Таємниці предків українського народу

Авторка: 

Оксана Морощук

   Для нас прикмети — для них передвісник майбутнього. Ворожіння на вечорницях стало здебільшого цікавістю, щоб поринути в реальність наших дідусів і бабусь. Зараз не стільки пророкування, скільки щира шана до предків. Простий забобон: розсипати сіль — це була не випадковість, а поганий знак: мовляв, у дім може прийти сварка чи нещастя. Сіль колись була дуже дорогою і цінною річчю — її навіть називали «біле золото». Наші предки намагалися не допускати розсипання солі, тоді як сучасне покоління спершу візьметься за віник і викине її, і лише потім, можливо, згадає про забобон.

- Ось деякі вірування, які справджуються й дотепер: 

-  Якщо кішка вмивається - чекай гостей.

-   Свистіти у домі - до бідності.

-  Гніздо  на даху вашого будинку - ознака хорошої людини та великої удачі в житті та інш.

   Вірування передавалися з покоління в покоління, адже допомагали пояснити містичні події, передбачати майбутнє чи захиститися від біди.  Кожна погода і поведінка тварин давали людині якійсь знаки. Віщування для попередників стало практичними знаннями, а для сучасників лиш традицією. 

   Окультурення предків українського народу насторожує таємничістю. Чи справді наші пращури спілкувалися з духами, чи лише вірили в їхню присутність? 

Ось прикмети, які лякають:

   Якщо вночі раптом заклало вухо або задзвеніло - хтось із тих, хто відійшов у потойбічний світ згадав про тебе.

   Якщо вдома сам по собі падає хрест або ікона - поганий знак, що віщує про те, що у когось з знайомих трапилась біда.

   Якщо фотографії падають без причини - знак, що з тією людиною буде біда.

   Якщо змахувати крихти хліба зі столу рукою - до злиднів.

   Якщо свічка тріщить сильно під час горіння - хтось злий згадує або у домі нечиста сила.

  Все-таки забобони чи креативне мислення? 

   Хтось сприймає все реальністю, для когось просте пояснення ситуації. Насправді, забобони працюють в тому випадку, якщо ти віриш в це, сам собі пророк. От критичне мислення, навпаки, не покладається на шаблонні стереотипи, а знаходить рішення. Все залежить від нашої підсвідомості і віри. Як писав Франц Гартман: 

    “Те, що висміювалося як забобони в одному столітті, в іншому часом приймають за основу наук, і те, що здається мудрістю сьогодні, завтра, можливо, вважатимуть абсурдом”.