченості населення - фактори, які впливають на туристську активність населення. Населення Європи відрізняє етнічна і релігійна мозаїчність, високий рівень освіти і духовної культури.
Європейські країни зручно розташовані щодо один одного - мають загальні кордони, які в основному проходять по легко переборним природних рубежах.
Географічна близькість і густа мережа комунікацій роблять поїздки з країни в країну
зручними і доступними.
Саме в Європі в середині ХІХ ст. туризм стає зоною підприємництва, перетворюючись поступово з елітного в заняття широких мас населення.
Розвитку туризму в Європі сприяють природно-географічні особливості регіону.
Його берега відрізняються значною зрізаністью, великою кількістю внутрішніх морів, заток, бухт, що сприяло створенню на узбережжях численних портів. Більшість європейських країн має приморське положення, багато хто з них розташовані на островах і півостровах, поблизу від жвавих морських шляхів з Європи в Азію, Африку, Австралію і Америку.
Природно-рекреаційні ресурси регіону дуже різноманітні. На території Європи перемежовуються доли, горбисті і гірські райони. Серед гір переважають середні по висоті, вони не являють непереборних перешкод для налагодження економічних зв'язків і туристських поїздок. Через гірські перевали прокладені транспортні магістралі. Велика частина Європи розташована в помірному кліматичному поясі, лише північ Скандинавського півострова - в арктичному поясі. Південна частина регіону (Піренейський, Апеннінський і Балканський півострови) - в субтропічному кліматичному поясі. В цілому природно кліматичні умови сприятливі для відпочинку, особливо в приморських країнах південної Європи, що відрізняються великою кількістю сонця і тепла.
Природні ландшафти в Європі майже не збереглися. З усіх частин світу Європа найбільш «окультурена» - лише близько 3% її території вільні від слідів діяльності людини, переважно в північних країнах - Фінляндії, Норвегії, Швеції.
Перетворенню Європи в провідний туристичний регіон сприяли і культурно історичні чинники. Вона внесла величезний внесок у світову цивілізацію. Ніде в світі немає такої високої насиченості різноманітними історичними та архітектурними пам'ятками різних епох - неоліту, Стародавнього Світу, епохи Відродження, Епохи Великих географічних відкриттів, промислових переворотів та революцій. «Старі камені Європи» - це найбільше надбання не тільки європейської, але і всієї світової цивілізації.
В Європі подорожі перетворилися в межі сучасного способу життя. Цьому сприяє економічна і політична стабільність в регіоні, прагнення урядів різних країн до співпраці, в тому числі і в галузі туризму. Величезне значення має підписання Шенгенської угоди, за яким в центрі Європи створено єдиний туристський простір: 12 країн (Франція, Німеччина, Італія, Австрія, Бельгія та ін.) можуть вільно перетинати по своєму цивільному паспорту кордони держав Шенгенської угоди.
Розвитку туризму сприяло також введення єдиної валюти країн Європейської спільноти - Євро.
Європа - основний туристичний регіон світу і збереже своє лідерство, незважаючи на те, що її частка в туристських прибуттях неухильно знижується: 1970 г. - 68,2%; 2000 - 57,7%; 2020 (прогноз) - 44,8% . Подібна ситуація спостерігається і з доходами від туризму.
Бурхливий розвиток ринку нетривалих поїздок з невисокими душовими витратами веде до зниження питомої ваги Європи в доходах від міжнародного туризму. При цьому туризм в Європі носить яскраво виражений внутрішньо регіональний характер. У міжрегіональному виїзному туристському потоці виділяються США.
Найбільш яскравими особливостями європейського туризму є переважання потоків в меридіональному напрямку і концентрація туристів навколо Середземноморського басейну. Серед 10 країн з найвищим доходом від міжнародного туризму 7 знаходяться в Європі: Іспанія, Франція, Італія, Німеччина, Великобританія, Австрія, Греція. І в списку 10 країн-лідерів по туристським витратам також виділяються 6 європейських держав: Німеччина, Великобританія, Франція, Італія, Нідерланди, Австрія.
Для регіону характерна і найвища туристська активність. В прибутті лідирують Південна і Західна Європа - більше 60 прибуттів на 100 чоловік. Для поїздок за кордон (вибуття) - Північна і Західна Європа - більше 70 чоловік.
Найбільш відвідувана країна не тільки Європи, а й світу - Франція (кожен п'ятий відпочивальник на старому континенті приїжджає в цю країну). Великою популярністю серед туристів користуються Іспанія, Італія. Більше за інших подорожують, в тому числі і по Європі, німці (на їх частку припадає кожна 10 поїздка в світі), англійці, піддані Бельгії і Нідерландів.
На європейському туристичному ринку зростає активність країн Східної і Центральної Європи, особливо Чехії. Розвиваються ринки Польщі, Угорщини, Румунії, Словенії.
Серед видів туризму, які отримали розвиток в Європі, виділяються лікувально-оздоровчий, діловий, релігійний, освітній, пізнавальний, круїзний (морський, річковий, озерний). Більшість подорожуючих по Європі включає в свій відпочинок відвідування різних розважальних закладів та заходів.
Лікувально-оздоровчий туризм
