Антоніо Гутерреш
Що таке Всесвітній день біженців?
Всесвітній день біженців – це міжнародний день, призначений Організацією Об’єднаних Націй на честь біженців по всьому світу. Він відзначається щороку 20 червня і визнає силу і мужність людей, які були змушені втекти з рідної країни, щоб уникнути конфліктів чи переслідувань. Всесвітній день біженців – це нагода викликати у громадськості співчуття та розуміння їхньої біди та визнати їхню стійкість у відбудові свого життя.
Чому важливий Всесвітній день біженців?
Всесвітній день біженців висвітлює права, потреби та мрії біженців, допомагаючи мобілізувати політичну волю та ресурси, щоб біженці могли не тільки виживати, але й процвітати. Хоча важливо щодня захищати та покращувати життя біженців, такі міжнародні дні, як Всесвітній день біженців, допомагають зосередити увагу світової влади на тяжкому становищі тих, хто тікає від конфліктів чи переслідувань. Багато заходів, що проводяться у цей день, створюють можливості для підтримки біженців.
Коли відзначається Всесвітній день біженців?
Всесвітній день біженців припадає щороку на 20 червня і присвячений біженцям по всій земній кулі. Всесвітній день біженців вперше відзначили 20 червня 2001 року, вшановуючи 50-ту річницю Конвенції 1951 року про статус біженців. Спочатку він був відомий як День Африканських біженців до того, як Генеральна Асамблея ООН офіційно визначила його міжнародним днем у грудні 2000 року.
У новому короткометражному фільмі українські біженці зобразили травму втечі від війни
«Вирвані з коренем» показує, як жахливі спогади про війну живуть у тих, хто втік, і закликає до солідарності з біженцями по всьому світі.
На превеликий жаль, через акти агресії до інших країн та геноциду до інших народів, війни, політику правлячих режимів – на планеті налічується близько 20 мільйонів біженців і 25 мільйонів внутрішньо переміщених осіб. Це зовсім різні люди, деякі розгублені, деякі сповнені волі відстоювати своє місце у цьому житті, але є люди, такі, як і ми, які просто хочуть жити і мають мужність будувати своє нове життя. Адже саме неможливість повернутися є основною складністю ситуації цих людей. Тож вони будують нове життя у новій країні.
Хоч нова країна – це нова мова, і біженці її вчать. Нова країна – це нова робота, хоч переважній кількості біженців дуже складно її знайти, але зустрічаються і досить успішні громадяни. В деяких, через відсутність документів і мовний бар'єр, виникають складнощі із отриманням медичної чи соціальної допомоги. І потрібна мужність, щоб справлятися із цими труднощами. Потрібна мужність, щоб залишити свій дім і заради свого життя і життя своїх дітей намагатися долати ці труднощі щодня.
На травень 2022 року
кількість внутрішньо переміщених осіб (ВПО) в Україні перевищила 8 млн людей: звідки й куди їхали найбільше.
Такі дані наводить DW з посиланням на дослідження Міжнародної організації з міграції (МОМ). Ще місяць тому в опублікованому МОМ звіті ця цифра складала 7,7 млн. Це значить, що тенденція до зростання кількості населення, яке вимушено покидає домівки, зберігається.
До п’ятірки регіонів, з яких виїжджали найбільше, увійшли Харківська, Київська, Донецька, Луганська області та м. Київ.
Топ-5 областей походження внутрішньо переміщених осіб:
Харківська – 21%;
м. Київ – 19%;
Київська – 18%;
Донецька –15%;
Луганська 5%.
Приймали ВПО найбільше Дніпропетровська, Київська, Львівська, Вінницька та Полтавська області.
Топ-5 областей за кількістю прийнятих ВПО:
Дніпропетровська – 11%;
Київська – 10%;
Львівська – 9%;
Вінницька – 7%;
Полтавська – 7%.
В опублікованому дослідженні також наведені дані про переміщення на макрорегіональному рівні. Істотне збільшення частки людей, які погодилися на переїзд, зафіксовано на сході країни. Нині їх кількість становить 45% від усіх ВПО.
З яких макрорегіонів походять переміщені внаслідок війни?
Київ: 19% – 1,5 млн;
Схід: 45% – 3,5 млн;
Південь: 10% – 771 тис.;
Центр: 1% – 77 тис.;
Північ: 23% – 1,8 млн;
Захід: 2% – 154 тис.
Серед тих, хто досі залишається у місці звичного проживання, є різні думки щодо можливого переїзду і перешкод, пов’язаних з ним.
Перешкоди для переміщення:
38% – немає жодних перешкод;
9% – їхати небезпечно;
9% – не мають грошей, щоб поїхати;
6% – не хочуть залишати домівку.
Нагадаємо, згідно з Глосарієм МОМ, внутрішньо переміщені особи (ВПО) – це особи або групи осіб, які були змушені або зобов’язані втекти або покинути свої домівки або місця звичного проживання, зокрема в результаті або з метою уникнення наслідків збройних конфліктів, широкомасштабного насильства, порушення прав людини або природних чи техногенних катастроф, і які не перетинали міжнародно визнаний кордон країни.
Сили, сміливості та наполегливості цим людям, що були змушені покинути власні домівки, рідну землю через нелегкі життєві обставини та отримали статус «біженець».
Ми як ніколи повинні бути об'єднані спільною метою – надавати підтримку та допомогу сім'ям, які змушені були залишити рідну землю, щоб вони почували себе як вдома. Це вже буде кроком підтримки, який необхідний не тільки біженцям, але і кожному з
Немає коментарів:
Дописати коментар