Знання зі смаком глутамату

  Ще сто років тому наукова лекція була справжньою подією: академічна аудиторія, товсті книги, роки навчання. Не кожен мав можливість і доступ до навчання, на відміну від сьогодні, коли складні концепції пояснюють у TikTok за хвилину. Математика у вигляді мемів, квантова фізика у форматі «пояснюємо на котиках», а історія як серія роликів з драматичною музикою. Наука вийшла за межі університетських аудиторій і стала частиною культури масового споживання. Але чи не перетворюється вона на «інтелектуальний фаст-фуд»? 

 Сьогодні освітні платформи більше нагадують розважальні шоу. Зокрема, канал Kurzgesagt – In a Nutshell на YouTube має понад 24 млн підписників і пояснює складні наукові концепти мовою анімації. Кожне їхнє відео – це поєднання інфографіки, яскравих кольорів і простих слів. У TikTok ще радикальніше: ролики довжиною у 30-60 секунд під хештегом #LearnOnTikTok збирають понад 500 млрд переглядів. Там можна знайти все: від пояснень ДНК до лайфхаків зі швидкої математики. 

 Популярність науково-популярних відео подібного формату обумовлюється тим, що наш мозок полюбляє «легкі калорії» інформації. Дослідження нейробіолога Джона Меддіни показує, що людина запам’ятовує до 65% інформації, якщо вона подана у вигляді картинки, і лише 10%, якщо це сухий текст. Тож коли складна фізика подається у форматі мемів чи анімації, ми відчуваємо задоволення й швидке «я зрозумів». Це дофаміновий ефект, схожий на те, що ми відчуваємо від цукру чи фаст-фуду. Інформація стає «смачною», але чи стає вона глибшою? 

  З одного боку, це прорив. Сьогодні будь-хто може слухати пояснення з астрофізики чи економіки безкоштовно і в доступній формі. Університети світу відкривають свої курси у відкритий доступ. Українські проєкти, як-от «Куншт», дають можливість вивчати сучасну науку з дому. Це справді демократизує знання, адже більше не потрібно бути студентом елітного вишу і кожен має доступ до саморозвитку. Але є й зворотний бік. Британський дослідник Том Ніколс у книзі «Смерть експертизи» застерігає, що поверхневе знання лише створює ілюзію компетентності. Коли людина подивилась хвилинний ролик про квантову механіку, вона може вважати, що «знає тему». Та у глибині залишаються нерозкритими механізми, контекст, сумніви, теорії і так далі. Наука перетворюється на розвагу, а не на метод критичного мислення.

  Проте рішення не в тому, щоб відмовлятися від TikTok чи YouTube. Короткі формати можуть бути «аперитивом», що пробуджує інтерес. Наприклад, відео про чорні діри може зацікавити глядача настільки, що він піде читати книгу Стівена Гокінга. У цьому сенсі «науковий фаст-фуд» може стати дверима до «наукової гастрономії». Тут важлива відповідальність як популяризаторів, так і споживачів. Перші повинні уникати надмірного спрощення, а другі розуміти, що відео в Instagram – це лише «трейлер» до складної теми. Ми живемо у світі, де знання стало контентом, а наука стала частиною стрічки новин. Це не обов’язково погано, бо ще ніколи людство не мало такого доступу до інформації. Але справжній виклик – це не плутати «смак глутамату» з поживною стравою.