Коли ми читаємо книжку, ми майже не задумуємося над тим, як саме виникла ця історія. Інколи їй передувала багата фантазія автора помножена на години написання маленьких речень з яких склалася велика історія, а інколи в книжці можна віднайти справжнє життя.
Коли ми плачемо над найбільш драматичнішими моментами в книжці, ми відчуваємо лише на одну соту ту біль, яку прожив автор два рази, один у реальному житті, а інший у своїй книжці. Життя йде без коректур, а для книжок коректура є звичайною справою, але все відкоригувати не можливо.
Коли рішуча Елен Морхед відкрила двері будинку Треверсів і з закоченими рукавами почала братися за найбільш невідкладні справи сім’ї, вона й не підозрювала, що стане прототипом тієї самої відомої Мері Попінс. Маленька Гелен (Памела Треверс) назавжди запам’ятала той день і розповіла про нього всьому світу.
Памела Треверс написала у 1934 році найулюбленішу історію дітлахів, історію про Мері Попінс. Таку няню мріяла мати кожна дитина, якій хоча б раз читали цю історію, а Гелен мала таку покровительку, тітку Елен, яка приїхала рятувати її батька. Крихітка Гелен у дитинстві більш за все мріяла, щоб її батько перестав пити і їх сім’я була нормальною, а коли він помер вона звинувачувала себе, що не змогла йому допомогти. Не допомогла йому й тітка Елен, адже це життя і ніхто не може керувати їм на 100% відсотків. Після цього пройшло багато часу перше ніж світ познайомився з місіс Попінс.
Памела, саме такий псевдонім взяла вже доросла Гелен, усе життя вона була нерозлучна зі своєю головною героїнею. У цій книжці жила її історія, жила маленька Гелен, хоча вона і розповіла її усьому світу, вона не могла з нею розлучитися. Лише матеріальна скрута у 50х роках 19 століття змусила її продати права на екранізацію Мері Попінс Уолту Діснею. Няня Мері стала ще відомішою, а історія Памели тепер ожила.
Їй було дуже складно у житті, так читаючи її біографію можна відчути вуаль самотності. Та, яка навчила наших дітлахів бути слухняними, та, яка заставила нас вірити, що дива в реальному житті можливі, була самотньою. Вона не мала ні дітей, ні одне кохання на все життя, вона мала лише Мері Попінс, свою героїню, яка її ніколи не зрадить і завжди буде з нею. Навіть спроба виховати прийомного сина Джона Кемілуса виявилась марною. Парадоксально сотні дітей виросли на її місіс Попінс і виховувались нею, а вона не змогла подарувати щастя одному єдиному хлопчику на землі. Вирісши Джон посварився з Памелою, майже нічим не займався й спився.
Памела вірила в окультизм і теософію та й взагалі була непересічною особистість, певний час вона грала у театрі, займалася журналістикою і навіть здійснила подорож Росією, про яку написала книгу.
Життя людей закінчується, а історії придумані ними живуть вічно. Памела Треверс померла у 1996 році мирно у самотності. А енергійна місіс Мері Попінс зачиняючи парасолю, присідає на вікно будинку нової родини десь у Австрії і виймає зі свого саквояжу соковите, зелене яблуко, яке привітно простягає підбігшій до неї білокурій, як янголятко дівчинці. Дива справжні і вони оживають, якщо в них вірити і довго-довго чекати. Велика подяка всім тим, хто нам їх дарує.
Ольга Карлова
Немає коментарів:
Дописати коментар