Еволюція демократії та класу в мережевому суспільстві: погляди Кастельса, Белла та Валлерстайна

Авторка: Вікторія Пятницька

 Поява мережевого суспільства, як описують такі соціологи, як Мануель Кастельс, різко змінила ландшафт демократії, класу та саму концепцію суспільства. Глобалізація, технологічний прогрес і поява глобальних мереж змінили політичні та соціальні структури, кинувши виклик традиційним моделям і запровадивши нову динаміку.

Мануель Кастельс

 У контексті мережевого суспільства демократія стикається як з новими викликами, так і з можливостями. Мануель Кастельс стверджує, що глобалізація значно послабила традиційну парадигму національної держави, яка була основою демократії протягом століть. Глобальні мережі, які зараз домінують у політиці та управлінні, перенесли ключові процеси прийняття рішень на міжнародний рівень. Такі питання, як глобальні фінанси, зміна клімату та безпека, більше не обмежуються національними кордонами, а залежать від складної мережі глобальних інституцій та акторів.

 Ця зміна призвела до децентралізації влади, де місцеве управління все більше перебуває в тіні глобальних сил. У результаті демократія переосмислюється в контексті глобального управління, де традиційні уявлення про представництво та політичну участь кидаються під сумнів. Мережеве суспільство представило більш глобальне бачення управління, де взаємопов’язані інституції та діячі відіграють вирішальну роль у формуванні майбутнього демократичних процесів.

 Концепція класу в сучасному суспільстві також еволюціонувала під впливом взаємодії між знаннями, мережами та глобалізацією. Деніел Белл і Мануель Кастельс пропонують протилежні, але доповнюючі погляди на це питання.

Деніел Белл

 Деніел Белл наголошує на ролі знань у формуванні соціальних класів, стверджуючи, що поділ знань є ключовим фактором соціальної ієрархії. На думку Белла, те, як люди отримують освіту, і знання, які вони отримують, відіграють вирішальну роль у визначенні їхнього місця в суспільстві. Це суспільство, засноване на знаннях, створює нові форми соціальної стратифікації, де інтелектуальний капітал стає основним джерелом влади.

 З іншого боку, Мануель Кастельс зосереджується на впливі мереж і глобалізації на соціальні класи. Він стверджує, що поява глобальних мереж призвела до розвитку нових класових структур, де доступ і контроль над інформаційними та комунікаційними системами визначають соціальний статус. Точка зору Кастельса підкреслює важливість підключення та здатності орієнтуватися в глобальних мережах як ключових факторів у визначенні класового поділу.

 Інтегруючи ці дві теорії, ми можемо отримати більш повне розуміння класу в сучасному світі. Відносини між знаннями та мережами розкривають складні сили, які формують соціальні ієрархії, де як інтелектуальний капітал, так і доступ до мережі відіграють вирішальну роль у визначенні класового статусу.

Іммануїл Валлерстайн

 Сили глобалізації не лише змінили концепцію класу, але й глибоко змінили демократію та політику. Валлерстайн і Кастельс надають цінну інформацію про те, як ці зміни децентрували державу від соціального проекту сучасності.

 Глобалізація послабила силу національних держав, особливо тих, що мають обмежені ресурси, що ускладнює їм ефективне управління на основі традиційних державоцентричних моделей. Оскільки такі глобальні проблеми, як зміна клімату, економічна нестабільність і загрози безпеці, вимагають міжнародного співробітництва, роль національних держав зменшилася, а глобальне управління стало більш помітним.

 У цьому новому глобалізованому контексті політичні ідентичності та особисті практики також були переосмислені. Зростання взаємопов’язаних систем управління призвело до появи нових форм політичної поведінки, коли окремі особи та групи взаємодіють із глобальними мережами, щоб впливати на процеси прийняття рішень. Ця зміна призвела до більш складного та мінливого розуміння політичних ідентичностей, де традиційні уявлення про громадянство та державність заперечуються транснаціональними мережами та глобальними акторами.

 Сама концепція суспільства була переосмислена в епоху мереж, як це було сформульовано Кастельсом і Валлерстайном. Традиційне уявлення про суспільство як самодостатнє утворення піддалося виклику через вплив глобалізації та зростання мережевих соціальних відносин.

 У минулому суспільства в основному визначалися географічними кордонами та спільними культурними практиками. Однак у сучасному глобалізованому світі ці кордони стають все більш пористими, і тепер суспільства характеризуються потоками інформації, людей і товарів через кордони. Глобальні мережі створили нові форми соціальної організації, де місцеві спільноти взаємопов’язані з глобальними системи тими способами, які раніше були неможливо уявити.

 Ця трансформація призвела до розмивання традиційних соціальних конструктів і появи нових форм соціальної взаємодії. Суспільство зараз формується глобальними зв’язками, цифровою комунікацією та економічними операціями, які виходять за межі національних кордонів.

 У цьому контексті саме поняття «суспільство» стало більш плинним і складним. Зростаюча еластичність соціальних взаємодій, спричинена онлайн-зв’язками та цифровими зв’язками, призвела до перегляду соціальних форм і практик. У результаті сучасне уявлення про суспільство замінюється більш динамічною та взаємопов’язаною глобальною мережею, де межі між локальним і глобальним постійно зміщуються.

 Мережеве суспільство спричинило глибокі зміни в тому, як ми розуміємо демократію, клас і суспільство. Традиційні моделі національно-державного управління, соціального класу та соціальної організації зазнають виклику силами глобалізації та зростанням глобальних мереж. Коли ми орієнтуємося в цьому новому ландшафті, важливо переглянути наше розуміння цих концепцій і адаптуватися до мінливих реалій мережевого світу. Інтегруючи ідеї таких мислителів, як Мануель Кастельс, Деніел Белл та Іммануель Валлерстайн, ми можемо розвинути більш надійне розуміння складної динаміки, яка формує наш світ сьогодні.

Використана література:

1. Bell, D. (1973). “The Coming of Post-Industrial Society: A Venture in Social Forecasting”. Basic Books.

2. Castells, M. (1996). “The Rise of the Network Society”. Blackwell Publishers.

3. Castells, M. (1997). “The Power of Identity”. Blackwell Publishers.

4. Castells, M. (1998). “End of Millennium”. Blackwell Publishers.

5. Wallerstein, I. (1974). “The Modern World-System I: Capitalist Agriculture and the Origins of the European World-Economy in the Sixteenth Century”. Academic Press.

6. Wallerstein, I. (2004). “World-Systems Analysis: An Introduction”. Duke University Press.