Казахстанські протести: коротко про головне

Автор Ангеліна

Вовк

Протягом тижня в Казахстані точаться сутички між владою та населенням. Все починалося з мирних протестів, однак ситуація набрала обертів із застосуванням зброї, сльозоточивого газу, військових та іноземних «миротворців» в результаті чого постраждали та загинули люди. Що стало причиною, як розвивалися події та чого хочуть сотні тисяч протестувальників, читайте прямо зараз.

Що ж стало причиною і приводом для масових протестів?

Сотні тисяч казахів вийшли на вулиці з обуренням після здорожчання цін на автомобільний газ. Вартість зросла вдвічі: з 60 до 120 тенге за літр. Казахстан – велика країна, де відстані між селищами та містами значні. Тож для місцевого населення власний транспорт є дуже важливим. А різке підвищення цін на газ, яким заправляють автівки, суттєво ускладнює та впливає на життя громадян. Однак газ став лише приводом для масових протестів.

Незадоволення діяльністю влади накопичувалося вже давно. 30 років незмінно правив країною Нурсултан Назарбаєв, а у 2019 році пішов у відставку. Населення Казахстану сподівалося на позитивні зміни, реформи та розвиток країни.  Новим президентом став  Касим-Жомарт Токаєв, тодішній спікер сенату та людина з близького оточення Назарбаєва. Про незмінність політики влади було зрозуміло вже з перших рішень нового президента який перебував під впливом бувшого президента. 

Економіка країни страждає, хоч і були сподівання на покращення ситуації за рахунок володіння запасами нафти та газу. Ціни росли, а ось заробітні плати залишалися незмінними. Люди, відчуваючи економічну загрозу та зниження рівня життя, вийшли на вулиці з вимогами до влади.

Які вимоги висувають демонстранти?

Список щоразу доповнюється новими пунктами. Першим, що вимагали казахи, звісно, повернення попередніх цін. Згодом висувалися вже політичні вимоги до влади. Серед них:

-Негайне звільнення всіх політв'язнів;

-Повна відставка та складання повноважень президента, голови Ради безпеки, уряду та парламенту;

-Політичні реформи: створення тимчасового уряду з авторитетних та публічних громадян – учасників опору в Казахстані, проведення силами тимчасового уряду вільних виборів;

-Головною умовою політичних реформ є – неухильна підтримка цінностей демократії та дотримання прав людини, визнання років правління СРСР злочином проти народів пострадянської імперії, засудження військової агресії проти України та анексії Криму, вихід зі складу СНД, ЄАЕС та інших союзів з Російською Федерацією.

Такі повідомлення були опубліковані в місцевих соціальних мережах, зокрема у Telegram-каналі NEXTA live та поширенні поміж людей.

Про участь Організації договору про колективну безпеку.

Примітка. Учасниками Організації договору про колективну безпеку є Росія, Білорусь, Вірменія, Казахстан, Таджикистан та Киргизстан.

5 січня 2022 року Токаєв звернувся до глав держав Організації договору про колективну безпеку з проханням посприяти у подоланні «терористичної загрози». Місію ОДКБ в Казахстані очолив російський генерал Андрій Сердюков, який здійснював захоплення АР Крим. До Казахстану п’ятьма літаками прибули білоруські десантники, а згодом військовослужбовці десантних спецпідрозділів ЗС РФ, які брали участь в агресії проти України. Слідом за Росією, представники інших країн-учасниць договору вже відправили свої військові сили до Казахстану.

Міжнародна спільнота негативно та з обережністю відносяться до цього об’єднання. Таким чином, Сполучені Штати ставлять під сумнів законність введення «миротворчих сил». 7 січня державний секретар США Блінкен висловив думку, «коли росіяни опинилися у вашому будинку, то іноді дуже важко змусити їх піти». Значна частина населення Казахстану є російськомовним, але участь в протестах беруть етнічні казахи. Є імовірність, що протести можуть призвести до міжетнічних сутичок. 

Хронологія подій.

2 січня розпочалися протести в наслідок підвищення цін на автомобільний газ вдвічі.

5 січня в Алмати протестувальники взяли штурмом будівлю мерії, а частина протестувальників спробувала прорватися до сусідньої будівлі, де раніше була резиденція президента.

Протестувальники в місті Талдикорган зірвали з постаменту пам'ятник колишньому президенту країни Нурсултану Назарбаєву, встановлений у 2016 році.

Токаєв звернувся до країн Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ) по допомогу для «подолання терористичної загрози» у країні та оголосив надзвичайний стан у всій країні. Влада розпочала «антитерористичну операцію».

Вранці 6 січня декілька бронетранспортерів та десятки піших солдатів увійшли на головну площу Алмати. Державне телебачення повідомило, що Національний банк Казахстану ухвалив рішення призупинити діяльність усіх фінансових інституцій.

Міжнародні авіакомпанії почали скасовувати рейси до Алмати. Група українських громадян не змогла вилетіти рейсом Алмати-Київ через призупинення роботи аеропорту.

Салтанат Азірбек, офіційний представник департаменту поліції Алмати заявила про ліквідацію "десятків учасників заворушень" у місті. Особи вбитих ідентифікуються.

До Казахстану прибув військовий контингент росіян та їхніх союзників.

Зафіксовано більше 1000 постраждалих внаслідок масових протестів та близько 400 було шпиталізованих. У мережі поширюються відео з пострілами з автоматичної зброї. Згодом, в більшості міст, особливо там, де найбільші протести, зникає зв’язок та доступ до інтернету.

Вірменія, Білорусь, Таджикистан та Киргизстан відправили свої військові сили до Казахстану.

У столиці Казахстану Нур-Султані відновили доступ до Інтернету, працюють месенджери та деякі соціальні мережі. Однак в Алмати досі заблокований доступ до інтернету.

В Алмати, де тривають масові акції протесту, невідомі захопили телевежу «Коктобе». Під обстріл потрапила знімальна група телеканалу "Алмати". Загинув водій автомобіля. Журналісту роздробило кілька пальців, його госпіталізували.

Міжнародні організації та представники інших держав закликають до мирного врегулювання внутрішніх питання держави.

Білорусь та Росія активно перекидають військові сили до Казахстану для «миротворчої місії».

На всій території Казахстану запровадили «критично червоний» рівень терористичної небезпеки.

Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв наказав відкривати вогонь на ураження без попередження. Правоохоронці затримали 3 811 осіб.

Станом на 8 січня у Казахстані затримали понад 4 тисячі протестувальників, в тому числі іноземців. Серед загиблих внаслідок протестів є діти.

Затримали екс-голову і колишнього прем’єр-міністра Казахстану Каріма Масімова, якого підозрюють у державній зраді.

У столиці Нур-Султані в’їзд у бік Акорди перекритий вантажівками та військовими. Фото- та відеозйомка урядових будівель заборонена. Банки зачинені. Продуктові магазини працюють, однак не продається алкоголь та деякі види продуктів.

У Казахстані 10 січня оголосили днем загальнонаціональної жалоби.