Серед країн, в яких даний напрямок туризму отримав розвиток, лідирує Чехія. Бальнеологічний курорт Карлові-Вари (колишній Карлсбад) щорічно відвідують близько 50 тис. чол. з 70 країн. Популярністю користуються і інші чеські курорти: Теплиці, Яхимов (перший в світі радоновий курорт), Маріанські-Лазне, Франтішкові -Лазні, Лугацовіце, Янске-Лазні. Численні виходи мінеральних вод перетворили в світовий центр водолікувального купання маленьку Угорщину. Зараз кожен третій, приїжджає в країну, їде на води. Серед них багато німців, американців, австрійців, самих угорців. У Польщі найбільш відомі бальнеологічні і бальнеогрязьові курорти Балтійського узбережжя: Свіноуйсце, Камінь-Поморський, Колобжег. Лікувально-оздоровчий туризм розвивається в Болгарії, Румунії, Словаччини, Словенії, Хорватії. В Україні унікальні запаси і якість мінеральних вод, розвинені традиції курортного відпочинку, але матеріальна база, як правило, низької якості. Основні курортні райони - Карпати, Південне Причорномор'я.
Курорти Західної Європи виявилися трохи потісненими на ринку лікувально оздоровчої діяльності, але мають старі традиції. Курорти Віші (Франція), Баден Баден і Вісбаден (ФРН), Бат (Великобританія), Спа (Бельгія), Багдастайн (Австрія), Давос і Санкт-Моріц (Швейцарія) були популярні вже в ХІХ ст.
На південному сході Європейського туристського регіону здавна лікують кліматом, водами і грязями Мертвого моря, де природа створила унікальні умови для поєднання відпочинку з лікуванням і оздоровленням організму. Порівняно новий центр бальнеолікування розташований в Туреччині - Паммукале, де мінеральні води стікають по соляним терасах, створюючи дуже мальовничий блискучий білий ландшафт.
Діловий туризм
Велика частина ділових поїздок світу припадає на Європу, яка лідирує за видатками на діловий туризм. Основний постачальник ділових туристів - Німеччина.
Як центри ділового туризму виділяються: ФРН, Великобританія, Франція, Нідерланди, Італія, Іспанія, Швеція, Швейцарія, Бельгія. Зростає відвідування з діловими цілями країн Східної і Центральної Європи. Популярна Європа для проведення різних міжнародних виставок, ярмарків, конгресів. Міжнародні виставки та конгреси найбільш часто проводять в Лондоні, Парижі, Страсбурзі, Ганновері, Давосі, Барселоні та ін.
При розпаді світової системи соціалізму утворилися потужні туристські потоки між цими країнами, а також з метою шопінгу. На цьому грунті швидкий розвиток отримав в'їзний туризм в Польщі, Угорщині; виїзний в Україні. В даний час значення шоп-туризму знизилося.
Релігійний туризм. 
Європа - це в основному християнський світ, тому серед численних місць, які приваблюють паломників виділяються християнські святині.
Найбільшими центрами християнського паломництва є Рим з Ватиканом, Єрусалим.
Щорічно великий наплив туристів відчувають і інші відомі центри: Турин, Париж, Лурд (Франція), Брюгге (Бельгія), Фатіма (Португалія), Варшава (Польща), Монсеррат (Іспанія). 
Купально-пляжний туризм
У межах Європейського регіону сформувалися кілька рекреаційних районів приморського відпочинку. Головний з них - Середземноморський.
Для нього характерно: переважання лінійної форми рекреаційного освоєння території (вздовж морського узбережжя), велика роль островів, виражена сезонність туристських потоків з перевагою річного (купального) сезону, створення переважно великих комплексів з високою концентрацією туристів. Але з 1980-тих рр. з'явилася нова тенденція формування невеликих за розмірами туристичних центрів, що більше відповідає потребам сучасного активного туризму і краще вписується в навколишнє природне середовище. З країн Середземномор'я за розмахом туристської діяльності виділяються Іспанія, Італія, Франція, Греція. Головні райони міжнародного туризму в Іспанії - узбережжя Середземного моря, Канарські і Балеарські острови. Головний середземноморський туристський район Франції -Лазурний берег (Французька Рів'єра) з широко відомими морськими курортами Ніцца, Канн, Антіб. В Італії головний район середземноморського туризму - Італійська Рів'єра, що є продовженням французької, в Греції - острови Егейського моря.
В один з найважливіших туристичних районів Середземномор'я перетворилося Адріатичне узбережжі Хорватії. Тут знаходяться такі відомі морські курорти, як Дубровник, Спліт.
Дедалі популярнішими стають середземноморські курорти Туреччини. Найвідоміший з них Анталья.
Крім середземноморського в Європі сформувалися ще два приморських туристських райони. Один з них - на чорноморському узбережжі. Тут побудовані великі курортні комплекси. У Румунії: Мамайя, Ефорія (околиці Костанцо); в Болгарії - Златни Пясици, Дружба, Албена (околиці Варни), Слинчев Бряг, Несебр (околиці Бургаса). Ще один приморський курортний район - узбережжя Північного і Балтійського морів. Тут склалися десятки курортів: Сопот (Польща), Кюлунгборн (Німеччина), Брайтон і Борнемут (Великобританія), Сен-Мало (Франція).
Гірський туризм
Серед районів гірського туризму перше місце займає Альпійський. Щорічно його відвідують до 150 млн осіб. Серед найвідоміших гірничо-спортивних і гірно-кліматичних курортів: Шамоні, Сен-Жерве (Франція), Давос (Швейцарія), Кортіна - д'Ампеццо (Італія), Інсбрук (Австрія). Другий великий район гірського туризму охоплює гори Центральної Європи - Карпати, Судети і Родопи. Найвідоміші тут курорти: Оберхоф і Обервізенталь (ФРН), Закопане (Польща), Штрбскерово (Болгарія).
Склалися в Європі і райони озерного туризму - Озерний край в центральній Фінляндії, Кашубське і Мазурське поозер'я в Польщі, Мекленбургське поозер'я в ФРН, озеро Балатон в Угорщині. В Альпах (Австрія, Швейцарія, Італія) популярний відпочинок на гірських озерах.
Річковий круїзний туризм отримав найбільший розвиток на Дунаї, Рейні, Ельбі.

Євгенія Хроленко

Немає коментарів:

Опублікувати коментар