Сучасне Розстріляне Відродження: поети, життя яких обірвала Росія

Авторка: 

Наталія Бондаренко

  Історія української літератури знову переживає трагічний період, який багато кому нагадує про події майже сторічної давнини. Розстріляне Відродження – це покоління українських письменників, які творили у 1920-1930-х роках і стали жертвами сталінського терору, коли радянська влада знищила цвіт української інтелігенції.

  Сьогодні, у 21 столітті, війна з Росією знову безжально обриває життя українських поетів та митців, які сміливо захищали Україну.

 На сьогодні ми знову бачимо талановитих поетів, чиї рядки проростали з болю, боротьби і любові до України, і які віддали свої життя за її незалежність. Вони – новітні представники української культурної спадщини, які змушені були обрати зброю, як спосіб боротьби не лише за країну, але й за право на власний голос і мову. У кожного з них була своя унікальна історія, свої ідеали, свої вірші, але всі вони зійшлися на перетині поезії та війни.

Максим Кривцов «Далі»

  Максим Кривцов народився у Рівному у 1990 році, закінчив Київський національний університет технологій і дизайну. Брав участь у Революції гідності, 2014 року добровольцем пішов служити в АТО в лавах Добровольчого українського корпусу "Правий сектор". У 2022 році знову став на захист України. У грудні 2023 року вийшла його перша поетична збірка «Вірші з бійниці», яку встиг презентувати лише один раз. 7 січня 2024 року Максим загинув під час боїв на Харківщині. Прощання з ним відбулося в Києві, в Михайлівському соборі та на Майдані Незалежності 11 січня 2024 року.

Вікторія Амеліна

  1 липня у лікарні Мечникова в Дніпрі померла українська письменниця Вікторія Амеліна, поранена 27 червня під час ракетного удару по Краматорську. З літа 2022 року Вікторія працювала в правозахисній організації «Truth Hounds», документуючи воєнні злочини на деокупованих територіях, зокрема на Харківщині. Амеліна — авторка таких відомих книг, як «Синдром листопаду, або Homo Compatiens», «Хтось, Або Водяне Серце», «Дім для Дома». Вона була членкинею Українського ПЕН і лауреаткою премії Джозефа Конрада-Коженьовського. Також Вікторія заснувала Нью-Йоркський літературний фестиваль у прифронтовому селищі Нью-Йорк на Донеччині, яке з 2022 року опинилося на лінії фронту.

Володимир Вакуленко

  Володимир Вакуленко, український письменник, був викрадений російськими окупантами 24 березня 2022 року. Його тіло з двома кулями в ньому знайшли у братській могилі після звільнення Ізюма. Перед викраденням Вакуленко встиг заховати свої записи, які стали свідченням жахів окупації. У них він описував побачені злочини росіян та висловлював віру в ЗСУ.

Артем Довгополий

  Український поет і старший сержант ЗСУ загинув 4 серпня 2022 року в бою поблизу Бахмута у віці 28 років. Ще під час навчання почав писати вірші та був членом Конотопської літературної студії «Джерела», здобув кілька літературних нагород. Крім поезії, мав талант до ремонту музичних інструментів і грав на гітарі. Його вірші увійшли до колективних збірок «Конотоп молодий» та «Джерел натхненна сила».

Ілля Чернілевський

  поет, музикант, військовий. Родом із Києва. Був творчою людиною: писав музику, поезію, сценарії, перекладав пісні для дубляжу фільмів і серіалів студій Disney, Universal, Sony, Netflix, зокрема до фільму «Щасливого Різдва». 2019 року виграв гран- прі на фестивалі «Ірпінський Парнас» за авторську пісню. Створив кілька збірок поезії: «Розділимо простір», «Я птах між тенет». На фронт пішов добровольцем, служив у 110 бригаді. Загинув 7 травня 2022 року в Покровському районі Донецької області

Гліб Бабіч

  Народився у Миколаєві. До війни 2014 року займався бізнесом, писав музику, тексти пісень. У рідному місті організував студію звукозапису, в якій працював з 12 років, там записувалися не лише українські, а й закордонні музиканти.

  У 2014 році пішов добровольцем в АТО, мав позивний  "Лєнтяй". Заснував і керував волонтерською ветеранською організацією "Республіка. Брати по зброї", яка має осередки по всій Україні.Загинув 28 липня 2022 року разом із трьома побратимами внаслідок підриву на протитанковій міні автомашини розвідувального комплексу «Локі» неподалік від Ізюма, що на Харківщині.

Юрій “Руф” Дадак

  Юрій Дадак, псевдонім "Руф", народився на Тернопільщині. Згодом його сім’я переїхала до Львова, де він навчався та викарбовував себе як особистість. Юрій мав націоналістичні погляди, багато читав, а в 14 років почав писати вірші.

  Серед відомих його збірок — “Багряна лірика”, ”Час Революції”, ”«На зламі епох»”. Юрій був ведучим фестивалю “Холодний яр”, мав власну лінійку одягу “Гвер”, займався просвітницькою діяльністю та виховував з дружиною двох доньок. 24 лютого він не зміг всидіти у Львові, тож пішов добровольцем у 24 окрему механізовану бригаду імені короля Данила. Був артилеристом на Луганщині, 1 квітня загинув від мінометного обстрілу.

  Вони б могли сьогодні проводити літературні вечори і підписувати свої книги, але їм уже не судилося цього зробити. Єдине, що можемо зробити ми — зберегти про них пам’ять!