Интернет реклама УБС

01.01.22

Чи здатен стоїцизм спростити життя в 21 столітті?


Автор Кристина
Убийконь




«Важливо не те, що з тобою відбувається, а те, як ти на це реагуєш». Так сказав давньогрецький філософ Епіктет ще в першому столітті нашої ери. Безперечно, за умов сучасної рутини, коли ми постійно поспішаємо, нервуємо, намагаємося встигнути все та навіть більше за потрібне, можна значно спростити життя, якщо прислухатися до порад філософів-стоїків.

Стоїки вважали, що ми створені для дії та споглядання. 

Завдяки спогляданню ми можемо замислитися над чеснотами, тими рисами характеру, які дозволяють нам успішно протистояти життєвим викликам: поміркованість, сміливість, справедливість у наших стосунках з іншими.

Завдяки дії ми застосовуємо ці якості на практиці і в процесі стаємо сильними серед вихору досвіду. Один із письменників-стоїків, Сенека, порівняв цей процес із наближенням до міцного дуба, коріння якого ростуть все глибше через численні бурі, які він успішно пережив. Відповідно гармонійне поєднання дії та споглядання – та сама точка відліку, з якої починається шлях людини до самої себе, до пізнання життя таким, яким воно є.

Люди «new reality» вважають, що поняття «стоїцизм» знаходиться в одному ряді з «витривалістю», «здатністю сліпо підкорятися долі, викликам і складнощам, що вона пропонує». Однак стоїцизм — це філософія проактивної дії: вона полягає в тому, щоб з гідністю зустріти події життя і не дозволити їм морально «розчавити» людину, деморалізувати її, а, навпаки, вселити жагу жити далі та протистояти труднощам та сприймати це як крок на шляху до самовдосконалення.

Епіктет, який, до речі, значну частину свого життя був рабом, використовував аналогію з кістками: «Ви не можете контролювати спосіб кидання кубика, але ви можете зосередитися на тому, щоб добре грати в кожен раунд».


Дійсно, наше життя має бути зосереджено на тому, що залежить від нас, на сферах нашого життя, які підпадають під нашу «етичну область дій», думати про процес, а не про результат. Іншими словами, не треба стрибати вище голови, це все одно не принесе щастя; варто докладати максимум зусиль до того, на що ми можемо вплинути, і тоді пазли складуться, а картина життя, яке жевріє у наших мріях, стане реальною.

Марк Аврелій, римський імператор (161-180 рр. н.е.), чудово висловив це, коли написав:

«Кожної години зосереджуйте свій розум... на виконанні поставленого завдання з гідністю, людською симпатією, доброзичливістю та свободою, а всі інші думки відкиньте в сторону». (Медитації, 2.5.) Хоча ми розуміємо, що multitasking, значна кількість незавершених справ іноді заважають нам сфокусуватися повністю на тому, чим ми займаємося в певний момент та відкинути інші думки. 

Зосередженість Марка Аврелія на людській симпатії та доброзичливості говорить нам ще дещо вирішальне про стоїцизм: його ідеал прихильності до всього людства.

Для стоїків усі ми є частинами одного людського тіла, в якому виховання турботи  одне до одного забезпечує нашу природну товариськість. У стоїчному мисленні немає щастя без стосунків і активної участі в добробуті інших.

Філософія стоїцизму стає більш популярною. Наприклад, у Великобританії існує навіть Тиждень стоїків, який починається 24 листопада і є шансом приєднатися до великої спільноти тих, хто цікавиться тим, що стоїцизм все ще може запропонувати сучасному світу. Організований командою психотерапевтів (стоїцизм був одним із головних механізмів впливу на когнітивно-поведінкову терапію) та науковців, він дає можливість щоденно слідувати курсу модернізованих порад стоїків, доповнених ключовими правилами, ранковими та вечірніми медитаціями. 

За минулорічною статистикою за тиждень стоїцизм підвищив задоволеність життям на 14%, збільшив позитивні емоції на 9% (причому радість зросла найбільше) і зменшив негативні емоції на 11%.

Отже, ця стародавня філософія внутрішньої сили та зовнішньої досконалості може дійсно вплинути на життя сучасної людини та змінити його на краще, зменшити кількість нервових зривів, депресій, емоційного вигорання чи взагалі їх викорінити. 

P.S. Щоб краще познайомитися з філософією стоїцизму, варто прочитати роздуми Марка Аврелія «Наодинці з собою», записки з його мандрівки до самого себе. Автор був величним римським імператором, але наполегливо прагнув відшукати себе як звичайного громадянина Всесвіту. Саме стоїцизм, з одного боку послідовно матеріалістичний, а з іншого – один з найодухотвореніших напрямів у європейській інтелектуальній історії, допоміг йому це зробити.

Тому, взагалі, стоїцизм – для тих, хто в пошуку…



Немає коментарів:

Дописати коментар