Интернет реклама УБС

30.01.17

Українець? Розмовляй українською!

Вистраждана та все така ж солов’їна, вимолена та все така ж рідна… Українська мова! Один із наших найголовніших привілеїв, та найстрашніших гріхів. Чому? А хіба не гріх ховати рідну мову? Не гріх хвалитись мелодійністю, красотою мови i «разговаривать на русском потому что все разгаваривают»? Звісно, кожного злочинцем я не назву. Але з більшість з вас знайде себе у моїх словах.
Та все ж, і не такі ми вже бездушні, та що там ми- простий народ, навіть наша влада все ж вирішила підняти нову хвилю патріотизму прийняттям нового закону про мову. Чому? Єдиний законопроект, який регулює мовні питання був прийнятий ще у 2012 році і підписаний В. Януковичем. Закон встановлює, що державною мовою є українська мова, але істотно розширює використання регіональних мов, особливо російської, якщо кількість носіїв цих мов не менше 10% від населення певного регіону, а в окремих випадках й менше 10%. Більш того він закликає поширювати та використовувати таку мову: «У межах території, на якій поширена регіональна мова або мова меншини, …, здійснення заходів щодо розвитку, використання і захисту регіональної мови або мови меншини, передбачених цим Законом, є обов'язковим для місцевих органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, установ, організацій, підприємств, їх посадових і службових осіб, а також громадян — суб'єктів підприємницької діяльності та фізичних осіб.». Також одним із незрозумілих елементів закону, залишається неоднозначне тлумачення терміну «рідна мова»: «перша мова, якою особа оволоділа в ранньому дитинстві». Таке тлумачення є неточним і некоректним. З нього випливає, що українець, оволодівши наприклад французькою мовою у дитинстві, повинен сприймати саме її, як рідну мову. У висновку Головне науково-експертне управління зазначило, що окремі положення законопроекту не повною мірою узгоджуються з відповідними положеннями Конституції України та міжнародних документів, ратифікованих Україною, зокрема, Європейською хартією регіональних мов і мов меншин, та рішення Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 р. № 10рп/99 у справі про офіційне тлумачення положень статті 10 Конституції України щодо застосування державної мови. На думку управління, найбільшою  вадою законопроекту є те, що у ньому мова розглядається не як одна із найважливіших етнонаціональних ознак, а як територіальна ознака, що не узгоджується з теорією етносу та нації.
Через певний час після цього, а саме  23 лютого 2014 року,  Верховна Рада України намагалася  прийняла закон В’ячеслава Кириленка «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України „Про засади державної мовної політики“». Та  Верховний комісар у справах національних меншин ОБСЄ Астрід Турс висловила стурбованість тим, що скасування цього Закону може привести до подальших заворушень і в.о. президента О. Турчинов наголосив, що нового закону про державну мову не підготовлено і тому він не буде підписувати указ про скасування. Вже новий президент України  підтвердив,що скасування закону буде помилкою. 
Станом на січень 2017  законопроект про скасування закону про мови не підписаний, але підготовлено три нових проекти «Про державну мовну політику». Про це повідомив голова Комітету з питань культури і духовності Микола Княжицький: «Уже існує три проекти законів про державну мову. Тепер в комітеті ми спробуємо швидко прийти до компромісу і запропонувати залу адекватний проект. Усі три закони патріотичні.». Усі закони мають схожі та суперечливі моменти  та вони направлені на урегулюваня українською мови у ЗМІ, культурі,книговиданні, а також використанні у державний органах. 
Звісно, питання української мови завжди на слуху, але говорити і робити це зовсім різне. Як зазначив М. Княжицький: Нам важливо зробити закон дієвий,демократичний,такий,який підтримає більшість українців і міжнародні організації. Ми це зробимо.». Тож віримо у достовірність його слів, а зміни почни з самого себе. Українець? Розмовляй українською!
Анастасія Приходько

Немає коментарів:

Дописати коментар