Марія Попова
Дія розгортається у 1995 році. Елль Вудс — 16-річна королева старшої школи в Бел-Ейр, Лос-Анджелес. Вона має ідеальне життя та план на новий шкільний рік: носити найкращі наряди, зустрічатися з правильним хлопцем і, звісно, залишатися яскравою та неймовірно оптимістичною. Але все руйнується, коли її батько, пластичний хірург Вайатт, провалює операцію відомій акторці. Сім’я змушена втікати до дощового Сіетла, де Елль опиняється в новій школі серед скептичних однолітків, які вважають, що “рожевий — це не особистість”.
Серіал майстерно відтворює класичну формулу риби на суші, але адаптує її під підлітковий контекст 90-х. Ель намагається пристосуватися: вчить тексти Nirvana, експериментує з вінтажним одягом, заводить несподівані дружби і стикається з місцевими “королевами” на кшталт Кімберлі. Паралельно розвиваються сімейні лінії — мама Ева (Джун Діан Рефаел) переживає власну кризу, а батько намагається відновити репутацію.
У сюжеті є місце для романтики, зокрема для любовного трикутника, а також тем горя, дружби та самопізнання. Фінал залишає глядачів висіти над прірвою і чітко натякає на другий сезон, який вже офіційно підтвердили.
Окремо варто відзначити акторську гру нової зірки, яку Різ Візерспун обирала особисто. Лексі Мінетрі ідеально скопіювала манери, інтонації та непохитний оптимізм оригінальної Елль, попри те, що є відносно новою акторкою. Багато критиків відзначають, що Мінетрі вдалося передати геній актерства Різ і поєднати наївність та гострий розум.
Щодо візуалу, то тут серіал є святом для ностальгуючих. Костюмери чудово передали перехід від гламурного ЛА до гранж-Сіетла: пастельні дощовики, кордурой, рожевий Елль, який поступово адаптується до нового середовища. Деякі фанати оригіналу скаржаться, що цього кольору мало, але саме це робить серіал реалістичним і цікавим.
Саундтрек теж окрема насолода, сповнена хітів 90-х, каверів і, звісно, відсилок до оригінального фільму.
Проте мінуси так само присутні. Один із них це повторюваність - критики і глядачі відзначають, що сюжет занадто схожий на оригінальний фільм, з-за чого Елль проходить один і той самий шлях. Деякі сюжетні лінії є кліше, які не тільки роблять фільм передбачуваним, а й впливають на другорядних персонажів. Вибір робиться не на їхню користь, тому складається враження, що історії були обірвані.
Загалом, критики дають змішані, але переважно позитивні відгуки: хтось називає серіал душевним і чарівним, хтось — “трохи вимушеним”, але майже всі сходяться на тому, що Лексі Мінетрі — знахідка.
Чи варто дивитися приквел? Якщо ви любите комедії, 90-ті та історії становлення сильних героїнь — так. Історія про те, як дівчина використовує свою унікальність точно додасть світла до літніх буднів. А може й надихне чийсь новий, чарівний старт.




Немає коментарів:
Дописати коментар