Напевно, мало хто з мешканців навіть нашої країни знає, що такий важливий винахід як гасова лампа – справа українських рук. У XXI столітті люди скоріше побачать її у музеї, ніж у чиємусь будинку. А ось у другій половині XIX століття гасова лампа широко використовувалася. Зараз майже вийшла з ужитку з розвитком електричного освітлення у першій половині XX ст. Лампа на основі згоряння гасу була створена львівськими аптекарями Ігнатієм Лукасевичем і Яном Зехом у 1853 році. Одночасно з лампою був винайдений і новий спосіб отримання гасу шляхом дистиляції й очищення нафти.
Українці у небі, на рейках, під водою та у космосі - наші пращури вигадали та сконструювали одразу чотири відомі на весь світ транспортні засоби. Підкоренням неба займався Ігор Сікорський, котрий емігрував у США. Він створив перший гвинтокрил. У 1931 році Сікорський запатентував проєкт машини з двома пропелерами - горизонтальним на даху і вертикальним на хвості. Перший вертоліт «VS-300» піднявся в небо в 1939 році. Трохи пізніше на основі «VS-300» був створений перший у світі вертоліт-амфібія на поплавковому шасі, який міг злітати з води і сідати на суші.
Одними з найпопулярніших та мальовничих трамвайних маршрутів є 5-й маршрут в Одесі та 12-й у Києві. Багато хто мав змогу подорожувати ними, але мало хто знає, що історія виникнення трамвая тісно зв’язана з Україною. За прогрес у рейковому транспорті відповідав полтавець Федір Піроцький. Ще на початку 1870-тих він розробив технологію передачі електроенергії через залізний дріт. У 1880 році Піроцький представив проєкт застосування електрики "для руху залізничних потягів з подачею струму". Через рік в Берліні поїхав перший трамвай, вироблений компанією «Siemens» за схемою українця.
Наша країна має гарне географічне розташування: помірний клімат, гори та цілих два моря. Морські глибини з давніх часів приваблювали українців. Та наші люди ніколи не цікавляться чимось дарма. Ось і водний інтерес козаків наштовхнув на винайдення першого підводного човна-чайку. Безпалубний плоскодонний човен запорізьких козаків, чайка, був створений в XVI-XVII століттях. Зовні бортів кріпився очеретяний пояс, який дозволяв спускати човен під воду й утримувати його на плаву в такому стані. Швидкість чайки становила приблизно 15 км/год, що дозволяло козакам без труднощів втекти від турецьких галер.
А коли наші винахідники закінчили досліджувати свою територію, то мрії потягнули на високе – у прямому на переносному сенсі. Майстерний українець родом з Житомира Сергій Корольов є конструктором радянської ракетно-космічної техніки і засновником космонавтики. У 1931 році він разом з колегою Фрідріхом Цандером домоглися створення громадської організації з вивчення реактивного руху, яка згодом стала державною науково-конструкторською лабораторією з розробки ракетних літальних апаратів. У 1957 році Корольов запустив на навколоземну орбіту перший в історії штучний супутник Землі.
В українському менталітеті та культурі людина, а тим паче її здоров’я завжди цінувалася більш ніж усе інше. Звичайно, наші науковці прагнули зробити свій внесок у світову медицину задля допомоги людям. Та їм це вдалося, хоча іноді вся слава йшла іншим людям. Наприклад такий медичний винахід як рентген. Усі приписують це відкриття, навіть назвали на честь нього, німцю Вільгельму Рентгену. Але насправді українець Іван Пулюй за 14 років до німецького колеги сконструював трубку, яка згодом стала прообразом сучасних рентгенівських апаратів. Він набагато глибше, ніж Рентген проаналізував природу і механізми виникнення променів, а також на прикладах продемонстрував їх суть. Саме Іван Пулюй першим у світі зробив рентгенівській знімок людського скелета.
Але і в нашій історії винаходів є назва на честь українця, а саме – В’ячеслава Євмінова. Його прізвище носить тренажер, а точніше «профілактор Євмінова». До створення тренажера і відомої зараз у всьому світі методики профілактики і лікування захворювань хребта тренера підштовхнула власна серйозна травма. В ході експериментів з дозуванням навантажень і виконання вправ під різними кутами, які активізували обмінні процеси та зміцнювали м'язи хребта був винайдений тренажер.
Українські вчені своїми відкриттями досі хочуть допомогти не тільки людям, але й медичним працівникам, котрі їх лікують. Так у 2014 році наукові співробітники Аерокосмічного інституту та Національного авіаційного університету створили рідкий струменевий скальпель, який не пошкоджує судинну систему при проведенні операцій на внутрішніх органах людини. Високий тиск при роботі апарату дозволяє видаляти не м'язові тканини з мінімальною крововтратою. Скальпель не має аналогів на Заході і є інструментом багаторазового використання. А ось у 2005 році вчені з Інституту мікробіології і вірусології НАН України створили новий антибіотик батумін, що володіє високою активністю до всіх видів стафілококу. Новий вид бактерій «Pseudomonas batumici» за своїм хімічним складом цей препарат не має аналогів.
Якщо проаналізувати історію кіномистецтва, друку, транспорту чи ще якусь, то обов’язково знайдеться українське коріння. Зараз напис «Made in Ukraine» має сакральний сенс. Це зроблено вдома, а отже – золотими українськими руками з усього серця та душі. Українці – неймовірна нація, котра може досягнути успіху у будь-якій справі. Ми це доводимо вже багато століть та ладні довершувати світ далі. Важливо пам’ятати відомих українських вчених та гордо нести у собі українську ДНК!
Немає коментарів:
Дописати коментар