Наталія Сливка
Прапор—це історичний дух, наша незламність, слава і велич нації. У цей нелегкий час синьо-жовтий стяг має значне та особливе значення, адже став оберегом, окропленим кров'ю українських воїнів. За нього віддавали і віддають життя найкращі доньки і сини України.
Ще до християнізації Русі синьо-жовті кольори символізували Київську Державу, тому майже всі герби України обрамлялися такими барвами. Вперше поєднання кольорів побачив Львів, оскільки Данило Галицький подарував місту герб із синім тлом, на якому був зображений жовтий лев. Крім того, такі кольори використовували не тільки князі,а місцева знать, шляхтичі, козаки. Варто зазначити, що синьо-жовтий - це синє небо і родючо-пшеничні поля неньки-України.
Державний прапор України-це вічно жива пам'ять про минуле і сьогодення, що стає символом не тільки для нас, а й для усього світу. Хтось називає його оберегом і я цілком погоджуюся з такою думкою людей, адже в ньому наша сила та могутність. З ним у руках воїни України йдуть у бій, борючись за власні землі, свободу та незалежність.
Прапор є віковою історією Української держави, який бачив більше ніж знаємо ми. В якійсь мірі в ньому міститься історична біль наших предків через цькування, вбивства народу, голодомор, важкі втрати у бою рідних чи близьких родичів. Не можу не зазначити, що саме з прапором у руках українці виходили на мітинги та масові акції, щоб подолати злі помисли, які виникали без волі народу.
Цього року ми відзначали 32-й рік незалежності в умовах повномасштабної війни. Весь світ дізнався,що українська нація—хоробрий, незламний народ. Єдність, віра, свобода, патріотизм– те, що допомагає нам йти вперед попри будь-які перешкоди. Вірю і знаю, що ця боротьба є переможною для нас, внаслідок якої синьо-жовтий стяг замайорить в кожному окупованому населеному пункті України.
Немає коментарів:
Дописати коментар