Интернет реклама УБС

03.10.24

Обʼєднана теорія керування враженнями Гофмана та теорія Бурдьє про звички та лінгвістичні ринки


Авторка: Анастасія Кириченко


Ервін Гоффман

  

  
  Розпочну з Гофмана, точніше з його ідей у ​​теорії враження. Усі наступні назви в його уявленнях метафоричні, таке як: «Життя як театр», що ж він мав на увазі? 

  В першу чергу мова піде про соціальну взаємодію, він вважає, що люди в повсякденному житті грають ролі, абсолютно різні ролі, як актори на сцені, але що і навіщо їм це потрібно? Справити певне враження на оточуючих; поведінка людей ділиться на дві частини.

- Фронтал – це те, що ми хочемо показати людям, щоб справити враження.

- Бек-стейдж– це дійсна поведінка, яка є поза очами глядачів. 

  Для прикладу візьмемо офіціанта:

  Фронтал- офіціант уважний, ввічливий, носить певний костюм і реквізит, біла/чорна сорочка, фартух, має зошит для прийняття замовлення, по ставленню видно, що він уважний до клієнтів, запитує про вподобання, алергію, щось радить, і все це відбувається в залі, де є глядачі, він створює позитивне враження на клієнтів, колег, і навіть, можливо, на керівництво. 

  За лаштунками, тобто бек-стейдж – тут офіціант може розслабитися, поводитися менш офіційно, обговорити з колегами плани на вихідні, зняти фартух, можуть бути наявні особисті речі, навіть тон, тембр голосу може змінитись, наприклад, якщо його дратує клієнт та поділитися цим випадком  із колегами.

  Якщо у нас «життя як театр/фронт і за лаштунками(бек-стейдж)», то у нас є і реквізит, і сценічні декорації, це можуть бути наші аксесуари, одяг, манери. Наприклад, мій друг юрист, завжди носить класику, виглядає дуже стильно, і це відразу справляє враження, позитивне, раніше я часто одягалася в класику, завжди приділяла велику увагу зовнішньому вигляду, але з часом все змінилося, я все одно виглядаю добре і акуратно, і речі стильно підібрані, але це більше повсякденний або спортивний стиль, бо в мене немає мети привернути увагу сторонніх. Я вважаю, що така ситуація може статись коли фокус спрямовується на інші речі, наприклад:

саморозвиток, роботу, хоббі.

  Також в уявленнях Гофмана є момент про контроль над враженнями, наприклад, людина, яка прийшла на співбесіду, завчасно готувалась до цього, робила все щоб уникнути неприємної ситуації, яка може зіпсувати враження про неї, вже знає яких тем необхідно уникати. Завдяки цьому індивідум контролює ситуацію і враження іншої людини про нього.

  До речі, Гофман працював у галузі мікросоціології та символічного інтеракціонізму, саме він допомагає зрозуміти, як взаємодії та ролі формують нашу поведінку та самосприйняття, а ще було таке поняття, як «мікросоціальні взаємодії» маленькі, повсякденні соціальні взаємодії між індивідами, зазвичай вони відбуваються або в маленьких дітей, або між двома людьми: міміка, розмови, однакові жести.

П'єр Бурдьє

  Давайте тепер поговоримо про Бурдьє, зразу уточню що спільного зі словом «враження» в нього немає нічого, але є питання соціальної взаємодії та самопрезентації, а тут ми попрацюємо з поняттями «габітус/капітал/поля».

Gabitus: це схильності, які визначають, як людина розуміє, сприймає світ, як вона його бачить, інтерпретує, взаємодіє, всі ці процеси формуються через соціалізацію.

Капітал: у Бурдьє існує 4 типи капіталу: економічний, який, звичайно, говорить сам за себе, це фінансові ресурси; культурний – це освіта, знання, наука; соціальний — це мережа соціальних зв’язків, спілкування, стосунків; символічний — про престиж, визнання, честь, які можна отримати лише через інші капітали.

Поля: це соціальний простір, у якому існують агенти, які мають різні типи капіталу, взаємодіють і борються за ресурси та перевагу.

Наприклад, сфери можуть бути політичні, культурні, освітні, абсолютно різні.

Інший момент, це — мовний капітал, що це? Це набір мовних умінь і навичок, які є дуже цінними, оскільки їх можна використовувати для досягнення цілей. Цей капітал включає такі аспекти, як: володіння мовою, рівень граматики, словниковий запас, вимова та акцент, важливі риторичні навички, оскільки це вміння переконувати, аргументувати, ефективно спілкуватися, пояснювати свою точку зору та думку.

Давайте перейдемо до найважливішого питання: інерції, теорії управління враженнями Гофмана з теорією звичок і мовних ринків Бурдьє.

Навіщо це робити?

  Моя думка така, що завдяки такій інтеграції ми можемо мати глибоке розуміння того, як соціальні структури та індивідуальні дії взаємодіють під час процесу самопрезентації.

  Я спробую поєднати такі теорії та концепції: управління враженнями- габітус-лінгвістичний капітал лінгвістичний ринок.

Ситуація: працівник повинен через місяць представити презентацію певної роботи перед колегами та начальством.

Підготовка презентації проходить через: звикання (розуміння, відповідальності за роботу) - управління враженнями (вибір відповідного одягу, мовленнєва репетиція) - мовний капітал (використання своїх мовних навичок, формування грамотного мовлення.

Проведення: gabitus (впевненість, походить від соціалізації) - управління враженнями (вербальні/невербальні жести) - лінгвістичний ринок (враховувати вимоги та норми).

Результат: звичка + лінгвістичний капітал = вдала презентація, контроль вражень, що сприяє впізнаваності та кар'єрному просуванню.

  Підсумовуючи, можу сказати, що така інтеграція дає зрозуміти внутрішні схильності, як вони впливають на самопрезентацію, як, поєднуючи звичку, лінгвістичний капітал може бути успішним.

Література:

Goffman, Erving. The Presentation of Self in Everyday Life. New York: Anchor Books, 1959.

Bourdieu, Pierre. Distinction: A Social Critique of the Judgement of Taste.

London: Routledge, 1984.

Bourdieu, Pierre. Language and Symbolic Power. Cambridge: Harvard University Press, 1991.

Schwartz, Barry. Goffman’s Dramaturgical Sociology: Personal Sales and Impression Management. Journal of Personality and Social Psychology


Авторка: Анастасія Кириченко

Немає коментарів:

Дописати коментар