Як війна вплинула на рівень безробіття в Україні?

Авторка:

Вікторія Вакіна

 Трудова криза є однією з ключових соціально-економічних проблем, яка загострилась після 24 лютого 2022 року, через політичні та соціальні чинники, зокрема війну, нестабільність трудової сфери та міграції населення. Стагнація ринку праці призводить до скорочення обсягів виробництва, зниження внутрішнього валового продукту та мінімальне надходження податків до бюджету, як наслідок, це призводить до того, що держава обмежує свої можливості фінансування соціальних програм, освіти, медицини та оборони країни. Згідно з даними CES, у листопаді 2024 року, рівень безробіття досяг 15,1%. 

  Війна спричинила значні зміни, що ускладнили розвиток економіки, причиною яких є руйнування інфраструктури, закриття підприємств, міграцію за кордон та внутрішнє переміщення населення. Пошкодження промислових об’єктів і транспортної інфраструктури призвело до проблем з постачанням товарів та зупинки виробництва. Водночас закриття підприємств обмежило можливості зайнятості у населення, а міграція кваліфікованих працівників, призвела до дефіциту трудового потенціалу. Основною проблемою у працевлаштуванні внутрішньо переміщених осіб є конкуренція на локальних ринках праці.

Як це впливає на громадян?

  Втрата роботи завдає потужного удару по населенню, оскільки в першу чергу негативно впливає на фінансову стабільність, якість життя та емоційний стан людей. Відсутність регулярного доходу, змушує населення обмежувати себе у базових потребах, таких як: харчування, освіта та медичні послуги, як наслідок такі громадяни потребують державної підтримки у вигляді соціальних виплат і гуманітарної допомоги.  Безробіття є серйозним патогенним фактором, який підвищує рівень депресії, тривожності та емоційної нестабільності. Ключовим фактором є те, що тривала незайнятість спричиняє зниження мотивації до дій та самооцінки. 

  Крім того, трудова криза посилює соціальну нерівність, оскільки громадяни, які мають можливість працювати дистанційно, здатні забезпечити собі стабільність, тоді як особи, професія яких передбачає фізичну активність стикаються з обмеженими можливостями працевлаштування. Що стосується внутрішньо переміщених осіб та людей з інвалідністю, то ця категорія знаходиться в  складніших умовах, оскільки мають ще меншу можливість працевлаштування порівняно з іншими контингентом.  Як наслідок, виникає розрив між різними категоріями груп, що призводить до посилення бідності та соціальної ізоляції вразливих верств населення.

  Державне врегулювання ситуації з вразливими групами населення

Міністерство економіки України  створила флагманський проєкт «Робота без бар’єрів», який передбачає низку заходів для інтеграції на ринок праці осіб з інвалідністю, молоді без досвіду та ВПО. Одним із ключових завдань є надання мікрогрантів для започаткування або розвитку власного бізнесу в межах урядового проєкту «єРобота». До того ж роботодавцям надається компенсація фактичних витрат на облаштування робочих місць для працівників з інвалідністю та часткове відшкодування заробітної плати за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб.  Окрім цього, особливо важливим для молоді є видача ваучерів на навчання для підвищення кваліфікації або здобуття освіти, ці заходи реалізуються Державною службою зайнятості.

  Згідно з офіційними даними НБУ за 2-й квартал 2024 року, рівень безробіття залишається високим, але спостерігається поступове зменшення. Прогнозується, що у 2025-2026 роках рівень незайнятості скоротиться до 10-12%.