Хатні улюбленці: домашні терапевти, чи привід для стресу?

Авторка:

Юлія Гоменюк

   Всім відомо, що хатні тваринки покращують настрій власників. Існує багато досліджень про те, як ігри та взаємодія з улюбленцями позитивно впливають на рівні стресу, психологічний стан та, навіть, фізичне здоров’я. Але чи дійсно все так просто? Звісно, є нюанс.

   Нове дослідження від дослідників нідерландських Open University та School for Mental Health and Neuroscience, опубліковане у Frontiers in Psychology, показало, що проведення часу з домашніми улюбленцями може мати негативний ефект на власниках. Згідно з дослідженням, взаємодія між твариною та її власником має багато складних механізмів, які залежать від виду тварину, частоти та тривалості взаємодії та контексту ситуації.

   Протягом 5 днів, 188 особам різних вікових категорій, рівнів освіти, шлюбного статусу та з різними улюбленцями 10 разів на день надходили сповіщення, що спонукали їх пройти опитування щодо того, що вони відчувають у даний момент. Дослідники отримали близько 8000 пройдених опитувань, які стали об’єктом аналізу.

   Науковці мали на меті дослідити не лише загальний вплив взаємодії з улюбленцем на психіку власника, а також здатність хатніх тваринок захищати господарів від стресу в момент, коли людина його відчуває.

   Згідно з його результатами, загалом, взаємодія з улюбленцями принесла господарям позитивні емоції, і чим більше було взаємодії – тим більш вираженим був позитивний ефект на настрої людини. Цей ефект спостерігався як у власників собак, так і у власників котів. Науковці зауважили, що власники собак частіше відносили себе до “собаколюбів”, а котів – до “котолюбів”. Частково цим дослідники пояснюють таку схожість у результаті між власниками обох видів.

   Щодо “поглинання” стресу власників тваринами результати виявились менш однозначними. Хоч просто бути в присутності улюбленців має допоміжні властивості, додаткова взаємодія з ними не приносить додаткових позитивних змін у стані, а часом навіть призводить до негативних. Це показує, що механізм відмінний від зменшення стресу призводить до позитивних ефектів взаємодії з улюбленцями. Як коментує один з дослідників: “Можливо, взаємодія з домашнім улюбленцем створює відчуття товариства, і домашні тварини допомагають людям відчувати більший зв'язок з навколишнім світом і менше самотності, що може сприяти покращенню емоційного добробуту.” Присутність улюбленця вже часто дає відчуття товариства та зменшення відчуття самотності, що дає ще одну підставу вважати, що саме присутність тварини відповідає за зменшення стресу, а не взаємодія.

   Цікавою знахідкою стала різниця в тому, як взаємодії з котами та собаками під час стресу по різному впливають на емоційний стан господарів. Коли власники котів взаємодіяли з улюбленцями перебуваючи у стресовому стані, ця взаємодія не допомагала зняти стрес, а навпаки – могла посилити його. Дослідники припускають, що це пов’язано з тим, що взаємодія з котами не така фізично активна та емоційно виразна, ніж взаємодія з собаками. Фізична активність пов’язується зі зниженням стресу, і взаємодія з котами не надає достатньо цього, в середньому. Взаємодія з собаками не показала погіршення емоційного стану під час стресу, але в той час не показала покращення: взаємодія з собаками під час стресового стану мала такий самий ефект, як і просто присутність улюбленця поруч. Несподівані результати щодо взаємодії з котами також пов’язують з неідеальністю дослідження: менше власників котів взяло участь у проєкті порівняно з кількістю власників собак, і зв’язок між котами та стресом у господарів не спостерігався послідовно в усіх аналізах.

   Дослідження також торкнулося теми різниці у рисах власників собак та котів. Попередні дослідження вказували, що власники собак схильні мати вищу самооцінку відносно людей без улюбленців, кращий ментальний стан та були більш задоволені життям. Власники котів же були схильні мати нижчу самооцінку (особливо жінки), відносно людей без хатніх тварин, мати гірший ментальний стан та бути менш задоволеними життям. Нідерландські дослідники наголосили, що ці відмінності у характері та сприйнятті також пояснювались такими факторами, як власні риси характеру господарів, задоволення базових потреб, емоційної урегульованості. Це дає підставу вважати, що не вид улюбленця впливає на самооцінку та задоволення життям, а певні риси характеру та емоційні потреби людей визначають, яку тварину вона заведе.

   Дослідники підсумовують, що на вибір улюбленця впливає на здатність того чи іншого виду регулювати стрес власника, а характер та вподобання самого господаря. Ефект собак та котів на настрій людей був загалом позитивним та схожим у мірі вияву, дослідження також показало, що взаємодія з ними не має додаткового ефекту полегшення стресу. Ці знахідки дають поштовх продовжувати вивчати стосунки між тваринами та людьми, та механізми, закладені у них.

  Дослідження команди Open University та School for Mental Health and Neuroscience: Human-animal interaction: understanding the role of dog and cat interactions in emotional wellbeing

   Попередні дослідження зв’язку між видом улюбленця та характером господаря: Schulz et al., 2020, Endo et al. (2020), Bao and Schreer (2016)