Як спілкуватися з людиною, яка повернулася з полону: поради для підтримки та розуміння

Авторка:

Наталія Бондаренко

  У часи війни ми все частіше стикаємося з людьми, які потребують особливого підходу та підтримки. Серед них – військові, цивільні, які пережили обстріли чи окупацію, а також ті, хто повернувся з полону. Спілкування з людиною, яка пережила полон – нелегкий процес, який вимагає чуйності, розуміння та знань. Ми звернулися до військових психологів, щоб зібрати практичні поради, які допоможуть у цьому:

- Уникайте зайвих запитань про полон.

 Психологи підкреслюють, що розпитування про події в полоні можуть травмувати людину. Замість питань на кшталт «Як там було?» чи «Що ти пережив?», варто дочекатися, поки людина сама вирішить поділитися. Не всі готові говорити про те, що пережили навіть з близькими людьми. Якщо людина все ж починає розповідати, важливо бути уважним слухачем і утриматися від оцінок чи порівнянь. 

- Дотримуйтеся особистих кордонів

  Ті, хто повернувся з полону, можуть відчувати себе вразливими, і навіть звичайні жести, такі як обійми чи дотики, можуть викликати тривогу. За словами психологів, необхідно запитувати дозволу, перш ніж торкатися до людини, навіть із найкращих намірів. Поважайте її особистий простір і не намагайтеся порушувати його, якщо вона дає зрозуміти, що їй це неприємно.

-  Не знецінюйте пережитого

  Однією з найпоширеніших помилок, за словами фахівців, є спроба «згладити» важкий досвід, кажучи фрази на кшталт «Це вже позаду», «Тепер ти вдома, все буде добре» або «Інші переживали гірше». Такі слова можуть не лише знецінити емоції людини, а й закрити її від подальшої розмови. Краще висловлювати розуміння та підтримку.

- Фокусуйтеся на теперішньому та майбутньому

  Згідно з рекомендаціями психологів, варто підтримувати розмови, які допомагають людині поступово інтегруватися в життя. Запитуйте про її фізичний стан, плани на найближчий час, мрії чи бажання. Наприклад: «Чим би ти хотів(ла) зараз зайнятися?», «Що може зробити твій день кращим?» Це допомагає людині відчути, що майбутнє є, і воно може бути позитивним.

- Допоможіть повернути відчуття контролю.

  Людина, яка пережила полон, могла втратити відчуття контролю над своїм життям. Психологи рекомендують уникати рішень за неї або нав’язування допомоги. Наприклад, замість «Тобі треба зробити це» варто сказати: «Я можу допомогти з цим, якщо ти захочеш». Важливо, щоб людина мала можливість приймати власні рішення та відчувала, що її думка важлива.

- Дозвольте часу виконати свою роботу.

  Повернення до нормального життя – це тривалий процес. Важливо не очікувати, що людина одразу адаптується чи почне поводитися «як раніше». Травми, пов’язані з полоном, можуть проявлятися через емоційну замкнутість, тривожність чи навіть агресію. Це нормально, і часто такі реакції потребують часу й підтримки, а не осуду чи тиску.

- Запропонуйте консультацію професійного психолога.

   Якщо ви помічаєте, що людина надто замкнута, уникає спілкування або проявляє сильну тривогу чи депресію, варто делікатно запропонувати відвідати консультацію психолога. Наприклад, можна сказати: «Є фахівці, які допомагають людям після таких переживань. Я можу допомогти знайти когось, якщо ти захочеш».

  Головне – це створити безпечне середовище, де людина почуватиметься прийнятою та зрозумілою. Ваше терпіння, увага та щирість можуть стати тим фундаментом, на якому вона почне відновлювати своє життя. Не поспішайте, не тисніть – просто будьте поруч і дайте людині відчути, що вона не сама.