В Києві відбулось відкриття виставки“ПОГОНЯ, ТРИЗУБ І ТАМҐА.Україна-Русь, Велике Князівство Литовське, Руське та Жемайтійське і кримські татари: від протистояння до бойового побратимства”

22 вересня  у виставкових залах Музею української діаспори (вул. Московська, 40б) відбулась презентація виставки  “ПОГОНЯ, ТРИЗУБ І ТАМҐА. Україна-Русь, Велике Князівство Литовське, Руське та Жемайтійське і кримські татари: від протистояння до бойового побратимства”. Подія проходила за участю Надзвичайного і Повноважного Посла Литовської Республіки в Україні Вальдемараса Сарапінаса.

Виставка, що присвячена історичним долям і взаємодії Великого Князівства Литовського, Руського та Жемайтійського, України-Руси й кримських татар,  -  про військове служіння, побратимство і славу трьох народів. Вона є третім етапом виставкового проєкту “КРІЗЬ ВІКИ: НАБУТА БАТЬКІВЩИНА”, організованого в рамках Року історії та культури литовських татар 2021.

Від 22 вересня до 22 жовтня 2021 року складні й часом заплутані політичні відносини між військовими формуваннями, що виступали під різними знаменами / гербами - ПОГОНЯ, ТРИЗУБ і ТАМҐА, - предстають у вигляді музейної експозиції, яка унаочнює історію взаємодії між ними впродовж великого історичного періоду – восьми століть спільної історії. Партнер проєкту Музей Шереметьєвих представив в експозиції артефакти з власної колекції.

Виставка стала можливою завдяки співпраці Музею Шереметьєвих, ГО “Міжнародний інститут культурної дипломатії та за сприяння Посольства Литовської Республіки в Україні.

Експозиція містить низку стендів з історичними мапами та зразки обладунку й озброєння кримських татар XV-XVIII століть, унікальну сфрагістичну підбірку - печатки з колекції Музею Шереметьєвих, пов’язані з історією ВКЛ і родів з татарським корінням, які стали частиною польсько-литовської шляхти, однострій та озброєння татарського добровольця часів боротьби за культурну й територіальну автономію у 1918 році. Візуалізацію історичного союзу трьох символів - ПОГОНЯ, ТРИЗУБ і ТАМҐА – доповняють фрагменти фільмів й образи кримських татар у кіномистецтві Польщі та України: кадри з фільмів Єжи Гофмана  до трилогії Г. Сенкевича (“Пан Володієвський”, “Вогнем та мечем”), Леся Саніна “Козак Мамай” та Ахтема Сеітаблаєва “Хайтарма”. На день презентації виставки у музейному подвір’ї встановили експонат з інтерактивними елементами - майстерню з виготовлення холодної зброї Кримського Ханства за участю професійного майстра та відповідного обладнання й антуражу. 

Довідка: Литовські татари славилися своїми військовими формуваннями, які вважаються першою литовською прикордонною армією. Відтак головною діяльністю татар була військова справа та дипломатична служба. Литовські татари складали особисту гвардію Вітовта й разом з ним брали участь у знаменитій Грюнвальдській битві 15 липня 1410 року. За віддану службу литовські татари були звільнені від податків й отримували нагороди землями та маєтками. У Тракайському замку народився засновник династії Ґіреїв, кримськотатарський державний, політичний і військовий діяч, хан Кримського Ханства - Хаджі І Ґірей (1397-1466). Згодом, вже віки по тому, під час визвольного руху на початку 20-го століття за основу для кримськотатарського прапора була взята тамга – герб роду Ґіреїв (у 1917 році на першому Курултаї кримськотатарського народу символ був ухвалений на той момент як державний прапор, оскільки саме з правителями роду Ґіреїв була пов'язана державність кримських татар).