Домовичок і його друг котик

Казка

Ця історія трапилася в одному селі на Полтавщині. Жив собі в одній хаті маленький домовичок Петрусь. Йому було всього лиш три рочки, а він вже був дуже розумним та кмітливим. Поки його господарі були на городі, домовичок прибирав, щоб було чисто та затишно. Як і всі домашні казкові істоти, наш герой любив чистоту. Ще він любив, коли господиня пекла пироги, адже завжди залишала йому маленький шматочок (вона знала, що хованця треба пригощати, щоб він був добрим). Одного разу господарі купили собі білого котика. Він був милий та гарний. Йому було 3 місяці. Коли домовик помітив тваринку, він підійшов до нього і запитав: 

- Ти хто?

- Я котик, а ти хто?

- Я домовичок.

- Не знав, що існують домовики. А що ти робиш?

- Я прибираю дім, стежу за чистотою та порядком.

- Давай товаришувати?

- Давай.

Так воно і сталося. Коли котику давали молока, він завжди ділився ним зі своїм другом, а той розчісував маленьким гребінцем пухнасте хутро котику.

Він мурчав від задоволення. Петрусь виховував кошеня, навчав його всього того, що сам вмів. Через деякий час котик виріс, і став великим та красивим. Кіт любив та захищав свого друга, а домовичок, у свою чергу, любив свого вихованця.

Господарі не знали про їхню дружбу. Одного разу Петрусь стомився після роботи в хаті та в сараї, і заснув солодким сном на підстилці кота разом з ним. Хованець поклав голову на м'яку спину кота та спав. Домашній улюбленець теж спав, тихо муркочучи уві сні. Коли господарі повернулись додому та побачили цю картину, то здивувалися, адже вони ніколи не бачили цю казкову істоту.

- Ой, хто це лежить поряд з кошеням? - запитала господиня.

- Не знаю, можливо, це домовичок? - відповів господар.

- Можливо. Який він милий!

- Так, він дуже гарний.

Вони ще помилувалися ним, а потім відійшли, щоб не розбудити.

Якщо ви ще сумніваєтеся, щодо існування домовичка, то пошукайте його у своїй дрмівці. Він любить сидіти десь у затишному куточку. 

Пошукайте, обов'язково знайдете його)

Анна Слезіна