III Міжнародний форум «Креативна Україна», 14-15 листопада, Київ

Третій міжнародний форум “Креативна Україна” натхненною промовою відкрив Володимир Бородянський - Міністр культури, молоді та спорту України. Він зазначив, “ми в змозі вирішувати виклики в культурі, освіті, мистецтві, інфраструктурі креативно, а значить творчо та ініціативно в короткий час”.

Володимир Бородянський наголосив, що виклики, які ставить перед нами розвиток штучного інтелекту, можна подолати саме за допомогою творчості. Тож “через творчу енергію ми вирішимо і свої виклики, і виклики, з якими стикається людство”.

 Голова політичного відділу Представництва ЄС в Україні Артур Гебаль зазначив під час вітального слова, що для нової комісії ЄС цифровий розвиток України є пріоритетним. Він розповів про існування 5-6 програм для підтримки креативної економіки України. Вони присвячені підтримці культурного обміну та креативного підприємства для молоді. Гебаль наголосив, що «нове керівництво ЄС буде приділяти ще більше уваги креативним індустріям в Україні».

 Радниця з питань співробітництва та культури Посольства Франції в Україні Наталі Берас окреслила основні напрями розвитку найбільш пріоритетних креативних індустрій. Вона порушила питання зайнятості в Європі та зазначила, що «сектор креативних індустрій в Європі виглядає солідно». Вона акцентувала, що новою тенденцією є те, що креативні індустрії залучають інвесторів з різних країн для підвищення попиту на креативний продукт.

Під час дискусії «Інтеграція України у глобальні ланцюги доданої вартості креативних індустрій» Крістіан Дімер, керівник проєкту “Дім Європи”, розповів про головні програми інституції, серед яких гранти мобільності, програми для менеджерів креативних хабів, навчальні поїздки для соціальних підприємців, програми перекладів тощо.

Наступний спікер, директор Британської Ради в Україні Саймон Вільямс, поділився інформацією про підсумки програми “Culture Bridges”. Він розповів, що було розглянуто понад тисячу заявок, надано 120 грантів. Найголовніше ж, що якість заявок покращується з кожним роком.

Про результати діяльності Українського культурного фонду розповіла заступниця виконавчого директора Надія Ковальчук. Вона наголосила, що 2019 року на конкурс було подано 2059 заявок, що свідчить про підвищення запиту серед креативних підприємців у 10 разів у порівнянні з минулим роком.

Про фінансову сторону артпідприємництва розповів співвласник аукціонного будинку «Art Consulting Group» Владислав Вакуленко. Спікер зауважив, що через війну та економічний спад введення аукціонного бізнесу наразі не є економічно вигідним. Зокрема через старе пострадянське законодавство, яке необхідно повністю оновити. Владислав Вакуленко зазначив, що налагодивши умови імпорту та експорту, покращиться обмін арт-об'єктами між Україною та закордонними партнерами.

Про інші шляхи покращення артпідприємництва в Україні розповів Едо Дейкстерхьойс, екс-директор щорічного ярмарку сучасного мистецтва Art Amsterdam. Спікер наголосив на тому, що Україні варто брати участь в міжнародних ярмарках і бієнале, займатися промоцією артринку за кордоном, піклуватися про національну аудиторію. Едо Дейкстерхьойс застеріг, що артпідприємництво — сектор, у якому існує загроза відмивання грошей. Тож необхідно прийняти закон щодо прозорості покупок арт-об'єктів.

Панельну дискусію про артпідприємництво завершила Марина Шмакова, засновниця Фундації креативної підтримки «Submarine». Спікерка акцентувала свою увагу на необхідній безкоштовній й неформальній онлайн-освіти. Важливу роль в цьому відіграють державні мистецькі програми, завдяки яким художники можуть здобувати нові навички в неформальній атмосфері.

Під час довгоочікуваного виступу на другий день форуму автор концепту “креативні індустрії” Джон Хокінз поділився своїми думками щодо креативної праці та штучного інтелекту. Фахівець з креативної економіки анонсував, що працює над новою книжкою “Невидима робота”, в якій досліджує ключові аспекти креативної праці та когнітивні моделі, за якими працює штучний інтелект.
Джон Хокінз розповів, що “ідеї ніколи не закінчуються” через те, що процес креативності глибоко особистий, суб'єктивний. За його словами, креативні люди постійно вчаться, бо коли людина “припиняє вчитися, вона закриває двері змін”. Стрімко розвивається й штучний інтелект. Сьогодні вже існують агресивні машини, які можуть діяти інтуїтивно. Але ці процеси людство поки що не може пояснити, тому воно повертається до старого, добре знайомого. Тож Джон закликає нас почати цікавитися цими питаннями, почати нарешті розбиратися, що ж відбувається довкола.

На другий день відбувалися воркшопи. Тему воркшопу «Стратегія успішного співробітництва аудіовізуальної індустрії та держави» продовжив Петрі Кемппінен, колишній виконавчий директор фонду Nordisk Film & TV Fond.
Він розповів про досвід знімання кіно в Фінляндії на власному прикладі. Поділився лайфхаками, як працювати в цій сфері та що варто переймати з досвіду його країни для вітчизняного кінематографа. Також спікер відповів на запитання слухачів. Воркшоп пройшов в дружній та невимушеній атмосфері.