Work&Travel: міфи і реальність

Авторка: Анна Патер

   Відкривати нові міста, знайомитись з різними культурами, зустрічатись з новими й цікавими людьми‒ образ «ідеальної роботи» з постійними подорожами. Соціальні мережі з яскравими фото журналістів та блогерів у мальовничих куточках світу чи IT-спеціалістів з ноутбуком на пляжі лише підсилюють мрію про таку роботу. Складається враження, що «work&travel»‒ це стиль життя, де кожний день наповнений пригодами, відкриттями і свободою. Але чи все так безтурботно? Чи справді робота і подорожі‒ ідеальне поєднання?

Хто працює у форматі «work&travel»?

  Формат «роботи та подорожей» давно еволюціонував від студентських програм до стилю життя десятків тисяч фахівців з різних сфер, що поєднують професійну діяльність із постійним переміщенням. Серед основних професій, які активно практикують віддалену роботу: журналісти та репортери, фотографи та відеографи, мандрівники медики й волонтери, цифрові спеціалісти (з сфери IT, дизайну, маркетингу, копірайтингу), аніматори , гіди та працівники круїзів, співробітники міжнародних організацій (дипломатія), а також сезонні працівники (на фермах, у готелях, кафе в туристичних регіонах). Ці професії обʼєднує не лише життя на валізі, а й гнучкий графік і готовність до адаптації. Вони вимагають як фахових навичок, так і сили волі, відкритості до світу та любові до руху.

Міфи про роботу з подорожами:

-  Це як відпустка, тільки з ноутбуком.

-  Робота залишається роботою‒ попри іншу локацію, обовʼязки є і будуть, а з ними і дедлайни, наради, стрес. Іноді через різні часові пояси доводиться працювати уночі або у несприятливих умовах (поганий інтернет, шум, спека, холод, неоплачувана компанією оренда чи транспорт).

-  Це завжди вигідно фінансово.

-  Неодноразово потрібно витрачати багато грошей на квитки, житло, страховку, документи, які роботодавець не завжди перекриває. Деякі професії (особливо сезонні) мають невеликий реальний заробіток, що може бути нижчим ніж очікуваний.

-  Ідеальні фото ‒ реальність щодня.

-  За однією красивою світлиною можуть стояти години важкої праці, логістичні проблеми та навіть виснаження і емоційне вигорання. Багато мандрівних професіоналів скаржаться на відсутність особистого простору, стійкості та стабільності.

-  Це нескінченні пригоди і нові знайомства.

-  Хоч подорожі відкривають нові горизонти, реальність часто включає самотність, ізоляцію, складнощі з побутом. Нові знайомства не тільки не завжди виявляються тривалими чи глибокими, а й можуть бути небезпечними.

-  Можна легко адаптуватися до будь-якого середовища.

-  Адаптація‒ це не завжди швидкий та не шкідливий процес. Новий клімат, культура, мова, їжа можуть викликати стрес та харчові розлади. Не кожен має достатній рівень стійкості до постійних змін.

   Перечисленні вище міфи лише верхівка айсбергу, що передбачає робота в подорожах. Важливо розуміти, що отримана свобода не має заважати відповідальності. Той, хто обирає цей шлях має бути готовим до труднощів та несподіванок. Особи з такими характерними рисами можуть спробувати роботу такого формату: автономні та самостійна, адаптивні та стресостійкі, з відкритим мисленням та прагненням досліджувати світ, мандрівні душі, що сприймають подорож не як хобі, а як пристрасть.

   Отже, робота в подорожах не полягає в яскравих фото, в каві та ноутбуку біля океану, це насамперед‒ самодисципліна й готовність вийти за межі власного комфорту. Такий унікальний стиль життя є можливістю для особистого та професійного зростання, здобуття нового досвіду, якого не отримаєш в офісі. Однак із перевагами завжди є і труднощі‒ нестабільність, емоційне виснаження, потреба постійної адаптації. Тож перш ніж обирати для себе такий професійний шлях, варто чесно відповісти на запитання: я готовий до реальності, що стоїть за міфами?